Ухвала

від 08.10.2014 по справі 38/9-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 жовтня 2014 року Справа № 38/9-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Мачульського Г.М., Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Добролюбової Т.В., розглянувши заяви Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2013 Верховним Судом України у справі №38/9-09 за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" до за участю третіх осіб 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг груп", 2) Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 1) Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, 2) Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - Кредит" провизнання недійсними договорів купівлі - продажу та іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2009 у справі № 38/9-09 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 по справі №38/9-09 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2009 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у даній справі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.03.2007, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГ ГРУП". Визнано недійсним Договір іпотеки за номером 211207-І/1 від 21.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГ ГРУП" та Публічним акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" щодо передачі в іпотеку будівель та споруд.

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Вищого господарського суду України із заявою, в порядку статей 112-114 Господарського кодексу України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у справі №38/9-09 за нововиявленими обставинами, в якій просило (з урахуванням заяви про уточнення) скасувати цю постанову Вищого господарського суду України в повному обсязі та винести постанову, якою касаційну скаргу ПАТ "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 у справі №38/9-09 залишити без змін.

Переглянувши за нововиявленими обставинами постанову Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у справі №38/9-09, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що обставини викладені в заяві є нововиявленими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, а заява такою, що підлягає задоволенню, і постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2013 у цій справі постанову Вищого господарського суду України від 22.06.2010 скасовано, касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2009 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 року у справі №38/9-09 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2013 у даній справі, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову і залишити без змін постанову Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у справі №38/9-09.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 18.05.2010 у справі №38/8-09, від 09.10.2008 у справі №45/271-6/268, від 08.04.2014 у справі №911/861/13-г, від 03.12.2008 у справі №7/7-08 та від 03.12.2008 у справі №7/6-08, від 10.04.2013 у справі №20/051-12, від 01.07.2013 у справі №905/136/13-г, від 13.11.2013 у справі №5011-37/16335-2012, від 15.07.2013 у справі №5006/14/223пд/2012, від 31.03.2014 у справі №5002-22/1557-2011 та від 16.12.2008 у справі 2/303-08 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень частини третьої статті 92 та частини другої статті 98, статей 99, 161 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

До заяви додано клопотання Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2013 у справі №38/9-09, яке колегія суддів вважає за можливе задовольнити.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним допустити справу до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Приймаючи постанову від 22.06.2010, що переглянута за нововиявленими обставинами, суд касаційної інстанції виходячи із встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій дійшов висновку, що обмеження повноважень щодо представництва у спірних правовідносинах встановлено законом, зокрема, голова правління згідно статуту позивача не є самостійним органом управління, а тому відповідно до частини другої статті 99, статті 161 ЦК України для набуття товариством цивільних прав та обов'язків він повинен був виносити відповідні питання на розгляд засідання правління товариства.

Як вбачається зі змісту постанови від 17.09.2014 у справі №38/9-09, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції задовольнив заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції у даній справі за нововиявленими обставинами від 22.06.2010 та залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про визнання недійсним договору відчуження нерухомого майна. Даного висновку суд касаційної інстанції дійшов виходячи з того, що відповідно до встановлених судами обставин справи у голови правління позивача відсутні обмеження повноважень на укладання угод, вчинення правочинів від імені товариства, тобто голова правління міг укладати спірний договір самостійно без попереднього погодження загальними зборами позивача та прийняття останніми відповідного рішення.

Водночас, у постанові Вищого господарського суду України від 18.05.2010 у справі №38/8-09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах, застосовуючи одні й ті ж норми матеріального права, що і в постанові суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, дійшов протилежних правових висновків щодо задоволення позову того ж таки відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про визнання недійсним договору відчуження нерухомого майна. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що спірний договір укладений головою правління з перевищенням повноважень, оскільки голова правління не є самостійним органом і в силу вимог частини другої статті 99 та статті 161 Цивільного кодексу України був зобов'язаний передати питання відчуження майна на розгляд правління товариства, проте правління товариства (позивача) для вирішення цього питання не скликалося і відповідне рішення не приймалося, отже за відсутності рішення правління позивача на відчуження майна, позивач не набув цивільних прав та обов'язків, що виникають з оспорюваного договору, оскільки обмеження повноважень щодо представництва у спірних правовідносинах, встановлено законом.

Таким чином, зі змісту наведених постанов вбачаються ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відновити строк на подання заяви Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2013.

Допустити справу №38/9-09 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Г. Мачульський Судді С. Бакуліна Н. Волковицька К. Грейц Т. Добролюбова