Постанова

від 17.12.2014 по справі 910/10939/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа№ 910/10939/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Глуховська О.Є., дов. б/н від 22.09.2014 р.;

від відповідача - Олєйніков Є.В., дов. № 10-132 від 17.02.2014 р.

розглянувши матеріали

апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник

майбутнього»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.10.2014 року

у справі № 910/10939/14 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник

майбутнього»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен»

про стягнення 17 688,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року по справі № 910/10939/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» 524,07 грн. 3 % річних, 54,13 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Солстрой» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року по справі № 910/10939/14 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» 524,07 грн. 3 % річних та 54,13 грн. судового збору та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» суму сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року по справі № 910/10939/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» задовольнити повністю та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2014 року апеляційні скарги було прийнято до спільного провадження та призначено до розгляду на 17.12.2014 року.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року по справі № 910/10939/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» задовольнити повністю та стягнути з відповідача судові витрати. Проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» заперечив.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року по справі № 910/10939/14 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» 524,07 грн. 3 % річних та 54,13 грн. судового збору та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» суму сплаченого судового збору. Проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» заперечив.

Представник Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавав.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2014 року про прийняття апеляційних скарг до провадження отримана представником третьої особи 28.11.2014 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі № 5011-23/10265-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» (далі - ТОВ «Буревісник майбутнього») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (далі - ТОВ «Солстрой»), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виробничо-комерційна приватна фірма «ОСС ПЛЮС» (далі - ВКПФ «ОСС ПЛЮС»), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» (далі - ДП «Кондитерська корпорація «Рошен») позов задоволено повністю, а саме стягнуто з ТОВ «Солстрой» на користь ТОВ «Буревісник майбутнього» 122 620,11 грн. суми боргу та 2 454,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014 року рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року по справі № 5011-23/10265-2012 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У вказаних рішеннях Господарським судом міста Києва було встановлено, що 08.11.2006 року між ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», як замовником, та ТОВ «Солстрой», як генпідрядником, укладено Договір підряду № 08/11 від 08.11.2006 року на будівництво розподільного центру ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» у м. Яготин Київської області за адресою: вул. Філатова, 112, за умовами якого, замовник доручив, а генпідрядник взяв на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт по будівництву розподільного центру за адресою: вул. Філатова, 112, м. Яготин Київської області.

26.01.2007 року між ТОВ «Солстрой», як генпідрядником, та ВКПФ «ОСС ПЛЮС», як підрядником, укладено Контракт № 258 від 26.01.2007 року (далі - Контракт), за умовами якого підрядник зобов'язався організувати повний комплекс робіт по будівництву розподільчого центру ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» за адресою: вул. Філатова, 112 в м. Яготин Київської області.

Відповідно до п. 4.2.1 Контракту, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних генпідрядником Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в і Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи, з урахуванням авансового платежу, перерахованого згідно з пунктом 4.1 протягом 10 банківських днів після підписання Акту про прийняття виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок, тільки при умові надходження коштів від замовника будівництва.

Згідно з п. 4.3 Контракту, при здійсненні розрахунків за фактично виконані роботи генпідрядник утримує для формування Гарантійного фонду 10 % вартості виконаних у звітному періоді робіт.

Відповідно до п. 4.4 Контракту, кошти Гарантійного фонду перераховуються підряднику після 60 календарних днів протягом 15 банківських днів після дати підписання Акту про прийняття об'єкту в експлуатацію та при умові перерахування коштів гарантійного фонду генпідрядником будівництва.

Згідно з п. 10.1 Контракту, він набирає силу після підписання його обома сторонами та діє до часу повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

25.03.2010 року ТОВ «Буревісник майбутнього» (далі - позивач) та ВКПФ «ОСС ПЛЮС» уклали Договір відступлення права вимоги (цесії) № 2, за умовами якого позивач набув право вимагати від ТОВ «Солстрой» (далі - відповідач) як боржника, належного виконання обов'язків за Контрактом в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього договору, а саме, сплати боргу за виконані будівельні роботи у розмірі 122 620,11 грн.

Позивач на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 2 набув право вимагати оплати відповідачем виконаних ВКПФ «ОСС ПЛЮС» робіт у сумі 122 620,11 грн. в порядку та на умовах, визначених Контрактом.

Також у вищезазначених судових рішеннях встановлено, що з урахуванням п.п. 4.2.1, 4.3, 4.4 Контракту, та приймаючи до уваги наявний в матеріалах справи Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 27 від 16.01.2008 року, з якого вбачається що об'єкт будівництва, розподільчого центру ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» за адресою: вул. Філатова, 112 в м. Яготин Київської області, прийнято в експлуатацію, а також, враховуючи, що ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» повністю проведено розрахунок за виконані відповідачем по Договору підряду № 08/11 від 08.11.2006 року роботи, суд приходить до висновку, що строк оплати за виконані ВКПФ «ОСС ПЛЮС» роботи за Контрактом станом на час розгляду справи судом настав.

У справі № 5011-23/10265-2012 заявлялася вимога лише про сплату основного боргу (122 620,11 грн.).

ТОВ «Буревісник майбутнього» зазначає, що борг, який виник 23.07.2008 року у розмірі 122 620,11 грн., був сплачений відповідачем 18.04.2014 року, що підтверджується копією платіжного дорученням № 1309 від 18.04.2014 року.

У зв'язку з простроченням сплати суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 10 622,60 грн. 3 % річних, 7 066,13 грн. збитків від інфляції за період з 31.05.2011 року по 18.04.2014 року.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, у тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість у розмірі 122 620,11 грн., яку було стягнуто за рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року по справі № 5011-23/10265-2012 є грошовим зобов'язанням за Договором, на яке в силу ст. 625 Цивільного кодексу України можуть бути нараховані три проценти річних та інфляційні втрати до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідач у свою чергу просив суд відмовити у позові, застосувавши строки позовної давності щодо вимог про стягнення 3 % та збитків від інфляції, що є предметом спору у даній справі.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено вище, позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду 03.06.2014 року, строк виконання грошового зобов'язання за спірним договором настав 23.07.2008 року.

Таким чином, заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності підлягає частковому задоволенню.

Отже, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат слід здійснювати за період з 03.06.2011 року по 24.07.2011 року.

Враховуючи вказане, провівши арифметичний розрахунок 3 % річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх часткове задоволення у розмірі 524,07 грн.

Стосовно інфляційних втрат, колегія суддів відзначає, що за визначений судом період з 03.06.2011 року по 24.07.2011 року спостерігалася дефляція, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в стягненні інфляційних втрат.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 524,07 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року по справі № 910/10939/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Буревісник майбутнього» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року по справі № 910/10939/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/10939/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця