Постанова

від 28.10.2014 по справі 826/6570/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6570/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.14р. у справі №826/6570/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.04.14р. №0000444102.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач та третя особа подали апеляційні скарги, у яких просять суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянти мотивують тим, що судом першої інстанції не враховано, що послуги транзиту природного газу територією України, які надавались НАК «Нафтогаз України» для ВАТ «Газпром», АТ «Молдовагаз» на умовах укладених НАК «Нафтогаз України» з вказаними нерезидентами договорів та послуги, які надавались позивачем для НАК «Нафтогаз України» згідно Договору про транзит природного газу № 1302000025 від 31.01.13р., є різними за своєю суттю (неідентичними та неоднорідними), а ринки, умови зазначених договорів та інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, не є співставними та відповідними, що унеможливлює застосування методів визначення звичайних цін, передбачених ст.39 Податкового кодексу України.

Покликаються апелянти і на процедурні порушення з боку податкового органу, вказуючи на те, що висновок про заниження ПДВ у грудні 2013 року та донарахування грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2013р. згідно спірного податкового повідомлення-рішення не відповідає періоду перевірки з 01.01.13р. по 31.08.13р.; з акту перевірки слідує, що податковий орган не перевіряв документи, які складались за наслідками податкових періодів, що не були предметом перевірки, а відтак відсутні правові підстави вважати, що висновок податкового органу повний та об'єктивний, тим більше, що податковим органом не досліджувались договори, укладені НАК «Нафтогаз України» з ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз» в цілях об'єктивної оцінки щодо співставності послуг транзиту природного газу за цими договорами з послугами, що придбавались НАК «Нафтогаз України» у ПАТ «Укртрансгаз».

За таких обставин, а також інших обставин, наведених у апеляційних скаргах та додаткових письмових поясненнях до них, апелянти вважають протиправним оспорюване податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з ПДВ.

Представники відповідача заперечують доводи та вимоги апеляційних скарг.

Представник прокуратури м. Києва заперечив вимоги апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, прокурора, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги позивача та третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при наданні послуг по транзиту природного газу територією України НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.13р. по 31.08.13р., за результатами якої складено акт перевірки від 04.04.14р. №367/28-10-41-20/30019801.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000444102 від 17.04.14р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 865 615 599 грн., в т.ч. основний платіж - 577 077 066 грн., штрафні (фінансові) санкції - 288 538 533 грн.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення вимог пп. «б» п.39.2 ст.39, п.188.1 ст.188, п.199.4 ст.199 Податкового кодексу України.

Такий висновок ґрунтується на тому, що господарські операції з транзиту природного газу між ПАТ «Укртрансгаз» та НАК «Нафтогаз України», здійснені у період з 01.01.13р. по 31.08.13р. не відповідають рівню звичайної ціни, якою з точки зору податкового органу, має бути ціна встановлена на підставі різниці, обрахованої між вартістю послуг, що надавались НАК «Нафтогаз України» для ВАТ «Газпром», АТ «Молдовагаз» та вартістю послуг ПАТ «Укртрансгаз» для НАК «Нафтогаз України».

Так, згідно акту перевірки, податковим органом встановлено, що протягом січня-серпня 2013 року ПАТ «Укртрансгаз» надав НАК «Нафтогаз України» послуги з транзиту природного газу територією України в обсязі 54442543,48 тис.куб.м. вартістю 5 819 907 897,58 грн., в тому числі за маршрутами до країн Європи в обсязі 53073270,18 тис.куб.м. вартістю 5 673 532 582,35 грн., до Республіки Молдови в обсязі 1 369 273,30 тис.куб.м вартістю 146 375 315,25 грн., при тому ціна реалізації (перепродажу) даних послуг НАК «Нафтогаз України» третім особам (ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз») на 9 326 463 555 грн. перевищує ціну реалізації ПАТ «Укртрансгаз» для НАК «Нафтогаз України».

