Постанова

від 21.10.2014 по справі 826/3211/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3211/14 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Ульянчука Ю.А. Коваленка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 31 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАТРАНССЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКАТРАНССЕРВІС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної позапланової перевірки та складання акту від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС»; зобов'язати відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати перевірки оформленої актом від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС»; зобов'язати відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» за період з 01.07.2012 по 31.08.2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період; заборонити відповідачу використовувати акт від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам; зобов'язати відповідача у термін п'ять календарних днів після набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про повне виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати проведення невиїзної позапланової перевірки оформленої актом від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС».

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» за серпень 2013 року шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період.

Заборонено Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію акту від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.12.2013 по 10.12.2013 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38134077) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «К.А.М. Трейд Союз» (код ЄДРПОУ 38578512) за серпень 2013 року.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого зроблено висновок про завищення податкового кредиту за серпень 2013 року на загальну суму 451 550,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077.

На підставі висновків Акту перевірки від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 відповідачем внесені коригування до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», а саме: змінені задекларовані позивачем показники його податкової звітності з ПДВ шляхом їх зменшення на суми відхилень, встановлених відповідачем у висновках вказаного акту перевірки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні позапланової перевірки відповідач діяв у межах ПК України; відповідачем не наведено підстав для визнання нікчемними правочинів укладених між ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» та ТОВ «К.А.М. Трейд Союз»; матеріали справи містять докази, що відповідачем вчинені дії щодо внесення змін до електронної бази даних та докази, що такі дії несуть для позивача негативні наслідки.

З таким висновком суду колегія суддів частково погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Правомірність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, як і дії по викладенню в акті перевірки певних висновків апелянтом в межах даної справи не оскаржуються.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати проведення невиїзної позапланової перевірки оформленої актом від 17.12.2013 та відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності позивача за серпень 2013 року шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» за відповідний період, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В акті перевірки зазначено про те, що правочини між ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» та ТОВ «К.А.М. Трейд Союз» укладені без мети настання реальних наслідків та містять ознаки фіктивності у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України та, як наслідок, завищення податкового кредиту за серпень 2013 року на загальну суму 451 550,00 грн., а також порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України, та, як наслідок, податкове зобов'язання за реалізацію послуг з подачі вагонів-покупцям: ТОВ «Червоногранітний кар'єр», ТОВ «Гранпостач КГ», ТОВ «РГК», ТОВ «Свімер», ТОВ «ТД «Запоріжнафтострой», ТОВ «Омелянівський кар'єр», ТОВ «Пробудмонтаж Трейд», ТОВ «Іванівський спеціалізований кар'єр», ПАТ «ТНК Граніт», ПАТ «Коростенський кар'єр», ТОВ «Бетон Сервіс», ПАТ «Бехівський спеціалізований кар'єр», ПАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс», ПП «Фортем», ТОВ «Юнігран», ПП «АВ-сервіс», ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Бетон Комплекс», ДП «Закупнянський кар'єр», ТОВ «Фієста», отриманих позивачем від ТОВ «К.А.М. Трейд Союз» за серпень 2013 року підлягають зменшенню на суму 2 090 172,00 грн.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З огляду на зазначене, питання недійсності правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто фіктивних, та правочинів, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тобто нікчемних, вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» та ТОВ «К.А.М. Трейд Союз» відповідачем не надано.

Крім цього, одним із основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

При цьому, відповідачем не спростовується вчинення останнім дії щодо внесення до електронної бази даних відомостей на підставі акту перевірки, що призвело до самостійного коригування податковим органом показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість.

Як видно з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html) систему «Податковий блок» введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01.01.2013 згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197.

Податкова декларація, згідно приписів п. 46.1, ст. 46 ПК України, документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

У відповідності до п. 179.5 ст. 179 ПК України, податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу. Внесення змін до податкової звітності, за змістом статті 50 ПК України, вчинюється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Наслідком зазначених заходів є винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як свідчать обставини справи, податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт перевірки, що згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України свідчить про встановлення порушень.

Таким чином, внесення будь-яких змін до податкової звітності є власним обов'язком позивача, що слідує із застосування пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 та пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Вчинені відповідачем дії суперечать чинному законодавству України, оскільки ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові документи, не передбачають внесення будь-яких змін до податкової звітності платника податків застосовуючи виключно висновки акту перевірки.

Оскільки відповідачем на момент коригування показників податкової звітності позивача на підставі висновків акту перевірки від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 не було винесено відповідного податкового повідомлення-рішення про обов'язок ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» внести відповідні зміни до податкової звітності, то судова колегія вважає протиправними дії відповідача щодо самостійного коригування податкової звітності, що в свою чергу, обумовлює необхідність відновлення порушених ним прав позивача шляхом внесення достовірних показників податкової звітності товариства, які містилися в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» до моменту їх коригування на підставі вказаного акту перевірки.

З урахуванням того, що висновки акту перевірки від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності та враховуючи помилковість висновків акта перевірки, відповідач зобов'язаний вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України інформацію, внесену на підставі акта перевірки від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 шляхом внесення до неї даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період.

Дана правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року у справі № К/9991/74156/12.

Для відновлення становища, що існувало до порушення, необхідно зобов'язати відповідача поновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» Міністерства доходів і зборів України показники податкової звітності ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» за серпень 2013 року шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період.

Вказаний спосіб захисту порушеного права узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена в ухвалі від 12 червня 2013 року по справі № К/9991/72319/12 та ухвалі від 17 липня 2013 року по справі № К/9991/32654/12.

Проте, виходячи з приписів податкового законодавства, зокрема, ст. 74 ПК України, колегія суддів звертає увагу на безпідставність позовних вимог щодо необхідності заборонити в судовому порядку відповідачу використовувати відомості, зазначені в акті від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств та заборону надавати копію цього акту іншим територіальним підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, оскільки використання податковими органами відомостей, одержаних ними за результатами перевірки платника податків та закріплених в акті перевірки, є дискреційними повноваженнями суб'єкта влади, вільна реалізація яких має на меті надати можливість суб'єкту влади на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених приписами нормативно-правового акта.

Водночас, відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.

Аналіз наведеного законодавства надає підстави стверджувати, що суди не можуть втручатися у дискреційні повноваження суб'єкта влади доти, поки ним не буде реалізована його виключна компетенція.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про заборону відповідачу використовувати відомості, зазначені в ньому при написанні актів перевірок інших підприємств та заборону надавати копію цього акту іншим територіальним підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій щодо корегування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги адміністративного позову в частині позовних вимог про заборону відповідачу використовувати відомості, зазначені в ньому при написанні актів перевірок інших підприємств та заборону надавати копію цього акту іншим територіальним підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування в цій частині.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права у вищевказаній частині, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування в частині з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 31 березня 2014 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року - скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАТРАНССЕРВІС» про заборону Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію акту від 17.12.2013 № 2086/26-53-22-03-21/38134077 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАТРАНССЕРВІС» в цій частині відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 24.10.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.