Рішення

від 20.10.2014 по справі 911/897/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2014 р. Справа № 911/897/13

за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рей-Марк»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області;

про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та витребування з незаконного користування земельної ділянки

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від прокуратури: Підяш О.С. (посвідчення № 028911 від 17.09.2014 р.);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/897/13 за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рей-Марк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та витребування з незаконного користування земельної ділянки.

В ході попереднього розгляду справи № 911/897/13, рішення суду від 29.05.2013 року, яким в задоволенні позову відмовлено, та постанова апеляційної інстанції від 18.12.2013 року, якою позовні вимоги були частково задоволені, скасовані постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 року та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа № 911/897/13 прийнята суддею Т.П.Карпечкіним в порядку нового розгляду.

Також, в ході нового розгляду прокуратурою було подано заяву № 4г-13 від 04.08.2014 року про уточнення позовних вимог, в якій прокуратура зменшила позовні вимоги і просить за насліками розгляду спору розірвати спірний договір оренди та зобов'язати відповідача повернути спірну земельну ділянку.

Відповідачем наданий відзив на позов, в якому відповідач тпроти позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості з орендної плати на момент подання позову.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з клопотаннями відповідача та ненаданням сторонами витребуваних документів, необхідних для розгляду справи.

В судовому засіданні 20.10.2014 року прокуратурою уточнені позовні вимоги підтримано та надано додаткові пояснення по суті спору про те, що відповідач продовжує ігнорувати вимоги чинного законодавства і за результатами фінансово-господарської діяльності станом на 13.12.2012 року до державного бюджету не сплачено податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 223535,75 грн., що підтверджується довідкою ДПІ від 06.06.2014 року № 1516/9/10-13-25-00-21, а за результатами фінансово-господарської діяльності станом на 04.08.2014 року до місцевого бюджету не сплачено податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 183549,11 грн., що підтверджується довідкою ДПІ від 04.08.2014 року № 2082/9/10-13-25-00-21.

Відповідач в судове засідання 20.10.2014 року не з'явився, надав (нарочно) до канцелярії суду чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника. Однак, враховуючи встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України терміни розгляду справи, та оскільки відповідач повторно не з'явився, суд не вбачає підстав для задоволення його клопотання та відкладення розгляду справи.

У зв'язку з чим, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази та пояснення, господарський суд,

ВСТАНОВИВ

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором оренди земельної ділянки від 08.09.2009 року, зокрема, щодо внесення орендної плати, у зв'язку з чим на розгляд суду передано позовні вимоги щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки від 08.09.2009 року, укладеного між позивачем та відповідачем, скасування державної реєстрації даного Договору та витребування з користування відповідача орендованої земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час попереднього розгляду спору, 08.09.2009 року між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рей-Марк» (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва торгово-офісного, ресторанно-готельного комплексу, яка знаходиться в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області терміном на 49 років.

Згідно пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,0000 гектарів згідно з план-схемою, що додається. Земельну ділянку надано орендарю терміном на 49 років для будівництва торгово-офісного, ресторанно-готельного комплексу. Місце розташування земельної ділянки: на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3222457400:03:002:0074.

Пунктом 4 Договору встановлено, що згідно з витягом №10208 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, наданим управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області 30.07.2009 року, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, становить 8374233,60 грн.

Пунктом 6 Договору передбачено, що договір укладено на 49 років з дня його підписання сторонами та державної реєстрації.

Відповідно до пункту 6 Договору орендна плата за користування земельною ділянкою становить 5% в рік від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і вноситься орендодавцеві у вигляді щоквартальних платежів на рахунок орендодавця рівними частками. Орендна плата вноситься до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 34 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Даний Договір зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів Києво-Святошинського району 19.11.2009 року за №777 та здійснена державна реєстрація прав на землю на нерухоме майно за №040994700055 від 14.12.2009 року.

Як зазначено в позовній заяві, відповідач у період з березня 2012 року по лютий 2013 року не сплачував орендну плату, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 264091,43 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Києво-Святошинському районі.

Під час попереднього розгляду справи, судом встановлено, що станом на момент звернення з даним позовом до суду (12.03.2013 року - відмітка календарного штампу на конверті, у якому надійшла позовна заява) заборгованість з орендної плати у відповідача була вже відсутня, про що надано довідку Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 12.04.2013 року за №07-21/1821.

З урахуванням того, що відповідачем погашено існуючу в період з березня 2012 року по лютий 2013 року заборгованість з орендної плати (до моменту звернення з даним позовом до суду) та відсутністю претензій (майнових/немайнових) зі сторони орендодавця, суд першої інстанеції під час попереднього розгляду справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки ТОВ «Рей-Марк» не виконувались належним чином зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, і подальша сплата суми заборгованості за Договором оренди земельної ділянки не свідчить про відсутність факту порушення умов Договору оренди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року у справі № 911/897/13 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2013 року у справі № 911/897/13 та прийняте нове рішення, яким розірвано Договір оренди земельної ділянки від 08.09.2009 року, укладений між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Рей-Марк», витребувано з незаконного користування ТОВ «Рей-Марк» земельну ділянку загальною площею 9,00 га, розташовану в адміністративних межах Чабанівської селищної ради, з нормативною грошовою оцінкою - 8 374 233,60 грн., кадастровий номер №3222457400:03:002:0074. В решті позову відмовлено.

