Ухвала

від 19.08.2014 по справі 753/8197/14-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8197/14-ц

провадження № 2/753/3989/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А. розглянувши заяву представника приватного підприємства "МАК" про забезпечення позову у справі за позовом Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" до ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: приватне підприємство "МАК" про визнання договору недійсним та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа про визнання договору недійсним та витребування майна.

Представником ПП «МАК» повторно через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі приміщення з №1 по №5, вітрини групи приміщень №68 в літері «А», загальною площею 61,62 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Обгрунтовуючи заяву третя особа посилалась на те, що згадане нерухоме майно на праві власності належить ОСОБА_2, тому останній може у будь-який момент та у будь-який спосіб відчужити його, що значно утруднить або і зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Вивчивши зазначену заяву та матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог заяви про забезпечення позову виходячи з наступних підстав.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України суд застосовує види забезпечення позову визначені ч. 1 цієї статті, зокрема шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії тощо, а у разі необхідності може застосувати інші види забезпечення позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи спір між сторонами виник з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень з №1 по №5, вітрини групи приміщень №68 в літері «А», загальною площею 61,62 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено, що матеріали справи містять письмові докази належності ОСОБА_2 зазначених спірних нежилих приміщень, зокрема у справі наявний договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 03.10.2013 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.10.2013 року.

Пунктом 6 вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

З огляду на викладені обставини справи та приписи чинного процесуального законодавства, суд приходить до висновку, про те, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити та накласти арешт на зазначене нерухоме майно (щодо якого є підтвердження належності його відповідачеві), оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема: у разі задоволення судом вимог позову та визнання договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 03.10.2013 року недійсним і витребування майна.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нежилі приміщення з №1 по №5, вітрини групи приміщень №68 в літері «А», загальною площею 61,62 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Стягувач: приватне підприємство "МАК" (код ЄДРПОУ 21682720, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).

Боржник: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, гуртожиток; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення до виконання один рік.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: