Ухвала

від 07.10.2014 по справі 2а-1888/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4257/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

суддя-доповідач Мороз В.Ф.

суддів: Гончар Л.Я.

Донець О.Є.

Леонтович К.Г.

Розваляєва Т.С.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до КМР, Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича (далі - Київський міський голова), треті особи: Київенерго, Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Київводоканал), Товариство, Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - Комісія), ОСОБА_7,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся із позовом про визнання неправомірними дій Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень № 1332 від 30.11.2009 року (далі - Розпорядження № 1332) про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, № 1333 від 30.11.2009 року (далі - Розпорядження № 1333) щодо затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, № 1335 від 30.11.2009 року (далі - Розпорядження № 1335) про подовження дії розпоряджень виконавчого органу КМР № 978 та № 979 від 31.08.2009 року про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, № 191 від 30.03.2010 року (далі - Розпорядження № 191) щодо подовження дії розпоряджень КМР № 978 та № 979 від 31.08.2009 року, № 392 від 31.05.2010 року (далі - Розпорядження № 392) про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення; визнання зазначених розпоряджень незаконними та нечинними з моменту прийняття.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року позов задоволено. Дії Київського міського голови визнані неправомірними; Розпорядження № 1332, № 1333, № 1335, № 191, № 392 визнані незаконними та нечинними з моменту прийняття.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2011 року постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року скасована, у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а постанову суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ «АК «Київенерго» звернулось із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, а саме указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положення про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.237 КАС підставою для подання заяви про перегляд судових рішень може бути виключно неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 "Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, що розглядається Вищий адміністративний суд України, залишаючи в силі рішення суду про задоволення позову, дійшов висновку, що оскаржувані розпорядження підлягають державній реєстрації відповідно до п. 3 Указу №493/92 та Положення про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, тоді як в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року, від 04 жовтня 2012 року, від 20 листопада 2012 року, від 07 лютого 2013 року, наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, було зроблено висновок, що розпорядження Київської міської державної адміністрації щодо встановлення тарифів на комунальні послуги не підлягають державній реєстрації у органах юстиції, що мало наслідком відмову у позові.

Отже у подібних відносинах судами неоднаково застосовано норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних відносинах.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року.

Керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и в:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу для перегляду ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В.Ф. Мороз

Л.Я. Гончар

О.Є. Донець

К.Г. Леонтович

Т.С. Розваляєва