Постанова

від 28.10.2014 по справі 826/10036/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10036/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Денисенка Д.В., представника відповідача Анголенко Ольги-Марії В'ячеславівни, розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2014 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову з тих підстав, що постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» за період з 01.01.2013 по 01.03.2014.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 126 756,00 грн. за березень 2013 року - січень 2014 року.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік у сумі 120 418,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 10.06.2014 №222/1-22-08/38040207 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 25.06.2014 №0006202208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 150 523,00 грн., у тому числі: 120 418,00 грн. - основний платіж, 30 150,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 25.06.2014 №0006212208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 445,00 грн., у тому числі: 126 756,00 грн. - основний платіж, 31 689,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Водночас Слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 №0006202208 містить розбіжності в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки сума податкового зобов'язання яка зазначена прописом інша, ніж та, яка зазначена цифрами, а розрахунок фінансових санкцій (доданий до податкового повідомлення-рішення) містить іншу суму санкцій, ніж визначена податковим повідомленням-рішенням.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208, підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно з матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» (постачальник) укладено договір поставки від 01.03.2013 №3/1 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти пакувальні матеріали, матеріали господарського споживання, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах цього договору.

Позивач суду першої інстанції на підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 01.03.2013 №3/1; рахунків-фактури за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; виписок з банківських рахунків; товарно-транспортні накладні.

Однак, що стосується наданих позивачем товарно-транспортних накладних суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3.14 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року № 2 передбачено, що вибуття запасів для реалізації (крім товарів в роздрібній торгівлі) оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Форма товарно-транспортної накладної (ф. N 1-ТН) затверджена спільним наказом Мінтрансу та Мінстату від 29.12.1995 № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" (втратив чинність 10.12.2013 року, проте на час виникнення спірних правовідносин був чинним). Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи, повністю не відповідають вимогам закону щодо форми та змісту товарно-транспортної накладної, а отже не є належними в розумінні первинного документу.

Окрім того, суд першої інстанції вказав, що на обґрунтування ділової мети із придбання у товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» пакувальних матеріалів, позивачем вказано на використання їх у власній господарській діяльності, про що свідчать акти списання матеріалів, підписаних членами відповідної комісії.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що такі акти не є належним підтвердженням використання у господарській діяльності придбаних матеріалів у ТОВ «СК «Вардат сервіс», оскільки жодним чином не відображає у якому з господарських процесів використані матеріали, а саме: гофрокороби, мішки, піддони, плівки, скотчу, упаковки картонні.

Водночас слід також зауважити, що згідно з інформацією з електронного ресурсу http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html видами діяльності ТОВ «СК «Вардат сервіс» є:

- Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

- Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель (основний);

- Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад;

- Код КВЕД 42.13 Будівництво мостів і тунелів.

Тобто, виготовлення пакувальних матеріалів не заявлено ТОВ «СК «Вардат сервіс» при здійсненні реєстрації товариства.

Також, позивачем вказано на постанову господарського суду Запорізької області від 17.03.2014 у справі №908/604/14 (номер провадження справи 26/22/14) про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» банкрутом, та ухвалу цього суду від 25.04.2014 затвердження звіту ліквідатора товариства. Даний факт свідчить про неможливість виконання своїх зобов'язань, у тому числі податкових, Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс».

Окрім того, судом першої інстанції не взято до уваги посилання податкового органу на акт Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області від 26.03.2014 №137/22-06/38088338 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 08.02.2012 по 28.02.2014 та податку на прибуток за період з 08.02.2012 по 31.12.2013».

Проте, суд апеляційної інстанції вважає необхідним взяти до уваги вказаний акт з огляду на наступне.

B ході наведеної перевірки було встановлено, що TOB «CK «Вардат Сервіс» за період з січня 2013 по січень 2014 рік здійснив придбання товарів (робіт, послуг) на суму 400 269 283 грн., крім того ПДВ - 80 053 857 грн. від TOB «Біпонт» (код 38450605), TOB «Луксор - ЛТД» (код 38450673), TOB «Фрідом Лайф» (код 38488670), TOB «Надра Інтегровані рішення» (код 32705573), TOB «Таргет Констракшн» (код 38258857), але у зв'язку з відсутністю будь-яких ресурсів у даних підприємств вони самостійно нічого не виробляли а усі товари (роботи, послуги) проходили транзитом. У зв'язку з значними обсягами робіт та різноманітним їх складом, також відсутністю у даних підприємств:

- витрат пов'язаних з веденням господарської діяльності, а саме: придбання власних основних фондів, або їх оренда, матеріалів, палива, транспортних витрат та інших;

- знаходження TOB «CK «Вардат Сервіс» та TOB «Біпонт», TOB «Луксор - ЛТД», TOB «Фрідом Лайф» за одною адресою м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 114;

- недекларування господарських операцій у декларації з податку на прибуток постачальниками;

- відповідно до пояснень директора TOB «CK «Вардат Сервіс» Бесполденного Геннадія Григоровича, яке він надав в.о. начальника ОУ Ленінської ОДПІ підполковнику податкової міліції Пахолку І.В., він зазначив: «що ніяких господарських договорів від імені TOB «CK «Вардат Сервіс» він не заключав та не підписував, нікому не передавав таких прав, податкову звітність також не підписував, не відкривав рахунки у банках»;

- відповідно до пояснень Єрмакової Ірини Євгеніївни, яке вона надала в.о. начальника ОУ Ленінської ОДШ підполковнику податкової міліції Пахолку І.В., він зазначив: «никакой фінансово-хозяйственной деятельности ООО «Вардат Сервіс» (код 38088338) я не вела, договора с контрагентами не подписівала, налоговую и бухгалтер скую отчетность не вела, не подписівала и не сдавала, Печать предприятия я никогда не видела. О том, что я, являюсь представителем ликвидационной комиссии ООО «Вардат Сервис» мне ничего не известно, я об этом первый раз слышу. Никаких документов на это я не подписывала».

Таким чином, можна зробити висновок, що дані підприємства займалися лише оформленням даних операцій на папері, супроводжували рух коштів по банківським рахункам та формували витрати та податковий кредит для покупців- вигоданабувачів»

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, можна зробити висновок, що:

- діяльність ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» з «придбання» товарів та отримання послуг не мали реального характеру;

- відсутність основних засобів у ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» для транспортування та зберігання товару та здійснення робіт та надання послуг; встановлено, що такі операцій здійснювались лише з метою формування податкової вигоди та виходять за межі господарської діяльності, і як наслідок не викликають реальних змін майнового стану, тобто не є господарською операцією для ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС», а також за відсутності у посадових осіб підприємства правових підстав щодо бухгалтерського обліку зазначених операцій, у посадових осіб підприємства відсутні правові підстави щодо відображення в податковому обліку зазначених операцій.

Відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права декларування податкового кредиту, податкових зобов'язань, відповідно на визначення доходів та витрат, за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, у своєму рішенні вказав, що:

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс», первинні документи по господарським операціям не досліджувались;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав;

- згідно направлення на проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» від 22.05.2014 №1513/22-08 відповідачем мав перевірятись податковий період з 01.01.2013 по 01.03.2013, разом з тим висновки акту перевірки відносно позивача зроблені за період з березня 2013 року по січень 2014 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені доводи суду першої інстанції повністю спростовуються наведеними доказами та матеріалами справи.

Окрім того, що стосується посилання суду першої інстанції на те, що відповідачем мав перевірятись податковий період з 01.01.2013 по 01.03.2013, разом з тим висновки акту перевірки відносно позивача зроблені за період з березня 2013 року по січень 2014 року, то, дослідивши направлення на перевірку (а.с.197), податковим органом правильно вказано період, за який має перевірятися нарахування та своєчасності повнота сплати - з 01.01.2013 по 01.03.2014 року.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що право позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» за період з 01.01.2013 по 01.03.2014 не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому у позові слід відмовити.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві належить задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2014 року скасувати.

У позові відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 29.10.2014.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.