ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 жовтня 2014 року Справа № 30/58
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Бакуліної С.В., Грейц К.В., Селіваненка В.П., Чернова Є.В., розглянувши заяву Заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 16.04.2014 у справі№30/58 за позовом 1. Приватного підприємства "Імпульс - В" 2. Відкритого акціонерного товариства "Плодоовоч" доКомунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" прозобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2010 у справі №30/58, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012, позов задоволено повністю, визнано за Відкритим акціонерним товариством "Плодоовоч" та Приватним підприємством "Імпульс - В" право власності на нежитлові будівлі. Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Заступник Генерального прокурора України звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.04.2014 у справі №30/58, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної та рішення суду першої інстанцій, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень 331, 736, 392 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду від 26.02.2013 у справі №12/029-12 та від 09.09.2014 у справі №23/094-12.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 16.04.2014 у справі №30/58, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та визнання за позивачами права власності на нерухоме майно, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що позивачі є власниками спірного майна, земельна ділянка використовується на законних підставах, а відповідач оспорював право власності позивачів на спірне майно.
Водночас у постановах від 26.02.2013 у справі №12/029-12 та від 09.09.2014 у справі №23/094-12, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позовах про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, з огляду на те, що:
- позивачем не надано належних доказів, підтверджуючих відповідність самочинно збудованого майна вимогам будівельних норм, а також не надано затвердженої та погодженої в установленому порядку проектної документації на будівництво вказаних об'єктів, дозвільної документації, та документів введення цих об'єктів в експлуатацію (справа №12/029-12);
- спірні об'єкти споруджені позивачем самовільно, з порушенням умов договору про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою і вимог чинного законодавства, а саме без дозвільної документації та без прийняття нерухомого майна до експлуатації; крім того, відповідач не оспорює права власності позивача на спірні об'єкти (справа №23/094-12).
Проаналізувавши зміст наведених постанов, судова колегія визнає, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права відповідно до встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, у зв'язку з чим спростовуються доводи заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
До того ж зі змісту заяви вбачається, що доводи заявника фактично зводяться до правової оцінки повноти дослідження обставин справи судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Заступнику Генерального прокурора України у допуску справи №30/58 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна К.Грейц В.Селіваненко Є.Чернов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2014 |
Оприлюднено | 03.11.2014 |
Номер документу | 41150553 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Добролюбова Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні