ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ
СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
24 червня
2009р. м.
Дніпропетровськ Справа №
2-а-504/08
Колегія суддів
Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючий суддя Мірошниченко М.В.,
суддя Баранник Н.П.,
суддя Юхименко О.В.,
при секретарі Красоті А.О.
за участю представників :
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 5 від
14.01.2009р.;
розглянувши
у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«Меліса»,
м. Кіровоград
на постанову Кіровоградського окружного
адміністративного суду
від 28.08.2008р.
у справі № 2-а-504/08 (категорія статобліку -
6.13)
за позовом Управління Пенсійного фонду України
в м. Кіровограді,
м.
Кіровоград
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
«Меліса»,
м. Кіровоград
про стягнення
17166,22 грн. заборгованості
ВСТАНОВИЛА:
Управлінням
Пенсійного фонду України в м. Кіровограді заявлено позов до Товариства з
обмеженою відповідальністю «Меліса» про стягнення суми 17166,22 грн.
заборгованості за несплату страхових внесків, у т.ч. 10367,95 грн. штрафу та
6798,27 грн. пені за період з 20.07.2004р. до 20.05.2008р.
За
наслідками розгляду справи по суті, постановою Кіровоградського окружного
адміністративного суду від 28.08.2008р. у справі № 2-а-504/08 адміністративний
позов задоволений в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача
заборгованість в сумі 17166,22 грн.
Постанова
суду першої інстанції ґрунтується на приписах ст.ст. 18, 20, 106 Закону України
«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.5.1.4 «Інструкції
про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України» і мотивована обґрунтованістю позовних вимог.
Не
погодившись із постановою суду першої інстанції, ТОВ «Меліса» подана апеляційна
скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови Кіровоградського окружного
адміністративного суду від 28.08.2008р. у справі № 2-а-504/08 і направлення
справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В заяві про зміну апеляційних
вимог відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції щодо
стягнення з товариства на користь позивача заборгованості у сумі 17166,22 грн.
В обґрунтування таких вимог заявник посилається на те, що судом порушена
рівність учасників процесу перед судом і законом, а також неповно з'ясовані
обставини, що мають значення для справи. Зазначає зокрема, що наданий позивачем
розрахунок суми позову не відповідає фактичному стану платежів, постанові
господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2007р. по справі № 9/76
та угоді про розстрочення заборгованості від 04.06.2007р. № 25. Позивачем неправомірно
нараховані фінансові санкції за період з липня 2005р. по лютий 2007р., оскільки
строки сплати фінансових санкцій зупиняються на час розгляду справи у суді та
поновлюються після розірвання угоди про розстрочення заборгованості. Позивачем
також неправомірно нараховані фінансові санкції за період з березня по червень
2007р., оскільки оплата поточних страхових внесків за вказаний період здійснена
у встановлені законом строки, що підтверджується платіжними дорученнями та
виписками банку за вказаний період. Прострочення оплат страхових внесків
фактично були за липень, серпень, вересень, жовтень 2007р.; за вказані
прострочення виплати страхових внесків фінансові санкції складають суму 2242,56
грн., у т.ч. 1652,30 грн. штрафу та 591,26 грн. пені.
В судовому
засіданні 24.06.2009р. представник відповідача підтримав доводи, викладені в
апеляційній скарзі.
Від
Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді заперечень на апеляційну
скаргу до суду не надходило. Позивач законним правом на участь свого представника
в судовому засіданні не скористався. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений
належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів на
підставі ст. 196 КАС України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за
наявними у справі доказами, у відсутності позивача, оскільки його неявка не
перешкоджає апеляційному розгляду справи.
У
відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду № 398 від 23.06.2009р. апеляційний розгляд справи
здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя),
Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).
Технічне
фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Оберіг».
За
результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 24.06.2009р.
колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду
апеляційної інстанції.
Дослідивши
доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія
суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.
Як випливає
з матеріалів справи, ТОВ «Меліса» є платником страхових внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно з п.1 ч.1 ст.14
Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.06.2008р.
позивачем прийнято рішення № 1697 про застосування фінансових санкцій та
нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату
(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч.
донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Вказаним рішенням
до відповідача застосований штраф у розмірі 10367,95 грн. та пеня у розмірі
6798,27 грн. за період з 20.07.2004р. до 20.05.2008р.
У зв'язку з
несплатою відповідачем вищевказаних штрафних санкцій, позивач звернувся в суд
із даним позовом.
Колегія
суддів зазначає, що у відповідності з п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками відповідно
до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені
відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії
(у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи
зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,
політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із
застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та
інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,
єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний
торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового
договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за
договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1,
10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно зі
ст.18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим
платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому
цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та
сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Страхові
внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних
витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають
витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших
заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які
визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до
Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за
виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають
обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших
п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів
роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (ч.1 ст.19 Закону).
Відповідно
до п.6 ч.2 ст.17 та ч.6 ст.20 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати,
обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові
внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за
відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із
дня закінчення цього періоду. Перерахування страхових внесків здійснюється
страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці
(виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з
виручки від реалізації товарів (послуг).
Підпунктом 2
пункту 9 ст.106 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну
сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому
числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного
фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10
відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у
строк до 30 календарних днів включно;
- 20
відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних
днів включно;
- 50
відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на
суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових
санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів,
розрахована за кожний день прострочення платежу.
Прийнявши до
уваги рішення УПФУ в м. Кіровограді № 1697 від 06.06.2008р. про застосування
фінансових санкцій та нарахування пені, суд першої інстанції дійшов до висновку
про обґрунтованість позовних вимог і задовольнив їх у повному обсязі. Разом з
тим, такий висновок суду суперечить іншим матеріалам та фактичним обставинам
справи, що підтверджується наступним.
З матеріалів
справи вбачається, що постановою господарського суду Кіровоградської області
від 24.04.2007р. у справі № 9/76 (за позовом УПФУ в м. Кіровограді до ТОВ
«Меліса» про стягнення 9687,35 грн.) вказаний позов задоволений повністю і з
ТОВ «Меліса» на користь УПФУ в м. Кіровограді стягнута заборгованість по
страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі
9687,35 грн., з яких 9132,71 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків,
531,61 грн. фінансових санкцій та 23,03 грн. пені.
Згідно
рішення господарського суду Кіровоградської області по справі № 9/76 від
24.04.2007р. сторонами визначений графік погашення заборгованості по страхових
внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: до
20.06.2007р. - 1120,11 грн.; до 20.07.2007р. - 1120,00 грн.; до 20.08.2007р. -
1120,00 грн.; до 20.09.2007р. - 1120,00 грн.; до 20.10.2007р. - 1120,00 грн.;
до 20.11.2007р. - 1120,00 грн.; до 20.12.2007р. - 1118,00 грн.
Постановою
Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2009р. у справі №
2-а-286/09 (за позовом ТОВ «Меліса» до УПФУ в м. Кіровограді про визнання
протиправним рішення про застосування фінансових санкцій) адміністративний
позов ТОВ «Меліса» задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ
в м. Кіровограді № 3929 від 21.11.2008р. про застосування до ТОВ «Меліса»
фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або
несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових
внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в
частині застосування до ТОВ «Меліса» фінансових санкцій та нарахування пені за
грудень 2007р., та за період з лютого 2008р. по серпень 2008р., включно, в
розмірі 2530,13 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частиною 12
ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
передбачено, що нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою
цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання
строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або
з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування
(зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування)
банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
У разі
оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і
доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу
нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду
або позову до суду.
Частиною 13
ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
закріплено, що оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про
нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення
вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати
фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі
оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення
фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Згідно з
п.9.7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та
застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління
Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, оскарження рішення органу
Пенсійного фонду про накладення штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення
вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.
Строки
сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в
разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення
штрафу пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою. У разі винесення
судом або вищим органом Пенсійного фонду рішення на користь Пенсійного фонду
строки сплати штрафу поновлюються з моменту їх припинення.
У
відповідності з п.10.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати
страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», суми пені
підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом десяти робочих днів з дня
одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені до вищого органу
Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим
повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами
якого прийнято це рішення.
Оскарження
рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені зупиняє строки їх сплати
до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.
У разі
оскарження страхувальниками чи банками вимоги про сплату недоїмки або рішення
про накладення штрафу, нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до
органу Пенсійного фонду або позову до суду.
При
прийнятті рішення на користь Пенсійного фонду строки сплати пені поновлюються з
моменту їх припинення.
Пунктом
4.2.5 «Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження
платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших
платежів», затвердженого постановою правління ПФУ від 19.01.2002р. № 2-4
передбачено, що розстрочені суми збору, що залишилися несплаченими, при розірванні
договору розстрочення за умовами, зазначеними у пункті 8 Порядку проведення
органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу
(недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого
постановою правління Пенсійного фонду України від 12.03.2001р. № 7 та
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.03.2001р. за № 282/5473,
включаються до зобов'язання платника у графі «Належить до сплати розстрочених
сум при розірванні договору» датою розірвання договору.
Колегія
суддів приходить до висновку про те, що УПФУ в м. Кіровограді невірно
нараховані відповідачеві фінансові санкції за період з липня 2005р. по лютий
2007р. в сумі 11879,75 грн., у т.ч. 7175,06 грн. штрафу та 4704,69 грн. пені,
оскільки відповідно до вимог вищенаведених нормативно-правових актів, строки
сплати фінансових санкцій зупиняються на час розгляду справи в суді та
поновлюються після розірвання угоди про розстрочення заборгованості.
Частиною 6
ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
закріплено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески,
нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20
календарних днів із дня закінчення цього періоду.
За період з
березня по червень 2007р. УПФУ в м. Кіровограді невірно нараховані
відповідачеві штрафні санкції в сумі 3043,95 грн., у т.ч. 1540,59 грн. штрафу
та 1502,32 грн. пені, оскільки оплата поточних страхових внесків за вказаний
період здійснені у строки, визначені в ч.6 ст.20 вищевказаного Закону, та в той
же день списані установою банку, що підтверджується наданими відповідачем
платіжними дорученнями та банківськими виписками за вказаний період. Отже,
вказані страхові внески сплачені своєчасно, згідно ч.9 ст.20 Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що днем
сплати страхових внесків вважається - у разі перерахування сум страхових
внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на
банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим
Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку,
установою Державного казначейства України суми платежу з банківського
(спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її
зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Згідно
наданих до суду документів, у т.ч. розрахунку фінансових санкцій відповідача,
прострочення оплати страхових внесків мали місце в липні, серпні, вересні,
жовтні 2007р. Фінансові санкції за прострочку оплати страхових внесків
складають суму 2242,56 грн., у т.ч. 1652,30 грн. штрафу та 591,26 грн. пені.
З матеріалів
справи також вбачається, що з лютого 2007р. ТОВ «Меліса» крім погашення
заборгованості, своєчасно сплачувало поточні платежі по страховим внескам, що
підтверджується актом від 01.04.2009р. звірки нарахування та оплати страхових
внесків до Пенсійного фонду України за період з липня 2005р. по березень
2009р., підписаного обома сторонами.
З огляду на
викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 2242,56
грн., у т.ч. 1652,30 грн. штрафу та 591,26 грн. пені. В іншій частині позовні
вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з викладених вище
підстав.
Судом
апеляційної інстанції в порядку ч.2 ст.195 КАС України при розгляді даного
спору приймаються до уваги та досліджуються надані відповідачем докази, які не
досліджувалися у суді першої інстанції, оскільки ненадання таких доказів в суді
першої інстанції відбулось з поважних причин з тих підстав, які зазначені
відповідачем.
Таким чином,
постанову суду першої інстанції слід скасувати як таку, що прийнята з неповним
з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до
невірного вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 195, 198п.3, 202, 205, 207
Кодексу адміністративного судочинства України,
колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліса», м. Кіровоград
задовольнити.
Постанову
Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2008р. у справі
№2-а-504/08 скасувати.
Позов
задовольнити частково.
Стягнути з
Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліса» на користь Управління
Пенсійного фонду України в м. Кіровограді заборгованість в сумі 2242,56 грн.
В іншій
частині позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає
законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного
місяця до адміністративного суду
касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено - 06.07.2009р.
Головуючий суддя
М.В. Мірошниченко
Суддя
Н.П. Баранник
Суддя
О.В. Юхименко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2009 |
Оприлюднено | 22.07.2009 |
Номер документу | 4100328 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Маргарітов М.В.
Адміністративне
Голопристанський районний суд Херсонської області
Циганій С.І.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні