Постанова

від 26.08.2014 по справі 808/4377/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року (10 год. 00 хв.)Справа № 808/4377/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Скрипника О.А.,

представник третьої особи - не з'явився,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Ілна»,

про: визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач, боржник) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Шевченківський ВДВС, відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 03.02.2014 про відкриття виконавчого провадження № 41845673 за виконавчим листом № 1/0827/779/2012 від 04.01.2013 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь TOB «ВТП «Ілна» в рахунок відшкодування майнової шкоди 18392,62 грн..;

- зобов'язати відповідача винести постанову «Про відмову у відкритті виконавчого провадження» за заявою ТОВ «ВТП «Ілна» за виконавчим листом № 1/0827/779/2012 від 04.01.2013 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь TOB «ВТП «Ілна» в рахунок відшкодування майнової шкоди 18392,62 грн.;

- зобов'язати відповідача скасувати арешт майна ОСОБА_3

Ухвалою суду від 29.07.2014 відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Ілна» (далі - TOB «ВТП «Ілна», третя особа, заявник).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.02.2014 постановою Шевченківського ВДВС було відкрите виконавче провадження №41845673 на виконання виконавчого листа №1/0827/779/2012 від 17.12.2012, виданого Шевченківським районним судом міста Запоріжжя 04.01.2013, - про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь TOB «ВТП «Ілна» в рахунок відшкодування майнової шкоди 18 392 грн. 62 коп. Зазначає, що відповідною постановою державного виконавця від 11.02.2014 був накладений арешт на майно ОСОБА_3 Вказує, що згідно зазначеного вище виконавчого листа, строк пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа №1/0827/779/2012 - до 04 січня 2014 року, проте заява TOB «ВТП «Ілна» надійшла до відповідача 29.01.2014 - тобто, поза межами встановленого річного строку на звернення виконавчого листа до виконання. З огляду на викладене, вважає, що дії відповідача по прийняттю рішення про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно суперечить вимогам чинного законодавства.

У судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1

У судове засідання з'явився представник відповідача Скрипник О.А. 26.08.2014 надав через канцелярію до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту перевірки, пояснень спеціаліста ІІ категорії та журналу реєстрації вхідної кореспонденції про відкриття виконавчого провадження.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. 26.08.2014 надав через канцелярію до суду клопотання про долучення до матеріалів справи завіреної копії заяви від 19.12.2013 про відкриття виконавчого провадження. Справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною першою статті 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, що приймають участь у справі, з урахуванням приписів частини шостої статті 12, частини першої статті 41, частини шостої статті 128 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 04 січня 2013 року Шевченківським районним судом видано виконавчий лист у справі №1/0827/779/2012, відповідно до якого 17 грудня 2012 року судом стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Ілна» в рахунок відшкодування майнової шкоди 18392,62 грн. Строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання встановлено до 04 січня 2014 року.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Скрипника O.A. від 03.02.2014 було відкрите виконавче провадження № 41845673 на виконання виконавчого листа № 1/0827/779/2012 Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04.01.2013 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь TOB «ВТП «Ілна» в рахунок відшкодування майнової шкоди 18 392 грн. 62 коп.

Постановою ВП №41845673 від 11.02.2014 був накладений арешт на все майно ОСОБА_3 в межах суми звернення стягнення 18392 грн. 62 коп.

Позивач не погоджуючись з винесеними Шевченківським ВДВС рішеннями, з метою поновлення порушених прав, звернувся до суду з цим позовом.

З'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (із змінами та доповненнями, далі - Закон України № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною першою статті 17 Закону України № 606-XIV встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України № 606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частинами другою та третьою статті 22 Закону України № 606-XIV передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вказаної норми, строк пред'явлення виконавчого листа №1/0827/779/2012 від 17.12.2012 складав один рік з дати набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки, як вбачається з зазначеного виконавчого листа, рішення (вирок) набрали законної сили 03.01.2013, судом був встановлений річний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 04.01.2014.

Згідно з частинами першою та другою статті 25 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини п'ятої статті 25 Закону України № 606-XIV копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Суд вважає недоцільним посилання позивача на частину першу статті 24 Закону України № 606-XIV, якою передбачено, зокрема, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову, та на пункт перший частини першої статті 26 зазначеного Закону, яким передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання, - з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів, наданих представниками відповідача та третьої особи, заява про відкриття виконавчого провадження (вих. №19/12-1 від 19.12.2013) була подана ТОВ «ВТП «ІЛНА» до канцелярії Шевченківського ВДВС 24.12.2013, що підтверджується штампом з відміткою дати та вхідним номером документа Вх. № \03\7-63\ (а.с. 52, 93) - тобто, в межах передбаченого законом річного строку з дати набрання рішенням, на підставі якого здійснюється стягнення, законної сили.

Судом також досліджено копію Акта перевірки організації ведення діловодства у Шевченківському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 24.01.2014, згідно з яким, начальником Шевченківського ВДВС Усенко С.М., з метою забезпечення організації роботи працівників відділу ДВС у відповідності до вимог Порядку роботи з документами, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5, відповідно до Положення про відділ, затвердженого наказом Запорізького міського управління юстиції від 02.04.2007 №62.1/04/1, проведено перевірку стану ведення діловодства у Шевченківському ВДВС.

Перевіркою своєчасності реєстрації виконавчих документів відповідно до пункту 2.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби начальником Шевченківського ВДВС Усенко С.М. була виявлена певна кількість незареєстрованих виконавчих документів, зокрема, на користь ТОВ «ВТП «Ілна» по якому боржником є: ОСОБА_3 Для усунення виявлених під час перевірки порушень спеціалістам ОСОБА_8 та ОСОБА_6 надано строк до 27.02.2014.

Відповідно до копії журналу реєстрації виконавчих документів (а.с. 91), виконавчий лист №1/0827/779/2012 від 04.01.2013, виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ВТП «Ілна» заборгованості у розмірі 18392,62 грн., - був зареєстрований у Шевченівському ВДВС 29.01.2014 за №1299.

Згідно з відміткою на заяві ТОВ «ВТП «Ілна» про відкриття виконавчого провадження, 30.01.2014 начальник Шевченківського ВДВС Усенко С.М. доручив провести необхідні дії для виконання зазначеного вище виконавчого документа згідно Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю Скрипнику, про що свідчить записане на заяві прізвище даного виконавця та підпис начальника (а.с. 53).

З викладеного вище вбачається, що заявник ТОВ «ВТП «ІЛНА» пред'явив виконавчий лист в межах строку, встановленого Законом України № 606-XIV, а державним виконавцем Скрипником О.А. у передбачений законом строк трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (від 03.02.2014) та надіслано її на адресу ОСОБА_3 та ТОВ «ВТП «Ілна», що підтверджується копіями супровідного листа та реєстру відправки простої кореспонденції по м. Запоріжжю та Україні (а.с. 55-56).

Відтак, всупереч твердженням позивача, виконавче провадження державний виконавець відкрив вчасно, а саме 03.02.2014, тобто у повній відповідності до частини першої статті 25 Закону України № 606-XIV, у межах трьохденного строку, передбаченого зазначеною нормою.

Щодо зобов'язання Шевченківського ВДВС скасувати арешт майна ОСОБА_3, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 11 Закону України № 606-XIV визначені обов'язки і права державних виконавців.

Відповідно до частини першої зазначеної вище статті державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 11 Закону України № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами п'ятою та шостою статті 52 Закону України № 606-XIV передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Як визначено частинами першою - третьою статті 57 Закону України № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

З аналізу наведених вище правових положень вбачається, що державний виконавець здійснюючи примусові заходи щодо реального виконання рішення, наділений повноваженнями виносити постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.02.2014 відповідачем винесено постанову, якою, зокрема, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (позивач у справі) на суму стягнення - 18392,62 грн., що повністю узгоджується із положеннями статей 11, 52, 57 Закону України № 606-XIV.

Окрім того, згідно з положеннями частини другої статті 25 та частини другої статті 27 цього Закону, державний виконавець вправі накладати арешт на майно ще безпосередньо на стадії відкриття виконавчого провадження, що свідчить про те, що накладенню арешту на майно не обов'язково повинні передувати якісь інші дії, окрім відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 60 Закону України № 606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_3, відповідно до якої позивач зазначає, що про заборгованість перед ТОВ «ВТП «Ілна» йому відомо. Зазначає, що заборгованість буде оплачувати частинами.

Станом на час розгляду справи доказів на підтвердження сплати суми боргу позивачем не надано та підстави, визначені статтею 60 Закону України № 606-XIV відсутні, з огляду на що, суд приходить до висновку щодо правомірності накладеного арешту на майно позивача та оголошення заборони його відчуження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина третя статті 2 КАС України).

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з обставин справи та наведених вимог законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41845673 від 03.02.2014 та постанову про накладення арешту на майно позивача та оголошення заборони його відчуження від 11.02.2014, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 17, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко

Постанова не набрала законної сили.

Суддя М.С. Лазаренко