Постанова

від 07.10.2014 по справі 826/10316/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 жовтня 2014 року 12 год. 15 хв. № 826/10316/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Київ Буд" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 17 липня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Київ Буд" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 13 травня 2014 року № 0004672208 та № 0004682208 (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 21 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 04 серпня 2014 року та протягом судового розгляду справи. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним норм податкового законодавства.

У судовому засіданні 08 вересня 2014 року представниками сторін заявлено письмові клопотання про подальший розгляд і вирішення справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 08 вересня 2014 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , задоволено заявлене клопотання та прийнято рішення про подальший розгляд і вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 26 березня по 08 квітня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 15 квітня 2014 року складено акт № 132/1-22/08/37165877 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 квітня 2011 року по 25 березня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2011 року по 25 березня 2014 року (далі - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, позивачем:

- занижено податок на прибуток за 2012 рік у загальному розмірі 784554,00 грн., чим порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ;

- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2012 року у розмірі 21823,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України.

На підставі акту перевірки, 13 травня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0004672208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 21823,00 грн. за основним платежем та у розмірі 5455,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004682208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 784554,00 грн. за основним платежем та у розмірі 196138,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Перевірку проведено на підставі наказу від 26 березня 2014 року № 805 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", копію якого разом із направленням на перевірку вручено особисто під розписку уповноваженій особі позивача.

Як вбачається зі змісту вказаного наказу, на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме у зв'язку із поданням заяви за формою 8-ОПП про ліквідацію юридичної особи - позивача, наказано провести позапланову невиїзну перевірку позивача.

Зокрема, відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Поряд з цим, як вбачається зі змісту копії акту перевірки, доданої представником позивача до позову, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача. Однак, доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для проведення планової виїзної перевірки позивача, представниками відповідача суду не надано.

Згідно з п. 77.1, абз. 1 п. 77.2 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

При цьому, суд також звертає увагу, що відповідно до копії акту перевірки, доданої представником відповідача до заперечень проти позову, зазначено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача.

Викладені обставини викликають у суду сумнів стосовно добросовісності дій відповідача щодо складання акту перевірки.

Поряд з цим, враховуючи не заявлення позивачем вимоги стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, суд не надає правову оцінку таким діям відповідача.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, п. 137.10 ст.137 ПК України, позивачем не включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суми безоплатно отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю "БК Азур Груп" (далі - ТОВ "БК Азур Груп") товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 3626855 грн. за IV квартал 2012 року.

Зокрема, як з'ясовано судом у ході розгляду справи, 26 вересня 2012 року між позивачем, як субпідрядником, та ТОВ "БК Азур Груп", як генпідрядником, укладено договір № 47, за умовами якого субпідрядник своїми силами і засобами зобов'язався виконати роботи по трамвайних коліях та шумозахисному екрані на відповідному об'єкті відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений договором строк здати роботи генпідряднику.

Генпідрядник зобов'язався передати проектно-кошторисну документацію для виконання робіт, прийняти закінчені роботи та сплатити субпідряднику їх вартість.

Відповідно до п.п. 2.1-2.6 ст. 2, пп. 4.1.3, пп. 4.1.4, пп. 4.1.6 п. 4.1, пп. 4.2.3 п. 4.2, пп. 4.3.4, пп. 4.3.8, пп. 4.3.12 п. 4.3 ст. 4 договору № 47, загальна вартість робіт за договором, згідно з договірною ціною та локальним кошторисом, складає 5200000,00 грн., у тому числі ПДВ - 866666,67 грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником фактично виконаних об'ємів робіт на підставі документів по обліку в капітальному будівництві (форма КБ -2в, КБ - 3). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається у межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються у порядку, передбаченому бюджетним законодавством України. У разі затримки бюджетного фінансування генпідрядник проводить розрахунки за виконані роботи протягом 5 (п'яти) банківських днів із дати отримання бюджетного фінансування від замовника комунального підприємства "Житлоінвестбуд-УКБ" (далі - КП "Житлоінвестбуд-УКБ") .

Обсяги фінансування робіт у розрізі джерел будуть визначені додатково відповідно до нормативно-законодавчих актів, якими буде визначено розмір фінансування цих робіт.

Кінцеві розрахунки за виконані роботи у розмірі 5 (п'яти) % від вартості будівельних робіт здійснюються генпідрядником протягом 10 (десяти) днів із дати реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або отримання сертифіката на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації.

Генпідрядник зобов'язаний: забезпечити поставку усіх матеріалів, які потрібні для виконання робіт згідно з переліком та узгодженими цінами; координувати виконання робіт відповідно до графіку сумісних робіт; підписати акт здачі-приймання робіт протягом 3 (трьох) днів із дати одержання письмового повідомлення субпідрядника та погодження замовником КП "Житлоінвестбуд-УКБ".

Генпідрядник має право: надавати субпідряднику матеріали та механізми для виконання робіт.

Субпідрядник зобов'язується узгоджувати усі свої дії на будівельному майданчику, пов'язані з виконанням договору, з генпідрядником шляхом щоденного ведення журналу сумісних робіт.

Субпідрядник зобов'язаний: разом з генпідрядником розробити та узгодити декадно-добовий графік виконання робіт; сплачувати генпідряднику за надані послуги генпідряду суму у розмірі 2,5% від договірної ціни.

