Постанова

від 21.10.2014 по справі 815/4123/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4123/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю сторін:

Представника позивача: Громовенка В.В.

Представника відповідача: Биковської С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Магнит Груп» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство (далі ПП) «Магнит Груп» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Ізмаїльська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №000055/2200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №1216/15-02-22-01/37743168 від 02.06.2014 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Магнит Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року», а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 58-63), наполягала, що податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №000055/2200 є законним та обґрунтованим, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що при проведенні податковим органом позапланової виїзної перевірки ПП «Магнит Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України у вигляді завищення податкового кредиту за перевіряємий період по господарським взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» на загальну суму 6637,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на зазначену суму.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ПП «Магнит Груп» зареєстровано 30.08.2011 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, код ЄДРПОУ 37743168 (а.с. 7). Підприємство знаходиться на обліку платників податків в Ізмаїльській ОДПІ.

В період з 16.05.2014 року по 26.05.2014 року на підставі постанови старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.03.2014 року та відповідно до наказу Ізмаїльської ОДПІ №430 від 16.05.2014 року та направлення на перевірку №312 від 16.05.2014 року (а.с. 77-79, 87) головним державним ревізором-інспектором сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Ізмаїльської ОДПІ Сайтарли Д.С. проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Магнит Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №1216/15-02-22-01/37743168 від 02.06.2014 року, у висновках якого відображено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 6637,00 грн., у тому числі за травень 2013 року на суму 2658,00 грн., за червень 2013 року - на 3979,00 грн. (а.с. 9-22).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №000055/2200 від 13.06.2014 року про збільшення ПП «Магнит Груп» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 6637,00 грн. - основний платіж та 1659,00 грн. - штрафні санкції (а.с. 8).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ПП «Магнит Груп» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В акті перевірки №1216/15-02-22-01/37743168 від 02.06.2014 року Ізмаїльською ОДПІ зазначено, що приватним підприємством «Магнит Груп» згідно декларацій з податку на додану вартість за травень, червень 2014 року до складу податкового кредиту неправомірно віднесено суми податку на додану вартість у загальному розмірі 6637,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка».

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що такий висновок був зроблений податковим органом через те, що підприємством до складу податкового кредиту за вищезазначені періоди було включено суми податку на додану вартість, які були сплачені в ціні придбаних у ТОВ «А-трія» вантажно-розвантажувальних робіт та у ТОВ «Булавка» консультаційних послуг з питань комерційної діяльності, на підставі первинних документів, що унеможливлюють підтвердження зв'язку придбаних послуг з господарською діяльністю ПП «Магнит Груп». Так, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених на виконання господарських операцій між ПП «Магнит Груп» та ТОВ «А-трія», ТОВ «Булавка», не зазначено інформації щодо обсягу наданих вантажно-розвантажувальних робіт та консультаційних послуг, способу надання та одержання відповідних робіт та послуг, тобто відсутні обов'язкові дані про форму та зміст наданих послуг. Крім того, згідно інформації відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області в провадженні слідчого органу знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄДР 13.01.2014 року за №32014160000000006 за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відповідно до яких невстановленими особами було створено ряд фіктивних суб'єктів господарської діяльності, зокрема, ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка», з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на формування незаконного податкового кредиту реально діючим підприємствам по неіснуючим господарським операціям. Як було встановлено під час допиту директора ТОВ «А-трія» ОСОБА_4, підписами якого скріплені надані до суду договір та первинні документи від імені контрагента позивача, зареєстрував підприємство на прохання невідомих осіб за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність від імені підприємства не здійснював, угоди з підприємствами не укладав, договори, податкові накладні та інші бухгалтерські та звітні документи підприємства не підписував. Також, згідно податкової інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва у ТОВ «Булавка» відсутні необхідні фактичні умови для реального здійснення фінансово-господарської діяльності.

Представник ПП «Магнит Груп», який є директором підприємства, у судовому засіданні пояснив, що ПП «Магнит Груп» здійснює господарську діяльність з вивезення будівельного сміття на замовлення третіх осіб. З огляду на наявність у підприємства великої кількості відповідних замовлень та неможливості виконати їх власними силами, ним було в інформаційній мережі «Інтернет» здійснено пошук підприємств, які надають послуги з перевезення вантажів. З урахуванням цінової політики в якості контрагентів були обрані ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» та з ними укладені відповідно договір про надавання вантажно-розвантажувальних послуг №04-06/1 від 04.06.2013 року та договір №07/05-1 від 07.05.2013 року про надання консультаційних послуг. Суть консультаційних послуг полягала у здійсненні комерційного розрахунку вартості відповідних вантажно-розвантажувальних робіт. Крім того, ТОВ «Булавка» за договором про надання консультаційних послуг, також здійснювало для ПП «Магнит Груп» вантажно-розвантажувальні роботи з перевезення будівельного сміття.

Зазначені договори контрагентами позивача виконувалися, про що складались відповідні первинні документи.

Посилаючись в судовому засіданні на відсутність порушень приватним підприємством «Магнит Груп» вимог податкового законодавства, на обґрунтування наявності права позивача на податковий кредит по господарським операціям з контрагентами ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка», представник позивача зазначив про наявність у підприємства лише належним чином оформлених актів прийняття-здачі робіт (послуг) та податкових накладних, що, на його думку, є достатньою підставою для отримання ним права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Судом під час розгляду справи судом було досліджено надані представником позивача:

1. Договір про надання послуг №04-06/1 від 04.06.2013 року, укладений між ПП «Магнит Груп» (замовник) та ТОВ «А-трія» (виконавець), за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги із завантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей, які належать третім особам. Виконавець зобов'язується також надати замовнику звіт про надані послуги, після розгляду якого складається акт здачі-приймання наданих послуг, в якому зазначається повний перелік наданих послуг (а.с. 25-26).

2. Договір про надання послуг №07/05-1 від 07.05.2013 року, укладений між ПП «Магнит Груп» (замовник) та ТОВ «Булавка» (виконавець), згідно якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати консультаційні послуги з питань комерційної діяльності. За цим договором виконавець також зобов'язується надати замовнику звіт про надані послуги, після розгляду якого складається акт здачі-приймання робіт, в якому зазначається повний перелік наданих послуг (а.с. 23-24).

Для правильного вирішення спору в адміністративній справі №815/4123/14 підлягає встановленню факт реальності поставки позивачу зазначених послуг із з'ясуванням обставин щодо їх обсягу, кількості, порядку та умов їх надання контрагентом та отримання позивачем.

На обґрунтування правомірності формування ПП «Магнит Груп» податкового кредиту за результатами господарських операцій з вищезазначеними контрагентами у травні, червні 2013 року представником позивача були надані суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення (а.с. 28-35).

Проте суд, керуючись вимогами ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємний зв'язок, критично відноситься до зазначених документів, як доказів фактичного надання ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» консультаційних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт, а також правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з цими підприємством з огляду на наступне.

При дослідженні в судовому засіданні зазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановлено, що в них міститися лише загальна назва наданих контрагентами послуг, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи, консультування з питань комерційної діяльності та їх вартість. Разом з тим в актах не зазначено будь-якої інформації про зміст наданих позивачу послуг ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка»: їх виду, кількості та обсягу, способу та періоду надання та одержання їх позивачем. Перелік виконаних послуг (робіт) не конкретизовано, прізвищ та посад працівників підприємства, які безпосередньо виконували зазначені послуги на користь позивача у документах не зазначено. Будь-яких відомостей щодо місця проведення вантажних робіт, пунктів навантаження та розвантаження вантажу, індивідуальних ознак транспортних засобів у документах також не міститься, що, на думку суду, виключає можливість на підставі зазначених документів ідентифікувати як самі роботи, так і їх зміст та безпосередніх виконавців. Теж стосується і первинних документів ТОВ «Булавка» щодо надання позивачу консультативних послуг. Представником позивача в судовому засіданні також не було надано будь-яких доказів на обґрунтування необхідності замовлення ПП «Магнит Груп» консультаційних послуг у цього контрагента з та їх впливу на результати господарської діяльності позивача, пов'язаної з отриманням прибутку. Крім того суд критично відноситься до первинних документів ТОВ «Булавка» ще і з того приводу, що в них відображено надання консультаційних послуг, а за твердженням позивача в судовому засіданні, зазначена у них вартість господарської операцій (13291,67 грн.) та податкового кредиту (2658,33 грн.) у її складі також включає у себе вантажно-розвантажувальні роботи, які це підприємство також виконувало для ПП «Магнит Груп».