З акту перевірки вбачається, що при дослідженні послуг транзиту природного газу територією України по ланцюгу ПАТ «Укртрансгаз» - НАК «Нафтогаз України» - ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз» за період січень-серпень 2013 року та здійсненні співставлення обсягів з актів здачі-приймання послуг транзиту газу за Договором № 1302000025 від 31.01.13р. на транзит природного газу, укладеним між позивачем та НАК «Нафтогаз України» із задекларованими показниками НАК «Нафтогаз України» та показниками митних декларацій ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз» податковим органом встановлено, що обсяги наданих послуг транзиту газу ПАТ «Укртрансгаз» за вказаним договором пов'язаній особі - НАК «Нафтогаз України» є ідентичними обсягам наданих послуг НАК «Нафтогаз України» для ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз».

ПАТ «Укртрансгаз» та НАК «Нафтогаз України» є пов'язаними особами, в силу положень п.14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки НАК «Нафтогаз України» володіє корпоративними правами ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» у розмірі 100% та має повноваження щодо призначення виконавчих органів Товариства.

Як випливає з акту перевірки (стор.13-14 акту), відповідач використовує такі методи визначення рівня звичайної ціни як метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) та метод ціни перепродажу.

Таким чином, встановивши різницю у вартості операцій з транзиту природного газу, здійснених НАК «Нафтогаз України» для ВАТ «Газпром», АТ «Молдовагаз» та вартістю послуг ПАТ «Укртрансгаз» для НАК «Нафтогаз України» на суму 9 326 463 555 грн., податковий орган дійшов висновку, що в порушення вищевказаних норм податкового законодавства позивачем за взаємовідносинами з НАК «Нафтогаз України» занижено обсяг операцій, які звільнені від оподаткування відповідно до п.197.8. ст.197 Податкового кодексу України за січень-серпень 2013 року на загальну суму 9 326 463 555 грн., невірно здійснено перерозподіл сум по операціях з придбання з ПДВ, які надають та не надають право на формування податкового кредиту, результат якого задекларовано в податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року (тобто останній податковий період року), що, як наслідок, призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у грудні 2013 року у розмірі 577 077 066 грн., а відтак - заниження ПДВ у грудні 2013р. на цю ж суму.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно та на виконання Договору на транзит природного газу територією України № 1302000025 від 31.01.13р., укладеного між ПАТ «Укртрансгаз» (виконавець) та НАК «Нафтогаз Україна» (замовник), виконавець надає послуги з транзиту природного газу територією України на умовах вказаного Договору, умовах Контракту від 19.01.2009 № ТКГУ «Про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки», укладеного між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром», Контракту між НАК «Нафтогаз Україна» та АТ «Молдовагаз» «Про обсяги та умови транспортування природного газу територією України в 2013 році» та інших підприємств, які мають контракти з НАК «Нафтогаз України», а замовник - НАК «Нафтогаз Україна», у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги.

Як свідчать обставини справи та вбачається з акту перевірки, послуги з транзиту природного газу звільнені від оподаткування відповідно до п.197.8. ст.197 Податкового кодексу України.

Так, перевіркою встановлено та відображено у акті, що за результатами співставлення показників податкових декларацій з ПДВ ПАТ «Укртрансгаз» (виконавець) та НАК «Нафтогаз Україна» (замовник) за період січень - серпень 2013 встановлено, що протягом 2013р ПАТ «Укртрансгаз» задекларувало обсяг постачання від операцій, які звільненні від оподаткування (рядок 5 податкової декларації з ПДВ «Операції, які звільненні від оподаткування (послуги з транзиту природного газу територією України, підрозділу 2 ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)) у розмірі 5 831 633 651 грн., в т.ч. операції з транзиту газу 5 819 907 898 грн.

