Постанова

від 04.02.2015 по справі 30/58

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 30/58

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора корпорації "Співдружність Комп" на рішення господарського суду міста Києва від 18 лютого 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 січня 2012 року у справі № 30/58 за позовом приватного підприємства "Імпульс-В", відкритого акціонерного товариства "Плодоовоч" до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про зобов'язання вчинити дії , -

Встановив:

У січні 2010 року приватне підприємство "Імпульс-В" і відкрите акціонерне товариство "Плодоовоч" звернулись до господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про зобов'язання визнати та зареєструвати право власності на нежитлові будівлі, об'єкт торгівельно-виробничої будівлі, будівлю офісно-торгівельного центру за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, посилаючись на те, що відповідач в усній формі відмовив їм у здійсненні реєстрації права власності на спірне майно, мотивуючи свою відмову відсутністю правовстановлюючого документу, на підставі якого здійснюється реєстрація.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18 лютого 2010 року (з урахуванням додаткового рішення господарського суду м. Києва від 10 березня 2010 року), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 січня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду України від 23 грудня 2014 року постанову Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі ліквідатор корпорації "Співдружність Комп", яка є правонаступником корпорації "АИС" - сторони договору про спільну діяльність, на якому ґрунтуються позовні вимоги, вважаючи, що оскаржувані судові рішення стосуються її прав та обов'язків, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду від 18 лютого 2010 року, додаткове рішення місцевого суду від 10 березня 2010 року, постанову апеляційної інстанції від 10 січня 2012 року у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 4 лютого 2015 року.

З огляду на передбачену ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України обов'язковість судових рішень Верховного Суду України та зобов'язання судів привести судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України, клопотання представника відкритого акціонерного товариства "Плодоовоч" про припинення касаційного провадження у справі підлягає відхиленню у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення представника корпорації "Співдружність Комп", прокурора, який висловився в підтримання доводів касаційної скарги, представників відкритого акціонерного товариства "Плодоовоч", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 1 квітня 2004 року відкритим акціонерним товариством "Плодоовоч" і корпорацією "Автоінвестстрой", правонаступником якої є корпорація "АИС", укладено договір про спільну діяльність для досягнення спільної мети, а саме: будівництва нежитлової будівлі та реконструкції столярної майстерні під облаштування торгово-сервісного центру, в тому числі Автосалону та станції технічного обслуговування за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, а також будівництва автосалонів зі станцією технічного обслуговування легкових та вантажних автомобілів за вказаною адресою з благоустроєм прилеглої території (в редакції додаткової угоди від 18 березня 2008 року).

23 січня 2009 року приватне підприємство "Імпульс-В", відкрите акціонерне товариство "Плодоовоч" і корпорація "АИС" уклали угоду № 1 про заміну сторони у зобов'язанні, якою погодили, що корпорація "АИС" передає, а приватне підприємство "Імпульс-В" бере на себе всі права та зобов'язання за договором та, як наслідок, визначили, що сторонами договору від 1 квітня 2004 року є позивачі у справі.

У зв'язку з закінченням будівництва та реконструкції, сторони договору, згідно додаткової угоди від 11 січня 2010 року, визначили долю кожного у результатах спільної діяльності.

Отримавши усну відмову відповідача у здійсненні реєстрації права власності на нежитлові будівлі, позивачі звернулись до господарського суду з даним позовом.

Встановивши дані обставини, попередні судові інстанції, пославшись на вимоги ст.ст. 316, 317, 319, 321, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, п. 5 розділу V "Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", дійшли висновку про необхідність задоволення позову, оскільки відповідач не визнає права позивачів на спірне майно, що їм належить, і може бути відповідачем у таких справах.

Проте, з висновком попередніх судових інстанцій погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації

Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості урегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІV зі змінами і доповненнями.

Пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Зі змісту положень вказаного Закону та зазначеного Тимчасового положення вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту його державної реєстрації, при цьому орган, уповноважений здійснювати таку реєстрацію, вчиняє відповідні дії тільки в межах чинного законодавства та не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядженням майном, стосовно якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право, а відтак, не може бути належним відповідачем у справі.

На зазначені положення норм чинного законодавства попередні судові інстанції не звернули належної уваги та дійшли помилкового висновку про те, що комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" є належним відповідачем у справі, а заявлені до нього вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги про зобов'язання визнати та зареєструвати право власності на нежитлові будівлі за позивачами слід залишити без задоволення, а судові витрати, в силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на позивачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора корпорації "Співдружність Комп" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 січня 2012 року у справі № 30/58, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10 березня 2010 року, рішення господарського суду міста Києва від 18 лютого 2010 року скасувати.

Прийняти нове рішення у справі.

В задоволенні позову приватного підприємства "Імпульс-В", відкритого акціонерного товариства "Плодоовоч" до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про зобов'язання визнати та зареєструвати право власності на нежитлові будівлі, об'єкт торгівельно-виробничої будівлі, будівлю офісно-торгівельного центру, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Імпульс-В" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Комунар, вул. Озерна, 5, код ЄДРПОУ 33724985) на користь корпорації "Співдружність Комп" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Комунар, вул. Озерна, 5, код ЄДРПОУ 30712903) за розгляд касаційної скарги суму судового збору в розмірі 18270,00 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Плодоовоч" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 05528409) на користь корпорації "Співдружність Комп" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Комунар, вул. Озерна, 5, код ЄДРПОУ 30712903) за розгляд касаційної скарги суму судового збору в розмірі 18270,00 грн.

Судді М.І. Остапенко

П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко