Ухвала

від 14.10.2014 по справі 810/3925/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3925/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" до Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Н.І. про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріко" (далі - ТОВ "Іріко") звернулося до суду зі скаргою до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, в якому просить визнати дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у Київській області Ахмад Н.І. неправомірними та незаконними, скасувати постанови від 16.06.2014 ВП № 43468733 по скасування процесуального документу та про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк до 14.07.2014 року для усунення недоліків з тих підстав, оскільки одним із недоліків позовної заяви є те, що позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправних, на його думку, дій та рішень заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у Київській області Ахмад Н.І., проте, відповідачем визначено Реєстраційну службу Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області. Також до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору або відомостей щодо звільнення позивача від його сплати, чим порушено вимоги ст. 106 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року, у зв'язку з не усуненням недоліків, позов повернуто позивачу.

Не погодившись з останньою ухвалою судді, позивач подав апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій вказує на порушення в застосуванні норм процесуального права та просить скасувати ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

В ухвалі без руху суддя першої інстанції зазначив, що на порушення п.п. 2. 3 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві не вказано адреси електронної пошти сторін та номеру засобу зв'язку відповідача, або відомостей про їх відсутність; зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправних, на його думку, дій та рішень заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУ юстиції у Київській області Ахмад Н.І., проте відповідачем визначено Реєстраційну службу Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області. Крім того, на порушення п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у скарзі не вказано, які саме дії ТОВ «Іріко» просить визнати незаконними та скасувати. Також судом зазначено, що на порушення 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, або відомостей щодо звільнення позивача від його сплати.

Окрім зазначеного вище, судом першої інстанції зроблено вказівку, що КАС України не передбачає такого способу захисту порушених прав, як звернення до адміністративного суду зі скаргами на дії та рішення органу Державної виконавчої служби.

Згідно матеріалів справи, 14.07.2014 р. позивачем на виконання ухвали без руху від 03.07.2014 року до суду надано уточнений адміністративний позов, яким визначає відповідачем Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Н.І., та квитанцію про сплату судового збору від 14.07.2014 № 236 у розмірі 147,00 грн.

Висновки судді суду першої інстанції щодо неусунення недоліків позовної заяви не обґрунтовані з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.106 КАС України, Позивач сам визначає Відповідача, зазначаючи у позовній заяві ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Як вбачається з уточненої позовної заяви від 14.07.2014р., відповідач - Заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київської області Ахмад Н.І., 04071, м. Київ-71, вул. Ярославська, 5/2, Тел./факс 462-50-76, адреса електронної пошти: kіеvobljust@ukr.net.

Вказані обставини свідчать про виконання Позивачем приписів ст.106 КАС України при поданні позову.

Крім того, згідно ч.1 ст.52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Ч.З ст.52 КАС України встановлено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Тобто, Київський окружний адміністративний суд якщо вважає, що відповідачем за даним позовом має бути не посадова особа органу державної виконавчої служби, як це передбачено ч.4 ст. ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», а відповідний орган державної виконавчої служби, як це передбачено ч.3 ст.181 КАС України, то він мав, відповідно до ч.3 ст.52 КАС України, залучити цю особу як другого відповідача, а не повертати позовну заяву, що свідчить про порушення судом вимог ст.108 КАС України.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо віднесення даного спору до позову майнового характеру, оскільки відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 N 65/11/13-12, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Позивачем заявлені вимоги про скасування постанов заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київської області Ахмад Н.І. про скасування процесуального документу та про відмову у відкритті виконавчого провадження, тобто скасування вказаних рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень, не мало своїм безпосереднім наслідком зміни складу майна позивача, тобто вимоги не є майновими.

Позивачем подано до суду квитанцію від 14.07.2014р. про сплату судового збору у розмірі 147,00 грн., тобто вимоги ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч.3 ст.106 КАС України також позивачем виконано.

Таким чином, ухвала судді про повернення позовної заяви прийнята з порушенням процесуального законодавства, що тягне за собою її скасування, а справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Згідно частини другої статті 211 КАС України ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 199 , п.4 ч.1 ст. 204, п.6 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 р., задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" до Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Н.І. про визнання протиправними дій, скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.