Ухвала

від 26.02.2015 по справі 910/10939/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 лютого 2015 року Справа № 910/10939/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДроботової Т.Б., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши заяву про відмову від касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі№ 910/10939/14 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього доТовариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДочірнє підприємство "Кондитерська корпорація "Рошен" простягнення 17 688,73 грн.

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України №03-05/285 від 25 лютого 2015 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Дроботової Т.Б. (головуючого), Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

відповідача : Олєйніков Є.В. (дов. від 17.02.2014)

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" про стягнення 10 622,60 грн. 3 % річних та 7 066,13 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом № 258 від 26.01.2007 в частині прострочення сплати боргу за виконані будівельні роботи у розмірі 122 620,11 грн., право вимоги якого позивачем набуто на підставі договору про відступлення права вимоги №2 від 25.03.2010. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2014, ухваленим суддею Стасюк С.В., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 524,07 грн. 3% річних, у решті позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з того, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором настав 23.07.2008. Відтак, частково задовольняючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд визнав доведеним нарахування 3% річних у стягнутому розмірі за період з 03.06.2011 до 24.07.2011. Водночас відмовляючи у стягнення інфляційних втрат, суд виходив з наявності дефляції у зазначений період. При цьому суд керувався приписами статей 257, 267, 625, 837 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Ткаченка Б.О. - головуючого, Зеленіна В.О., Синиці О.Ф., постановою від 17.12.2014 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині стягнення з відповідача 524,07 грн. 3% річних та прийняти нове рішення у цій частині, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує про помилкове незастосування судами заяви відповідача про сплив строку позовної давності. Скаржник зазначає, що зі спливом позовної давності за вимогою про сплату коштів, спливає позовна давність і про сплату 3% річних та інфляційних втрат незалежно від періоду часу, за який відповідні суми обчислено, оскільки останні є складовою частиною боргу. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 267, 625 Цивільного кодексу України, статей 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2015 касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.02.2015 на 12 год. 10 хв.

До початку розгляду скарги, 26.02.2015, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" надійшла заява про відмову від касаційної скарги. Вказана заява отримана судом касаційної інстанції після призначення касаційної скарги до розгляду.

Право на відмову від касаційної скарги унормовано статтею 111 6 Господарського процесуального кодексу України. За приписами цієї норми особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Колегія суддів не вбачає у цій відмові порушення прав учасників процесу і охоронюваних законом інтересів; така відмова не суперечить законодавству; інших касаційних скарг у цій справі не надходило.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції визнає за можливе прийняти відмову від касаційної скарги.

Керуючись статтями 86, 111 6 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" від касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі № 910/10939/14 Господарського суду міста Києва прийняти.

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі № 910/10939/14 Господарського суду міста Києва припинити.

Справу № 910/10939/14 скерувати до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець