Рішення

від 22.10.2014 по справі 926/496/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа № 926/496/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія"

до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Старкс"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Метало-тарний завод"

3) Приватне підприємство "Еталон-Безпека"

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія"

5) Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго"

про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення коштів - 2944964,41 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

від позивача - Колесников Д.В. довіреність від 05.02.2014 р., Разінькова М.О., довіреність від 05.02.2014 р.

від відповідача - Тимощук Р.М. довіреність від 19.09.2011 р.

від третьої особи 1 - не з'явився.

від третьої особи 2 - не з'явився.

від третьої особи 3 - не з'явився.

від третьої особи 4 - не з'явився.

від третьої особи 5 - не з'явився.

судовий експерт - Стецик Ю.М.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія" звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства "Держаний експортно-імпортний банк України", в якому просить вилучити у Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та передати товариству з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія" вироби із жесті на загальну суму 2390937,10 грн., що розташовані за адресою: вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область та стягнути з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" вартість втраченого майна в розмірі 316571,31 грн. та збитки в розмірі 237456 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" незаконно, без жодної правової підстави заволодів та утримує майно ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія", а також перешкоджає власникові майна - ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" користуватись та розпоряджатись майном, а тому позивач просить вилучити у Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна і хімічна компанія» вироби із жерсті, а саме: трьохскладову зварну жерстяну банку, корпуси троьохскладових зварних жерстяних банок, кришки до трьохскладових зварних жерстяних банок, що розташовані за адресою: вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька обл., Україна, у таких кількості та асортименті:

№ТоварКількістьЦіна з ПДВ, грнСума з ПДВ, грн

1Ж/б (72,8/70,2 х 76, 0,18/0,18, R1Y/F1Y, 7- ПС) 339 075шт 0,7940 269 225,550 2Ж/б (72,8/70,2 х 78, 0,18/0,18 R1Y/F1Y) 888 425шт 0,8020 712 516,850 3Ж/б (72,8/70,2 х 95, 0,16/0,18 R1 Y/Fl Y) 71 967шт 1,1000 79 163,700 4Ж/б (83,3/80,3 х 52, 0,18/0,18 R1Y/F1Y) 624 000шт 0,6780 423 072,000 5Ж/б (99/96 х 106,4 0,19/0,19, R1Y/F1Y, 13- ПА) 88 880шт 0,3900 34 663,200 6Ж/б (99/96 х 40,2, 0,18/0,19, RIGry/FIC) 32 032шт 0,6500 20 820,800 7Ж/б (99/96 х 47, 0,18/0,19, RIGry/Fl Y) 194 040шт 0,7800 151 351,200 8Ж/б (99/96 х 82, 0,18/0,19, RIGry/FlY) 71 456шт 1,3800 98 609,280 9Ж/б 83,3/80,3 * 85 прозоро/біла 182 000шт 0,9900 180 180,000 10ЖБ 99/96*82 зігована 0,18/0,19 F1C/1C- RlGry (C-npo3opo/Gry-cipa) 6 160шт 1,3800 8 500,800 11Кришка до ж/б (72,8 0,18 R1Y/F4L, №293 "Ічня") 337 800шт 0,2400 81 072,000 12Кришка до ж/б (72,8 0,18 R1Y/F1Y) 192 936шт 0,2380 45 918,770 13Кришка до ж/б (72,8, 0,19 R1 Y/Fl Y) 36 321шт 0,2380 8 644,400 14Кришка до ж/б (83,3 0,18 R1 Y/Fl Y) 551 250шт 0,1470 81 033,750 15Кришка до ж/б (83,3 0,19 RIGry/FlY) 45 530шт 0,2470 11 245,910 16Кришка до ж/б (99 0,19 RIGry/FlY) 340 210шт 0,3900 132 681,900 17Кришка до ж/б (99, 0,19 R1 Gry/F 1 С) 133 941шт 0,3900 52 236,990 Усього: 4 136 023шт 2 390 937,100

Також позивач зазначає, що зазнав реальних збитків у розмірі закупівельної ціни кришки СКО 1-82 ("Алейна"), що складає 237 456,00 грн. у зв'язку із тим, що строк зберігання даних металевих кришок складає 1 рік та він закінчився.

Також позивач просить стягнути із відповідача збитки в розмірі відшкодування вартості в майна розмірі 316571,31 грн., а саме жерстяної банки - Ж/б (83,3/80,3 х 85, 0,18/0,19, R2W/F1C) 248 300 шт. вартістю - 245817 грн. та кришки до ж/б (83,3 0,19, R2W/F1C) 238230 шт. вартістю 70754,31 грн. на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України у зв'язку з не можливістю повернути зазначене майно в натурі.

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.03.2014 р. Ухвалами господарського суду Чернівецької області розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою від 23.04.2014 р., залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Старкс", третю особу на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метало-тарний завод" та третю особу на стороні відповідача 3 - Приватне підприємство "Еталон-Безпека". Ухвалою від 07.05.2014 р., залучено до розгляду справи в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 4. - Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія" та на стороні відповідача 5. - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго".

Ухвалою від 20.05.2014 року призначено у справі №926/496/14 судову товарознавчу експертизу, проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на період проведення експертизи.

Ухвалою від 09.09.2014 року поновлено провадження у справі з 01.10.2014 року та розгляд справи в судовому засіданні призначено на 01.10.2014 р.

01.10.2014 р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог в якій просить:

1) вилучити у Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна і хімічна компанія» вироби із жерсті у таких кількості та асортименті:

НайменуванняКількість, шт.Вартість згідно проведеного маркетингу грн/штЗагальна вартість, грн. Жерстяна банка (99/96*82 зігована 0,18/0,19 RIGry/FIC) (С-прозора, Gry-cipa) 6160 2,07 12751,20

2) стягнути з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" грошові кошти в розмірі 4913393,80 грн. (чотири мільйони дев'ятсот тринадцять тисяч триста дев'яносто три гривні 80 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія".

Згідно пункту 3.10 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18: «Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.».

Згідно пункту 3.11 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18: «ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову .».

Відповідно до пункту 3.12 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18: «Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги , якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку».

Заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач по-перше змінив предмет позову, адже позовні вимоги як вилучення у незаконного володільця речей (банки та кришки по 17 позиціям) та передач їх власнику (віндикаційний позов) та відповідно обраний такий спосіб захисту порушеного права. Лише щодо частини позовних вимог (банки та кришки по 3 позиціям) позивач просив стягнути збитки та ї то у розмірі вартості даних речей за якою їх придбав позивач. У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача збитки за все втрачене майно, що становлять його вартість на момент вирішення спору, відповідно в даній заяві обраний спосіб захисту порушеного права, як стягнення збитків.

Судом почато розгляд даної справи по суті в судовому засіданні 23.04.2014 року, що підтверджується протоколом судового засідання. Тобто позивачем змінено предмет позову після початку розгляду даної справи по суті.

По-друге позивачем змінено також підстави позову, а саме позовні вимоги щодо вилучення у незаконного володільця речей у позові обґрунтовувались наявністю даного майна у відповідача. А підставами позову у заяві про збільшення розміру позовних вимог, є обставини про відсутність та втрату відповідачем майна позивача, із посиланням, що це встановлено у висновку №2013 судової товарознавчої експертизи по справі № 926/496/14 від 26.08.2014 р., тобто під час вирішення справи.

Дослідивши вищезазначену заяву суд прийшов до висновку, що позивачем одночасно змінено предмет і підставу позову.

Отже суд вирішив відмовити в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог позивача, приєднати дану заяву до матеріалів справи та розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги в редакції позовної заяви. Суд одночасно роз'яснює при цьому, що позивач не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Ухвалою від 01.10.2014 р., продовжено строк вирішення спору поза межами двох місяців та розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 14.10.2014 р.

Ухвалою від 14.10.2014 року відкладено розгляд справи на 22.10.2014 р., зобов'язано викликати в судове засідання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - Стецик Ю.М., експерту при собі мати копію висновку №2013 судової товарознавчої експертизи від 26.08.2014 року, третіх осіб зобов'язано надати відзиви на позов та докази в його обґрунтування, копії довідок про включення до ЄДРПОУ.

22.10.2014 р. позивач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, оскільки ухвалою господарського суду Київської області від 17 жовтня 2014 року прийнято до розгляду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі вирішив відмовити, з огляду на наступне:

По-перше, судом ухвалою від 07.05.2014 р. відмовлялось в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи № №911/445/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна і хімічна компанія» до товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

По-друге, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не скасовує того факту, що, рішення по справі №911/445/13-г набрало законної сили згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 серпня 2014 року.

По-третє, суд вважає, що дану справу можливо вирішити без розгляду справи №911/445/13-г в тому числі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у вказаній справі.

Представники позивача в судовому засіданні 22.10.2014 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, з причин вказаних в відзиві на позовну заяву.

Треті особи явку своїх представників в судове засідання не забезпечили витребуваних документів не надали.

Судовий експерт в судовому засіданні дав пояснення, щодо висновку №2013 судової товарознавчої експертизи від 26.08.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

24.10.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія" було укладено договір поставки № 24/10-1, на підставі якого з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.10.2013 р. ТОВ "СТАРКС" зобов'язалося поставити товариству "Українська аграрна і хімічна компанія" вироби з жерсті: трьохскладову зварну жерстяну банку, корпуси трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки до трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки СКО в асортименті відповідно до специфікації № 1 на загальну суму 3 173 422,48 грн. (т.с. 1, а.с. 39-40).

Додатковою угодою № 2 від 19.11.2012 р. до договору поставки № 24/10-1 від 24.10.2012 р. сторони змінили ціну на товар "ж/б 83,3/80,3*85" прозоро-біла в кількості 182 000 шт., у зв'язку з чим предметом поставки є товар того ж асортименту та в тій же кількості на загальну суму 3 118 822,48 грн., а саме:

№ТоварКількістьЦіна з ПДВ, грн.Сума з ПДВ, грн. 1Кришка до ж/б (72,8 0,18 Rl Y/F1Y) 192936шт. 0,23800 45 918,77 2Кришка до ж/б (72,8, 0,19 R1Y/F1Y) 36321шт. 0,23800 8 644,40 3Кришка до ж/б (83,3, 0,19, R2W/F1C) 238230шт. 0,29700 70 754,31 4Кришка до ж/б (83,3, 0,18 Rl Y/F1Y) 653780шт. 0,14700 96 105,66 5Кришка до ж/б (99, 0,19, R1Gry/FlY) 340210шт. 0,39000 132 681,90 6Кришка до ж/б (72,8, 0,18 R1Y/F4L, № 293 "Ічня") 337 800шт. 0,24000 81 072,00 7Кришка до ж/б (99, 0,19, RlGry/FlC) 151 189шт. 0,39000 58 963,71 8Кришка СКО 1-82 ("Алейна") 989 400шт. 0,24000 237 456,00 9Кришка до ж/б (83,3, 0,19 R1Gry/Fl Y) 45 530шт. 0,24700 11 245,91 10Ж/б (72,8/70,2x78, 0,18/0,18 R1Y/F1Y) 888 425шт. 0,80200 712 516,85 11Ж/б (83,3/80,3x85, 0,18/0,19, R2W/F1C) 248 300шт. 0,99000 245 817,00 12Ж/б (83,3/80,3x52, 0,18/0,18 R1Y/F1Y) 624 000шт. 0,67800 423 072,00 13Ж/б (99/96x106,4, 0,19/0,19, Rl Y/Fl Y, 13-ПА) 88 880шт. 0,39000 34 663,20 14Ж/б (72,8/70,2x76,0,18/0,18, R1Y/F1Y,7-ПC) 339 075шт. 0,79400 269 225,55 15Ж/б (99/96x47,0,18/0,19, R1Gry/FlY) 194 040шт. 0,78000 151 351,20 16Ж/б (99/96x82,0,18/0,19, R1Gry/FlY) 108416шт. 1,38000 149 614,08 17Ж/б (72,8/70,2x95, 0,16/0,18 Rl Y/F1Y) 71967шт. 1,10000 79 163,70 18Ж/б (99/96x40,2, 0,18/0,19, RlGry/FlC) 32 032шт. 0,65000 20 820,80 19ЖБ 99/96*82 зігована 0,18/0,19 F1C/lC-RlGry (C-прозоро/Gry-cipa) 79 388шт. 1,38000 109 555,44 20Ж/б 83,3/80,3*85 прозоро/біла 182 000шт. 0,99000 180 180,00 Разом 3 118 822,48 (т.с. 1, а.с. 41 на звороті).

Поставка третьою особою ТОВ "СТАРКС" позивачеві зазначеної вище продукції в повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 756 від 24.10.2012 р., № 765 від 19.11.2012 р., видатковими накладними (повернення) № ВП-0000003 від 31.10.2012 р., № ВП-0000004 від 19.11.2012 р., № ВП-0000006 від 27.11.2012 р., довіреностями на одержання товарно-матеріальних цінностей № 358 від 31.10.2012 р., № 363 від 19.11.2012 р., № 367 від 27.11.2012 р., податковими накладними від 24.10.2012 р. та від 19.11.2012 р. (т.с. 1, а.с. 47-59).

Відповідно до п. 2.1 договору поставки № 24/10-1 від 24.10.2012 р. поставка товару здійснюється на умовах ЕХW: Чернівецька області, місто Хотин, вулиця Незалежності, 49-а, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, а згідно з пунктом 2.3 цього договору датою поставки є дата, вказана у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками обох сторін, пунктом 6 договору обумовлено, що датою переходу права власності на товар є дата, зазначена у видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, ст. 144 Господарського кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. При цьому презюмується, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Як встановлено судом і зазначалося вище, поставка третьою особою ТОВ "СТАРКС" позивачеві майна, право користування і розпорядження яким він захищає, відбулося на підставі договору поставки № 24/10-1 від 24.10.2012 р. та підтверджується відповідними оформленими належним чином видатковими накладними, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто є належними в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, які засвідчують передачу товариством "СТАРКС" у власність позивачеві виробів із жерсті.

За умовами п. 6 договору поставки № 24/10-1 від 24.10.2012 р. датою переходу права власності на товар є дата, зазначена у видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін, відтак, з підписанням видаткових накладних № 756 від 24.10.2012 р. та № 765 від 19.11.2012 р. позивач набув права власності на вироби із жерсті: трьохскладову зварну жерстяну банку, корпуси трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки до трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки СКО в асортименті на загальну суму 3118822,48 грн.

24 жовтня 2012 року ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" та ТОВ "СТАРКС" уклали договір зберігання № 24/10-2, відповідно до якого (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.10.2012 р.) ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" (за договором Поклажодавець") передало, а ТОВ "СТАРКС" (за текстом договору Зберігач) прийняло на відповідальне зберігання вироби із жерсті: трьохскладова зварна жерстяна банка, корпус трьохскладової жерстяної банки, кришка до трьохскладової зварної жерстяної банки, кришка СКО, що належить Поклажодавцеві на праві власності (т.с. 1, а.с. 102, 103). Строк дії договору зберігання визначено до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання Поклажодавцем своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1).

Згідно з пунктом 1.2 договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. асортимент, кількість, вага, вартість, кількісно-якісні характеристики продукції, яка передається на відповідальне збереження Зберігачеві та повертається від Зберігача до Поклажодавця, вказується у відповідних актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору.

24.10.2012 р. по акту № 1 приймання-передачі на відповідальне зберігання до договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" передало, а ТОВ "СТАРКС" прийняло на зберігання вироби із жерсті в кількості та асортименті, що були предметом поставки від ТОВ "СТАРКС" товариству "Українська аграрна і хімічна компанія" по договору поставки № 24/10-1 від 24.10.2012 р. на суму 3 173 422,48 грн. (т.с. 1, а.с. 107). Місцем зберігання зазначено склад Зберігача (ТОВ "СТАРКС"), розташований за адресою Чернівецька область, місто Хотин, вул. Незалежності,49-А.