За наслідками касаційного перегляду судового рішення у справі № 911/897/13, постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 року рішення суду у справі № 911/897/13 скасовані з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 24.04.2014 року у справі № 911/897/13 наголошує, що обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть вважатися такими, що встановлені з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що судами у відповідності до умов Договору оренди земельної ділянки від 08.09.2009 року не було встановлено, в які строки (щоквартально, кожного місяця, тощо) і в якому розмірі повинна була вноситись орендна плата, чи носила така несплата оренди систематичний характер, не було належним чином перевірено обставин щодо дійсного розміру заборгованості з орендної плати за Договором оренди земельної ділянки станом на момент звернення прокурора з позовом у даній справі, а також не було досліджено належних доказів, в тому числі платіжних доручень про перерахування орендної плати, в підтвердження наявності такої заборгованості ТОВ «Рей-Марк» за вказаним Договором оренди.

Також судами попередніх інстанцій не було враховано, що як підставу для розірвання договору в разі істотного порушення договору на вимогу однієї сторони закон передбачає не тільки факт порушення договору другою стороною, а й обов'язково наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною і чи інша сторона договору значною мірою позбавилася того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що судами не з'ясовувалось.

Відповідно до ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Крім того, як передбачено ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як визначено п. 6 Договору орендна плата за користування земельною ділянкою становить 5% в рік від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і вноситься орендодавцеві у вигляді щоквартальних платежів на рахунок орендодавця рівними частками. Орендна плата вноситься до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 4 Договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, становить 8374233,60 грн.

Таким чином, річна орендна плата за Договором складає 418711,68 грн. і має вноситись щоквартальними платежами в рівних частках, тобто кожні три місячі по 104677,92 грн. до 15 числа наступного за звітним місяця.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з доданих до відзиву платіжних доручень, на які посилається відповідач, основна частина заборгованості була сплачена на початку березня 2013 року, тобто напередодні подання позову.

Таким чином, враховуючи, що заборгованість з орендної плати, на яку посилається прокурор, складала у період з березня 2012 року по лютий 2013 року 264091,43 грн., тобто за 2,5 квартали, і сплачена була лише на передодні звернення до суду, відповідні обставини свідчать про систематичний характер прострочення (більше ніж за два квартали). Також, на прострочену суму було нарахован 4696,15 грн. пені.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час звернення з позовом) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, оформленим у відповідній формі зі сторони органу місцевого самоврядування, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі» Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до п. 28 Договору до обов'язків орендаря серед інших входить своєчасна сплата орендної плати.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За приписами п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року за №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями) розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендної плати.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати за земельну ділянку, прострочення платежів мало систематични характер (більше двох періодів), що протягом березня 2012 року - лютого 2013 року позбавляло орендодавця, відтак і державний бюджет своєчасних грошових надходжень від орендних платежів. Відповідні обставини підтверджені наявною в матеріалах справи довідкою державної податкової інспекції.

Також, під час нового розгляду справи, прокуратура повідомила суду, що відповідач продовжує допускати порушення умов Договору оренди, чим завдає збитки державному бюджету у вигляду несплати земельного податку.

Зокрема, як вбачається з наданих прокуратурою додаткових пояснень № 4г-13 від 17.10.2014 року, відповідач продовжує ігнорувати вимоги чинного законодавства і за результатами його фінансово-господарської діяльності станом на 13.12.2012 року до державного бюджету не сплачено податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 223535,75 грн., що підтверджується довідкою ДПІ від 06.06.2014 року № 1516/9/10-13-25-00-21, а за результатами фінансово-господарської діяльності станом на 04.08.2014 року відповідачем до місцевого бюджету не сплачено податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 183549,11 грн., що підтверджується довідкою ДПІ від 04.08.2014 року № 2082/9/10-13-25-00-21. Відповідні обставини відповідачем не спростовані.

Посилання відповідача на подальшу сплату суми заборгованості за Договором, не свідчить про відсутність факту порушення умов Договору, оскільки сплата відбувалась з тривалими простроченнями на значну суму і відповідлач продовжує допускати порушення умов Договору.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 34 Договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Тобто, спірним Договором встановлено умови, за яких договір підлягає розірванню, та, таким чином, систематична несплата відповідачем орендної плати за землю є порушенням, наслідком якого, у будь-якому випадку, згідно з приписами норм статей 611, 651 Цивільного кодексу України, є розірвання договору.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги прокурора про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 08.09.2009 року, укладеного між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рей-Марк» у відповідності до приписів ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи ту обставину, що Договір оренди землі від 08.09.2009 року розривається в судовому порядку, що, в силу приписів Закону України «Про оренду землі», є підставою для його припинення, то в даному випадку як наслідок, позовна вимога прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодекс України, сплата судового збору покладається на відповідача в повному обсязі, в розмірі, що підлягав сплаті станом на момент подання позову.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 08.09.2009 року, укладений між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рей-Марк».

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рей-Марк» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 23-а, код 33396596) повернути земельну ділянку площею 9,00 га, розташовану в адміністративних межах Чабанівської селищної ради, з нормативною грошовою оцінкою - 8 374 233,60 грн., кадастровий номер № 3222457400:03:002:0074 в державу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рей-Марк» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 23-а, код 33396596) в дохід Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 31.10.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.