Рішення

від 22.10.2014 по справі 916/3160/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р.Справа № 916/3160/14

За позовом: Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна агентська компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фірми „Фаворит" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: Бойко С.В., довіреність №52 від 21.05.2014р.

від відповідача: Гідулянов К.В., довіреність від 01.09.2014р.

від третьої особи: Прокоф'єв О.В., довіреність від 16.09.2014р.

В засіданні 22.10.2014р. приймали участь представники:

від позивача: Бойко С.В., довіреність №52 від 21.05.2014р.

від відповідача: Гідулянов К.В., довіреність від 01.09.2014р.

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: про зобов'язання ТОВ „Міжнародна агентська компанія" виконати умови договору №178-ХД від 02.08.2013р. в частині забезпечення безпечного буксирування плавкрану ПК-VI-62 за власний рахунок в порт приписки - Білгород-Дністровський морський порт.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав пояснення від 17.09.2014р. за вх.№24278/14, заперечення на відзив від 01.10.2014р. за вх.№25597/14, в їх обґрунтування зазначає, що 02.08.2013р. між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та ТОВ „Міжнародна агентська компанія" було укладено договір №178-ХД, згідно якого позивач надавав послуги відповідачу у Феодосійському морському порту з навантаження та розвантаження вантажів (щебня) плавкраном ПК-VI-62, який належить позивачу. Між тим, в акті про закінчення вантажно-розвантажувальних робіт відповідач підтвердив зобов'язання забезпечити перехід плавкрану в порт приписки власними засобами та за власний рахунок, як то узгоджено сторонами у договорі від 02.08.2013р. №178-ХД. На вимоги позивача про повернення плавкрану відповідач надав відповідь про неможливість такого з підстав суспільно-політичної ситуації в Криму та невиконання зобов'язань третьою особою. В свою чергу, відповідно до розділу 8 договору від 02.08.2013р. суспільно-політичні ситуації та невиконання зобов'язань третьою особою не відносяться до форс-мажорних обставин.

У запереченнях на відзив позивач зазначив, що посилання відповідача на постанову Державної Ради Республіки Крим від 17.03.2014р. №1757-6/14 „Про націоналізацію підприємств та майна морського транспорту сфери управління Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, розташованих на території Республіки Крим та м. Севастопіль" є недоречним, оскільки в постанові не йдеться про націоналізацію майна ДП „БДМТП", а саме плавкрану. Позивач вказує, що відповідач не надав жодних письмових доказів звернення до керівництва Феодосійського морського порту щодо реалізації процедури повернення плавкрану в порт приписки, а також письмової відмови у здійсненні такого.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 05.09.2014р. за вх.№23013/14, де вказує, що 27.08.2013р. між ТОВ „Міжнародна агентська компанія" та Фірмою „Фаворит" у вигляді ТОВ було укладено договір №27/08-1 про надання послуг плавкраном, згідно умов якого ТОВ „Міжнародна агентська компанія" зобов'язане виконати послуги плавкраном ПК-VI-62 з екіпажем, у вигляді вантажно-розвантажувальних (будівельних) робіт у закритій акваторії порту Феодосія, у відповідності з діючими регістровими документами плавкрану, та замовник зобов'язується забезпечити повернення плавкрану власними силами та засобами на протязі 10 днів з моменту закінчення строку дії договору (тобто, з 28.02.2014р.) або на протязі 15 днів з дня повідомлення про закінчення надання послуг.

Крім того, відповідач відмічає, що на виконання вимог п.3.3. договору №178-ХД від 02.08.2013р. ним були проведені підготовчі дії для демобілізації плавкрану до Білгород-Дністровського морського порту, а саме: підготовлений проект разового перегону з затвердженням його в Морському Регістрі України, здійснено позачерговий огляд плавкрану для визначення його технічної придатності для разового перегону, отримані необхідні документи на його вихід в море. Однак, Феодосійським морським торговельним портом було відмовлено у дозволі на вихід плавкрану з акваторії порту з посиланням на постанову Державної Ради Республіки Крим від 17.03.2014р. №1757-6/14 „Про націоналізацію підприємств та майна морського транспорту сфери управління Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, розташованих на території Республіки Крим та м. Севастопіль", згідно з якою підлягають націоналізації у власність Республіки Крим цілісні майнові комплекси підприємств сфери управління Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, розташовані на території Республіки Крим та м. Севастопіль, а також майно ДП „АМПУ", розташоване на території Республіки Крим та м. Севастопіль. При цьому, письмової відмови портом надано не було. З чого відповідач робить висновок, що по незалежним від нього та третіх осіб обставинам він не мав та не має можливості повернути плавкран до Білгород-Дністровського морського порту, незважаючи на всі прийняті необхідні заходи та дії щодо підготовки об'єкту до буксировки.

Відповідач також, із посиланням на положення Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зазначає, що події, які відбувались на території АРК в березні-квітні 2014р., підпадають під ознаки непереборної сили, оскільки вони були надзвичайні та невідворотні, з підстав чого існують підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання у відповідності до ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України. Подав сертифікат ТПП України, з посиланням на який зазначає, що уповноваженим органом встановлено існування форс-мажорних обставин за договором №178-ХД від 02.08.2013р.

Ухвалою суду від 08.09.2014р., з врахуванням клопотання відповідача від 05.09.2014р. за вх.№2-3747/14, залучено до участі у справі Фірму „Фаворит" у вигляді ТОВ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фірма „Фаворит" у вигляді ТОВ подала до суду пояснення від 26.09.2014р. за вх.25233/14, де зазначила, що умови п.1.3. договору №27/08-1 від 27.08.2013р. виконати неможливо у зв'язку з наступним. 09.08.2013р. між Фірмою „Фаворит" у вигляді ТОВ (судновласник) та ТОВ „БК „Промбудсервіс" (фрахтувальник) було укладено договір фрахту №09/08 від 09.08.2013р., за умовами якого плавкран ПК-VI-62 був переданий фрахтувальнику у Феодосійському порту, та мав бути повернутий фрахтувальником судновласнику. Для виконання умов по поверненню плавкрана Фірма „Фаворит" зверталась до ТОВ „БК „Промбудсервіс" із листами про погодження суми перегону або організацію самостійного повернення крану. З підстави невжиття ТОВ „БК „Промбудсервіс" відповідних заходів Фірма „Фаворит" самостійно звернулась до Регістру судноплавства України з метою узгодження проекту разового перегону, проведення огляду судна та видачі свідоцтва про технічну придатність судна до разового перегону. Після отримання дозвільних документів Фірма „Фаворит" у вигляді ТОВ звернулась до фрахтувальника щодо отримання дозволу капітана порту на вихід плавзасоба з акваторії порту, на що отримано усну відмову з посиланням на дію Постанови Державної ради республіки Крим „Про націоналізацію підприємств та майна морського транспорту сфери управління Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, розташованих на території Республіки Крим та м. Севастопіль". На думку відповідача, неможливість виконати зобов'язання щодо повернення крану підтверджується сертифікатом №519 ТПП України.

Клопотання сторін від 08.09.2014р. за вх.№23144/14, від 17.09.2014р. за вх.№24268/14, від 17.09.2014р. за вх.№24276/14, від 01.10.2014р. за вх.№№25600/14, 25599/14 про долучення документів до матеріалів справи було судом задоволено.

Ухвалою суду від 01.10.2014р., за клопотанням сторін від 17.09.2014р. за вх.№2-3985/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 23.10.2014р., з підстав чого клопотання сторін від 01.10.2014р. за вх.№2-4263/14 про продовження строку розгляду справи задоволенню судом не підлягає.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

02.08.2013р. між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (підприємство) та ТОВ „Міжнародна агентська компанія" (замовник) було укладено договір №178-ХД, за умовами якого предметом цього договору є надання послуг підприємством по навантаженню та розвантаженню вантажів (щебень) замовника плавкраном ПК-VI-62, що належить підприємству, у Феодосійському морському порту у відповідності до технічних характеристик плавкрану (додаток №2 до договору, який є невід`ємною частиною договору). Датою початку надання послуг вважається дата приймання плавкрану до буксировки з ТОВ „Судноремонтне підприємство „Дунайсудосервіс" (м. Ізмаїл) в порт призначення (Феодосійський морський порт), що оформлюється підписанням сторонами акту про початок надання послуг. Датою закінчення надання послуг вважається дата прийняття плавкрану з порту призначення у базовому порту (Білгород-Дністровський морський порт), що оформлюється підписанням сторонами акту про закінчення надання послуг (п.п.1.1., 2.3., 2.4. договору).

Відповідно до п.п.3.2., 3.3. договору №178-ХД від 02.08.2013р. замовник зобов'язується за свій рахунок: забезпечити перехід плавкрану до місця надання послуг по договору та у зворотному напрямку власними силами за власний рахунок; розробити та погодити з Регістром судноплавства України план переходу плавкрану з ТОВ „Судноремонтне підприємство „Дунайсудосервіс" (м.Ізмаїл) до Феодосійського морського порту, з Феодосійського морського порту до Білгород-Дністровського морського порту.

Ні одна зі сторін не буде нести відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов'язків по даному договору, якщо це невиконання є наслідком дій таких обставин непереборної сили, як землетрус, ураган, шторм, повінь, війна та військові події, руйнування в результаті дії вибухових пристроїв, які знаходяться в землі; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору та у випадку виникнення яких неможливо прийняти відповідні заходи. Наявність вказаних обставин сторона, у якої вони виникли, зобов'язана підтвердити відповідним свідоцтвом Торгово-промислової палати України. У випадку настання форс-мажорних обставин, строк виконання стороною зобов'язань по договору відсувається співрозмірно часу, на протязі якого діють ці обставини та їх наслідки. Про наявність форс-мажорних обставин сторона, у якої вони виниклим, зобов'язується негайно повідомити іншу сторону, але не пізніше, ніж у триденний строк з моменту їх настання (п.п.8.1., 8.2., 8.3. договору №178-ХД від 02.08.2013р.).

Прийняття плавкрану із місць призначення в базовому порту оформлюється двостороннім актом про закінчення надання послуг. Управління та командування буксируванням плавкрану покладається на замовника. Перехід плавкрану з ТОВ „Судноремонтне підприємство „Дунайсудосервіс" (м. Ізмаїл) до Феодосійського морського порту, з Феодосійського морського порту до Білгород-Дністровського морського порту здійснюється засобами та за рахунок замовника (п.п.9.2., 9.3., 9.4. договору №178-ХД від 02.08.2013р.).

Відповідно до п.11.1. договору №178-ХД від 02.08.2013р., п.2 додаткової угоди №1 від 29.11.2013р. договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 28.02.2014р. включно.

Крім того, сторонами було підписано додаток №1 до договору №178-ХД від 02.08.2013р. „Розрахунок вартості послуг ПК-VI-62".

Плавкран ПК-VI-62 належить на праві власності ДП „Білгород-Дністровський морський порт" згідно свідоцтва про право власності на судно №00325 від 19.11.2007р. Крім того, позивач на підтвердження належності йому ПК-VI-62 подав Обмірне свідоцтво регістру судноплавства України від 17.06.2004р., класифікаційне свідоцтво №105-1-17054-13, свідоцтво про придатність до плавання від 30.08.2013р. №105-1-17053-13.

06.09.2013р. між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та ТОВ „Міжнародна агентська компанія" було підписано та скріплено печатками акт початку надання послуг плавкраном ПК-VI-62.

28.02.2014р. сторонами договору №178-ХД від 02.08.2013р. було підписано акт про закінчення навантаження та розвантаження вантажів плавкраном ПК-VI-62, згідно вказаного акту замовник зобов'язується забезпечити перехід плавкрану ПК-VI-62 з Феодосійського морського порту в порт приписки Білгород-Дністровський.

01.03.2014р. сторони підписали акт закінчення надання послуг.

За актами виконаних робіт від 26.09.2013р., від 31.10.2013р., від 30.12.2013р., від 28.11.2013р., від 16.10.2013р., від 15.12.2013р., від 30.09.2013р., від 17.02.2014р., від 15.01.2014р., від 29.01.2014р., від 31.10.2013р. позивач надав, а відповідач прийняв роботи плавкрану за договором №178-ХД від 02.08.2013р.

Відповідач оплатив позивачу вартість послуг за договором №178-ХД від 02.08.2013р., в підтвердження чого до матеріалів справи сторонами подано платіжні доручення №98 від 30.08.2013р., №130 від 26.09.2013р., №166 від 05.11.2013р., №172 від 18.11.2013р., №195 від 28.11.2013р., №197 від 03.12.2013р., №207 від 23.12.2013р., №226 від 30.12.2013р., №261 від 11.02.2014р., №269 від 03.03.2014р.

Позивач звертався до відповідача з листами від 27.02.2014р. №359/1, від 12.03.2014р. №453, від 03.04.2014р. №644, від 11.06.2014р. №1109, претензією від 14.04.2014р. №720 про повернення плавкрану ПК-VI-62. На що отримано відповідь ТОВ „Міжнародна агентська компанія" №22 від 26.10.2013р., де зазначено, що затримка повернення крану викликана тим, що 27.08.2013р. між ТОВ „Міжнародна агентська компанія" та Фірмою „Фаворит" у вигляді ТОВ було укладено договір на здійснення послуг плавкраном, згідно якого Фірма „Фаворит" зобов'язалась забезпечити своїми силами та засобами повернення плавкрану у Білгород-Дністровський порт по закінченню строку дії договору, тобто, після 28.02.2014р., однак, цього зроблено не було, у зв'язку з суспільно-політичною ситуацією в Криму, а саме, адміністрація Феодосійського порту відмовляє у видачі дозволу на вихід плавкрану із акваторії порту.