Згідно з протоколом зарахування зустрічних вимог від 31 грудня 2012 року № 3112-18:

- за умовами договору № 47 із ТОВ "БК Азур Груп" на користь позивача належать платежі за виконані будівельно-монтажні роботи (далі - БМР) у розмірі 4648312,90 грн., у тому числі ПДВ - 774718,82 грн.;

- за умовами договору № 47 із позивача на користь ТОВ "БК Азур Груп" належать платежі в рахунок оплати вартості послуг генпідрядника у розмірі 129957,83 грн., у тому числі ПДВ - 21659,64 грн.;

- за умовами договору № 47 із позивача на користь ТОВ "БК Азур Груп" належать платежі в рахунок оплати вартості матеріалів у розмірі 3626854,88 грн., у тому числі ПДВ - 604475,81 грн.

На підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, позивач та ТОВ "БК Азур Груп" домовилися припинити наступні зобов'язання:

- зобов'язання ТОВ "БК Азур Груп" перед позивачем щодо оплати вартості виконаних БМР, відповідно до договору № 47, у розмірі 3756812,71 грн., у тому числі ПДВ - 626135,45 грн.;

- зобов'язання позивача перед ТОВ "БК Азур Груп" щодо оплати вартості послуг генпідрядника, згідно з договором № 47, у розмірі 129957,83 грн., у тому числі ПДВ - 21659,64 грн.;

- зобов'язання позивача перед ТОВ "БК Азур Груп" щодо оплати вартості матеріалів, відповідно до договору № 47, у розмірі 3626854,88 грн., у тому числі ПДВ - 604475,81 грн.

Із дати підписання протоколу № 3112-18:

- ТОВ "БК Азур Груп" вважається таким, яке виконало зобов'язання щодо оплати вартості виконаних БМР, згідно з договором № 47, у розмірі 3756812,71 грн., у тому числі ПДВ - 626135,45 грн.;

- позивач вважається таким, який виконав зобов'язання щодо оплати вартості послуг генпідрядника, відповідно до договору № 47, у розмірі 129957,83 грн., у тому числі ПДВ - 21659,64 грн.;

- позивач вважається таким, який виконав зобов'язання щодо оплати вартості матеріалів, згідно з договором № 47, у розмірі 3626854,88 грн., у тому числі ПДВ - 604475,81 грн.

При цьому, як виявлено у ході перевірки та зазначено в акті перевірки, позивачем не здійснено оплату отриманих від ТОВ "БК Азур Груп" у жовтні-листопаді 2012 року матеріалів на суму 3626854,88 грн., у тому числі ПДВ - 604475,81 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем до податкового обліку включено суми податку на підставі договору від 30 жовтня 2012 року, однак копії такого договору до перевірки не надано.

Копії договору від 30 жовтня 2012 року також не надано у ході судового розгляду справи.

Крім того, обумовлених умовами договору № 47 документів, які б свідчили про реальне виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань, представниками позивача суду не надано.

Перевіркою виявлено відсутність обов'язкових актів прийому-передачі об'єктів для виконання ремонтних робіт, дозволів на виконання окремих робіт, документів на підтвердження наявності техніки для виконання робіт за умовами договору, довіреностей осіб, оренди приміщень для розміщення співробітників.

З актів приймання виконаних ремонтних робіт не вбачається, що підрядник виконував вказані роботи із власних будівельних матеріалів, доказів передачі позивачем будівельних матеріалів, підряднику не надано.

Акти приймання виконання ремонтних робіт, надані позивачем, не свідчать про факт передачі позивачем у підзвіт підряднику будівельних матеріалів, використаних при виконанні зазначених в актах робіт.

Суд зазначає, що у матеріалах справи містяться документи, зокрема, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні, складені позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Спец-Техно-Ресурс" (далі - ТОВ "Спец-Техно-Ресурс") . Поряд з цим, договорів про надання послуг від 18 та 31 жовтня, 05, 12 та 14 листопада 2012 року, інформація про які міститься у податкових накладних, виписаних ТОВ "Спец-Техно-Ресурс", на підставі яких, на думку суду, виникли взаємовідносини між вказаними суб'єктами господарювання, представниками позивача суду не надано.

В акті перевірки зазначено, що у порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України позивачем неправомірно віднесено до собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за період із 01 січня по 31 грудня 2012 року витрати за послуги телескопічного навантажувача, отримані від ТОВ "Спец-Техно-Ресурс", відповідно до податкових накладних № 53 від 19 жовтня 2012 року, № 58 від 23 жовтня 2012 року, № 70 від 31 жовтня 2012 року, № 73 від 05 листопада 2012 року, № 80 від 12 листопада 2012 року, № 86 від 14 листопада 2012 року.

У ході перевірки відповідачем враховано обставини, які містяться в акті від 18 вересня 2013 року № 882/26-58-22-04-10/38282235 ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спец-Техно-Ресурс" щодо підтвердження господарських відносин з TOB "ВЕРГУС" та покупцями за вересень, жовтень 2012 року, а також в акті від 15 липня 2013 року № 213/26-58-22-08-11/38282235 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Спец-Техно-Ресурс" з питань правомірності проведених господарських правомірності проведених господарських відносин з TOB "Басмер ЛТД", TOB "Девен Альянс" за період із 01 жовтня 2012 року по 31 січня 2013 року.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, враховуючи при цьому ненадання представниками позивача суду достатніх доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів, хоча про необхідність їх надання судом наголошувалось протягом судового розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Київ Буд" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Поряд з цим, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Київ Буд".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Київ Буд" (ідентифікаційний код 37165877) решту судового збору у розмірі 4384,80 грн. (Чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин