Рішення

від 07.10.2014 по справі 917/1525/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

07.10.2014р. Справа №917/1525/14

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП", вул.Ушакова, 16, кв.52, м.Київ, 03179

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", вул. Київська, 62, м.Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 64213,55 грн. (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог вх. канцелярії суду №12989 від 06.10.2014р.)

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 адвокат свідоцтво НОМЕР_1

від відповідача: Назаренко В.К. дов. №8 від 02.01.2014р.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за транспортно-експедиторські послуги в розмірі 64213,55 грн. (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог вх. канцелярії суду №12989 від 06.10.2014р.).

16.09.2014р. за вх. канцелярії суду №11977 від ПАТ "АвтоКраз" надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те що, не має заборгованості перед ТОВ "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП" та в підтвердження надає суду копії платіжних доручень (а.с.75-85). Суд поданий відзив прийняв, розглянув та разом з додатками залучив до матеріалів справи.

25.09.2014р. за вх. канцелярії суду №12603 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява в якій просить постановити рішення яким стягнути з відповідача ПАТ "АвтоКраз" пеню в сумі 45322 грн., інфляцію в сумі 9440,98 грн. та 3% річних в розмірі 9450,42грн., а також судові витрати в т.ч. судовий збір 1827,00 грн., поштові і транспортні витрати в сумі 799,00 грн., адвокатські послуги 14230,00 грн. Суд подану заяву прийняв, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

06.10.2014 року від ТОВ "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП" надійшла заява вх. канцелярії суду №12989 в якій позивач просить суду стягнути з відповідача 64213,55 грн. в т.ч. пеня - 4532,15 грн., інфляцію в сумі 9440,98 грн., 3% річних в сумі 9450,42 грн., а також судові витрати судовий збір 1827,00 грн., поштові і транспортні витрати в сумі 799,00 грн., адвокатські послуги 14230,00 грн. Суд подану заяву прийняв, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

01 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП" (далі - ТОВ "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП") та холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (що в подальшому реорганізовано на ПАТ "АвтоКрАЗ") укладено Договір транспортного експедирування №10/12-02 (далі - Договір).

За умовами Договору, Клієнт (ТОВ "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП") доручає, а Експедитор (ПАТ "АвтоКрАЗ") бере на себе зобов"язання за плату і за рахунок Клієнта організувати виконання визначених Договором послуг, пов"язаних з перевезенням вантажів у міжміському та міжнародному сполученні автомобільним транспортом відповідно до узгоджених сторонами Заявок.

В подальшому були укладені додаткові угоди №19 від 21.06.13р., №20/1 від 05.07.13р.,31.07.13р., №21 від 10.07.13р., №22 від 11.07.13р.,№17,№23 від 07.08.13р., №22 від 30.01.2014р. на експедирування по конкретним маршрутам.

Позивачем надані суду рахунки-фактури і акти здачі робіт від 17.07.13р. на 19716,67 грн., рахунки №1822, №1847 від 18.07.13р. на 10150 грн. від 19.07.13р., №1843 від 19.07.13р., №1845 на 10150грн. від 19.07.13р., №1829 на 32172грн., №1846 від 26.07.13р. на 15000грн.,№1848 від 24.07.13р. на 10150грн., №1831 від 23.07.13р. на 24000грн.,№1856 від13.08.13р. на 10150грн., №1855 від 12.08.13р. на 10150грн.,№1854 від 15.08.13р. на 24000грн., №1853 від 13.08.13р. на25000грн., №1852 від 13.08.13р. на 25000грн.,№1865 від 16.08.13р. на 10000грн., №1936 від 04.02.14р. на 17950грн. на загальну суму 48000грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено що, платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення Клієнта виконується відповідно до виставленого рахунку попередньо узгодженого по ціні.

Відповідно п.4.2. договору відповідач зобов'язаний сплатити за послугу протягом 10 банківських днів.

Відповідач не повністю та несвоєчасно оплатив виставлені рахунки станом на 10.07.2014р. сума боргу склала 21822,00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Стаття 316 Господарського кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до приписів статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду від ТОВ "Світязь Транс Групп" надійшла заява вх. канцелярії суду №12989 в якій позивач просить суд закрити провадження в частині стягнення основного боргу, в зв"язку з його сплатою відповідачем за період з 21 травня 2014р. по 08 вересня 2014р. (платіжні доручення подані відповідачем до відзиву від 16.09.2014р. вх. канцелярії суду №11977, а с 75-85).

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням вимог чинного законодавства України, суд приходить до висновку про припинення провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 21 822,00 грн.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору, сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов"язань за цим Договором відповідно до його умов, чинного законодавства України та міжнародних Конвенцій.

Відповідно до позовних вимог та заяв від 25.09.2014р., від 06.10.2014р., позивачем пред'явлена до стягнення пеня в сумі 45 322,15 грн. за період з 01.01.2012р. по 21.05.2014р.

В судових засіданнях представнику позивача неодноразово наголошувалося на уточненні щодо стягнення пені, оскільки суд не може встановити точного періоду виникнення зобов"язань відповідача, до матеріалів справи додані рахунки- фактури з 17.07.2013р., а нарахування позивачем пені здійснюється з 01.01.2012р. (розрахунок а.с.67, 93-94) та наданий розрахунок не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені Інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо Інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення пені в розмірі 45 322,15 грн.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 9450,42 грн. та інфляційних втрат на суму 9440,98 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому

підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Крім того, позивач просить суд стягнути з ПАТ "АвтоКрАЗ" понесені судові витрати, а саме: поштові витрати та транспортні витрати в сумі 799 грн., а також адвокатські послуги в розмірі 14 230,00 грн. та на підтвердження заявлених вимог надав суду:

- Договір про надання правової допомоги від 04.04.2014р., укладений між адвокатом ОСОБА_2 та ТОВ "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП";

- копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 ОСОБА_2;

- Ордер ПТ №023885 на надання правової допомоги;

- фіскальні чеки на придбання бензину А95 на суму 319,820 грн. від 04.06.2014р., на суму 319,80 грн. від 20.05.2014р.;

- квитанція від на суму 3 грн.;

- експрес накладні ТОВ "Нова пошта"

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №17, а також розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Дослідивши подані докази судом встановлено що, позивачем надані суду фіскальні чеки на придбання бензину А95 на суму 319,820 грн., на суму 319,80 грн. від 04.06.2014р., 20.05.2014р., тоді як судові засідання були призначені до розгляду на 16.09.2014р., 25.09.2014р., 07.10.2014р., тобто ніякого відношення до розгляду справи №917/1525/14 надані фіскальні чеки не мають. Квитки чи будь-які інші документи на підтвердження понесених транспортних витрат представник позивача не надав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На час розгляду справи по суті представником позивача - адвокатом ОСОБА_2 не надано суду платіжний документ, що підтверджує сплату ТОВ "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП" 14 230,00 грн. за адвокатські послуги.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу в стягненні судових витрат, а саме: поштових та транспортних витрат в сумі 799 грн., а також витрат за адвокатські послуги в розмірі 14 230,00 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу за Договором в розмірі 21822,00 грн..

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" ( вул. Київська, 62, м.Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДР 05808735) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТЯЗЬ ТРАНС ГРУПП" (вул.Ушакова, 16, кв.52, м.Київ, 03179, код ЄДР 37310465) 3% річних в розмірі 9450,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 9440,98 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

4. Відмовити в частині стягнення пені в розмірі 45322,15 грн., витрат на поштові та транспортні послуги в розмірі 799,00 грн., витрат на адвокатські послуги в розмірі 14 230,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 14.10.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.