ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 травня 2007 р.
№ 17/286-06-9976
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т. Б. -головуючого
Волковицької Н. О. Рогач Л. І.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
на постанову
від 20.03.2007 р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі
№ 17/286-06-9976 господарського
суду Одеської області
за позовом
Дунайського транспортного
прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Одеській області
до
- Державного
професійно-технічного навчального закладу “Ізмаїльське вище професійне
училище”; - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
про
визнання договору оренди
нерухомого майна недійсним
В С Т А Н О В
И В :
Подана касаційна скарга не
відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального
кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1
статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна
скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не
додано документів, які підтверджують сплату державного мита у встановлених
порядку і розмірі.
Відповідно до підпунктів ”б”, “в”
пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від
21.01.1993 року №7-93 із позовних заяв немайнового характеру державне мито
сплачується у розмірі 5
неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту ”а” пункту
2 статті 3 зазначеного Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до
господарських судів державне мито сплачується у розмірі одного відсотку ціни
позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше
1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Декретом Кабінету Міністрів України
“Про державне мито” затверджено порядок та розміри сплати державного мита,
згідно вимог якого державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що
підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи обставини даної справи,
державне мито при поданні касаційної скарги підприємством повинно складати 42
грн. 50 коп.
Додане до касаційної скарги
квитанція НОМЕР_1 про сплату державного мита у сумі 21 грн. 25 коп. не може
бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством
розмірі, оскільки не відповідає наведеним вимогам, що є підставою повернення
касаційної скарги без розгляду у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113
Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів вважає
за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2,
3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати
касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та
керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини
1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В
:
Касаційну скаргу суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. на постанову від 20.03.2007
р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 17/286-06-9976
господарського суду Одеської області
повернути скаржнику.
Головуючий
Т. Дроботова
Судді
Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 645700 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні