Ухвала

від 30.10.2014 по справі 9/71

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2014 року Справа № 9/71

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого-суддіВоліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А., Шевчук С.Р., Суддів перевіривши матеріали касаційної скаргиВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області на постановувід 04.09.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду за скаргоюДочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на дії державної виконавчої служби щодовинесення постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження у справі№ 9/71 господарського суду Кіровоградської області за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доДочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" простягнення 8118556,70 грн. В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області не відповідає вимогам розділу ХП 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК) з таких підстав.

Відповідно до частини 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору. При цьому розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України в редакції Закону № 3674-VІ від 08.07.2011).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011.

Так, частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 218 гривень.

Отже, при поданні касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 винесену за результатами перегляду ухвали місцевого господарського суду скаржником мало бути сплачено судовий збір у сумі 609,00 грн., тоді як фактично за платіжним дорученням № 5402 від 02.10.2014 перераховано 852,60 грн. судового збору. При цьому у зазначеному платіжному дорученні у графі призначення платежу зазначено, що судовий збір сплачений у справі № 5013/1744/11 оскаржувана постанова суду від 27.08.2014.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі-Інструкція).

Згідно з пунктом 1.3. Інструкції, вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

З матеріалів касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області вбачається, що скаржником оскаржується постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 у справі № 9/71, тому платіжне доручення № 5402 від 02.10.2014 про сплату судового збору у сумі 852,60 грн. у справі № 5013/1744/11, додане до касаційної скарги у справі № 9/71, не може бути належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі у даній справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає поверненню скаржнику.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, пунктом 4 частини 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 у справі № 9/71 повернути скаржнику, а справу - до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючого судді : І.М. Волік

Судді : О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук