Ухвала

від 30.09.2014 по справі 2а-1670/740/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 вересня 2014 року м. Київ В/800/4274/14

№ В/800/4274/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про перегляд Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-1670/740/12 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський регіональний агроторговий дім»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газторг Україна»

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014 касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013 - без змін.

11.09.2014 (згідно штампу на поштовому конверті) ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на різне застосування судом касаційної інстанції норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Як на приклад неоднакового застосування цих норм ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 у справі № 2а-6580/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Рома» до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається ДПІ, відсутнє різне правозастосування, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Так, в ухвалі від 11.06.2014 Вищий адміністративний суд України, застосувавши норми пункту 201.10 ст. 201, пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, зробив висновок про правомірне декларування ТОВ «ППолтавський регіональний агроторговий дім» податкового кредиту за податковими накладними № 43 від 31.07.2011 та № 123 від 31.07.2011, виписаними ТОВ «Газторг Україна», незалежно від реєстрації цих податкових накладних в Єдиному державному реєстрі, оскільки сума податку на додану вартість за кожною із них не перевищує 100000,00 грн.

Що ж стосується ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 у справі № 2а-6580/12/2070, то в ній ці норми судом касаційної інстанції застосовані з врахуванням встановлених у судовому процесі обставин, що сума податку на додану вартість у кожній із податкових накладних, виписаних постачальниками в січні 2012 року та не зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, перевищує 10000,00 грн., у зв'язку з чим ці податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

З огляду на відсутність різного правозастосування до подібних правовідносин в зазначених в заяві судових рішеннях (податкові накладні, суми ПДВ на підставі яких включені до податкового кредиту, виписані в різні періоди і на різні суми, що і обумовлює відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України різні правові наслідки щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі) відсутні підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску до провадження з перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-1670/740/12 Полтавського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський регіональний агроторговий дім» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Газторг Україна» про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін Н.Г. Пилипчук М.О. Федоров В.П. Юрченко