Постанова

від 29.10.2014 по справі 21/906/75/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 21/906/75/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В., суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Наумова А.М.; відповідача 1 - Лисюк А.М.; відповідача 2 - не з'явився; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 та на рішенняГосподарського суду Житомирської області від 21.05.2014 у справі № 21/906/75/13-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Нафта" доЖитомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області Державного підприємства "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 4)" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ВПП "Добробут-Сервіс" провизнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Нафта" (далі - ТОВ "Еліт Нафта") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби про визнання права власності на майно - бензин автомобільний А-92 в кількості 8 226 літрів вартістю 10, 49 грн. за одиницю вилученого майна, бензин автомобільний А-95 в кількості 9 444 літри вартістю 10, 69 грн. за одиницю вилученого майна; витребування майна - бензину автомобільного А-92 в кількості 8 226 літрів вартістю 10, 49 грн. за одиницю вилученого майна, бензину автомобільного А-95 в кількості 9 444 літри вартістю 10, 69 грн. за одиницю вилученого майна, бензину неетильованого АИ-95 Євро вид І клас В в кількості 5 582 літри вартістю 11, 05 грн. за одиницю вилученого майна - з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.01.2013 порушено провадження у справі № 21/906/75/13-г за позовом ТОВ "Еліт Нафта" до Державної податкової інспекції у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.05.2014 замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у місті Житомирі її правонаступником - Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Рішенням Господарського суду Житомирської області (суддя Вельмакіна Т.М.) від 21.05.2014 позов задоволено частково. Суд постановив витребувати від Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та повернути ТОВ "Еліт Нафта" майно - бензин автомобільний А-92 в кількості 8 226 літрів вартістю 10, 49 грн. за одиницю вилученого майна, бензин автомобільний А-95 в кількості 9 444 літри вартістю 10, 69 грн. за одиницю вилученого майна, бензин неетильований АИ-95 Євро вид І клас В в кількості 5 582 літри вартістю 11, 05 грн. за одиницю вилученого майна.

В частині визнання за ТОВ "Еліт Нафта" права власності на майно провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Державне підприємство "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 4)" (далі - ДП "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 4)") та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВПП "Добробут-Сервіс".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.) від 21.08.2014 пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду Житомирської області від 21.05.2014 в справі № 21/906/75/13-г змінено, виклавши даний пункт в наступній редакції:

"Витребувати від Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та від ДП "Підприємство Житомирської виправної колонії Управління Державної Пенітенціарної Служби України в Житомирській області (№ 4)", і повернути ТОВ "Еліт Нафта" майно: бензин автомобільний "А-95" в кількості 9 386 літрів вартістю 10, 69 грн. за одиницю вилученого майна; бензин автомобільний "А-92" в кількості 8 194 літрів вартістю 10, 49 грн. за одиницю вилученого майна; бензин неетильований АИ-95 Євро вид І клас В в кількості 5 545 літрів вартістю 11, 05 грн. за одиницю вилученого майна.

В задоволенні позову щодо витребування та повернення бензину автомобільного А-92 в кількості 32 літри, вартістю 10, 49 грн. за одиницю вилученого майна, бензину автомобільного А-95 в кількості 58 літрів вартістю 10, 69 грн. за одиницю вилученого майна та бензину неетильованого АИ-95 Євро вид І клас В в кількості 37 літрів вартістю 11, 05 грн. за одиницю вилученого майна, відмовити."

В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 21.05.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 та рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.05.2014 Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області подала касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в частині витребування майна та припинити провадження повністю.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права.

У касаційній скарзі Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області посилається на те, що вона не перешкоджає виконанню ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.02.2014 та пропонує позивачу отримати своє майно. Тому вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є безпідставною.

Окрім того, скаржник зазначає, що повернення майна позивачу, щодо якого було застосовано адміністративний арешт, виконується відповідно до вимог Податкового кодексу України та ніяким чином не пов'язане із цивільними правовідносинами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 15.10.2014.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 13.10.2014 № 05-05/1632 у зв'язку з відпусткою судді Кузьменка М.В. для розгляду касаційної скарги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 у справі № 21/906/75/13-г, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 15.10.2014 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Кузьменко М.В., судді Васищак І.М., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І. (доповідач), судді Васищак І.М., Грек Б.М.

ТОВ "Еліт Нафта" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.10.2014 розгляд касаційної скарги відкладено на 29.10.2014.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 27.10.2014 № 05-05/1701 у зв'язку з виходом з відпустки судді Кузьменка М.В. для розгляду касаційної скарги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 у справі № 21/906/75/13-г, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 29.10.2014 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Студенець В.І. (доповідач), судді Васищак І.М., Грек Б.М. сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Кузьменко М.В., судді Васищак І.М., Студенець В.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами за результатами фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів господарського об'єкту АЗС № 6, що належить ТОВ "Еліт Нафта", Державною податковою інспекцією у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби складено акт від 29.12.2012 № 0001/06/30/22. В ході перевірки було знято залишки товарно-матеріальних цінностей (ПММ) та відібрані з них проби.

За результатами проведених досліджень № 19/2-12.3/10068 від 28.12.2012 встановлено, що: бензин автомобільний А-92 в кількості 8 226 літрів не відповідає вимогам ДСТУ 4063.2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови"; бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063.2001 в кількості 9 444 літрів - не відповідає вимогам ДСТУ 4063.2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови"; бензин неетильований АИ-95 євро вид і клас В ДСТУ 4898.2001 в кількості 5 582 літрів - не відповідає вимогам ДСТУ 4898.2001 "Бензин автомобільний. Технічні умови".

На підставі вказаного, Державною податковою інспекцією у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби зроблено висновок, що наявні у ТОВ "Еліт Нафта" ПММ за своїми якісними характеристиками не відповідають якісним показникам, які відображені у первинних документах (сертифікатах та паспортах якості), наданих до перевірки, а тому Державною податковою інспекцією у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби складено протокол від 29.12.2012 № 1 про тимчасове затримання майна, а саме: бензину автомобільного А-95 в кількості 9 444 літри вартістю 10, 69 грн. за одиницю вилученого майна; бензину автомобільного А-92 в кількості 8 226 літрів вартістю 10, 49 грн. за одиницю вилученого майна, бензину неетильованого АИ-95 Євро виду І класу В в кількості 5 582 літри вартістю 11, 05 грн. за одиницю вилученого майна.

На підставі пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України начальником Державної податкової інспекції у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби прийнято рішення № 2/0/66-13 від 02.01.2013 про накладення адміністративного арешту вищевказаного майна ТОВ "Еліт Нафта", що містилося у трьох ємкостях, та знаходилося за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 54 (на загальну суму двісті сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень двадцять коп.).

Працівниками Державної податкової інспекції у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби 04.01.2013 складено Акт розпломбування і викачки вищевказаного майна. Відповідно до якого, як встановлено судом апеляційної інстанції, фактично була проведена викачка: з резервуару № 1 (з написом "А-95") в об'ємі 9 386 л, з резервуару № 2 (з написом "А-92") в об'ємі 8 194 л, з резервуару № 3 (з написом "А-95" Євро) в об'ємі 5 545 л. По завершенню викачки був проведений замір, яким встановлено, що залишок рідини в резервуарі № 1 (з написом "А-95") становить 58 л, в резервуарі № 2 (з написом "А-92") становить 32 л, в резервуарі № 3 (з написом "А-95 "Євро") становить 37 л. Викачати залишки неможливо в зав'язку з відсутністю технічної можливості.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ТОВ "Еліт Нафта" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання права власності на спірне майно та до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та ДП "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 4)" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У п. 16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 зазначено, що не підлягають розглядові в господарських судах справи у спорах, пов'язаних із здійсненням владних повноважень окремим державними органами. Водночас господарськими судами розглядаються на загальних підставах справи зі спорів за участю названих органів, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодування матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права);

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

З огляду на межі компетенції органів Державної податкової служби, господарські суди попередніх інстанцій не перевірили чи Державна податкова інспекція у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби при здійсненні перевірки щодо дотримання норм законодавства платниками податків перебувала з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, тобто чи Державна податкова інспекція у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби могла фактично оспорювати чи претендувати на таке право.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Також судами не було враховано роз'яснення, викладеного у абз. 3 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, в якому зазначено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що на час винесення рішення у даній справі право власності на майно відповідачем не оспорюється, дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для припинення провадження у справі за даною вимогою з посиланням на п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Державною податковою інспекцією у місті Житомир Житомирської області Державної податкової служби (замовник) та ВПП "Добробут-Сервіс" (виконавець) 26.11.2012 було укладено договір про реалізацію та зберігання безхазяйного майна № 49, за умовами якого виконавець зобов'язався за дорученням замовника за плату зберігати або реалізовувати передане йому майно (п. 1 договору).

Між ДП "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 4)" (зберігач) та ВПП "Добробут-Сервіс" (поклажодавець) 08.01.2013 було укладено договір зберігання № 95, за умовами якого зберігач зобов'язався зберігати нафтопродукти в кількості 23 125 літрів на суму 247 563, 65 грн., надалі майно, в порядку, визначеному даним договором зберігання.

Згідно з п. 3.1 договору, договір зберігання вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013.

Відповідно до акту приймання-передачі від 08.01.2013 ВПП "Добробут-Сервіс" передало, а ДП "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 4)" прийняло на зберігання нафтопродукти в кількості 23 125 літрів. Загальна вартість товару складає 247 563, 65 грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи в апеляційному господарському суді спірне майно знаходиться у "володінні" ДП "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 4)", без будь-яких на те правових підстав, оскільки договір зберігання закінчив свою дію 31.12.2013 та сторонами не продовжувався, і без безпосереднього волевиявлення власника даного майна - ТОВ "Еліт Нафта". Доказів повернення майна позивачеві судам не було надано.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння. По суті, це вимога власника, який не володіє майном, повернути майно в натурі.

До умов пред'явлення віндикаційного позову належать такі:

1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю;

2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи;

3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним.

4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав.

При цьому, об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.

Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦК.

Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 ЦК річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, задовольняючи вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, не перевірили наявності всіх умов пред'явлення віндикаційного позову, зокрема не встановили правову природу спірного майна, а саме до яких речей воно належить: визначених родовими ознаками чи індивідуально визначених речей, у зв'язку з чим дійшли невірного висновку щодо способу захисту порушеного права, який застосовується в даному випадку.

Згідно із ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111 10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.2014 та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.05.2014 у справі № 21/906/75/13-г скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.