Відповідно до даних податкової декларації з ПДВ НАК «Нафтогаз Україна» зазначені операції відображені у рядку 11.2 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, стовщення) без ПДВ на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 розділу V Кодексу) та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 розділу V Кодексу, підрозділу 2 ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковується (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п.186.2, п.186.3 ст. 186 розділу V Кодексу за межами митної території України) в розмірі 5 819 907 898 грн., що є ідентичною сумою відображеної ПАТ «Укртрансгаз».

У зв'язку з тим, що вказані операції з транзиту природного газу не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, податковий орган вказує на порушення позивачем правил пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту, встановлених п.199.4. ст.199 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 199.1. ст.199 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час перевіряємого періоду), у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 199.4. ст.199 Податкового кодексу України, на порушення якої вказує податковий орган, платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій . У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Таким чином, з наведеної норми слідує, що у розрахунку частки бере участь обсяг постачання, а не база оподаткування, тоді як звичайна ціна для цілей оподаткування податком на додану вартість прив'язується до бази оподаткування, порядок визначення якої у свою чергу визначається правилами ст.188 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абзацу першого п. 188.1. ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Між тим, зміна бази оподаткування, у свою чергу, не змінює фактичного обсягу постачання.

У спірному випадку, обсяг постачання неоподаткованих операцій з транзиту природного газу не змінювався, що встановлено податковим органом при перевірці та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Між тим, колегія суддів вважає також слушними доводи апелянтів і щодо процедурного порушення з боку податкового органу, внаслідок донарахування суми грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2013р., тобто за період, що фактично не перевірявся, оскільки як слідує з акту перевірки (розділу 1 вступної частини, п.3.1. розділу 3 акту) податковим органом під час проведення виїзної позапланової перевірки були використані документи бухгалтерського та податкового обліку (договори, акти здачі-приймання, банківські виписки та податкові накладні) саме за період перевірки, тобто з 01.01.13 по 31.08.13р.

Податковий кодекс України не визначає повноважень контролюючого органу проводити перевірку документів, що складені за наслідками періодів, які виходять за межі періоду, що підлягає перевірці, і визначений як такий у наказі про проведення перевірки та направленнях на проведення перевірки.

Зі змісту акту перевірки (стор.20-25) вбачається, що податковий орган аналізував дані декларації з ПДВ ПАТ «Укртрансгаз» за грудень 2013 року, разом з тим не мав законних підстав, проводячи перевірку дотримання ПАТ «Укртрансгаз» податкового законодавства протягом перших восьми місяців 2013 року, аналізувати правильність заповнення податкової декларації за грудень 2013 року, без оцінки та перевірки повноти декларування податку на додану вартість за періоди, що не були предметом перевірки (вересень - грудень 2013р.), тим більше, що за правилами п.199.4. ст.199 Податкового кодексу України здійснення перерахунку платник податку здійснює саме за підсумками календарного року . Іншими словами, у розрахунку частки беруть участь фактичні обсяги оподатковуваних та неоподатковуваних операцій проведених протягом року .

За відсутності проведеної перевірки вересень - грудень 2013р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання за грудень 2013 року.

За наведених обставин та правових норм, відсутні правові підстави для висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ у грудні 2013 року у розмірі 577 077 066 грн. та заниження ПДВ у грудні 2013р. на цю ж суму у зв'язку з не здійсненням перерозподілу сум по операціях з придбання з ПДВ, які надають та не надають право на формування податкового кредиту внаслідок порушення п. 199.4. ст.199 Податкового кодексу України.

Окрім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що під час перевірки і складання акту спірної перевірки, перевіряючі не досліджували та не аналізували договори, укладені НАК «Нафтогаз України» з ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз» в цілях об'єктивної оцінки умов договорів щодо співставності послуг транзиту природного газу за цими договорами з послугами, що придбавались НАК «Нафтогаз України» у ПАТ «Укртрансгаз» за договором на транзит природного газу № 1302000025 від 31.01.13р.

Колегія суддів у даному випадку звертає увагу на те, що пунктом 39.2 статті 39 Податкового кодексу України в редакції, що діяла у період здійснення операцій, що перевірялись (до 01.09.2013 року) зазначено, зокрема, що при визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни , які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Отже, з системного аналізу наведених правових норм слідує, що при визначенні звичайної ціни має враховуватись сукупність двох параметрів: умови операцій мають бути співставними, тобто різниця в умовах не повинна істотно впливати на ціну операції та операції мають проводитись на одному й тому ж ринку.

Як випливає з умов дослідженого колегією суддів Контракту від 19.01.2009, укладеного між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» № ТКГУ «Про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» та Контракту «Про обсяги та умови транзиту природного газу територією України у 2013 році», укладеного НАК «Нафтогаз України» з АТ «Молдовагаз», послуги НАК «Нафтогаз України», що надаються ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз», полягають в зобов'язанні забезпечити необхідну ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз» кількість природного газу на кордоні, що досягається відповідною організаційною, управлінською та диспетчерською роботою НАК «Нафтогаз України», а також використанням власних обсягів природного газу для балансування ГТС України, тоді як послуги надані позивачем для НАК «Нафтогаз України» полягають виключно у технічному переміщенні фізичних потоків природного газу територією України, між пунктами приймання-передачі на східних та західних кордонах України.

З аналізу умов вказаних контрактів випливає, що НАК «Нафтогаз України» надає ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз» комплексну послугу, яка полягає у забезпеченні надійного та безперебійного функціонування газотранспортної системи України та забезпечення доставки європейським покупцям природного газу в обсягах і періоди, встановлені контрактами з ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз».

У свою чергу, позивач надає НАК «Нафтогаз України» послугу з переміщення фізичних потоків газу в рамках виробничо-технічної функції.

При цьому, НАК «Нафтогаз України» несе повну відповідальність за належне функціонування газотранспортної системи України в цілому та за своєчасне та повне забезпечення ГТС України обсягами технологічного газу. У зв'язку з цим, очевидним є те, НАК «Нафтогаз України» несе додаткові затрати, пов'язані з організаційною, управлінською та диспетчерською роботою Компанії, а також використанням власних обсягів природного газу для балансування ГТС України.

Окрім того, відрізняються і обставини укладання договорів. Якщо договір позивача з НАК «Нафтогаз України» укладений відповідно до законодавства України, то договір ВАТ «Газпром» з НАК «Нафтогаз України» (як єдиного суб'єкта господарювання, який уповноважений Кабінетом Міністрів України на здійснення (організацію) транзиту природного газу територією України за зовнішньоекономічними контрактами) укладений, в тому і числі, на підставі міжурядових домовленостей України та Російської Федерації.

Окрім того, як свідчать обставини справи, послуга ПАТ «Укртрансгаз» по переміщенню природного газу територією України надається Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» за допомогою використання ПАТ «Укртрансгаз» магістральних трубопроводів.

Магістральні трубопроводи перебувають у державній власності та не є власністю ПАТ «Укртрансгаз».

Згідно з додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» магістральні газонафтопроводи та споруди на них передаються у користування Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».

На виконання постанови Уряду, між Фондом державного майна та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» була укладена угода №76 від 04.02.99 про використання державного майна, яке не підлягає приватизації.

В свою чергу, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на підставі угоди №19/275 від 17 серпня 1999 року про використання державного майна, яке не підлягає приватизації передала, а Дочірня компанія «Укртрансгаз» (правонаступником якої є позивач) прийняла виконання функцій управління та користування державним майном, яке не підлягає приватизації.

Таким чином, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» купує у ПАТ «Укртрансгаз» за договором від 31.01.13 №1302000025 послугу, яку останнє надає завдяки тому, що користується майном (магістральними газопроводами) наданим їй Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» , без перерахування за це коштів, що випливає з вищевказаної угоди.

