Рішення

від 24.01.2007 по справі 17/286-06-9976

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2007 р.

Справа  № 17/286-06-9976

За позовом:        Дунайського транспортного  прокурора, в інтересах держави  в

                            особі   якою є регіональне відділення  Фонду 

державного майна України

                            в  Одеській області

до  відповідачів:

Державного  професійно-технічного  навчального закладу «Ізмаїльське

                              вище професійне

училище №9»

                              Субєкта

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

про визнання договору 

оренди нерухомого майна недійсним

              Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від  прокуратури: 

Рожкова Ю.О. -за посвідченням;  

Від

позивача РВ ФДМУ: Калиновська О.С. -представник  

Від

відповідачів: не  зявилися

По справі у відповідності до вимог

ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва починаючи з 18.10.2006р. по

15.11.2006р. о 12 год. 25 хв., та з 15.11.2006р. по 20.12.2006р. о 12 год. 00

хв.

СУТЬ СПОРУ:  Дунайський 

транспортний   прокурор  в інтересах держави  в 

особі якою є регіональне відділення 

Фонду  державного майна України в

Одеській області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд

визнати недійсним  договір оренди

індивідуально визначеного майна, а саме приміщення магазину-кафе «Багряні

вітрила»площею 106,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на 1 поверсі

приміщення з обладнанням, яке входить до його складу, що знаходиться на балансі

Ізмаїльського ВПУ, укладений 30.06.06 р. між орендодавцем - Державним

професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне

училище»(далі Ізмаїльське ВПУ) в особі директора Янишевського Віталія

Євгенійовича та приватним підприємцем ОСОБА_1.

Відповідачі в засідання суду  з'явилися, 

надали відзиви на позов в яких заперечують  заявленим позовним вимогам посилаючись на

підстави, викладені у своїх запереченнях.

Розглядом

матеріалів справи встановлено:

30.06.06 р. між орендодавцем -

Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне

училище»(далі Ізмаїльське ВПУ) в особі директора Янишевського Віталія

Євгенійовича та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди

індивідуально визначеного майна приміщення магазину-кафе «Багряні

вітрила»площею 106,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на 1 поверсі

приміщення з обладнанням, яке входить до його складу, що знаходиться на балансі

Ізмаїльського ВПУ.

Вказаний договір на думку позивача

був укладений з порушенням вимог чинного законодавства України про оренду

державного майна та повинен бути визнай недійсним  оскільки відповідно до п.2 Методики

розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна,

затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 14.10.1995р., у

разі, коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу

(філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна

будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, то розмір

орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці 2 статті 5 Закону

України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.92 р., а саме, з

Фондом державного майна України, його регіональним відділенням та

представництвом.

Крім цього, позивач посилається на

ті обставини, що орендарем не застраховано взяте ним в оренду майно, що

являється порушенням ст.10 Закону України «Про оренду державного та

комунального майна»та п.4.10 Договору від 30.06.06 р., згідно якого орендар

зобов'язаний впродовж місяця після укладення договору застрахувати орендоване

майно не менш ніж на його балансову вартість. На момент перевірки Регіональним

відділенням ФДМУ від 15.09.06 р. страхові поліси щодо страхування зазначеного

майна представлені не були.

З огляду на викладене позивач

просить суд визнати зазначений вище договір 

недійсним на майбутнє на підставі частини 1 статті 203 та статті 215

Цивільного кодексу України, оскільки договір оренди державного майна

(нежитлового приміщення) від 30.06.2006 року не відповідає вимогам

законодавства, чинного на момент його укладення, а саме вимогам п.2 Методики

розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна,

затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р., а

тому є недійсним, виселити приватного підприємця ОСОБА_1 з нежилого приміщення

площею 106,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та  зобовязати відповідача повернути орендоване

майно за актом приймання-передачі.

Дослідивши обставини справи,

заслухавши пояснення представників 

сторін та надані в ході розгляду справи докази суд дійшов висновку, що

позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають  з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України

цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами

цивільного законодавства, а  підставою

виникнення цивільних прав та обов`язків 

є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори-основний

вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, які безпосередньо спрямовані на

виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12

ЦК   України передбачає, що особа

здійснює свої  цивільні  права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст.204 ЦК

України  договір укладений між сторонами

по справі, як  цивільно-правовий  правочин 

є правомірним  на час розгляду

справи, оскільки  його  недійсність прямо не встановлено законом, та  він не визнаний судом недійсними, тому

зобов'язання за цим договором  має  виконуватися належним чином.

30.06.06 р. між орендодавцем -

Державним професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне

училище»та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди індивідуально

визначеного майна приміщення магазину-кафе «Багряні вітрила»площею 106,4 кв.м.,

що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на 1 поверсі приміщення з обладнанням, яке

входить до його складу, що знаходиться на балансі Ізмаїльського ВПУ.

Згідно зазначеного договору

орендодавцем є Державний професійно-технічний навчальний заклад «Ізмаїльське

вище професійне училище».

Організаційні відносини, пов'язані

з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств,

заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у

комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів

регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального

майна" від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р.

N 98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2

Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від

10.04.1992р. №2269-ХП (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР з

наступними змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове

платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення

підприємницької та іншої діяльності.

Згідно положень абз. 2 ст. 5

зазначеного Закону Фонд державного майна України, його регіональні відділення

та представництва є Орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх

структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до

статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації

(корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до

майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій

наук.

В свою чергу, положеннями абз. 4

ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

від 10.04.1992р. №2269-ХП (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N98/95-ВР

з наступними змінами та доповненнями) орендодавцями окремого індивідуально

визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200

кв.м. на одне підприємство, є державні підприємства в управлінні яких

знаходиться зазначене майно. (п. З Роз'яснення від 25.05.2000р. №02-5/237

"Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду

державного та комунального майна").

Таким чином, в силу положень абз. 4

ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"

від 10.04.1992р. №2269-Х1І (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N

98/95-ВР з наступними змінами та доповненнями) у правовідносинах з тимчасового

користування на умовах оренди об'єктом державної форми власності - нежитловим

приміщенням загальною площею 106,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1,

орендодавцем зазначеного майна має право виступати балансоутримувачем цього

майна -  Державний професійно-технічний  навчальний заклад «Ізмаїльське  вище професійне училище №9».

На думку суду даний висновок, також

знайшов своє підтвердження в положеннях п. 3 ч. 1 ст. 287 ГК України відповідно

до яких орендодавцями щодо державного та комунального майна є, у тому числі,

державні (комунальні підприємства) щодо окремого індивідуально визначеного

майна. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що у

відповідності до ч. 2 ст. 287 ГК України організаційні та майнові відносини,

пов'язані з передачею в оренду майна державного сектору економіки регулюються

законодавством (у тому числі Законом України "Про оренду державного та

комунального майна"), але відповідно до цього кодексу.

Згідно  ст. 7 Закону України "Про оренду

державного та комунального майна'" від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції

Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) ініціатива щодо оренди майна може

виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно

до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців,

зазначених у статті 5 цього Закону.

Порядок укладення договору оренди

врегульований ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального

майна" від 10.04.1992р. №2269-ХІ1 (в редакції Закону України від

14.03.1995р. N 98/95-ВР), відповідно до положень ч. 1 - 3 якої фізичні та юридичні

особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору

оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом

державного майна України відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5

цього Закону, а саме (з урахуванням приведених вище висновків суду щодо особи

орендодавця у спірних правовідносинах) до Ізмаїльського ВПУ.

Розглядом матеріалів справи

встановлено, що у звязку з укладанням спірної угоди між відповідачами   Ізмаїльським ВПУ  на адресу регіонального відділення  Фонду 

державного майна України  в  Одеській 

області  було направлено листа

за  НОМЕР_1 для узгодження ставки

орендної плати по  цьому договору.

Згідно  абз.1 ч.3 ст. 9 Закону України "Про

оренду державного та комунального майна" орган, уповноважений управляти

майном, в даному випадку РВФДМУ. розглядають подані матеріали та протягом 15

днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення

щодо можливості оренди та умов  договору.

Відповідь на лист Ізмаїльського ВПУ

НОМЕР_1 від РВФДМУ в установлені законом строки отримана не була, тому на

підставі абз.4 ч.3ст.9 Закону України "Про оренду державного та

комунального майна" відповідач по справі Ізмаїльське ВПУ вважало

погодженим умови договору зазначені у листі та уклало  договір оренди з СПД ОСОБА_1.

При цьому, суд вважає за необхідне

зазначити, що попередній дозвіл від відповідного державного органу приватизації

(за місцем знаходження майна) на укладення договору оренди державного

нерухомого майна не можна ототожнювати з погоджен ням РВ Фонду майна розрахунку

розміру орендної плати, який є лише додатком до договору оренди та фіксує

визначення орендної плати як однієї з істот них умов договору оренди (ч. 1 ст.

10 вищезгаданого закону).

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подають»сторонами та іншими

учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є б які  фактичні дані, на підставі яких

господарський  суд у визначеному

законом  пор встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які  мають значення   для правильного вирішення господарського

спору.

Господарський суд не приймає до

уваги посилання позивача на інструктивний лист ФДМ України НОМЕР_2, згідно з

яким державні підприємства (організації, установи) втратили право бути

орендодавцями нерухомого майна будь-якої площі (ст.287 ГК України), а через

невизначеність у ГКУ не можуть бути і орендодавцями цілісних майнових

комплексів своїх структурних підрозділів. По - перше, означений інструктивний

лист не є законодавчим актом, а по-друге, цей лист суперечить положенням абз.4

ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від

10.04.1992р. №2269-ХІІ, який є спеціальною правовою нормою регулювання

організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна державних

підприємств.

Також суд зазначає, що позиція  суду щодо наявності повноважень орендодавця у

Ізмаїльського ВПУ за спірним договором, викладена у мотивувальній частині

рішення, підтверджується також судовою практикою а саме, рішеннями

господарського суду Одеської області по справам №30/149-06-5012 від

18.08.2006р. та № 16/13-06-215 від 25.04.2006р. та постановами Одеського

апеляційного господарського суду   по цим

справам від 21.11.2006р. та 11.07.2006р. відповідно, які розглядалися за участю

представників  РВ ФДМУ, не були оскаржені

Фондом  та вступили в законну силу.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу

України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний

обсяг цивільної дієздатності. 

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного

кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та ч.6

ст.203 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись

ст.ст.11,12,204 ЦК України,ч.1 ст.2, абз.2,4, ст.5,ст.7, 9 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. №2269-ХІІ,ч.2,3

ст.287 ГК України суд  дійшов висновку,

що договір оренди індивідуально визначеного майна приміщення магазину-кафе

«Багряні вітрила»площею 106,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на 1

поверсі приміщення з обладнанням, яке входить до його складу, що знаходиться на

балансі Ізмаїльського ВПУ, укладений 30.06.06 р. між орендодавцем - Державним

професійно-технічним навчальним закладом «Ізмаїльське вище професійне

училище»та приватним підприємцем ОСОБА_1 в момент свого укладання відповідав

вимогам діючого законодавства, у звязку з чим правові підстави визнання його

недійсним відсутні,  у звязку з чим у

задоволенні  позову слід відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на

позивача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись

ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У

задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в

порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Повний

текст рішення складено та  підписано

26.01.2007р.

Суддя                                                                                      

Зуєва Л.Є.