Ухвала

від 13.10.2014 по справі 911/3381/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"13" жовтня 2014 р. Справа №911/3381/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 24.09.2013 року

у справі № 911/3381/13 (суддя - Ярема В.А.)

за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в

особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю

у Київській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акваріус»

про знесення об'єктів самочинного будівництва

за участю представників сторін:

від прокуратури: Галась О.М. - прокурор;

від скаржника: ОСОБА_4 - представник;

від позивача: Сапсай М.Ю. - представник;

від відповідача: Вознюк Д.В. - представник

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.09.2013 року по справі № 911/3381/13 позовні вимоги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акваріус» про знесення об'єктів самочинного будівництва - задоволено. 09.10.2013 року на виконання зазначеного рішення суду Господарським судом Київської області видано наказ, який оскаржувався у судовому порядку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 24.09.2013 року, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 24.09.2013 року по справі № 911/3381/13 скасувати. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2014 року відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні 13.10.2014 року представник ОСОБА_2 надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 24.09.2013 року по справі № 911/3381/13 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позову заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акваріус» про знесення об'єктів самочинного будівництва - відмовити. При цьому, представник скаржника зазначив, що ОСОБА_2 є власником об'єктів нерухомості які суд першої інстанції рішенням від 24.09.2013 року зобов'язав ТОВ «Фірма «Акваріус» знести за свій рахунок, а отже вказане судове рішення порушує його права.

Представники прокуратури Київської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області у судовому засіданні 13.10.2014 року також надали суду свої пояснення по справі в яких заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі та зазначили, що необґрунтованим є посилання скаржника, що він є власником магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та магазину-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3. Так, представник прокуратури Київської області вказав, що господарським судом Київської області розглядалася справа № 21/108/12 за позовом ТОВ «Фірма «Акваріус» до Боярської міської ради про визнання права власності на вказані вище об'єкти нерухомості (самочинного будівництва).

Рішенням господарського суду Київської області по справі № 21/108-12 від 24.09.2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ТОВ «Фірма «Акваріус» право власності на об'єкти самочинного будівництва: магазин-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та магазин-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року рішення господарського суду Київської області від 24.09.2012 року у справі № 21/108-11 скасоване та прийняте нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Тобто, представник прокуратури Київської області вказує на те, що судовим рішенням суду апеляційної інстанції встановлено що вказані об'єкти нерухомості є самочинним будівництвом без дозвільних та правовстановлюючих документів на нього, а отже не може бути власністю ОСОБА_2

Представник ТОВ «Фірма «Акваріус» у судовому засіданні 13.10.2014 року також надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав подану скаржником апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким відмовити заступнику прокурора Київської області у задоволенні даного позову.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 24.09.2013 року не може бути розглянута апеляційним господарським судом та апеляційне провадження слід припинити, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 91 ГПК України, правом подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, наділені сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних за сад судочинства законність та забезпечення апеляційного та ка саційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених за коном.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

Згідно ст. 1 ГПК України, право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 1 ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 1 ГПК України містить перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник - ОСОБА_2 не був учасником судового процесу під час розгляду даної справи у суді першої інстанції та місцевим господарськими судом при винесенні оскаржуваного рішення не було вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_2

Судова колегія вважає, що з моменту внесення до статутного капіталу у якості внеску спірного майна та ставши учасником ТОВ «Фірма «Акваріус» з часткою 50% у статутному капіталі - ОСОБА_2 втратив право самостійно розпоряджатись вказаним майном. Відповідно до пункту 3.5 статуту товариства, учасники товариства не мають відокремлених прав на окремі об'єкти, які входять у склад майна товариства, в тому числі на об'єкти, внесені як вклад.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_2 як учасник ТОВ «Фірма «Акваріус» мав право приймати участь у діяльності товариства, скликати збори учасників товариства та ставити перед іншими учасниками питання щодо оскарження рішення господарського суду Київської області від 24.09.2013 року. Натомість, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фірма «Акваріус» не оскаржувало рішення господарського суду Київської області від 24.09.2013 року.

Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що ОСОБА_2 не наділений правом звертатися до суду за захистом порушеного права та охоронюваних законом інтересів товариства. ОСОБА_2 не надав суду апеляційної інстанції доказів, підтверджуючих повноваження останнього на звернення до суду із таким позовом від імені ТОВ «Фірма «Акваріус». Не можна ототожнювати власні права та інтереси учасника товариства з правами та інтересами самого товариства.

Як визначено у п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Згідно пункту 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011року «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

З огляду на зазначені вище обставини, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» слід залишити без розгляду, а апеляційне провадження припинити з урахуванням приписів ст. 99 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 24.09.2013 року по справі № 911/3381/14 залишити без розгляду.

2. Апеляційне провадження у справі № 911/3381/14 припинити.

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

4. Справу № 911/3381/14 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук