Ухвала

від 18.03.2015 по справі 815/4123/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4123/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді -Турецької І.О.

за участю секретаря Левицької З.С розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Магнит Груп» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ' Магнит Груп ' до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Магнит Груп" звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №000055/2200

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що в період з 16.05.2014 року по 26.05.2014 року на підставі постанови старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.03.2014 року та відповідно до наказу Ізмаїльської ОДПІ №430 від 16.05.2014 року та направлення на перевірку №312 від 16.05.2014 року головним державним ревізором-інспектором сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Ізмаїльської ОДПІ Сайтарли Д.С. проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Магнит Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "А-трія" та ТОВ "Булавка" за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №1216/15-02-22-01/37743168 від 02.06.2014 року, у висновках якого відображено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 6637,00 грн., у тому числі за травень 2013 року на суму 2658,00 грн., за червень 2013 року - на 3979,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №000055/2200 від 13.06.2014 року про збільшення ПП "Магнит Груп" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 6637,00 грн. - основний платіж та 1659,00 грн. - штрафні санкції .

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ), яки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом 1-ої інстанції встановлено, що між ПП "Магнит Груп" (замовник) та ТОВ "А-трія" (виконавець) був укладений Договір про надання послуг №04-06/1 від 04.06.2013 року, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги із завантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей, які належать третім особам. Виконавець зобов'язується також надати замовнику звіт про надані послуги, після розгляду якого складається акт здачі-приймання наданих послуг, в якому зазначається повний перелік наданих послуг .

07.05.2013 року між ПП "Магнит Груп" (замовник) та ТОВ "Булавка" (виконавець) був укладений Договір про надання послуг №07/05-1 , згідно якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати консультаційні послуги з питань комерційної діяльності. За цим договором виконавець також зобов'язується надати замовнику звіт про надані послуги, після розгляду якого складається акт здачі-приймання робіт, в якому зазначається повний перелік наданих послуг .

Перевіряючім були надані належними чином оформленими та підписаними сторонами документами: податковими накладними, відображеними в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), даними бухгалтерського обліку підприємства,платіжними дорученнями .

Разом з тим в актах не зазначено будь-якої інформації про зміст наданих позивачу послуг ТОВ "А-трія" та ТОВ "Булавка": їх виду, кількості та обсягу, способу та періоду надання та одержання їх позивачем. Перелік виконаних послуг (робіт) не конкретизовано, прізвищ та посад працівників підприємства, які безпосередньо виконували зазначені послуги на користь позивача у документах не зазначено.

Представником позивача не було надано будь-яких доказів на обґрунтування необхідності замовлення ПП "Магнит Груп" консультаційних послуг у ТОВ "Булавка" та їх впливу на результати господарської діяльності позивача, пов'язаної з отриманням прибутку, в актах виконаних робіт не зазначено виду та обсягу отриманих консультацій .

Представником позивача під час апеляційного розгляду було надано договір №02/04-01 про надання послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом від 2.04.2013 року між ПП "Магнит Груп" (замовник) та ТОВ «Гранресурси» із актами приймання виконаних робіт,квитанціями та податковою декларацією з ПДВ , із поясненням ,що саме ТОВ «Гранресурси» виконувало перевезення товару , а ТОВ "А-трія" виконувало по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а ні послуги із завантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином , будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції,у зв'язку з чим , апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,що вказані документи надають змоги ідентифікувати обсяг та вид виконаних робіт.

Судом 1-ої інстанції було також встановлено ,що згідно інформації відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області в провадженні слідчого органу знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄДР 13.01.2014 року за №32014160000000006 за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відповідно до яких невстановленими особами було створено ряд фіктивних суб'єктів господарської діяльності, зокрема, ТОВ "А-трія" та ТОВ "Булавка", з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на формування незаконного податкового кредиту реально діючим підприємствам по неіснуючим господарським операціям. Як було встановлено під час допиту директора ТОВ "А-трія" ОСОБА_6, підписами якого скріплені надані до суду договір та первинні документи від імені контрагента позивача, зареєстрував підприємство на прохання невідомих осіб за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність від імені підприємства не здійснював, угоди з підприємствами не укладав, договори, податкові накладні та інші бухгалтерські та звітні документи підприємства не підписував.

Пунктом 86.9 ст. 86 ПК України , у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Апеляційний суд вважає,що відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Апеляційний суд вважає ,що дії податкового органу по донарахуванню позивачу податкових зобов'язань та відповідне повідомлення-рішення є правомірними, а відсутність судового рішення про визнання договору чи угоди недійсною, не повинно розглядатися, як беззаперечне підтвердження правомірності права на віднесення витрат до валових у ситуації, коли надані позивачем первинні документи не відповідають нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , та погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження використання результатів отриманих маркетингових та консультаційних послуг, пов'язаних з бухгалтерським та податковим обліком, в господарській діяльності підприємства, чим порушено п. 198.1,п.198.2, п.198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та включено до складу податкового кредиту податкові накладні, суми податку в яких нараховані у зв'язку з придбанням консультаційних послуг та послуг із завантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей, не підтверджені необхідним переліком документів, які можуть доказом дійсності факту надання послуг.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Магнит Груп»-залишити без задоволення , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2014 р.. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Турецька І.О.