Постанова

від 07.09.2010 по справі 2а-1772/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 2a-1772/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Дякун М.М.

за участю:

представника позивача - Сенчук І.В., Гейко В.Я.,

представника відповідача - Круль М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області, вул. Шашкевича, 6,м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, вул. Петраша, 6а,смт. Богородчани,Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701

про стягнення коштів в сумі 285374,22 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області звернулась в суд з адміністративним позовом до Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства про стягнення необґрунтовано одержаної виручки та економічних санкцій, застосованих рішенням за № 88 від 22.03.2010 року, всього в розмірі 285374,22 гривень.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснили, що відповідачем застосовувались тарифи на послуги водопостачання та водовідведення в порушення законодавчо встановлених вимог, в результаті чого була отримана необґрунтована виручка в розмірі 95124,74 грн. До відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 190249,48 грн. Посили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача, в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, зазначив, що економічні санкції Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області, правомірно застосовані до Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства.

Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2010 року позивачем, у відповідності до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України за №1819 від 13.12.2000 року «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та п.4.1.2 плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами на 1-й квартал 2010 року проведено перевірку відповідача на предмет дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. За результатами перевірки складено акт від 16.03.2010 року, за № 0000160 в якому зазначено, що відповідачем у період з 15.05.2009 року по 28.02.2010 року застосовувались тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для бюджетних споживачів з рентабельністю 100%, а для інших споживачів -60%. Формування та застосування тарифів для бюджетних та інших споживачів з рентабельністю 15 та 50% призвело до перевищення 6% (шести відсотків) законодавчо встановленого граничного рівня рентабельності в цілому по підприємству. Так, перевіркою встановлено, що при формуванні та застосуванні тарифів плановий рівень рентабельності на послуги водопостачання в цілому по підприємству становив 100 відсотків, а на послуги водовідведення -60 відсотків, у результаті чого відповідачем необґрунтовано нараховано 212924,74 грн., з них необґрунтовано одержано виручки 95124,74 грн.

22.03.2010 року позивачем, на підставі вказаного акту прийнято рішення за № 88 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в дохід державного бюджету 95124,74 гривень необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в розмірі 190249,48 гривень.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Стаття 9 вказаного Закону України передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлені повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення. Згідно абзацу 1 частини 1 вказаної статті Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін.

Постановою Кабінету Міністрів України за №959 від 12.07.2006 року затверджено Порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі -Порядок), яким визначено механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

У відповідності до пункту 3 Порядку, формування тарифів підприємствами здійснюється відповідно до річних планів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції.

До фінансових витрат, які включаються в регульований тариф, пунктом 21 вказаного Порядку включено рівень рентабельності, у відповідності до якого, останній формується з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини отриманого прибутку на технічне переоснащення підприємств і не повинен перевищувати в цілому по підприємству 12 відсотків, а для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів - не повинен перевищувати 15 та 50 відсотків відповідно (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України за № 400 від 02.04.2009 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення є регульованим тарифом, щодо якого встановлено граничний рівень.

Суд вважає вірним висновок позивача про порушення відповідачем державної дисципліни цін та про безпідставність застосування ним в період з 15.05.2009 року по 28.02.2010 року тарифів для бюджетних та інших споживачів, які забезпечували планову рентабельність в цілому по підприємству - 100% по водопостачанню та - 60% по водовідведенню, що перевищило гранично встановлений розмір - 12%. На підставі вказаного висновку позивачем до відповідача і були застосовані економічні санкції.

Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлена відповідальність за порушення державної дисципліни цін. У відповідності до частини 1 якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Стаття 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», якою встановлена відповідальність за порушення державної дисципліни цін, передбачає стягнення штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Здійснення стягнення даного штрафу вказаною нормою Закону не пов'язано з відшкодуванням спричиненої шкоди чи поверненням необґрунтовано отриманої виручки підприємством, організацією, що допустила порушення державної дисципліни цін.

Враховуючи викладене, суд вважає рішення № 88 від 22.03.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про стягнення штрафу з Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства за порушення державної дисципліни цін - правомірним, а позовні вимоги про стягнення застосованого штрафу в розмірі 190249,48 грн., такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Богородчанського виробничого управління водо-каналізаційного господарства, вул.Петраша, 6а, смт.Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03345834 в доход державного бюджету економічні санкції в сумі 285374,22 грн. ( двісті вісімдесят п`ять тисяч триста сімдесят чотири гривні 22 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Скільський І.І.

Постанова буде складена в повному обсязі 10.09.2010 року.

Постанова в повному обсязі складена 10.09.2010 року