Будь-яких договорів з третіми особами - замовниками вивезення будівельного сміття, для виконання яких позивачем придбавались послуги ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка», відомостей щодо відображення цих операцій в бухгалтерському обліку підприємства, позивачем до суду не надано. З наданих до суду первинних документів не можливо прослідкувати будь-якого зв'язку з отриманими позивачем від ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» послугами та метою здійснення ним фінансово-господарською діяльності.

Звітів про надані послуги, на підставі яких, відповідно до умов досліджених господарських договорів, складались надані до суду акти здачі-прийняття робіт, до суду також надано не було. За таких обставин суд погоджується з твердженням представника органу доходів і зборів щодо того, що зазначені документи не розкривають змісту господарських операцій позивача з його контрагентами та не підтверджують факту надання ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» консультаційних та вантажно-розвантажувальних послуг по договорам надання послуг № 04-06/1 від 04.06.2013 року та №07/05-1 від 07.05.2013 року.

Відповідних відомостей не було надано позивачем органу доходів і зборів під час проведення перевірки підприємства, та не зазначено в судовому засіданні під час розгляду справи.

Зазначені обставини, з урахуванням інформації ДПІ у Печерському районі м.Києва щодо відсутності у контрагента-постачальника позивача ТОВ «Булавка» необхідних фактичних умов для реального здійснення господарських операцій та інформації відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області щодо не здійснення директором ТОВ «А-трія» ОСОБА_4 фінансово-господарської діяльність від імені підприємства, чого позивачем спростовано в судовому засіданні не було, дають підстави суду вважати, що надані представником ПП «Магнит Груп» до суду акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні та платіжні доручення не можуть в достатньому обсязі свідчити про фактичність цих господарських операцій зі своїми контрагентами.

Таким чином доказів, які б свідчили про те, що виконавці у процесі надання консультаційних та вантажно-розвантажувальних послуг на загальну суму ПДВ 6637,00 грн., проводили певну роботу, а замовник одержував результати, які використав в діяльності, що приносить дохід, до суду не надано, а тому суд вважає, що позивачем не було доведено зв'язку витрат ПП «Магнит Груп», у тому числі сум ПДВ, з придбання консультаційних та вантажно-розвантажувальних послуг з веденням його господарської діяльності.

На думку суду, надані представником ПП «Магнит Груп» до суду документи не можуть бути прийняті в якості належних доказів на підтвердження фактичності придбаних позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів, а тому суд не приймає їх в якості обґрунтувань протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи представника позивача про те, що лише надані контрагентами податкові накладні відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для отримання позивачем права на податковий кредит з податку на додану вартість, не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

На думку суду, наявність у підприємства лише належним чином оформлених податкових накладних не можуть бути безумовною підставою для підтвердження платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо буде встановлено, що відомості, надані платником податку податковому органу неповні, недостовірні або суперечливі. При зазначених судом обставинах податкові накладні не можуть бути єдиною та безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та заниження ПП «Магнит Груп» податку на додану вартість за травень та червень 2013 року на загальну суму 6637,00 грн. внаслідок завищення позивачем податкового кредиту по господарським взаємовідносинам із ТОВ «А-трія» та ТОВ «Булавка» через включення до нього сум податку на додану вартість у складі вартості придбаних у цих контрагентів товарів та робіт.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №000055/2200 від 13.06.2014 року про визначення позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства, позивачем належних та достатніх доказів його незаконності надано не було, у зв'язку з чим адміністративний позов «Магнит Груп» задоволенню не підлягає.

З цих підстав суд також вважає за необхідне стягнути з позивача недоплачений судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1688,92 грн., з урахуванням вимог Законів України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI та «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та сплати позивачем при поданні адміністративного позову частини судового збору у частині у сумі 183,08 грн. (1 782,50 - 183,08 = 1688,92).

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Магнит Груп» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Магнит Груп» (код ЄДРПОУ 37743168) до Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору в сумі 1688,92 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім гривень дев'яносто дві копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 21 жовтня 2014 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.