Зазначений склад, в якому передбачено зберігання продукції позивача по договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р., у складі цілісного майнового комплексу по вул. Незалежності, 49а у м. Хотин Чернівецької області передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "СТАРКС" по договору оренди майна Банку № 1 від 27.06.2012 р., укладеному з публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" терміном дії до 15.01.2013 р. (т.с. 2, а.с. 9-14). Право власності відповідача на зазначений майновий комплекс підтверджується Свідоцтвом від 31.05.2013 р., виданим приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_5, та витягом Хотинського комунального районного бюро технічної інвентаризації від 10.08.2012 р. про державну реєстрацію прав (т.с. 2, а.с. 162, 163).

У період дії договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. позивач і третя особа ТОВ "СТАРКС" здійснювали передачу на зберігання та повернення зі зберігання окремих видів продукції, зокрема 31.10.2012 р., 19.11.2012 р., 27.11.2012 р. згідно з вимогами позивача від 31.10.2012 р. б/н, 19.11.2012 р. б/н, 26.11.2013 р. б/н, що оформлено відповідними актами від 31.10.2012 р., 19.11.2012 р., 27.11.2012 р. (т.с. 1, а.с. 107 на звороті, 108,109).

Також позивач звертався до ТОВ "СТАРКС" з вимогами повернути продукцію зі зберігання листами від 16.11.2012 р. № 305, 305/1, 305/2, 305/3, 305/4, однак останнє листом від 16.11.2012 р. № 1258/1 повідомило ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" про неможливість повернути продукцію в зв'язку з тим, що співробітники ТОВ "СТАРКС" 16.11.2012 р. не були допущені до складського приміщення, де вона зберігається (т.с. 1, а.с. 110-114, 117). Причиною не допуску, як вказано в листі ТОВ "СТАРКС від 20.11.2012 р. № 1263/1, стало те, що працівниками ПАТ "Укрексімбанк" було опломбовано Хотинський завод металевої упаковки, зокрема, склади та головні ворота (т.с. 1, а.с. 118).

27.11.2012 р. ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" і ТОВ "СТАРКС" склали Акт перевірки залишків продукції на відповідальному зберіганні по договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р., згідно з яким по факту на зберіганні ТОВ "СТАРКС" за місцезнаходженням по вул. Незалежності 49а у м. Хотині Чернівецької області перебувала продукція позивача: вироби із жерсті: трьохскладова зварна жерстяна банка, корпус трьохскладової жерстяної банки, кришка до трьохскладової зварної жерстяної банки, кришка СКО загальною кількістю 5611953,00 шт. (т.с. 1, а.с. 100, 101).

01.03.2012 р. між відповідачем і ТОВ "СБ "Вікторія" було укладено договір № 01-03/12 про охорону об'єкта, на підставі якого останнє здійснювало охорону майна (нерухомість, обладнання, машини, механізми та ін.), що належить на праві власності ТОВ ВКТ "Арго" та розташоване, в тому числі, за адресою Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 49-А і перебуває в іпотеці Замовника (ПАТ "Укрексімбанк") (т.с. 2, а.с. 175-177).

В подальшому між відповідачем та приватним підприємством "Еталон-Безпека" було укладено договір № 161/12-2012 про надання послуг з охорони, щодо охорони майна (нерухомість, обладнання, машини, механізми та ін.), що належить на праві власності ПАТ "Укрексімбанк" та розташоване, в тому числі, за адресою Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 49-А і перебуває в іпотеці Замовника (ПАТ "Укрексімбанк") (т.с. 1, а.с. 164-179).

ТОВ "СТАРКС" неодноразово повідомляло позивача про неможливість повернути продукцію зі зберігання через перешкоди з боку ПАТ "Укрексімбанк", який уклав з ТОВ "СБ "Вікторія" договір про охорону об'єкта по вул. Незалежності, 49а у м. Хотині Чернівецької області і не надає останньому дозволу допустити ТОВ "СТАРКС" до складських приміщень, де зберігається продукція ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" (т.с. 1 а.с. 110-120).

В результаті, як випливає з аналізу матеріалів справи, станом на 11.01.2013 р. позивачеві не була повернута і перебувала на зберіганні у ТОВ "СТАРКС" відповідно до договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. у приміщеннях за адресою по вул. Незалежності, 49а у м. Хотині Чернівецької області така продукція:

№ТоварКількість 1Ж/б (72,8/70,2 х 76, 0,18/0,18, RlY/F1Y, 7-ПС) 339 075,00шт. 2Ж/б (72,8/70,2 х 78, 0,18/0,18 R1Y/F1Y) 888 425,00шт. 3Ж/б (72,8/70,2 х 95, 0,16/0,18 R1Y/F1Y) 71 967,00шт. 4Ж/б (83,3/80,3 х 52, 0,18/0,18 R1Y/F1Y) 624 000,00шт. 5Ж/б (83,3/80,3 х 85, 0,18/0,19, R2W/F1C) 248 300,00шт. 6Ж/б (99/96 х 106,4 0,19/0,19, R1Y/F1Y, 13-ПА) 88 880,00шт. 7Ж/б (99/96 х 40,2, 0,18/0,19, R1Gry/FIC) 32 032,00шт. 8Ж/б (99/96 х 47, 0,18/0,19, RlGry/FlY) 194 040,00шт. 9Ж/б (99/96 х 82, 0,18/0,19, R1Gry/Fl Y) 71 456,00шт. 10Ж/б 83,3/80,3 * 85 прозоро/біла 182 000,00шт. 11ЖБ 99/96*82 зігована 0,18/0,19 F1C/1C-RlGry (С-прозоро/Gry-cipa) 6 160,00шт. 12Кришка до ж/б (72,8 0,18 Rl Y/F4L, № 293 "Ічня") 337 800,00шт. 13Кришка до ж/б (72,8 0,18 R1Y/F1Y) 192 936,00шт. 14Кришка до ж/б (72,8, 0,19 R1Y/F1Y) 36 321,00шт. 15Кришка до ж/б (83,3 0,18 R1Y/F1Y) 551 250,00шт. 16Кришка до ж/б (83,3 0,19 R1Gry/FlY) 45 530,00шт. 17Кришка до ж/б (83,3 0,19, R2W/F1C) 238 230,00шт. 18Кришка до ж/б (99 0,19 R1Gry/Fl Y) 340 210,00шт. 19Кришка до ж/б (99, 0,19 R1Gry/FIC) 133 941,00шт. 20Кришка СКО 1-82 ("Алейна") 989 400,00шт. Разом 5 611 953,00шт. що підтверджується також Актом звірки товарних залишків на відповідальному зберіганні станом на 11.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКС" по Договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р., зробленому за даними їх бухгалтерського обліку (т.с. 1, а.с. 115).

11.01.2013 р. позивач звернувся до ТОВ "СТАРКС" з вимогою про повернення товару, в якій просив видати 14-15 січня 2013 року зі зберігання зі складу по вул. Незалежності, 49а у м. Хотині продукцію в кількості 5 611 953,00 шт. у вказаних вище асортименті та кількості (т.с. 1, а.с. 116, 116 на звороті).

Позивач також звертався до відповідача з проханням надати можливість вивезти товар, що знаходиться на відповідальному зберіганні за адресою по вул. Незалежності 49а у м. Хотині Чернівецької області, однак одержав відмову (т.с. 1, а.с. 121-128, 129).

З матеріалів справи вбачається, що приміщення по вул. Незалежності 49а у м. Хотині (в тому числі склади) 02.11.2012 р. були опломбовані працівниками філії ПАТ "Укрексімбанк" та ТОВ "СБ "Вікторія", що унеможливило доступ ТОВ "СТАРКС" до приміщень, в яких знаходилася продукція позивача, передана на зберігання ТОВ "СТАРКС" (т.с. 1, а.с. 118, 120).

Також, як слідує з пояснень представника відповідача, в зв'язку з порушенням ТОВ "СТАРКС" умов договору оренди майна Банку № 1 від 27.06.2012 р. у частині сплати орендної плати за користування орендованим майном, дію зазначеного договору було достроково розірвано з 29.11.2012 р. та висунуто ТОВ "СТАРКС" вимоги про звільнення орендованого майна і його передачу банку в повному обсязі по акту приймання-передачі (листи-вимоги від 02.12.2012 р. та від 06.02.2013 р., (т.с. 2, а.с. 16-21).

Факт достроково розірвання з 29.11.2012 р. договору оренди майна Банку № 1 від 27.06.2012 р. встановлено в рішенні господарського суду Чернівецької області від 22.02.2013 року по справі №5027/954/2012, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року. Та постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2013 р. (т.с. 2, а.с. 25-43).

В послідуючому склад, в якому передбачено зберігання продукції позивача по договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р., у складі цілісного майнового комплексу по вул. Незалежності, 49а у м. Хотин Чернівецької області передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Метало-тарний завод" по договору оренди майна банку № 3 від 23.10.2013 р., укладеному з публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" терміном дії шість місяців. (т.с. 1, а.с. 153-163).

19 лютого 2013 року ПАТ "Укрексімбанк" та ТОВ "СТАРКС" склали акт приймання-передачі орендованого майна, згідно з яким ТОВ "СТАРКС" передало, а ПАТ "Укрексімбанк" прийняло з строкового платного користування предмет оренди - майно, яке розташоване за адресою: м. Хотин, вул. Незалежності, 49а, зі всіма внутрішніми системами і комунікаціями згідно наведеного в акті переліку (т.с. 2, а.с. 44-61).

Серед майна, що повернуте з оренди ТОВ "СТАРКС" банку і перелічене в Акті від 19 лютого 2013 р., виробів із жерсті: трьохскладової зварної жерстяної банки, корпусів трьохскладових жерстяних банок, кришок до трьохскладової зварної жерстяної банки, кришок СКО загальною кількістю 5611953,00 шт., не зазначено.

Як зазначалось вище, оскільки заявою про збільшення розміру позовних вимог, позивачем змінено одночасно предмет позову та підстави позову, суд вирішив відмовити в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог позивача, приєднати дану заяву до матеріалів справи та розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги в редакції позовної заяви.

Захист права власності врегульований главою 29 ЦК України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392) тощо.

В господарському суді Чернівецької області слухалася справа №926/388/13 (за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія", м. Київ до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - 1) товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРКС", м. Біла Церква Київської області, на стороні відповідача - 2) товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія", м. Бориспіль Київської області, 3) товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор", м. Харків, 4) товариство з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД", м. Чернівці, 5) фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Горлівка Донецької області, 6) товариство з обмеженою відповідальністю "Метало-тарний завод", м. Київ, 7) товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО", с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.06.2013 року по справі №926/388/13 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 19.06.2013 року по справі №926/388/13 набрало законної сили, оскільки жодною із сторін у справі №926/388/13 не оскаржувало ся.

Сторони у справі №926/388/13 збігаються із сторонами спору в даній справі: позивач - ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія», відповідач - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"

Судом з'ясовано, що майно, а саме вироби із жерсті: трьохскладові зварні жерстяні банки, корпуси трьохскладових жерстяних банок, кришки до трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки СКО, які є предметом розгляду даної справи та майно, що було предметом розгляду у справі №926/388/13 ідентичні.

В рішенні господарського суду Чернівецької області від 19.06.2013 року по справі №926/388/13, зазначено:

«Відтак, з огляду на наведене, суд вважає доведеним, що майно, передане ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" товариству "СТАРКС" по договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р., перебуває за адресою по вул. Незалежності, 49а у м. Хотині Чернівецької області, оскільки у справі в наявності належні докази, які засвідчують місцезнаходження товару за вказаною адресою, а будь-яких доказів його вивезення чи відсутності за цією адресою відповідачем чи третіми особами суду не надано .

При розгляді даної справи встановлено, що вироби із жерсті: трьохскладові зварні жерстяні банки, корпуси трьохскладових жерстяних банок, кришки до трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки СКО загальною кількістю 5611953,00 шт. в асортименті, що вказаний в додатку № 1 до позовної заяви ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія", належать позивачеві на праві власності, але вибули з його володіння, оскільки знаходяться в приміщеннях по вул. Незалежності,49а у м. Хотині Чернівецької області, які в свою чергу є власністю відповідача ПАТ "Укрексімбанк" і до яких ані позивач, ані третя особа ТОВ "СТАРКС", що є зберігачем даних виробів із жерсті за договором зберігання, доступу не мають. Таким чином, позивач позбавлений можливості мати зазначене майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Фактично майно, усунення перешкод у користуванні яким вимагає позивач, знаходиться у володінні відповідача, що, власне, й зумовило звернення ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" до ПАТ "Укрексімбанк" з листами про надання дозволу на вивезення майна та в подальшому звернення з позовом у даній справі.

В контексті даної справи підлягають оцінці також дії відповідача щодо перешкоджання позивачеві користуватися і розпоряджатися належним йому майном - виробами із жерсті, що знаходяться в приміщеннях, власником яких є ПАТ "Укрексімбанк".».

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт перебування майна на момент прийняття рішення від 19.06.2013 року по справі №926/388/13 , в складському приміщенні, що розташовано за адресою: вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька обл., Україна, - встановлено рішенням господарського суду Чернівецької області від 19.06.2013 у справі №926/388/13

Відповідно до ст. 33 ГПК України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень».

Позивачем не надано доказів у підтвердження факту перебування майна яке позивач просить вилучити, на момент подання позову чи прийняття рішення, у відповідача в складському приміщенні, що розташовано за адресою: вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька обл., Україна.

Ухвалою від 20.05.2014 року призначено у справі №926/496/14 судову товарознавчу експертизу, проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на період проведення експертизи.

У висновку №2013 судової товарознавчої експертизи по справі № 926/496/14 від 26.08.2014 р. зазначені наступні висновки:

« 1. Номенклатура та кількість виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» на підставі договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. та передані на зберігання ТОВ «Старкс» по договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. укладеними між ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» та ТОВ «Старкс», що знаходились за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область, наведена в таблиці 1 даного дослідження.

2. Номенклатура та кількість виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» на підставі договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. та передані на зберігання ТОВ «Старкс» по договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. укладеними між ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» та ТОВ «Старкс», що знаходились за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область, які можуть бути придатні до використання наведені в таблиці 3, даного дослідження.

3. Ринкова вартість, на момент проведення експертизи, таких самих нових виробів із жерсті, придатних до використання, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» на підставі договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. та передані на зберігання ТОВ «Старкс» по договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. укладеними між ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» та ТОВ «Старкс», що знаходились за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область, складає: 4540279,00 грн. (чотири мільйони п'ятсот сорок тисяч двісті сімдесят дев'ять грн., 00 коп.).

4. Номенклатура та кількість виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» на підставі договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. та передані на зберігання ТОВ «Старкс» по договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. укладеними між ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» та ТОВ «Старкс», що знаходились за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область, які можуть бути не придатні до використання наведені в таблиці 8, даного дослідження.

5. Ринкова вартість, на момент проведення експертизи, таких самих нових виробів із жерсті, не придатні до використання, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» на підставі договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. та передані на зберігання ТОВ «Старкс» по договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. укладеними між ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» та ТОВ «Старкс», що знаходились за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область складає: 385866,00 грн. (триста вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість грн.., 00 коп.).».

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з Висновком №2013 судової товарознавчої експертизи по справі № 926/496/14 від 26.08.2014 р. (надалі - експертний висновок №2013) експерту на огляд не було представлено виробів із жерсті за їх місцем знаходженням: «В ході проведення огляду в металевому ангарі №3 по вул. Незалежності 49-а в м. Хотин Чернівецької області, куди був скерований експерт, представниками/працівниками ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПП «Еталон-Безпека» та ТзОВ «Метало-тарний завод» виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» не виявлено . За даними присутніх на зазначеному огляді представників/працівників ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТзОВ «Метало-тарний завод», виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» в будь-яких інших приміщеннях, за вище вказаною адресою, немає» (стор. 2 висновку №2013).

При формулюванні питань експерту в ухвалі від 20.05.2014 року була допущена помилка, а саме: «виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» на підставі договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. та передані на зберігання ТОВ «Старкс» по договору поставки №24/10-01 від 24.10.2012 р. укладеними між ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» та ТОВ «Старкс», що знаходились за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область» тобто логічно випливає, що повинно було бути зазначено: « по договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012».

Судовий експерт в судовому засіданні надав пояснення та зазначив, що ним виявлено дану розбіжність та ним досліджувався договір зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012, однак відповіді на питання він давав як було зазначено в питаннях.

Це підтверджується також висновком №2013 судової товарознавчої експертизи по справі № 926/496/14 від 26.08.2014 р. в яком зазначено: «Враховуючи те, що експерту на огляд не було представлено виробів із жерсті за їх місцем знаходження, проведено аналіз вихідних даних, які наведені в матеріалах господарської справи №926/496/14 (а саме: договір поставки №24/10-01 від 24.10.2012, договір зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012, матеріали інвентаризації від 27.11.2012, рішення господарського суду Чернівецької області від 19.06.2013 у справі №926/388/13), в ході якого визначена номенклатура та кількість виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія»» (стор. 7 висновку №2013).

В питаннях поставлений експерту містилось трактування: «що знаходиться за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область» у висновках зазначено: «що знаходились за адресою вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька область». Судовим експертом пояснено, що ним надано такі висновки оскільки під час проведення дослідження виробів із жерсті, що є власністю ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» не виявлено.

Експертом надано пояснення що у висновку по другому питанню допущено описку, а саме помилково зазначено: «наведені в таблиці 3», а повинно бути зазначено «наведені в таблиці 2».

Також експертом надано пояснення, що при проведені дослідження його було допущено в ангар №3 по вул. Незалежності 49-а в м. Хотин Чернівецької області, оскільки із пояснень та актів інвентаризації спірне майно зберігалось саме в цьому ангарі, в інші ангари його допущено не було.

Відповідно до викладеного, судом приймається висновок судового експерта.

Відповідно до пункту 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року: «Застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений .».

Судом з'ясовано, що між позивачем та відповідачем немає договірних відносин ні щодо майна, ні щодо складського приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька обл., Україна.

Однак, як зазначалось вище, 24 жовтня 2012 року між ТОВ "Українська аграрна і хімічна компанія" (поклажодавець) та ТОВ "СТАРКС" (зберігач) укладено договір зберігання № 24/10-2.

Відповідно до умов договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р., поклажодавець передає, а зберігач приймає за плату на відповідальне зберігання вироби із жерсті: трьохскладова зварна жерстяна банка, корпус трьохскладової жерстяної банки, кришка до трьохскладової зварної жерстяної банки, кришка СКО (продукція), що належить поклажедавцеві на праві власності.

Згідно з п. 1.2. договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. асортимент, кількість, вага, вартість, кількісно- якісні характеристики продукції, яка передається на відповідальне збереження зберігачеві та повертається від зберігача до поклажодавця вказується у відповідних актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною договору.

Факт прийняття зберігачем продукції, із визначеними кількісно-якісними характеристиками, фіксується актом приймання передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін (п. 1.4. договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р.).

Пунктом 1.6. договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. встановлено, що продукція зберігається до моменту пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Строк зберігання дорівнює кількості календарних днів із дня підписання акту передачі на зберігання, до моменту видачі, що визначається датою підписання акту зняття із зберігання.

Відповідно до п. 3.2 договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. зберігач зобов'язаний надати продукцію поклажодавцю упродовж однієї доби з моменту отримання письмової вимоги від поклажодавця про вивіз своєї продукції.

Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання поклажодавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності Предметом договору зберігання можуть бути, як правило, рухомі речі, визначені індивідуальними ознаками, які не переходять у власність зберігача, і в окремих випадках на зберігання можуть передаватися речі з родовими ознаками.

Згідно зі статтею 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Статтею ст. 938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Як зазначалось вище позивач неодноразово звертався до ТОВ "СТАРКС" з вимогою про повернення товару, однак зберігач всупереч умовам договору продукцію позивачу не повернув

Згідно з приписами статті 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Приписами статті 949 Цивільного кодексу України визначено обов'язок зберігача повернути річ. При цьому, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, що була передана на зберігання, а якщо договором передбачено зберігання знеособлених речей (змішані родові)тотожну, або обумовлену кількість речей такого самого роду та якості.

Статтею 953 Цивільного кодексу України унормовано, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Посилання позивача на додаткову угоду №2 від 30.04.2014 року до договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р. якою позивач та ТОВ «СТАРКС» припинили дію договору зберігання є безпідставними. Оскільки дана угода укладена після закінчення строку дії договору зберігання (31.12.2013 року), також вона укладена після винесення рішення господарського суду Київської області від 04.04.2013 р. по справі № 911/445/13-г. Обов'язок повернути зберігачем майно згідно вищезазначених вимог позивача виник задовго до укладення даної додаткової угоди та згідно законодавства він повинен бути виконаний, а звільнення його від даного обов'язку може бути розцінено як прошення боргу.

Господарським судом Київської області слухалась справа № 911/445/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна і хімічна компанія», м. Київ до Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРКС», Київська обл., м. Біла Церква третя особа Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ про примусове виконання договору та стягнення 1 108 960,17 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2013 р. по справі № 911/445/13-г, позов задоволено повністю та вилучено вироби із жерсті, а саме: трьохскладові зварні жерстяні банки, корпуси трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки до трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки СКО в таких кількості та асортименті:

№ТоварКількість1Ж/б (72,8/70,2 х 76, 0,18/0,18, R1Y/F1Y, 7- ПС)339 075,00шт2 Ж/б (72,8/70,2 х 78, 0,18/0,18 R1Y/F1Y)888 425,00шт3 Ж/б (72,8/70,2 х 95, 0,16/0,18 R1Y/F1Y)71 967,00шт4 Ж/б (83,3/80,3 х 52, 0,18/0,18 R1Y/F1Y)624 000,00шт5 Ж/б (83,3/80,3 х 85, 0,18/0,19, R2W/F1C) 248 300,00шт6Ж/б (99/96 х 106,4 0,19/0,19, R1Y/F1Y, 13- ПА)88 880,00шт7 Ж/б (99/96 х 40,2, 0,18/0,19, R1Gry/F1C)32 032,00шт8 Ж/б (99/96 х 47, 0,18/0,19, R1Gry/F1Y)194 040,00шт9 Ж/б (99/96 х 82, 0,18/0,19, R1Gry/F1Y)71 456,00шт10 Ж/б 83,3/80,3 * 85 прозоро/біла182 000,00шт11 ЖБ 99/96*82 зігована 0,18/0,19 F1C/1C- R1Gry (C- прозоро/Gry-cipa) 6 160,00шт12Кришка до ж/б (72,8 0,18 R1Y/F4L, №293 «Ічня»)337 800,00шт13 Кришка до ж/б (72,8 0,18 R1Y/F1Y)192 936,00шт14 Кришка до ж/б (72,8, 0,19 R1Y/F1Y)36 321,00шт15Кришка до ж/б (83,3 0,18 R1Y/F1Y)551 250,00шт16Кришка до ж/б (83,3 0,19 R1Gry/F1Y)45 530,00шт17 Кришка до ж/б (83,3 0,19, R2W/F1C)238 230,00шт18 Кришка до ж/б (99 0,19 R1Gry/F1Y)340 210,00шт19 Кришка до ж/б (99, 0,19 R1Gry/F1C)133 941,00шт20 Кришка СКО 1-82 («Алейна»)989 400,00шт Разом5 611 953,00шт., що розташовані за адресою: вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька обл., Україна, - та передати їх Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна і хімічна компанія» (вул. Шовковична, 13/2, кв. 118, м. Київ, 01021, Україна, код ЄДРПОУ: 33597703). Також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна і хімічна компанія» 1 108 960 (один мільйон сто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 17 коп. неустойки, 22 179 (двадцять дві тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Київської області від 04.04.2013 р. по справі № 911/445/13-г, набрало законної сили на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 року.

Відповідно рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2013 р. по справі № 911/445/13-г, вилучено у зберігача по до договору зберігання № 24/10-2 від 24.10.2012 р., товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКС» (оскільки воно є відповідачем) майно, майно а саме вироби із жерсті: трьохскладові зварні жерстяні банки, корпуси трьохскладових жерстяних банок, кришки до трьохскладових зварних жерстяних банок, кришки СКО, які є предметом розгляду даної справи.

Отже, майно яке просить вилучити позивач у відповідача, вже вилучено рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2013 р. по справі № 911/445/13-г у зберігача майна.

Щодо стягнення збитків:

Позивач зазначає, що зазнав реальних збитків у розмірі закупівельної ціни кришки СКО 1-82 ("Алейна"), що складає 237 456,00 грн. у зв'язку із тим, що строк зберігання даних металевих кришок складає 1 рік та він закінчився.

Також позивач просить стягнути із відповідача збитки в розмірі відшкодування вартості в майна розмірі 316571,31 грн., а саме жерстяної банки - Ж/б (83,3/80,3 х 85, 0,18/0,19, R2W/F1C) 248 300 шт. вартістю - 245817 грн. та кришки до ж/б (83,3 0,19, R2W/F1C) 238230 шт. вартістю 70754,31 грн. на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України у зв'язку з не можливістю повернути зазначене майно в натурі.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

По-перше відповідно до вищевикладеного суд прийшов до висновку про відсутність таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вини.

По-друге, оскільки майно за яке просить стягнути збитки позивач зберігалось за договором зберігання, зберігачем - товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРКС» та не повернуто позивачу (поклажедавцю), то згідно ст..951 ЦК України:

«Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.».

Відповідно при наявності збитків позивач повинен звернутись про їх відшкодування до договірного зберігача (товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКС»). В свою чергу зберігач може в порядку регресу звернутись про стягнення збитків до третіх осіб які позбавили його майна (вилучили, неправомірно заволоділи, неправомірно утримують), яке передано йому по договору зберігання.

Відповідно до вищевикладеного суд вирішив відмовити в задоволенні позову.

Щодо територіальної підсудності.

Відповідно до ч.3 ст. 16 ГПК України «Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.».

Позивачем зазначалося, що спірне майно знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 49-а, м. Хотин, Чернівецька обл., Україна, отже дана справа підсудна господарському суду Чернівецької області.

Оскільки позивачем при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог доплачено судовий збір, а відповідно до вищевикладеного дана заява по суті судом не розглядалася, суд вирішив повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія" (01021 вул. Шовковична, 13/2 кв.118 м. Київ код ЄДРПОУ 33597703) судовий збір у сумі 14180,70 грн. сплачений платіжним дорученням №659 від 29.09.2014 р.

Щодо решти судовий витрат, в тому числі й оплати за проведення експертизи, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 22. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна і хімічна компанія" (01021 вул. Шовковична, 13/2 кв.118 м. Київ код ЄДРПОУ 33597703) судовий збір у сумі 14180,70 грн. сплачений платіжним дорученням №659 від 29.09.2014 р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 22.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 27.10.2014 року.

Суддя І.В. Марущак