Рішення

від 16.10.2014 по справі 910/10939/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10939/14 16.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" про стягнення 17 688,73 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Сичов О.О. (дов. б/н від 07.08.2014 року) від відповідача Олєйніков Є.В. (дов. № 10-132 від 17.02.2014 року) від третьої особи не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16 жовтня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 17 688,73 грн., тому числі 10 622,60 грн. 3 % річних, 7 066,13 грн. збитків від інфляції, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Контрактом № 258 від 26.01.2007 року в частині невиконання взятого на себе грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/10939/14, розгляд справи призначено на 15.07.2014 року.

15.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності щодо нарахованих 3 % річних та збитків від інфляції, просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 15.07.2014 року надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 15.07.2014 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 31.07.2014 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 31.07.2014 року представники сторін подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 31.07.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2014 року, продовжено строк вирішення спору, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен", розгляд справи було відкладено на 19.08.2014 року, у зв'язку з залученням третьої та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

14.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

18.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі. У поданих поясненнях зазначено, що третьою особою в повному обсязі проведено розрахунки з відповідачем за виконані роботи.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року справу № 910/10939/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/10939/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/10939/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/10939/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 року.

У судовому засіданні 16.10.2014 року, у зв'язку з неявкою третьої особи та необхідністю подання додаткових доказів по справі, винесено ухвалу пр. відкладення розгляду справи на 16.10.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 16.10.2014 року представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, надав пояснення по суті спору.

Представник третьої особи в судове засідання 16.10.2014 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі № 5011-23/10265-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой", третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виробничо-комерційна приватна фірма "ОСС ПЛЮС", третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен" позов задоволено повністю, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" 122 620,11 грн. суми боргу та 2 454,41 грн. витрат по сплаті судового збору. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 року рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року по справі № 5011-23/10265-2012 залишено без змін.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду вищевказаної справи Господарським судом міста Києва було встановлено, що 08.11.2006 року між Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "Рошен", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой", як генпідрядником, укладено Договір підряду № 08/11 від 08.11.2006 року на будівництво розподільного центру Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" у м. Яготин Київської області за адресою: вул. Філатова, 112, за умовами якого, замовник доручив, а генпідрядник взяв на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт по будівництву розподільного центру за адресою: вул. Філатова, 112, м. Яготин Київської області.

26.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой", як генпідрядником, та Виробничо-комерційною приватною фірмою "ОСС ПЛЮС", як підрядником, укладено Контракт № 258 від 26.01.2007 року (надалі по тексту - Контракт), відповідно до якого підрядник зобов'язався організувати повний комплекс робіт по будівництву розподільчого центру Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" за адресою: вул. Філатова, 112 в м. Яготин Київської області.

Згідно з пунктом 1.3. Контракту, відповідач зобов'язався прийняти повний комплекс виконаних підрядником робіт, у стані "Під ключ", шляхом підписання двостороннього Акту про прийняття повного комплексу робіт, та оплатити якісно виконані роботи на умовах цього Контракту.

Пунктом 3.1. Контракту, сторони встановили, що договірна ціна робіт, передбачених до виконання даним Контрактом, згідно з погодженим сторонами розрахунком (Додаток №2), що є невід'ємною частиною цього Контракту, становить 11 430 000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 1 950 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1 Контракту, після дати підписання даного Контракту, генпідрядник перераховує на банківський рахунок підрядника авансові платежі у окремо погодженому розмірі.

Відповідно до пункту 4.2.1. Контракту, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних генпідрядником Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи, з урахуванням авансового платежу, перерахованого згідно з пунктом 4.1. протягом 10 банківських днів після підписання Акту про прийняття виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок, тільки при умові надходження коштів від замовника будівництва.

Згідно з пунктом 4.3. Контракту, при здійсненні розрахунків за фактично виконані роботи генпідрядник утримує для формування Гарантійного фонду 10 % вартості виконаних у звітному періоді робіт.

Відповідно до пункту 4.4. Контракту, кошти Гарантійного фонду перераховуються підряднику після 60 календарних днів протягом 15 банківських днів після дати підписання Акту про прийняття об'єкту в експлуатацію та при умові перерахування коштів гарантійного фонду генпідрядником будівництва.

Згідно з пунктом 10.1. Контракту, даний контракт набирає силу після підписання його обома сторонами та діє до часу повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

25.03.2010 року позивач та Виробничо-комерційна приватна фірма "ОСС ПЛЮС" уклали Договір відступлення права вимоги (цесії) № 2, за умовами якого позивач набув право вимагати від відповідача, як боржника, належного виконання обов'язків за Контрактом в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього договору, а саме, сплати боргу за виконані будівельні роботи у розмірі 122 620,11 грн.

Позивач на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 2 набув право вимагати оплати відповідачем виконаних Виробничо-комерційною приватною фірмою "ОСС ПЛЮС" робіт в сумі 122 620,11 грн. в порядку та на умовах, визначених Контрактом.

З урахуванням положень пунктів 4.2.1., 4.3., 4.4 Контракту, та приймаючи до уваги наявний в матеріалах справи Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 27 від 16.01.2008 року, з якого вбачається що об'єкт будівництва, розподільчого центру Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" за адресою: вул. Філатова, 112 в м. Яготин Київської області, прийнято в експлуатацію, а також, враховуючи, що Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "Рошен" повністю проведено розрахунок за виконані відповідачем по Договору підряду № 08/11 від 08.11.2006 року роботи, суд приходить до висновку, що строк оплати за виконані Виробничо-комерційною приватною фірмою "ОСС ПЛЮС" роботи за Контрактом станом на час розгляду справи судом настав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що борг, який виник 23.07.2008 року у розмірі 122 620,11 грн., був сплачений відповідачем 18.04.2014 року, що підтверджується копією платіжного дорученням № 1309 від 18.04.2014 року (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Оскільки, позивачем у справі № 5011-23/10265-2012 було заявлено вимогу лише про сплату основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 10 622,60 грн. 3 % річних, 7 066,13 грн. збитків від інфляції за період з 31.05.2011 року по 18.04.2014 року.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на пропуск відповідачем строків позовної давності.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з пунктом 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 року (далі - Постанова), господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 7.1 Постанови, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заборгованість у розмірі 122 620,11 грн., яку було стягнуто за рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року по справі №5011-23/10265 є грошовим зобов'язанням за договором, на яке в силу статті 625 Цивільного кодексу України можуть бути нараховані три проценти річних та інфляційні втрати до повного виконання грошового зобов'язання.

Разом з тим, як вже було зазначено судом відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у позові, посилаючись на пропущення позивачем строків позовної давності щодо вимог про стягнення 3 % та збитків від інфляції, що є предметом спору у даній справі.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду 03.06.2014 року, строк виконання грошового зобов'язання за спірним договором настав 23.07.2008 року.

Таким чином, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності підлягає частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 622,60 грн. 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 524,07 грн., за період з 03.06.2011 року по 24.07.2011 року за розрахунком суду.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 Постанови).

Оскільки за визначений судом період з 03.06.2011 року по 24.07.2011 року спостерігалася дефляція, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 524,07 грн. три проценти річних.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, вулиця Б. Гмирі, будинок 1-А, ідентифікаційний код 30210582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А, ідентифікаційний код 32772477) 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 07 коп. 3 % річних, 54 (п'ятдесят чотири) грн. 13 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2014 року

Суддя С.В. Стасюк