Ухвала

від 13.10.2014 по справі 910/12750/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 жовтня 2014 року Справа № 910/12750/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Черкащенка М.М., Вовка І.В., Грека Б.М., Селіваненка В.П., Стратієнко Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 23.07.2014 у справі№910/12750/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VII" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРІАДА - ЦЕНТР І" проукладання договору купівлі - продажу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2013, з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 20.09.2013 про виправлення описки, позов задоволено повністю, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна між товариством з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VІІ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" у редакції, запропонованій позивачем. Крім того, визнано відсутнім право товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VII" на відчуження нерухомого майна загальною площею 10 728,8 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 11 на користь будь-яких третіх осіб, окрім Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Екторнет Україна VІІ" рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2014 у даній справі, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.10.2010 у справі №26/48/10, від 29.06.2010 у справі №10/1226, від 04.09.2007 у справі №Б24/284-06-07, від 02.08.2010 у справі №1/279пд, від 21.06.2012 у справі №40/5005/15562/2011, від 24.04.2012 у справі №8/69пд/2011, від 10.03.2009 у справі №40/28 та від 08.12.2010 у справі №44/267пд, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції статей 16, 334 Цивільного кодексу України, статей 20, 182, 635 Господарського кодексу України, статті 55 Конституції України внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2014 було надано строк до 06.10.2014 заявнику для усунення виявлених недоліків поданої заяви.

06.10.2014 від заявника надійшли на виконання ухвали Вищого господарського суду України від 15.09.2014 додаткові документи.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2014 у справі №910/12750/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про укладення договору купівлі - продажу з огляду на те, що на момент укладення попереднього договору майно перебувало у власності іншої особи, не пов'язаної з продавцем за попереднім договором цивільними зобов'язаннями, які б забезпечували волю продавця на відчуження у майбутньому. Крім того, даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з урахуванням того, що відсутні докази на підтвердження факту отримання відповідачем проекту договору купівлі - продажу.

Водночас у постанові від 29.06.2010 у справі №10/1226, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо зобов'язання усунути перешкоди в користуванні цілісним майновим комплексом з огляду на те, що позивач набув право власності на ЦМК ГЕС від відповідача - 1 на законних підставах, на підставі нотаріального посвідченого правочину, який пройшов відповідну реєстрацію, та отримав по акту від продавця відповідне майно.

У постанові від 02.08.2010 у справі №1/279пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо зобов'язання укласти іпотечний договір про забезпечення кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії на умовах викладених у попередньому договорі з огляду на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями укласти основний договір, які залишені відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим основний договір іпотеки в обумовлений попереднім іпотечним договором строк не був укладений, крім того в попередньому договорі сторони передбачили всі істотні умови іпотечного договору.

Приймаючи постанови від 21.06.2012 у справі №40/5005/15562/2011, від 24.04.2012 у справі №8/69пд/2011, від 10.03.2009 у справі №40/28, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині, що стосуються доводів заявника, щодо наявності підстав для задоволення позову про зобов'язання укласти договір з огляду на те, що договір, який пропонує укласти позивач є обов'язковим для сторін в силу вимог закону.

У постанові від 08.12.2010 у справі №44/267пд, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених обставин справи попередніми судами, визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо зобов'язання укласти договір з огляду на те, що позивачем вчинені належні дії щодо участі і перемоги в торгах та здійснення платежу за майно, які свідчать про акцепт позивачем пропозиції відповідача, яка була запропонована шляхом відкритих торгів, у зв'язку з чим підставою для укладення договору купівлі-продажу будівель згідно пункту 2.1.3 договору про організацію проведення відкритих біржових торгів з продажу нерухомого майна є протоколи прилюдних торгів.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 13.10.2010 у справі №26/48/10 та від 04.09.2007 у справі №Б24/284-06-07, на які посилається заявник, оскільки у зазначених справах та справі у №910/12750/13, про перегляд постанови у якій просить заявник, предмети та підстави позовних вимог є різними. Так, у справі № 910/12750/13, на яку подана заява про перегляд, заявлено позов про укладання договору купівлі - продажу. Водночас, у справі №26/48/10 заявлено позов про стягнення суми за необліковану спожиту електричну енергію, у справі №Б24/284-06-7 предметом судового розгляду є визнання боржника банкрутом та визнання грошових вимог.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин відсутні правові підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юральянс" у допуску справи №910/12750/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Черкащенко Судді І. Вовк Б. Грек В. Селіваненко Л. Стратієнко