Постанова

від 22.10.2014 по справі 802/2195/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2014 р. Справа № 802/2195/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.

позивача: Захарчук М.В., Краснєєва-Стиренко Т.В. - представники за довіреностями;

відповідача: Девда О.В., Зотова Л.П. Терепа С.В. - представники за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро Трейд"

до: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Дністер-Агро Трейд») звернулось в суд з адміністративним позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач, правонаступник Могилів-Подільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000042200, 0000032200, 0000022200, 0000052200 та № 0000791700 від 19 лютого 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, а саме перевищення граничної суми готівкових розрахунків є безпідставними, оскільки такі готівкові розрахунки проведені підприємством відповідно до роз'яснення податкової консультації. Крім того, безпідставним є нарахування підприємству податку з доходів фізичних осіб, по-перше з тих підстав, що гр. ОСОБА_6 була продана власна частка у статутному капіталі позивача новому учаснику, внаслідок чого дохід отримав саме ОСОБА_6, а не ТОВ «Дністер-Агро Трейд». По-друге, не є порушенням податкового законодавства перерахування коштів гр.ОСОБА_7 за насіння кукурудзи, оскільки останній не має відношення до господарської діяльності ТОВ «Дністер-Агро Трейд», а є самостійною фізичною особою-підприємцем. Також, стверджували, що донарахування податковим органом податку на прибуток та відповідно застосування штрафних фінансових санкцій є протиправним, оскільки перевіряючими законодавчо не доведений факт розбіжності сум витрат на придбання товарів. Так, ревізорами не взято до уваги наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність виконання робіт за юридичні послуги з контрагентами у періоді, що перевірявся. Крім того, ревізорами проігноровано наявність розрахункових платіжних документів та письмові консультативні відповіді органів ДПС, якими користувалось товариство під час проведення господарської діяльності в готівковому обліку. Відповідно, податковий орган, довільно трактує встановлені норми господарського права України, а також фіскальні закони. Таким чином, виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам законодавства. Враховуючи вказане, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

14.10.2014 року ухвалою суду клопотання представника позивача задоволено та залишено позовну заяву ТОВ «Дністер-Агро Трейд» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000042200 від 19 лютого 2013 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову. Письмові заперечення на адміністративний позов містяться в матеріалах справи (том 1 а.с.144-154, том 2 а.с.51-52).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом з'ясовано, що в період з 18.01.2013 року по 28.01.2013 року посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 15.01.2013 №17 та направлень від 18.01.2013 року №№14-18, згідно з пп.78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 04.02.2013 року №50/2201/34958919 (том 1 а.с.9-58).

Перевіркою встановлено порушення товариством:

1. пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 п.5.1, п.п.5.2.1, пп..5.2.5 п.5.2 , п.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп..5.7.1 ст.5, пп. 8.2.1 п.8.2, пп..8.3.1 п.8.3 , пп..8.6.1 п.8.6 ст.8 , пп.. 11.3.1 п.11.3, пп.1.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами і доповненнями), п.135.2, пп.135.4.1 п.134.4 ст.134, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, пп. 137.1 ст.137, пп. 138.2, пп.138.8.1 п.138.8, п.138.10 статті 138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 335939,0 грн., у тому числі занижено за 1 квартал 2010 року в сумі 22246, за 2 квартал 248208,0 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 21524,0 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 9106,0 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 53455,0 грн., завищено за 2 квартал 2011 року в сумі 1200,0грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 2400,0 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 2000,0, за 2 квартал 2012 року в сумі 8000,0 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 5000,0 та занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 3-4 квартали 2012 року в сумі 271603,0 грн.;

2. п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість на суму 81688 грн., в тому числі: за травень 2010 року на суму 7328 грн., за травень 2010 року на 5151 грн., за березень 2011 року на суму 22667 грн., за квітень 2011 року на суму 15000 грн., за травень 2011 року на суму 2500 грн. та за червень 2011 року на суму 29042 грн..; пп.1.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями), пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) - не подано до Могилів-Подільської ОДПІ декларацію по податку на додану вартість за грудень 2009 року;

3. пп.1.15 ст.1, п.4.2. ст.4, п.8.1. ст.8, п.9.6 та п.9.11. пп."б" п.19.2. ст.19 Закону України «Про податок фізичних осіб» № 889-1V від 22.05.2003 року (зі змінами та доповненнями), п.164.2 ст.164, 68, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповнення) в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб всього на загальну 9750,0 грн., в тому числі: за 4 квартал 2009 року на суму 6300,0 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 3450,0 грн.; п.119.2. ст.119, п.51.1. ст.51, пп."б" п.176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України - не відображення інформації про виплачені доходи за 1 -й та 4-й квартал 2011 року на користь платників податку - фізичних осіб-підприємців (громадян) ОСОБА_8 - сума доходу 4000,0 грн., гр.ОСОБА_7 (реєстраційний номер - НОМЕР_6) - 23000 грн.;

4. п.2.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року за №40/10320, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевищено залишки готівки в касі на кінець дня всього в сумі 86953,80 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом 19.02.2013 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

1. №0000042200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн. (не оскаржується згідно ухвали суду від 14.10.2014 року) (том 1 а.с.59);

2. №0000032200, яким до товариства застосовано штрафні санкції в сумі 173907,60 грн. (том 1 а.с.60);

3. №0000022200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 335939,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 75272,00 грн. (том 1 а.с.61);

4. №0000052200, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81688,00 грн. (том 1 а.с.62-63);

5. №0000791700, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 9750,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 2947,50 грн. (том 1 а.с.64).

Позивач не погоджується із вищенаведеними рішеннями податкового органу, у зв'язку з чим оскаржили їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 19.02.2013 року, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 04.02.2013 року, перевіряючими зазначено, що позивачем у період, який перевірявся, порушено п.2.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року за №40/10320 (в редакції чинній на час вчинення правопорушення), в частині порушення встановленого обмеження граничної суми готівкового розрахунку підприємства з ТОВ «Апостолівагромаш» та з ТОВ ПКФ «Пласт Бак» протягом одного дня. В ході перевірки встановлено, що позивачем перевищено протягом одного дня - 10.03.2010 року граничну суму готівкових розрахунків з іншим підприємством на 30000,00 грн., 25.03.2010 року на 55000,00 грн. та 13.04.2010 року на 1953,80 грн. Дане порушення встановлено з перевіряємих видаткових касових ордерів №1 від 10.03.2010 року, №2 від 25.03.2010 року та №3 від 13.04.2010 року, згідно яких Кононенко Р.М. видано грошові кошти в підзвіт на «культиватор КПС» та в подальшому останнім особисто перераховані на рахунки вище вказаних підприємств, що підтверджується звітами про використання коштів (а.с.46-47 акту перевірки). Так, враховуючи, що згідно даних касової книги станом на 10.03.2010 року, залишок готівкових коштів в касі товариства на кінець дня становив 0 грн., станом на 25.03.2010 року - 0 грн. та станом на 13.04.2010 року - 0 грн., у зв'язку з чим перевищено встановлений ліміт залишку готівки в касі на кінець дня 10.03.2010 року на суму 30000 грн., 25.03.2010 року на суму 55000 грн., 13.04.2010 року на суму 1953,80 грн.

Таким чином, висновок податкового органу, щодо порушення позивачем вимог п.2.3 Положення №637, ґрунтується на тому, що вище вказаним пунктом визначено: «Гранична сума готівкового рахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі». Згідно з п.1 Постанови Правління Нацбанку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 року за №410/10690, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень (а.с.54-55 акту перевірки).

В ході судового засідання, судом досліджено наявні в матеріалах справи квитанції №12260.374.1 від 25.03.2010 року, №5525.97.1 та №5525.97.2 від 10.03.2010 року, згідно яких вбачається, що Кононенко Р.М. від імені ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» здійснив особисто в ці дні розрахунки готівкою в касу банку, шляхом перерахування коштів на рахунок отримувачів - ТОВ «Апостолівагромаш» та Печерська Ф.ПАТ (м. Києв) (том 1 а.с.99, 100, 101). Судом встановлено, що гр. Кононенко Р.М. є директором ТОВ «Дністер-Агро-Трейд», що підтверджено актом перевірки та не заперечується сторонами. В даному випадку, останній діяв без довіреності в інтересах товариства, право якого передбачено п. 10.6 Статуту ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» (том 1 а.с.107-127). Тобто, зазначене свідчить про те, що розрахунки здійснювались через касу банку, а не знаходились в касі товариства, що є наслідком безготівкової форми перерахування коштів та спростовує твердження податкового органу викладеного у висновках акту перевірки.

Так, пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2004 року №22 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976 встановлено, що безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Крім того, як встановлено в ході судового засідання, на момент проведення готівкових розрахунків в перевіряємий період, товариство керувалось податковим роз'ясненням, яке містилось на той час на сайті Державної податкової служби України в розділі «Єдина база податкових знань» Підкатегорія: 07.17. Зазначений витяг офіційного податкового роз'яснення долучено до матеріалів справи (том 1 а.с.128). Суд бере до уваги вище вказане офіційне роз'яснення, оскільки представниками відповідача не доведено протилежного. Представники відповідача наголошували на тому, що станом на момент розгляду справи даного податкового роз'яснення не існує. Однак, суд звертає увагу на те, що нормами Податкового кодексу України, а саме пунктом 53.1 статті 53 кодексу передбачено - не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Разом з тим, суд зазначає, що станом на час розгляду даної адміністративної справи питання порушення позивачем п.2.3 Положення №367 врегульоване законодавством, а саме новою редакцією даного Положення. Так, пункт 2.3 глави 2 в редакції Постанови Національного банку України №210 від 06.06.2013 року передбачає, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Зазначене свідчить про те, що згідно нової редакції вище вказаної норми закону, здійсненні позивачем в перевіряємий період готівкові розрахунки не є порушенням.

Крім того, слід зауважити, що п.56.21. ст.56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вище зазначене, податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 19.03.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 19.03.2014 року суд зазначає наступне.

Так, з акту перевірки вбачається, що перевіряючими надана оцінка порушенню позивачем щодо заниження витрат на придбання товарів за 1 квартал 2011 року, оскільки витрати не підтверджені будь-якими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку. Також, встановили завищення валових витрат на вартість послуг, придбання яких не пов'язано з веденням господарської діяльності у 1 кварталі 2011 року в сумі 188331,90 грн. Щодо інших сум розбіжностей перевіряючими не надано правового обґрунтування (а.с.15-16 акту перевірки).

В ході розгляду справи, представниками позивача було наголошено на тому, що при проведенні перевірки податковим органом в складі валових витрат (по податку на прибуток) не відображено та не враховано первинні документи, які товариство надало для перевірки.

У зв'язку з чим, ухвалою суду від 10.06.2013 року з приводу вище вказаного питання за клопотанням представників позивача призначено судово-бухгалтерську експертизу, оскільки дане питання потребувало спеціальних знань.

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи було поставлено наступні питання:

1) чи підтверджується документально зазначені суми в акті Могилів-Подільської ОДПІ Вінницької області ДПС №50/2201/34958919 від 04.02.2013р. щодо заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток ТОВ "Дністер-Агро Трейд" за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.;

2) чи враховані податковим органом при визначенні валових витрат ТОВ "Дністер-Агро Трейд" за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р. наступні документи:

банківські квитанції №12230.374.2 від 25.03.2010р. та №5525.97.2 від 10.03.2010р.;

акт виконаних робіт ДП "ВІП Бізнес Плюс" ПП "ВІП Бізнес" від 21.05.2010р.;

акт виконаних робіт Командитного товариства "Бізнес-Гарант" №ОУ-0000054 від 07.05.2010р.;

акт виконаних робіт ПП "Політ-Сервіс" від 10.06.2010р.;

акт виконаних робіт ДП "ВІП Бізнес Плюс" ПП "ВІП Бізнес" від 29.11.2010р.;

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ "Агроком Логістика" №ОУ-0000098 від 01.12.2010р.;

акт здачі-прийняття наданих послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 від 29.11.2010р.;

акт виконаних робіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 від 13.01.2011р.;

акти виконаних робіт ТОВ "Агроком Логістика" №2 від 31.01.2011р., №13 від 28.02.2011р., № 25 від 31.03.2011р.;

акт виконаних авіаційно-хімічних робіт ПП "Політ-Сервіс" від 01.04.2011р. ;

акт виконаних робіт ПП "Політ-Сервіс" від 07.06.2011р.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи доручено Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

22.08.2014 року на адресу суду надійшли матеріали адміністративної справи із висновком експерта №374/13-25 (том 1 а.с.241-247).

Так, під час проведення експертного дослідження експерту були надані первинні бухгалтерські документи (які вказані в ухвалі суду), які підтверджують витрати підприємства в сумі 374606,56 грн., в тому числі по перевіряємих податкових періодах. Експертом встановлено, що ймовірність того, що витрати по наданих первинних документах (за виключенням акту від 01.04.2011 року в сумі 188332,00 грн.) є складовою частиною різниці в сумі 483554,00 грн., та відповідно не включені до складу валових витрат в сумі 186274,52 грн. за перевіряємий період, існує, але підтвердити чи спростувати це в межах наданих експерту повноважень за матеріалами перевірки від 04.02.2013 року не можливо. Крім того, експертом зазначено, що під час складання акту перевірки перевіряючи повинні дотримуватись вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, однак в порушення податковим органом даного порядку, унеможливило не лише проведення експертного дослідження, а також і подання клопотання про витребування додаткових матеріалів для проведення дослідження.

Таким чином, за результатами експертного дослідження встановлено, по першому питанню - документально підтвердити або спростувати зазначені суми в акті Могилів-Подільської ОДПІ №50/2201/34958919 від 04.02.2013 року щодо заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року не можливо внаслідок того, що матеріали перевірки містять інформацію, яка не в повній мірі відображає та підтверджує результати перевірки. По другому питанню, акт виконаних робіт авіаційно-хімічних робіт ПП «Політ-Сервіс» від 01.04.2011 року не врахований податковим органом при визначенні валових витрат ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. Підтвердити або спростувати чи враховані податковим органом при визначенні валових витрат ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року документи (вище наведені) не можливо, внаслідок того, що матеріали перевірки не містять реєстрів первинних документів, на підставі яких вчинені записи в податковому та бухгалтерському обліку.

Враховуючи вище викладене, суд керуючись нормами пункту 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновком судового експерта та зазначає, що податковими ревізорами, під час встановлення позивачем порушення податкового законодавства, наслідком чого є прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 19.02.2013 року, проведено перевірку поверхнево без належного дотримання покладених на них обов'язків та відповідного порядку оформлення результатів перевірки. Оскільки, з акту перевірки вбачається, що ревізорами під час надання оцінки встановлення порушень в перевіряємий період щодо підставності віднесення платником податків понесених витрат до складу валових витрат, не наведено чіткого обґрунтування визначення та механізму вирахування сум витрат.

Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу викладеного в акті перевірки №50/2201/34958919 від 04.02.2013 року, з огляду на поверховість перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних обставин, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 19.02.2013 року підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000052200 від 19.02.2013 року, суд вказує наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, ревізорами зазначено, що ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» неправомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операціям з придбання у ПП «Політ Сервіс» послуг з проведення авіаційно-хімічних робіт повітряними суднами на загальну суму ПДВ 69688,00 грн. Так, перевіряючими з'ясовано, що послуги з проведення авіаційно-хімічних робіт здійснювались на підставі договорів укладених між позивачем та ПП «Політ Сервіс», в підтвердження чого були дослідженні податкові накладні виписані на вартість послуг (робіт). Однак, перевіряючими встановлено, що протягом перевіряємого періоду в ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» не перебували у власності, користуванні, чи оренді будь-які земельні ділянки, в тому числі і сільськогосподарського призначення. Тому, отримані товариством послуги від ПП «Політ Сервіс» по проведенню авіаційно-хімічних робіт - внесення мінеральних добрив на поля, боротьба з сорняками та шкідниками по посівах пшениці та кукурудзи, тощо не мають жодного відношення до господарської діяльності ТОВ «Дністер-Агро-Трейд». Таким чином, суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ПП «Політ Сервіс» позивачу неправомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідних звітних періодах, що є порушенням п.198.3 ст.198 ПК України.

Крім того, в порушення цього ж пункту, товариством неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з придбання у ТОВ «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком» побутової техніки в червні 2011 року на суму ПДВ 12000,00 грн. Так, відповідно до податкової накладної №35 від 10.06.2011 року, виписаної контрагентом позивача, товариством придбано побутову техніку загальна вартість якої складає 60000,00 грн., сума ПДВ 12000,00 грн. Однак, згідно видаткової накладної №211 від 28.07.2011 року, товариством отримано від контрагента побутову техніку вартістю 40972,2 грн., сума ПДВ 8194,44 грн. Будь-яких інших документів щодо придбаної товариством побутової техніки в ТОВ «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком» в ході проведення документальної перевірки не надано. При цьому, ревізори зазначали, що у позивача протягом перевіряємого періоду були відсутні будь-які власні офісні, виробничі, торгівельні, складські приміщення тощо. Так, товариство лише орендувало в перевіряємому періоді згідно договору оренди №01/10 від 01.10.2009 року в ТОВ «Агроком Логістика» приміщення під офіс площею 20 кв.м. Вище вказана побутова техніка, перелік якої наведений в податковій накладній в орендованому приміщенні відсутня (а.с.34-36 акту перевірки).

Однак вище зазначене твердження викладене в акті перевірки, спростовується матеріалами справи. По-перше, суд встановив, що між ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» та ПП «Політ Сервіс» дійсно укладено ряд договорів щодо проведення авіаційно-хімічних робіт, оцінка яким була надана в ході проведення перевірки. Проте, перевіряючими не взято до уваги те, що позивач в даних договорах виступає посередником, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами про надання послуг ДГ-3 від 31.05.2010 року, ДГ-0000006 від 15.03.2011 року та ДГ-41 від 20.06.2011 року укладених з ТОВ «Дністер Агро» (том 2 а.с.66, 67, 68). Згідно предмету яких: виконавець зобов'язується за завданням замовника виступити посередником у наданні послуг внесення мінеральних добрив в порядку та на умовах, визначених цими договорами. Таким чином, ТОВ «Дністер-Агро-Трейд», як посередник на виконання умов договорів про надання послуг для ТОВ «Дністер Агро» замовив у ПП «Політ Сервіс» авіаційно-хімічні роботи на землях сільськогосподарського призначення, що знаходяться у володінні ПП «Політ Сервіс». У зв'язку з чим, висновки перевіряючих щодо порушення позивачем п.198.3 ст.198 ПК України з тих підстав, що у останнього відсутні земельні ділянки, які перебували б у його власності, спростовуються вище вказаними договорами про надання послуг. Крім того, виконання вище вказаних господарських операцій підтверджується актами виконаних авіаційно-хімічних робіт (том 1 а.с.102, 204) та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 1 а.с.193, 205). У вказаних актах наведено детальний перелік робіт, які виконувались на об'єктах та кількість і вид робіт, які відбулись та їх повна оплата. Зазначені господарські операції були відображені позивачем у бухгалтерському та податковому обліку, однак ревізорами оцінка вказаним документам під час проведення перевірки надана не була.

По-друге, ревізори наголошують на тому, що у позивача протягом перевіряємого періоду були відсутні будь-які власні приміщення, а лише орендоване у ТОВ «Агроком Логістика» приміщення площею 20 кв.м під офіс, згідно договору оренди №01/10 від 01.10.2009 року. Придбана ж побутова техніка, в даному офісі була відсутня. Інших підтверджуючих документів щодо використання даної побутової техніки в господарській діяльності товариством не надавалось. Однак, суд вказує, що перевіряючими надана оцінка лише одному договору оренди від 01.10.2009 року, в той час як в матеріалах справи міститься договір оренди №10/12 від 01.12.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Агроком Логістика», згідно якого позивач орендував у останнього складське приміщення площею 138 кв.м. (том 2 а.с.59-60). Строк дії даного договору - 31.12.2011 року. Тобто, зазначене спростовує висновки акту перевірки щодо відсутності у позивача складських приміщень. В судовому засіданні представники позивача пояснили суду, що придбана побутова техніка у ТОВ «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком», була реалізована для облаштування орендованого складського приміщення саме площею 138 кв.м. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів (том 2 а.с.63-65). У зв'язку з чим, позивач мав право, за правилом першої події, на віднесення суми ПДВ в розмірі 12000,00 грн. до складу податкового кредиту.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Представниками відповідача не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів про надання послуг, виконання авіаційно-хімічних робіт та оренди, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Агроком Логистика», ТОВ «Торговий Дім «Єврокомфорт Ком» та ПП «Політ Сервіс» не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суд дійшов висновку, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, вище вказане спростовує висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.198.3 ст.198 ПК України, а податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 19.02.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000791700 від 19.02.2013 року, суд вказує наступне.

В ході перевірки ревізорами встановлено, що згідно договору №23 від 09.09.2011 року гр. ОСОБА_7 було проведено перерахування коштів за насіння кукурудзи в сумі 23000,00 грн., в т.ч. 06.09.2011 року - 9500,00 грн. та 14.09.2011 року - 13500,00 грн., заниження податку становить 3450,00 грн. (а.с. 43 акту перевірки). Однак, відповідачами в ході судового засідання не доведено факту, що гр. ОСОБА_7 виступав в даній господарській операції від імені ТОВ «Дністер-Агро Трейд». Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_8 від 16.04.2013 року, згідно якого ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) зареєстрований 06.10.2005 року, основний вид діяльності якого: 36.1 виробництво меблів (том 1 а.с.130). Крім того, слід зауважити, що перевіряючими самостійно встановлено в ході перевірки, що саме гр..ОСОБА_7 перерахував кошти за насіння кукурудзи та не отримував ніякого за це доходу. У зв'язку з чим, зазначене свідчить про відсутність порушення з боку ТОВ «Дністер-Агро Трейд».

Інших доказів відношення вказаного громадянина до господарської діяльності позивача, представниками відповідача суду не надано.

Також, перевіряючими зазначено в акті перевірки, що згідно протоколу №4 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» від 24.11.2009 року, договору купівлі-продажу від 04.12.2009 року гр. Латвійської Республіки ОСОБА_6 була продана власна частка у статутному капіталі Товариству новому учаснику (засновнику) Товариства - LLP "Geneva Capital". Розмір частки на момент заключення договору складає 50% від статутного капіталу, тобто 21000,00 грн. В зв'язку з тим, що частка, яка відчужується, гр. ОСОБА_6 до статутного фонду не була внесена, податок з доходів фізичних осіб не утримувався - заниження податку становить 6300,00 грн. Однак, суд не погоджується з даним твердженням податкового органу, оскільки гр. ОСОБА_6 продаючи свою частку ніякого відношення до ТОВ «Дністер-Агро-Трейд» не мав.

Так, відповідно до п.п.14.1.180. п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Тобто, позивач не може розцінюватись в розумінні вище вказаного пункту ПК України, як податковий агент, оскільки угода відбулась саме між Товариством - LLP "Geneva Capital" та гр. Латвійської Республіки ОСОБА_6, в якій останній виступив, як самостійна фізична особа. У зв'язку з чим, саме гр. ОСОБА_6 зобов'язаний сплатити податок з доходів фізичних осіб до бюджету.

Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вбачає безпідставне винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000791700 від 19.02.2013 року.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, оскаржуване рішення не відповідає критеріям визначеним у статті 2 КАС України. Відтак, позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000032200, №0000022200, №0000052200, №0000791700 від 19 лютого 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Дністер-Агро Трейд" (код ЄДРПОУ 34958919) судові витрати у розмірі 14289 грн. (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень) 20 коп. з них: 2294,00 грн. судовий збір та 11995,20 грн. за проведену експертизу.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович