Ухвала

від 28.10.2014 по справі 1/104-64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" жовтня 2014 р. Справа № 1/104-64 Суддя господарського суду Волинської області Слободян П. Р., розглянувши заяву Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", с. Рованці, Луцький район, Волинська область

про відстрочку виконання рішення

у справі № 1/104-64 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Бі.Ем.Менеджмент"

до державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2"

про стягнення 1 532 259,77 грн

За участю представників сторін:

від заявника (боржника): Хомяк Л. М. - представник (довіреність у справі)

від стягувача: н/з.

від ПВ ДВС: Радчук Л. О. - державний виконавець (довіреність у справі)

Встановив: Рішенням господарського суду Волинської області від 23.09.2010р. по справі №1/104-64 стягнуто з Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", м. Луцьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Бі.Ем.Менеджмент", м. Обухів 1345726 грн. заборгованості за недопоставлене борошно, 61944 грн. 46 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 62294 грн. 65 коп. пені, 15322 грн. 60 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.10.2010р. господарським судом Волинської області на виконання рішення господарського суду Волинської області від 23.09.2010р. видано наказ № 1/104-1 по стягненню з Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 11, код ЄДРПОУ 00953065 (р/р26002055473060 в ПАТ ВГРУ КБ "Приватбанк", МФО 303440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Бі.Ем.Менеджмент", м. Обухів, вул. Київська, 113/2 Київської області, код ЄДРПОУ 35751821 (р/р26007301766 в Філії АКБ "Меркурій", МФО 300755) 1345726 грн. заборгованості за недопоставлене борошно, 61944 грн. 46 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 62294 грн. 65 коп. пені, 15322 грн. 60 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 24.07.2014р. Першим відділом ДВС Луцького МУЮ було відкрито виконавче провадження ВП №44151391 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №1/104-1 від 04.10.2010р.

Заявник - державне підприємство "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" просить відстрочити виконання рішення господарського суду від 23.09.2010р. по справі № 1/104-64 терміном на рік.

В обґрунтування заяви посилається, на те, що на даний час ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" перебуває у складному фінансовому становищі, у підприємства наявна дебіторська заборгованість в розмірі 6 517 575,41грн.

Згідно виписок та довідок по рахунках, у ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" відсутні кошти.

Як вбачається з договору від 08 січня 2009року № юр-2зб/365-2009, укладеного між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2", підприємство є зберігачем у зерносховищах матеріальних цінностей державного резерву.

Заборгованість Державного комітету України з державного матеріального резерву перед ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" за вказаним договором становить 2 523 187,86грн.

Щомісячні витрати на оплату праці працівників підприємства становлять 346 000 грн., єдиний соціальний внесок - 183 000грн., податок з доходів фізичних осіб - 60 000грн., військовий збір - 7 000 грн., оплата послуг по наданню електроенергії - 300 00грн.

Окрім того, у підприємства наявна значна кредиторська заборгованість, яка становить 30823000грн.

В судовому засіданні 28.10.2014р. представник заявника заяву про відстрочку підтримав та просив задовольнити її в повному обсязі, представник Першого відділу ДВС Луцького МУЮ не заперечував проти відстрочки.

Стягувач - ТзОВ "Сі.Бі.Ем.Менеджмент" в судове засідання 28.10.2014р. не з'явився.

Дослідивши наявні матеріали заяви, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Право Позивача (стягувача) очікувати на виконання, а обов'язок Відповідача (боржника) виконати дії, передбачені рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.1., 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на розстрочку законодавство не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником /боржником/ не надано суду документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; також не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення.

Наведені заявником /боржником/ підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки, важке фінансове становище боржника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Боржник є підприємством, яке надає послуги та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладено стягнення.

Окрім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що рішення суду не виконується ще з жовтня 2010 року, тобто більше чотирьох років, не зрозуміло, яким чином рішення 2010 року буде виконано боржником після задоволення судом даної відстрочки, оскільки, заявник не надав доказів в підтвердження можливості його реального виконання.

Крім того, господарський суд взяв до уваги майнові інтереси обох сторін, тобто, як боржника так і стягувача.

При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням наказу №1/104-1 від 04.10.2010р., відсутні також висновки державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про неможливість виконання рішення господарського суду Волинської області від 23.09.2010р. у справі №1/104-64.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні певними засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для відстрочки виконання рішення. Тобто, вказані у заяві обставини, неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні зави про відстрочку виконання рішення від 23.09.2010р. по справі №1/104-64, слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 32-34, 43, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" №1/1328 від 17.10.2014р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 23.09.2010р. у справі №1/104-64, відмовити.

Суддя П. Р. Слободян