Так, сторонами подано до матеріалів справи договір №27/08-1, укладений 27.08.2013р. між ТОВ „Міжнародна агентська компанія" (виконавець) та Фірмою „Фаворит" у вигляді ТОВ (замовник), за умовами якого виконавець виконує послуги плавкраном ПК-VI-62 вантажопідйомністю 16 тон з екіпажем, по виконанню вантажно-розвантажувальних (будівельних) робіт у закритій акваторії порту Феодосія, Україна, у відповідності з діючими регістровими документами плавкрану. Плавкран виконавця доставляється із порту Ізмаїл до місця надання послуг та повертається у Білгород-Дністровський порт, засобами та за рахунок замовника. Забезпечення підготовки конвертації плавкрану та оформлення всіх відповідних дозволів та документів в Регістрі судноплавства України, здійснюється засобами та за рахунок замовника (п.п.1.1., 1.3., 1.4. договору).

Згідно п.7.2. договору №27/08-1 від 27.08.2013р. він діє до 31.12.2013р.

ТОВ „Міжнародна агентська компанія" зверталось до Фірми „Фаворит" у вигляді ТОВ з претензією №23 від 11.07.2014р. та листом №25 від 30.07.2014р. про повернення плавкрану ПК-VI-62 до Білгород-Дністровського порту, на що отримало відповідь Фірми „Фаворит" у вигляді ТОВ №16/07-01 від 16.07.2014р. про наявність форс-мажорних обставин з підстав ненадання дозволу на виході крану із Феодосійського порту.

На підтвердження вжиття заходів Фірми „Фаворит" у вигляді ТОВ щодо забезпечення буксировки плавкрану з Феодосійського порту до Білгород-Дністровського порту відповідач подав Проекти разового перегону „Плавкрану-VI-62" №8520-МА-01/ЗПЗ, №8520-МА-01/ЗРР.

Також, в процесі розгляду справи Фірма „Фаворит" вказала, що подалі за договором фрахту №09/08 від 09.08.2013р. плав кран було передано ТОВ „БК „Промстройсервіс".

ТОВ „Промстройсервіс" зверталось до ТОВ „Фаворит" із листами №95 від 11.02.2014р., №122 від 20.02.2014р., проти чого ТОВ „Фаворит" не заперечувало та просило ТОВ „Промстройсервіс" вжити заходів до забезпечення переходу плавкрану, що відображено у листах останнього №24/02-01 від 24.02.2014р., №10/03-01 від 10.03.2014р., №19/03-01 від 19.03.2014р.

Так, для здійснення переходу плавкрану ПК-VI-62 Фірмою „Фаворит" у вигляді ТОВ було отримано наступні документи, а саме: акт огляду судна від 27.03.2014р., свідоцтво про технічну придатність судна до разового перегону від 27.03.2014р.

Відповідно до Сертифікату №519 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 12.09.2014р. Торгово-промислова палата України підтвердила, що вищевказані події на окупованій території АР Крим та міста Севастопіль є обставинами форс-мажору, передбаченими умовами договору фрахтування №09/08 від 09.08.2013р., укладеного між Фірмою „Фаворит" у вигляді ТОВ та ТОВ „БК „Промстройсервіс". Початок дії обставин форс-мажору - 27.02.2014р., які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору на момент видачі даного висновку встановити неможливо.

Також наявність обставин форс-мажору по договору №178-ХД від 02.08.2013р. встановлено ТПП України згідно сертифікату №1023 від 14.10.2014р.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" позовні вимоги щодо зобов'язання ТОВ „Міжнародна агентська компанія" виконати умови договору №178-ХД від 02.08.2013р. в частині забезпечення безпечного буксирування плавкрану ПК-VI-62 за власний рахунок в порт приписки - Білгород-Дністровський морський порт правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.160 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.ч.1, 2, 7 ст.193 ГК України).

За положеннями ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.ч.1, 2 ст.218 ГК України).

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи документи суд встановив, що відповідач за договором №178-ХД від 02.08.2013р. отримував від позивача послуги плавкрану, та по закінченню строку дії договору повинен був забезпечити перехід плавкрану із Феодосійського порту до Білгород-Дністровського морського порту. Натомість, відповідач, без належного на те уповноваження, розпоряджався плавкраном шляхом використання його для надання послуг третій особі за окремим договором №27/08-1 від 27.08.2013р., яка подалі передала його за договором фрахту №09/08 від 09.08.2013р.

За відсутності передбачення у договорі №178-ХД від 02.08.2013р. обставин неповернення плавкрану третьою особою як таких, що звільняють відповідача від відповідальності за несвоєчасно повернений кран, не приймаються судом до уваги заперечення відповідача стосовно неможливості виконання зобов'язання з повернення плавкрану позивачу із посиланням на неповернення йому плавкрану Фірмою „Фаворит" у вигляді ТОВ, оскільки зобов'язаним стосовно повернення майна позивачу є саме відповідач, як то передбачено умовами договору №178-ХД від 02.08.2013р.

Сертифікати ТПП України №519 від 12.09.2014р., №1023 від 14.10.2014р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не є доказом форс-мажорних обставин, що обумовлені домовленістю сторін у п.п.8.1., 8.2., 8.3. договору №178-ХД від 02.08.2013р., оскільки вказані сертифікати не підтверджують факту неможливості виходу плавкрану з Феодосійського порту. Зокрема, з врахуванням того, що ані відповідачем, ані третьою особо не подано доказів звернення до Феодосійського порту із письмовою заявою про надання дозволу на вихід плавкрану із порту та відмови Феодосійського порту у наданні такого дозволу.

Відповідно до п.3 ст.14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

За положеннями ч.1 ст.14-1 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Отже, аналіз наведених статтей вказує на те, що ТПП України має надавати висновок щодо наявності певних форс-мажорних обставин на певній території, але не наділена правом стверджувати про наявність форс-мажору в конкретних правовідносинах сторін, які виникли із договору про надання послуг, однак, у сертифікатах №519 від 12.09.2014р., №1023 від 14.10.2014р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТПП України не обмежилась констатацією фактів наявності на території Кримського півострову форс-мажорних обставин, а вказала на наявність таких обставин у правовідносинах сторін по договору №178-ХД від 02.08.2013р., хоча і не наділена повноваженнями надавати правову оцінку діям сторін у конкретних спірних правовідносинах, за умови чого Сертифікати ТПП України №519 від 12.09.2014р., №1023 від 14.10.2014р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не є доказами, що підтверджують обставини непереборної сили, які вплинули на виконання відповідачем зобов'язань по договору №178-ХД від 02.08.2013р.

До того ж, суд вважає недоречними посилання відповідача на постанову Державної Ради Республіки Крим від 17.03.2014р. №1757-6/14 „Про націоналізацію підприємств та майна морського транспорту сфери управління Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, розташованих на території Республіки Крим та м. Севастопіль", як підставу неможливості виходу плавкрану з Феодосійського порту, оскільки у вказаній постанові міститься перелік підприємств, майно яких підлягає націоналізації, серед яких відсутнє ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" та його майно.

Разом з цим, Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" містить статтю 9 частини 1, 2 та 3 якої передбачають, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідач не довів суду впливу на виконання ним обов'язку щодо повернення крану власнику зовнішніх чинників, які виключають можливість виконання ним такого обов'язку та факту вжиття ним належних заходів по поверненню судна із Феодосійського порту.

Таким чином, з врахуванням викладеного, так як позивачем доведено суду факт передачі відповідачу плавкрану, виконання послуг плавкраном на користь відповідача, через закінчення терміну дії договору, є правомірними позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ТОВ „Міжнародна агентська компанія" виконати умови договору №178-ХД від 02.08.2013р. в частині забезпечення безпечного буксирування плавкрану ПК-VI-62 за власний рахунок в порт приписки - Білгород-Дністровський морський порт.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє повністю заявлені позивачем позовні вимоги щодо зобов'язання ТОВ „Міжнародна агентська компанія" виконати умови договору №178-ХД від 02.08.2013р. в частині забезпечення безпечного буксирування плавкрану ПК-VI-62 за власний рахунок в порт приписки - Білгород-Дністровський морський порт.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1218грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародна агентська компанія" (65082, м. Одеса, вул. Софіївська,13, код 38572573) виконати умови договору №178-ХД від 02.08.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна агентська компанія" та Державним підприємством „Білгород-Дністровський морський торговельний порт", в частині забезпечення безпечного буксирування плавкрану ПК-VI-62 за власний рахунок в порт приписки - Білгород-Дністровський морський порт.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна агентська компанія" (65082, м. Одеса, вул.Софіївська,13, код 38572573) на користь Державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.Шабська,81, код 01125689) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст складено 27.10.2014р.

Суддя І.А. Малярчук