Рішення

від 22.10.2014 по справі 372/597/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/597/14-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В. Провадження № 22-ц/780/4027/14 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М. Категорія 46 22.10.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Суханової Є. М.,

суддів: Данілова О. М., Мережко М.В.,

при секретарі: Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинської селищної ради, третя особа: Управління Держземагенства в Обухівському районі про визнання недійсним та скасування рішення та державного акту на право власності на землю,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та демонтувати паркан навколо земельної ділянки.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 мотивувала тим, що нею у встановленому законом порядку набуто право власності на земельну ділянку площею 0,0766 га, яка розташована по АДРЕСА_1. При цьому, відповідачем здійснено самовільне захоплення частини вказаної земельної ділянки площею 0,0170 га шляхом огородження її парканом.

Під час розгляду справи представником ОСОБА_2, було подано зустрічний позов, в якому він просив визнати недійсним та скасувати рішення Козинської селищної ради 26/68 від 30.03.2009 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, скасувати, виданий на підставі цього ж рішення державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 442190 від 25.06.2009 року, посилаючись на те, що при виготовленні державного акту було допущено порушення вимог земельного законодавства, та порушено норми та правила охоронних зон.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечив посилаючись на те, що зустрічний позов є необґрунтованим, оскільки право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 набуто в установленому законом порядку та остання не порушувала права власності ОСОБА_2 на його земельну ділянку.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти первісного позову заперечив повністю, та просив відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримав повністю, та просив його задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_3 земельна ділянка на підставі рішення Козинської селищної ради не відводилась, межові знаки не встановлювались і ОСОБА_3 земельною ділянкою ніколи не користувалась.

Представник відповідача Козинської селищної ради в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи управління Держземагенства в Обухівському районі первісний позов підтримав у повному обсязі проти зустрічного позову заперечив.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, задовольнити повністю.

Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 0,0170 га., яка перебуває у приватній власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ № 442190, виданого 25.06.2009 року, кадастровий номер 3223155400:03:030:0072, що розташована в АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати паркан навколо земельної ділянки, площею 0,0170 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №1142190. виданого 25.06.09 року, кадастровий номер 3223155400:03:030:0072 що розташована в АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Козинської селищної ради, третя особа Управління Держземагенства в Обухівському районі про визнання недійсним, та скасування рішення та державного акту на право власності на землю, відмовлено повністю.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити його зустрічні позовні вимоги..

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Козинської селищної ради № 26/68 від 30.03.2009 року передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0766 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Вказане рішення прийнято на підставі проекту землеустрою розробленого та погодженого у відповідності до вимог 118 Земельного кодексу України.

У подальшому на підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 442190, який 25.06.2009 року пройшов державну реєстрацію.

За таких обставин ОСОБА_3 набула права власності на земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства. До суду не надано доказів протилежного.

Натомість, з такою позицією суду першої інстанції в повній мірі не може погодитись колегія суддів, у зв'язку з зазначеним.

Суд при винесенні оскаржуваного рішення не провів оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, чим порушив норму ч. 4 ст. 212 ЦПК України про те, що результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

В оскаржуваному рішенні Обухівського районного суду Київської області взагалі відсутні посиланні на докази, наявні у матеріалах справи, навіть на ті, які були додані до зустрічного позову, зокрема публічна інформація (витяг з Публічної кадастрової карти України) та інше.

Також судом проведено неправильну оцінку доказів, чим порушено ст. 212 ЦПК України, оскільки до зустрічного позову були додані копія Листа ДБВО № АС/4-786 від 15.07.99 року «Про технічні умови виділення земельних ділянок біля дамби Конча-Заспа - Плюти», Копія Викопіровки з генерального плану організації колективного саду с/т «Віта» в смузі відведення захисних споруд Канівського водосховища в районі р. Козинки, що має загальний характер та не може бути застосована при вирішенні спору між конкретними фізичними особами, якими є сторони по справі.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, з яких вбачається внесення змін до Генерального плану.

Також судом не надано оцінку такому доказу, як лист Козинської селищної ради від 14.09.2009 року, яким підтверджено, що станом на 14.09.2009 року спірна земельна ділянка не передавалась нікому у приватну власність.

Тим самим суд порушив вимоги ст. 212 ЦПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.

Колегія суддів прийшла до висновку, що при винесенні рішення суд не з'ясував та не встановив фактичних обставин справи.

Так, суд першої інстанції повинен був врахувати ту обставину, що в публічній кадастровій карті спірна земельна ділянка має цільове призначення за кодом « 1.8», що відповідає цільовому призначенню «Для іншого сільськогосподарського призначення» відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205, а в позові, позивачка посилається на те, що в акті визначено цільове призначення як «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Це протиріччя не розв'язано судом.

Колегія суддів також приймає до уваги, що згідно з вимогами діючого законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили потребує виконання.

Разом з тим, з резолютивної частини рішення не зрозуміло яким чином та який паркан треба знести ( з якого матеріалу він побудований, де саме, його відправні знаки, тощо).

Відсутня й повна адреса земельної ділянки та зазначена тільки вулиця де вона знаходиться.

Також суд першої інстанції повинен був врахувати принципову обставину, а саме: що позивачка не надала доказів того, що її земельна ділянка відведена у натурі, немає доказів зберігання межових знаків спірної земельної ділянки, також відсутні докази того, що межі земельної ділянки погоджені між сусідами, таким чином, відсутні докази порушення прав позивача - власника земельної ділянки, що суд повинен був врахувати та відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю та недоведеністю.

Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Натомість в порушення норм зазначеного законодавства, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачка у позові просила суд зобов'язати відповідача-апелянта звільнити самовільно зайняти земельну ділянку, доказів того, що ділянка зайнята відповідачем не надала.

Крім того, позивачка не надала доказів того, що її право володільця спірної земельної ділянки було порушено будь-якими діями відповідача.

Це принципова обставина, яку суд не з'ясував взагалі.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 305, 307, 309, 3131-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 травня 2014 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: