Ухвала

від 13.10.2014 по справі 905/3882/14-908/4018/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.10.2014 Справа № 905/3882/14-908/4018/14

Суддя Боєва Олена Сергіївна,

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом Альтера» (83114, м. Донецьк, вул. Універсальна, 80-Б)

про стягнення 79681884,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню у зв`язку з наступним.

1) Відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закон України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно з п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В якості доказів сплати судового позивачем надано копію платіжного доручення № 59700 від 05.06.2014р. на суму 73080 грн., тоді як необхідно подавати докази сплати судового збору в оригіналі. Навіть, довідки органу державної казначейської служби України на підтвердження факту зарахування до Державного бюджету України суми судового збору, сплаченої за платіжним дорученням № 59700 від 05.06.2014р., до позовної заяви не додано. Будь-які інші докази сплати судового збору в матеріалах позовної заяви відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

2) Відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Статтею 56 ГПК України встановлений обов'язок позивача при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами ж 1 та 3 ст. 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано копії фіскального чеку від 4875 та опису вкладення у цінний лист від 11.06.2014р, тоді як такі докази необхідно подавати в оригіналі. Копії даних документів позбавляють їх статусу належних доказів у справі.

Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви.

Вказані в розділах VIII, IX ГПК України вимоги до позовної заяви та відомості, всі без виключення, є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.

За приписами абзацу 1 пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

За змістом п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення АТО, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. Зазначена передача здійснюється шляхом винесення відповідних ухвал на підставі наведеної норми Закону та частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд переданих справ починається спочатку (шляхом винесення ухвали про прийняття справи до провадження).

В даному випадку, справа № 905/3882/14 господарському суду Запорізької області не передана. Фактично, до господарського суду Запорізької області позивачем подано окрему позовну заяву, прийняття до розгляду якої здійснюється судом за загальними правилами, визначеними ГПК України. Надані позивачем докази не є достатніми для прийняття даної позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню судом без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ, повернути без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 36 аркушах.

Суддя О.С. Боєва