Ухвала

від 28.10.2014 по справі 823/833/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/833/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКЕМА» до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКЕМА» звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2014 року №0000052203, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 17 728,41 грн., №0000062203, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, в сумі 3545,68 грн.; повернути сплачений судовий збір стягнути.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду 01 серпня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 12.01.2011 року до 03.11.2011 року позивач переміщував через митний кордон України в режимі імпорту товар «продукт Pan Oil Extra Fluide Special») відповідно до контрактів від 22.10.2010 року №ЕС/МРІ/2010/1022, від 15.02.2011 №ЕС/МРІ/2011/0215, від 13.09.2011 року №ЕС/МРІ/2011/0913 згідно з такими митними деклараціями (далі МД): від 12.01.2011 року №902030001/2011/310016, від 13.01.2011 №902030001/2011/310021, від 13.04.2011 року №902030000/2011/300904, від 07.06.2011 року №902030001/2011/310419, від 03.11.2011 року №902030000/2011/303231.

Товар було класифіковано за кодом УКТЗЕД 1516209890 (ставка ввізного мита 10%) згідно з рішенням Черкаської митниці від 11.01.2011 року №КТ-902-0002-11 про визначення коду товару, яке зазначене у графі 44 кожної МД. Митне оформлення проведено на підставі таких документів від позивача: вантажно-митних декларацій, попередніх митних декларацій, накладних, книжок МДП, інвойсів, договорів з додатками та специфікаціями, актів фінансового контролю, сертифікатів походження товару, сертифікатів аналізу, актів про проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, інформаційного коду результатів митного огляду товарів і транспортних засобів, довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, пакувальних листів, харчових сертифікатів.

До 12.01.2011 року позивач декларував товар за самостійно визначеним кодом УКТЗЕД, що передбачав 8% ввізного мита, а після прийняття рішення Черкаською митницею за наслідками документальної перевірки від 11.01.2011 року до 28.11.2011 року код УКТЗЕД товару декларувався за ставкою ввізного мита 10%, про що, як вже зазначено, позивач вказував у графі 44 МД.

В подальшому подібний товар декларувався за кодом УКТЗЕД 1517909999 відповідно до рішення Черкаської митниці від 28.11.2011 року №КТ-902-0362-2011 (ставка ввізного мита 15%).

У зв'язку з викладеним, відповідач провів документальну невиїзну перевірку позивача, про що склав акт від 13.12.2013 року №36/23-00-22-03/34324056.

В акті зафіксовано порушення позивачем вимог митного законодавства неправильного визначення коду товару УКТЗЕД за вищевказаними п'ятьма МД у 2011 році, що спричинило заниження розміру ввізного мита на 17728,41 грн. та податку на додану вартість на 3545,68 грн., а всього на загальну суму 21274,09грн.

До такого висновку відповідач дійшов опрацювавши документи, на підставі яких здійснювалося митне оформлення декларацій, а також постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року у справі №2а/2370/3209/2011, рішення Черкаської митниці від 11.01.2011 року №КТ-902-0002-11 і від 28.12.2011 року №КТ-902-0362-2011, висновку ЦМУЛДЕР від 23.12.2011 №13.1-357, матеріалів веб-сайтів. Виявлено, що під час митного оформлення товарів, до яких приймалося рішення про визначення коду товару, що передбачає сплату мита за ставкою 15%, позивач додав документи, які були відсутні на час митного оформлення товарів за рішенням митниці про код товару, який передбачав сплату мита у розмірі 10%, а саме: технологія виробництва продукту (що дозволило провести аналіз досліджень фахівцями ЦМУЛДЕР зразків товару), висновок ЦМУЛДЕР з приводу дослідження хімічного складу продукту та технологічної схеми його виробництва.

Як зазначено в акті перевірки, визначальною при кодуванні товару виступає інформація щодо сировини та етапів переробки, яка міститься в технології виробництва.

За результатами перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 30.12.2013 року №00000102203 про донарахування сум мита в розмірі 26590,62 грн. (штрафна санкція 8864,21грн.) та № 00000112203 про донарахування ПДВ в розмірі 5318,52 коп. (штрафна санкція - 1772,84грн.).

За наслідками адміністративного оскарження ППР були скасовані Міністерством доходів і зборів України на суми штрафних санкцій у зв'язку з тим, що товар за МД декларувався на підставі рішення Черкаської митниці від 11.01.2011 про визначення коду товару.

У зв'язку з викладеним, 14.03.2014 року відповідач прийняв нові - оскаржувані ППР №0000052203 та №00000622203, якими донарахував грошові зобов'язання з ПДВ та мита на загальну суму 21 274,09 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади організації та здійснення митної справи в Україні, забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи на час виникнення спірних правовідносин, а саме, проведення перевірки позивача, врегульовані положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012, який набрав чинності з 01.06.2012р.

У відповідності до п. 5 розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються в порядку та на умовах, які діяли станом на останній день місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Кодекс.

Так, відповідно до п. 7 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 345 Митного кодексу України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Частиною 14 ст. 354 Митного кодексу України передбачено, що в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки ТОВ «ІКЕМА» стало виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій декларацій.

Такий аналіз здійснювався посадовою особою спеціалізованого підрозділу митниці у відповідності до п. 17 розділу ІІ Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 року №667. За результатами здійснення аналізу встановлено випадки неправильної класифікації товарів згідно УКТЗЕД підрозділами митного оформлення в тому числі і по деклараціям оформленим позивачем, що підтверджується службовою запискою відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Черкаської митниці від 06.01.2012 року.

Заниження податкових зобов'язань ввізного мита - 17728,41 грн., податку на додану вартість - 3545,68 грн., відповідач обґрунтовує порушенням ТОВ «ІКЕМА» вимог митного законодавства, а саме, порушення вимог Закону України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України» у частині повноти та достовірності декларування товарів, ввезених на митну територію України, у зв'язку з невірним визначенням коду товарів згідно УКТЗЕД за МД.

Перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність їх вимогам до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із наступного.

Методологія заповнення вантажної митної декларації визначена Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 року № 307 (із змінами та доповненнями).

Так, у відповідності до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.

Зокрема, у графі 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита, нарахована сума та спосіб платежу. При нарахуванні податку на додану вартість згідно ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» в якості основи нарахування зазначається митна вартість товару збільшена на суму ввізного мита.

Розмір ставки мита визначається Законом України «Про митний тариф України» для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТЗЕД.

Митні органи України для цілей класифікації (кодування) товарів при митному оформленні використовують товарну номенклатуру Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.01 № 2371-ІП «Про Митний тариф України» в редакції Закону України від 31.05.2007 № 1109-V, а саме, з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Згідно з Правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. При цьому, враховуються характеристики товару, які є визначальними для класифікації.

У відповідності з Правилом 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях та товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, що їх стосуються, за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

За змістом Правил 3с Основних правил інтерпретації класифікації товарів, у разі якщо товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вантажно-митних декларацій ідентичні товари були задекларовані TOB «ІКЕМА» за ВМД від 16.05.2008 року № 902030004/2008/310263; від 06.08.2009 року №902030004/2009/310329; від 28.09.2009 року № 902030004/2009/310442, від 04.11.2009 року №902030004/2009/310537; від 16.12.2009 року № 902030004/2009/310631; від 11.01.2010 року №902030001/2010/310007 із нарахуванням та сплатою митних платежів відповідно до задекларованого коду товару 2106 90 92 00 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита 8%), що має ознак порушення вимог податкового законодавства.

Під час перевірки було встановлено, що за вказаними ВМД TOB «ІКЕМА» було задекларовано товар «Раn Oil Extra Fluid Special», виробництва фірми «STEARINERIE DUBO» (Франція) за кодом 2106 90 92 00 згідно з УКТЗЕД: Готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої і оцет, тютюн та його замінники; різні харчові продукти; харчові продукти, в іншому місці не зазначені; інші; інші; без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5 мас. % молочних жирів, менш як 5 мас. % цукрози чи ізоглюкози, менш як 5 мас. % глюкози або крохмалю (ставка ввізного мита відповідно до Митного тарифу України - 8 %).

Відповідно до Опису продукту, наданого фірмою виробником, наявного у документах митного оформлення, даний товар являє собою олію рослинного походження - нейтральну, з низькою в'язкістю, майже без кольору, без смаку та запаху, яка рекомендується використовувати як змазку елементів конвеєрних ліній в кондитерській, хлібопекарській промисловості та яка не впливає на смак кінцевого продукту, оскільки завдяки своїй консистенції прилипає до форм та не змішується з продуктом, в тому числі з тістом, а також не пригорає і не гіркне; наноситься шляхом розпилення у невеликій кількості на виробничі лінії, де зазвичай проходить прилипання виробів.

Відповідно до техніко-технічної документації на продукт «Раn Oil Extra Fluid Special», наданій митниці при проведенні митного оформлення, даний товар визначено як харчовий інгредієнт, який складається із суміші тригліцеридів рослинного походження, що використовується для добавки в харчові продукти (кондитерські вироби) для покращення їх зовнішнього вигляду. Тригліцериди - ефіри органічних кислот та гліцерина, які є складовою частиною рослинних олій. Дані тригліцериди отримані з пальмової, пальмо ядрової та кокосової шляхом прямого синтезу гліцерину та суміші жирних кислот.

Так, згідно з УКТЗЕД до товарної позиції 1516 відносяться: Жири і масла тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці, - включаються - реетерифіковані жири, масла і олії (або так звані етерифіковані жири, масла та олії) - це іригліцериди, одержувані шляхом безпосереднього синтезу з гліцерину та суміші вільних жирних кислот або кислотних олій після рафінування.

Враховуючи Правила 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», пояснення до товарної позиції 1516 та пояснення до товарної позиції 2106, затверджених наказом Держмитслужби України від 31.01.2004 року №68 «Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД» (у редакції, чинній на час проведення митного оформлення вказаних ВМД), задекларований товар «Раn Oil Extra Fluid Special» був включений до товарної позиції 1516 та класифікувався за кодом 1516 20 98 90 згідно з УКТЗЕД (Жири та олії перинного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження; Жири, масла і олії тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці: жири і олії рослинні та їх фракції, інші) - ставка ввізного мита 10%.

В результаті перевірки встановлено, що TOB «ІКЕМА» при декларуванні в режимі імпорту товару «Раn Oil Extra Fluid Special», здійсненні нарахування та сплати митних платежів за вказаними ВМД було допущено порушення податкового законодавства.

Колегією суддів встановлено, що допущені позивачем порушення законодавства, які регламентують нарахування та сплату ввізного мита призвели до неправильного обрахування бази оподаткування ПДВ в порушення вимог п.4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (п. 188.1 ст.188 ПК України), що, в свою чергу, спричинило заниження податкового зобов'язання за вказаним податком на загальну 2 289,73 грн.

Так, враховуючи перевірку митним органом з дотриманням вимог п.п.54.3.6 п.54.3 ст.54, п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України та ст.ст.11, 313 Митного кодексу України 12.04.2011 року були виставлені податкові повідомлення №5 та №6 форми «Р» відповідно до яких були нараховані суми податкових зобов'язань на загальну суму 20 607,52 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКЕМА» оскаржило вказані податкові повідомлення №5 та №6 форми «Р» до Черкаського окружного адміністративного суду. За результатом розгляду вказаної справи постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а/2370/3209/2011, в позові TOB «ІКЕМА» було відмовлено, а податкові повідомлення №5 та №6 форми «Р» 12.04.2011 року були залишені в силі.

Враховуючи вищевикладене TOB «ІКЕМА» сплатило донараховані митні платежі та ПДВ, а всі подальші розмитнення товару «Раn Oil Extra Fluid Special» включались товариством до товарної позиції 1516 та класифікувались за кодом 1516 20 98 90 згідно з УКТЗЕД (Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження; Жири, масла і олії тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці: жири і олії рослинні та їх фракції, інші, інші, інші). При цьому TOB «ІКЕМА» в подальшому сплачувало ставку ввізного мита на рівні 10%.

Таким чином, розмитнення товару «Раn Oil Extra Fluid Special» за митними деклараціями від 12.01.2011 року № 902030001/2011/310016, від 13.01.2011 року № 902030001/2011/310021, від 13.04.2011 року № 902030000/2011/300904, від 07.06.2011 року № 902030001/2011/310419, від 03.11.2011 року № 902030000/2011/303231, з включенням TOB «ІКЕМА» такого товару до товарної позиції 1516 та класифікування за кодом 1516 20 98 90 згідно з УКТЗЕД, здійснювалось позивачем згідно прийнятого Черкаською митницею рішення про визначення коду товару від 11.01.2011 року № КТ-9020-0002-11.

Пунктом 4 Порядку визначено, що у разі скасування рішення відповідно до пункту 16 розділу III Порядку, протягом 24 годин після цього, у відповідну графу Реєстру в локальній електронній базі митного органу та до центральної бази даних ЄАІС Держмитслужби вноситься дата його скасування. Таких доказів суду, не зважаючи на зобов'язання, не надано.

У разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу III цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.

Отже, колегією суддів встановлено, що позивач порушень законодавства, декларуючи товар в режимі імпорту за МД, що підлягали перевірці, не вчинив і не може нести відповідальність за помилки, допущені відповідачем при визначенні коду УКТЗЕД товару і його пропуску на територію України.

Вказане підтверджується п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, згідно з яким грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Митний орган без достатніх для цього правових підстав переглянув власне рішення, прийняте за наслідками документальної перевірки, на підставі тих самих документів. Висновок ЦМУЛДЕР, на який посилався відповідач, стосувався партії товару за іншими МД, що не підлягали перевірці за актом, на підставі якого прийнято оскаржувані ППР у цій справі.

Таким чином, враховуючи, що декларування коду товару УКТЗЕД 1516209890 в графах 44 МД позивач здійснював на підставі рішення Черкаської митниці від 11.01.2011 року про визначення коду товару, прийнятого на підставі акту документальної перевірки, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року у справі №2а/2370/3209/2011, яким підтверджено правильність коду УКТЗЕД 1516209890 (10% ввізного мита), керуючись правовою позицією з аналогічної категорії справ Верховного суду (постанови від 21.02.2012 у справі № 21-813во10, від 12.06.2012 у справі № 21-181а12, від 21.01.2011 у справі № 21-64а10), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці про протиправність оскаржуваних рішень митного органу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.