Економічні умови відносин між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» істотно різняться від наведених вище, оскільки Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не використовує газопроводів або іншого майна, яке би було надано Газпромом Компанії у безоплатне користування та за допомогою якого Компанія надавала би Газпрому послуги по транзиту.

За таких обставин, умови операцій між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» неможливо визнати співставними з умовами операцій між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз».

Іншим параметром, який має враховуватись при визначенні звичайної ціни операцій, є відповідність ринків , на яких здійснюються такі операції.

Так, відповідно до пп. 14.1.218. ст.14 Податкового кодексу України, ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території.

В зв'язку з цим слід зазначити, територія, на якій Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» реалізувала послугу ВАТ «Газпром» за контрактом №ТКГУ від 19.01.2009 року - це м. Москва.

ПАТ «Укртрансгаз» реалізувало свою послугу за договором від 31.01.13 №1302000025 Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" в м. Києві.

Отже, за ознакою територіальності реалізації (придбання послуг за контраком №ТКГУ від 19.01.2009 року та договором від 31.01.13 №1302000025), така реалізація/придбання здійснені на різних ринках.

Відповідно до ч. 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб'єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Отже, ціна на послуги з транзитного транспортування природного газу територією України, визначена контрактами з ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз», має формуватись відповідно до цін та умов світового, а не внутрішнього ринку.

Ціна ж послуги, яка надавалась ПАТ «Укртрансгаз» Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» за договором від 31.01.13 №1302000025 в розмірі 106,9 грн. за 1000 м була встановлена на рівні ціни, встановленої НКРЕ для ПАТ «Укртрансгаз» в операціях максимально наближених з умовами їх здійснення та ринком їх придбання - операціях з транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Зокрема, пунктом 2 постанови від 28 грудня 2011 року №1312 НКРЕ встановлено розрахунковий середній тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в розмірі 106,90 грн. за 1000 мЗ без урахування податку на додану вартість.

Умови формування цін, на зовнішньому ринку та на внутрішньому ринку завжди є різними, а отже неможливо співставляти принципи формування цін, як однієї з істотних умов зовнішньоекономічних контрактів, які впливають на сальдо торговельного балансу та національний доход країни, з принципами формування цін на внутрішньому ринку, які формуються згідно з принципами державного регулювання, що діють лише всередині країни.

Таким чином, а також враховуючи ту обставину, що операція з транзиту природного газу звільнена від оподаткування відповідно до п.197.8. ст.197 Податкового кодексу України, доходи Державного бюджету України та державні інтереси не перебувають в залежності від ціни реалізації послуги ПАТ «Укртрансгаз» Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України", на відміну від ціни, за якою Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" продає послугу ВАТ «Газпром» та АТ «Молдовагаз».

Таким чином, умови Контракту № ТКГУ від 19.01.09р., контракту з АТ «Молдовагаз» та умови Договору № 1302000025 від 31.01.13р. не є співставними в розумінні п.39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, оскільки відрізняються обсягом функцій, що виконуються сторонами; умовами розподілу між сторонами ризиків; строками виконання зобов'язань; характеристиками ринків товарів та умовами формування цін на цих ринках.

При цьому, у спірних правовіднисинах повґязаних у із врахуванням свівставності умов договорів в цілях відповідності рівня цін звичайним колегія суддів врахуває правову позицію Верховного суду України у справі з подібних правовідносин (постанова ВСУ № 21-32а11 від 07.11.2011р., ВАСУ (ухвала від 31.10.2013р. у справі К/9991/70295/12).

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності , відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має прийматися обґрунтовано , тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій чи бездіяльності є підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

З огляду на викладене, кодегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваного податкового повідмлення-рішення, а відтак вимоги апелянтів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.14р. у справі №826/6570/14 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.14р. у справі №826/6570/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ПАТ «Укртрансгаз» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, третя особа: ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17.04.14р. №0000444102.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 29.10.14р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.