Ухвала

від 24.10.2014 по справі 911/3651/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"24" жовтня 2014 р. Справа № 911/3651/13

Суддя Лутак Т.В., розглянувши матеріали

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі»

на рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міськрайонного управління юстиції в Київській області

про визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів боржника

у справі № 911/3651/13

за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, 2) Державного підприємства «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» про стягнення 1 008 083, 04 грн.

встановила:

Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернулася до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» про стягнення 1 008 083, 04 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.11.2013 позовні вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» на користь Державного підприємства «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України 504 041, 52 грн. неустойки; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» в доход Державного бюджету України 20 161, 66 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

21.01.2014 на виконання рішення господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/3651/13 видано відповідні накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 рішення господарського суду Київської області від 18.11.2013 у справі № 911/3651/13 залишено без змін.

24.10.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» надійшла скарга б/н від 23.10.2014 (вх. № 197/14 від 24.10.2014) на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міськрайонного управління юстиції про арешт коштів боржника, у якій скаржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 21.10.2014 ВВП № 43875369 «Про арешт коштів боржника», яку винесено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міськрайонного управління юстиції в Київській області Дяченко Є.В.

Дослідивши матеріали вищезазначеної скарги, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом до розгляду з огляду на наступне.

Стаття 121 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість подання стягувачем, боржником або прокурором скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій ст. 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження». У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 ч. 1 ст. 63, ст. 64, розділів XI, XII, XII 1 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 54 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, статтями 55-58 Господарського процесуального кодексу України конкретизуються вимоги щодо форму та змісту позовної заяви, які визначені ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Пунктом 45 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 № 270 передбачено, що поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються.

Як вбачається з матеріалів скарги б/н від 23.10.2014 (вх. № 197/14 від 24.10.2014), скаржником у адресі органу державної виконавчої служби - відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції в Київській області не вказано його повної адреси, а саме не вказано населеного пункту, у якому він знаходиться.

Разом з тим, скаржником у скарзі б/н від 23.10.2014 (вх. № 197/14 від 24.10.2014) не вказано адрес Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Міністерства оборони України, які є сторонами у справі № 911/3651/13.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Проте, скаржником до скарги б/н від 23.10.2014 (вх. № 197/14 від 24.10.2014) не додано постанови від 21.10.2014 ВВП № 43875369 «Про арешт коштів боржника», яку винесено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ірпінського міськрайонного управління юстиції в Київській області Дяченко Є.В., що також встановлено у акті канцелярії господарського суду Київської області від 24.10.2014.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Так, належними доказами надіслання копії скарги та доданих до неї документів іншій стороні у справі визнаються оригінали квитанцій, фінансових чеків та описи вкладень установ зв'язку.

Як вбачається з матеріалів скарги б/н від 23.10.2014 (вх. № 197/14 від 24.10.2014), скаржником не додано жодних доказів направлення скарги з доданими до неї документами Київській прокуратурі з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Київський деревообробний завод» Міністерства оборони України.

Крім того, наданий скаржником фіскальний чек № 2733 від 24.10.2014 на ім'я ВДВС ІРП МУЮ не є належним доказом направлення скарги та доданих до неї документів, оскільки до нього не надано опису вкладення у лист, з якого можна було б встановити, що саме направлялося органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, вказана скарга і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду .

Разом з тим, суд зазначає, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 63, ст. 86, ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Екмі-Меблі» б/н від 23.10.2014 (вх. № 197/14 від 24.10.2014) разом з доданими до неї матеріалами (всього на 8 арк.) повернути заявнику без розгляду.

Суддя Т.В. Лутак