Постанова

від 22.10.2014 по справі 911/462/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа№ 911/462/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 22.10.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні фермерського господарства «Шкляр-2004» на рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 (повний текст підписано 25.11.2013)

у справі №911/462/13-г (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом заступника Дніпровського екологічного прокурора

до 1. Бориспільської районної державної адміністрації;

2. Фермерського господарства «Шкляр-2004»

про визнання незаконними та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акта, повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.12.2004 за №1024 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерському господарству «Шкляр-2004». Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 70,0 га, укладений 03.12.2004 між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та фермерським господарством «Шкляр-2004». Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №575646, виданий фермерському господарству «Шкляр-2004», що зареєстрований у державному земельному кадастрі 15.03.2007 за №020700001. Зобов'язано фермерське господарство «Шкляр-2004» повернути земельну ділянку площею 70,0 га, ринковою вартістю 39 445 000,00 грн., що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220886000:03:002:0839 до власності держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації. Стягнуто з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в дохід Державного бюджету України 4 588,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ФГ «Шкляр-2004» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою від 24.03.2014 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №911/462/13-г у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. у відпустці, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Авдеєв П.В., Федорчук Р.В.

Ухвалою від 09.07.2014 Київським апеляційним господарським судом у справі №911/462/13-г за клопотанням ФГ «Шкляр» призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

22.08.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від судового експерта надійшло клопотання про надання додаткових відомостей, а саме:

- оригінал або належним чином завірену копію проекту землеустрою на підставі якого сформовано земельну ділянку площею 70 га, яка розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка була передана ФГ «Шкляр-2004» за договором оренди земельної ділянки від 05.11.2004 року, а згодом продана ФГ «Шкляр-2004» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2004 року з каталогом координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки (СК Державної геодезичної мережі 1963 або 2000) в повному об'ємі із семизначних цифр;

- оригінал або належним чином завірену копію проекту встановлення водоохоронної зони на придбану у власність ФГ «Шкляр-2004» земельну ділянку площею 70 га, яка розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області з координатами поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки (СК Державної геодезичної мережі 1963 або 2000) в повному об'ємі із семизначних цифр, дійсні станом на 2004 рік та на теперішній час.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.

Ухвалою від 26.08.2014 Київським апеляційним господарським судом поновлено провадження у справі №911/462/13-г та призначено розгляд справи №911/462/13-г у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у зв'язку з перебуванням судді Федорчука Р.В. у відпустці, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Тищенко О.В.

Ухвалою від 15.09.2014 Київським апеляційним господарським судом зобов'язано сторони надати суду зазначені вище документи, однак, витребувані документи надані не були.

03.10.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов лист від КНДІСЕ про неможливість надання висновку у даній справі у зв'язку з не здійсненням оплати вартості експертизи та ненаданням до експертної установи документів щодо технічної документації спірної земельної ділянки.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.

21.10.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника фермерського господарства «Шкляр-2004» надійшло повторне клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №911/462/13-г, проведення якої доручити судовому експерту Бойченко О.С.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши вказане вище клопотання, дійшла висновку про відмову у задоволенні, виходячи з наступного.

Нормами статті ст. 22 ГПК України передбачені процесуальні права сторін.

Згідно з п. 3.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зловживанням процесуальними права слід вважати також і подання учасниками судового процесу другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Як зазначалось вище, ухвалою від 09.07.2014 Київським апеляційним господарським судом у справі №911/462/13-г за клопотанням ФГ «Шкляр» було призначено судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Проте, на вимогу судового експерта та ухвали апеляційного господарського суду, відповідач-2 не надав витребувані додаткові документи.

Прокурором Дніпровської екологічної прокуратури на підставі ст.96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги ФГ «Шкляр-2004» на рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г відмовити, рішення суду залишити без змін.

Прокурор брав участь в судових засіданнях 14.04.2014, 14.05.2014, 02.06.2014, 11.06.2014, 09.07.2014 та 15.09.2014 в яких надавав свої пояснення щодо суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу фермерського господарства «Шкляр-2004» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г - без змін.

Представник відповідача-2 брав участь в судових засіданнях 02.06.2014, 11.06.2014 та 09.07.2014 в яких надавав свої пояснення щодо суті спору, підтримував доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити заступнику Дніпровського екологічного прокурора в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідача-1 в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явились в судове засідання, були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача-1.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.12.2004 №1024 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерському господарству «Шкляр-2004» вирішено продати фермерському господарству «Шкляр-2004» у власність за плату земельну ділянку загальною площею 70,0 га сіножатей для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

На підставі зазначеного розпорядження 03.12.2004 між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (продавець) та фермерським господарством «Шкляр-2004» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до умов зазначеного договору продавець передав у власність покупця земельну ділянку для ведення фермерського господарства загальною площею 70,0 гектарів сіножатей, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, та відповідно до земельного законодавства прийняти вказану земельну ділянку та оплатити її вартість.

Згідно з п. 1.2 договору земельна ділянка розташована в адмінмежах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, за межами населеного пункту. Земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, цільовим призначенням земельної ділянки є ведення фермерського господарства.

15.03.2007 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2004 фермерському господарству «Шкляр-2004» видано державний акт серії ЯЕ №575646 на право власності на земельну ділянку загальною площею 70,0 га кадастровий номер 3220886000:03:002:0839.

Дніпровською екологічною прокуратурою під час здійснення перевірки, встановлено, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.12.2004 №1024 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерському господарству «Шкляр-2004» прийнято всупереч вимогам чинного законодавства.

У лютому 2014 року заступник Дніпровського екологічного прокурора звернувся до господарського суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації та фермерського господарства «Шкляр-2004» про визнання незаконними та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акта, повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що оскаржуваним розпорядженням та діями щодо продажу спірної земельної ділянки порушено право власності держави на землі водного фонду у межах акваторії та прибережно-захисної смуги річки Дніпро, які не можуть передаватися у приватну власність, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земель водного фонду, їх відтворення.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника Дніпровського екологічного прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Пунктом д) ч. 4 ст. 84 ЗК України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В матеріалах справи наявний висновок експерта у кримінальній справі та висновок спеціаліста Дніпровського БУВР, яким надана оцінка певним обставинам під час розгляду Бориспільським міськрайонним судом Київської області кримінальної справи №1/359/95/2013р., зокрема, у вироку суду від 11.06.2013, який набрав законної сили 05.09.2013.

Відповідно до висновку експерта у кримінальній справі (т. 1, а.с. 43-60) та висновку спеціаліста Дніпровського БУВР (т. 1, а.с. 26-29), земельна ділянка площею 70,0 га, що надана у власність фермерському господарству «Шкляр-2004» на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області розміщена вздовж берега (захисної дамби) в акваторії Канівського водосховища на річці Дніпро, являє собою острови та частково мілководну частину акваторії, місцями порослу чагарником і водною рослинністю та належить до земель водного фонду.

Також, віднесення переданої у власність ФГ «Шкляр-2004» земельної ділянки до земель водного фонду підтверджується схемами розташування земельної ділянки, що містяться у висновку експерта (т.1, а.с. 61-62).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області у кримінальній справі №1/359/95/2013р. від 11 червня 2013 року, який набрав законної сили 5 вересня 2013 року, встановлено, що спірна земельна ділянка площею 70,0 га, яка надана у власність ФГ «Шкляр-2004» на території Процівської сільради Бориспільського району Київської області, належить до земель водного фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

На переконання судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в порушення вимог Земельного кодексу України розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.12.2004 №1024 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерському господарству «Шкляр-2004» є незаконним та підлягає скасуванню.

Нормами ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 204 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки, розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.12.2004 №1024 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ФГ «Шкляр-2004», на підставі якого між відповідачами укладено спірний договір купівлі-продажу, визнається недійсним та скасовується судом, правочин, який був укладений на підставі цього розпорядження, є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і в силу ст. ст. 203 та 215 ЦК України є недійсними.

Отже, позовна вимога в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.12.2004 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи було встановлено, що 15.03.2007 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2004 фермерському господарству «Шкляр-2004» видано державний акт серії ЯЕ №575646 на право власності на земельну ділянку загальною площею 70,0 га кадастровий номер 3220886000:03:002:0839.

Згідно з п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Таким чином, свідоцтво про право власності може бути скасовано в разі скасування рішення, на підставі якого видано дане свідоцтво.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.01.2012 у справі №6/042-11

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання недійним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №575646, виданого фермерському господарству «Шкляр-2004», що зареєстрований в державному земельному кадастрі 15 березня 2007 року за №020700001 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 393 ЦК України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Враховуючи те, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.12.2004 за №1024 визнається судом незаконним та скасовується у судовому порядку, а договір купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2004, укладений між відповідачами, у судовому порядку визнається недійним, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов'язання ФГ «Шкляр-2004» повернути земельну ділянку площею 70,0 га, ринковою вартістю 39 445 000,00 грн., що розташована на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області з кадастровим номером 3220886000:03:002:0839 до власності держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки дійшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи фермерського господарства «Шкляр-2004» не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу фермерського господарства «Шкляр-2004» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства «Шкляр-2004» на рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 20.11.2013 у справі №911/462/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/462/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук