Постанова

від 28.10.2014 по справі 902/853/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" жовтня 2014 р. Справа № 902/853/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гулова А.Г.

судді Маціщук А.В. ,

судді Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - адвоката, угода від 05.09.2014р. №47/14

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій", с.Тирлівка Бершадського р-ну Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області від 16.09.14 р.

у справі №902/853/14 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Фермерського господарства "Христич", с.Тирлівка Бершадського р-ну Вінницької області

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій", с. Тирлівка Бершадського р-ну Вінницької обл.

про стягнення 14 377 грн. 00 коп. боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.07.2014р. у справі №902/853/14 задоволено позов Фермерського господарства «Христич» до Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» про стягнення 14 377 грн. заборгованості.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» на користь Фермерського господарства «Христич» 14 337 грн. заборгованості за надані послуги по обмолоту соняшника та 1 827, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити Фермерському господарству «Христич» у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- як вбачається з тексту самого договору від імені ПСП "Обрій" вказаний договір підписано ОСОБА_2, та від імені ФГ "Христич" договір підписано ОСОБА_2, тобто однією і тією ж особою, яка є директором різних підприємств. Відповідач вважає, що колишній директор ПСП "Обрій" ОСОБА_2, користуючись своїм посадовим становищем, навмисно, з метою збагачення Фермерського господарсьтва "Христич", де він одночасно є і засновником і директором, уклав зазначений договір, чим завдав збитки відповідачеві;

- у матеріалах справи міститься рахунок ФГ "Христич" від 16.10.2013р., на суму 14337, 00 грн., за обмолот соняшника, проте незрозуміло, чому ФГ "Христич" звернулося з позовом про стягнення коштів лише в червні 2014р., адже, будучи директором ПСП "Обрій", ОСОБА_2 міг перерахувати кошти на рахунок фермерського господарсьтва згідно вказаного договору ще в жовтні 2013р. Тобто, вбачається, що колишній директор ПСП "Обрій"ОСОБА_2 замовчував факт укладення Договору №1 про надання послуг від 10.09.2013р., та не виставляв зазначений рахунок відповідачу;

- частиною 3 статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження;

- відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом;

- також, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), на який посилається суд першої інстанції, не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки вказаний акт не містить дати його складення та вказівки на договір, згідно якого виконувались зазначені роботи, а тому твердження суду про те, що позивач свої зобов'язання згідно укладених домовленостей виконав належним чином є передчасним. Разом з тим, акт здачі-прийняття робіт (без дати його складання) також підписаний з обох сторін ОСОБА_2Г;

- факт замовчування укладення ОСОБА_2 Договору №1 про надання послуг від 10.09.2013р., зі своїм ФГ «Христич» також підтверджується тим, що 01.10.2013р., між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) та ПСП «Обрій» в особі директора ОСОБА_2 (замовник) було укладено Договір №б/н на виконання робіт від 01.10.2013р., по збиранню врожаю зернових культур (соняшника) на площах замовника. Роботи були виконанні, що підтверджується підписаним з обох сторін актом виконаних робіт від 12.10.2013р., та оплачені;

- також, договір №1 про надання послуг від 10.09.2013р., укладений ОСОБА_2, зі своїм ФГ «Христич» на вкрай невигідних для відповідача умовах, зокрема в пункті 3.1 розділу 3 Договору зазначається, що ціна за 1 га обмолоту соняшника - 270, 00 грн., в той час як згідно п.2.1.4 розділу договору №б/н на виконання робіт від 01.10.2013р., укладеного з ФОП ОСОБА_3, ціна обмолоту соняшника складає 200 грн. за 1 га.

Позивач у письмовому відзиві від 24.10.2014р. на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. До відзиву додано ксерокопію протоколу від 26.06.2014р. допиту свідка - головного бухгалтера ПСП "Обрій" ОСОБА_4 (у кримінальному провадженні №42014020090000011 від 03.06.2014р.)

У судове засідання 28.10.2014р. позивач свого представника не направив.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, вважаючи оскаржене рішення незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність усіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 18.06.2014р. ФГ "Христич" звернулося до суду з позовом про стягення з ПСП "Обрій" 14377 грн. 00 коп. боргу.

Обгрунтовуючи позов, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 611,612,625 ЦК України, позивач зазначає, що на підставі укладеного ФГ "Христич" та ПСП "Обрій" договору від 10.09.2013р. про надання послуг він надав відповідачу послуги по обмолоту соняшника на площі 53,1 га по ціні 270 грн. на загальну суму 14377,00 грн., про що складено акт, однак вартість послуг відповідач не сплатив, претензію про сплату боргу в сумі 14377,00 грн. залишив без відповіді та задоволення.

Як зазначалося вище, позов Фермерського господарства «Христич» про стягнення 14377грн. заборгованості задоволено повністю.

Колегія суддів, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , з огляду на таке.

Як убачається із змісту самого договору №1 від 10.09.2013р. (а.с. 11), від імені ПСП «Обрій» вказаний договір підписано на підставі статуту ОСОБА_2, та від імені ФГ «Христич» також на підставі статуту - ОСОБА_2

Згідно наявних у справі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на дату укладення вказаного договору ОСОБА_2 був керівником як ПСП "Обрій", так і ФГ "Христич", чого сторони не спростовують.

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з положеннями ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Отже, ч. 3 ст. 238 ЦК України встановлює самостійну заборону для представника вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Тобто, вказана вимога встановлює заборону на укладення правочину, в якому один і той самий представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, договір № 1 про надання послуг від 10.09.2013р. з обох сторін вчинено одним і тим же представником - ОСОБА_2, що суперечить нормам ч. 3 ст. 238 ЦК України.

За нормами п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи встановлені під час вирішення спору судом апеляційної інстанції у даній справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав, з якими норми статей 203 і 215 ЦК України пов'язують недійсність правочину, для визнання договору про надання послуг від 10.09.2013р., укладеного між ПСП «Обрій» та ФГ «Христич», недійсним у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину його сторонами вимог Цивільного кодексу України. У даному випадку правочин суперечить вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України, тому його слід визнати недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Обгрунтовуючи позов про стягнення на його користь 14 337,00 грн., ФГ "Христич" посилається на акт (без дати) здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), зазначаючи, що його складено на виконання договору від 10.09.2013р.

Проте, зазначений акт і від імені замовника (відповідача у справі), і від імені виконавця (позивача у справі) також підписано однією і тією ж особою - ОСОБА_2, а тому, в розумінні ст. 32, 34, 36 ГПК України, вказаний акт, за відсутності інших доказів, не підтверджує факт виконання позивачем робіт по обмолоту соняшника на полі відповідача площею 53,1 га.

Судом не беруться до уваги доводи позивача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, з посиланням на ксерокопію протоколу допиту свідка від 26.06.2014р., в якому, зазначає позивач, головний бухгалтер відповідача підтвердила факт наданої послуги ФГ "Христич" для ПСП "Обрій", оскільки вказаний протокол не є доказом у розумінні ст. 36 ГПК України, оскільки належним чином не засвідчений.

Крім того, в ухвалі Бершадського районного суду Вінницької області від 23.10.2014р. у справі №126/3491/14-к, якою задоволено скаргу ПСП "Обрій" про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014020090000011, та яка в силу ст. 101 ГПК України, береться до уваги, зокрема, зазначено, що свідок ОСОБА_4, яка працює головним бухгалтером ПСП "Обрій" особисто не могла знати чи виконувались роботи за договором від 10.09.2013р. в натурі, оскільки процює бухгалтером з грудня 2013р.

Оскільки підставою для звернення ФГ ,,Христич" з позовом у даній справі є, зокрема, договір №1 про надання послуг від 10.09.2013р., укладений між ФГ ,,Христич" та ПСП ,,Обрій", який підлягає визнанню судом недійсними, та акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), який не є беззаперечним доказом виконання позивачем робіт вартістю 14337,00 грн., підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів, керуючись п.2 ст.103, п.2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України, дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.2014р. слід скасувати та відмовити в задоволенні позову ФГ «Христич» про стягення 14377 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п.1 ч.1 ст. 83, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій" задоволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 16.07.2014р. у справі №902/853/14 скасувати.

3. Визнати недійсним договір №1 про надання послуг від 10.09.2013р., укладений між ФГ "Христич" та ПСП "Обрій".

4. У позові ФГ "Христич" про стягнення з ПСП "Обрій" 14 377,00 грн. боргу відмовити. 5. Стягнути з Фермерського господарства "Христич" (24432, Вінницька область, Бершадський район, с. Тирлівка, вул. Низова, 2, код ЄДРПОУ 37513721) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій" (24432, Вінницька область, Бершадський район, с. Тирлівка, вул. Центральна, 14, код ЄДРПОУ 04527885) 913 грн. 50 коп. судовго збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду Вінницької області.

7. Справу №902/853/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.