ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2014 року м.Київ К/800/66789/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київмашпостачзбут» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київмашпостачзбут» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Київмашпостачзбут» звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, в якому просило: визнати протиправними дії щодо проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил та щодо складання акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 17 квітня 2013 року; визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24 квітня 2013 року; визнати протиправною та скасувати постанову від 11 червня 2013 року №196/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем проведено позапланову перевірку та винесено припис про усунення порушень з порушенням Порядку проведення перевірок №533, необґрунтовано віднесено нежитловий будинок, що перевірявся до об'єктів ІІ категорії складності, не визначено часу вчинення правопорушення - початку експлуатації об'єкту без введення його в експлуатацію, неправомірно складено протокол про правопорушення, на підставі якого винесено протиправну постанову про притягнення до відповідальності.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем перевищено строк, встановлений для проведення позапланової перевірки, перевірка проводилася за відсутності позивача та відповідачем не доведено належності одноповерхової прибудови до об'єктів ІІ категорії складності.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року задоволено апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову; відмовлено Приватному акціонерному товариству «Київмашпостачзбут» в задоволенні адміністративного позову.
При винесенні рішення суд апеляційної інстанції виходив із правомірності дій відповідача щодо проведення перевірки, обґрунтованості оскаржуваних припису та постанови.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство «Київмашпостачзбут» звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2013 року залишити в силі.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві проведено позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства «Київмашпостачзбут» щодо дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: нежилі приміщення підвалу (в літ. А), нежилі приміщення масандри (в літ.А), нежитловий будинок (літ. В), по вул.П.Сагайдачного, 23/8, у Подільському районі м.Києва. За результатами перевірки 17 квітня 2013 року складено акт.
Під час перевірки з виїздом на місце 26 березня 2013 року та 17 квітня 2013 року на вул.Сагайдачного, 23/8 у Подільському районі м.Києва встановлено, що за вказаною адресою розташовано триповерховий будинок, до якого прибудовано одноповерхову капітальну прибудову - нежитлову споруду. Станом на 17 квітня 2013 року відповідачем дозвіл на виконання будівельних робіт не видавався та не реєструвалося інших документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних і підготовчих робіт за вказаною адресою. У зв'язку з зазначеним, вказана одноповерхова будівля є самочинним будівництвом, а позивачем допущено порушення ч.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
24 квітня 2012 року відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивачу заборонено експлуатацію самовільно прибудованої одноповерхової капітальної прибудови до будинку на вул.Сагайдачного, 23/8, у Подільському районі м.Києва з 25 квітня 2013 року та зобов'язано усунути вказані порушення до 25 червня 2013 року.
28 травня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві відносно Приватного акціонерного товариства «Київмашпостачзбут» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
11 червня 2013 року відповідачем винесено постанову №196/13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою Приватне акціонерне товариство «Київмашпостачзбут» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в розмірі 51615 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок № 553).
Відповідно до п.2 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Положеннями п.5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
У п.6 Порядку №553 встановлено, що строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.
З акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 17 квітня 2013 року вбачається, що перевірка проводилася з виїздом на місце 26 березня 2013 року та 17 квітня 2013 року, а отже, відповідачем не перевищено встановлений Порядком №553 строк проведення перевірки.
Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Як встановлено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Згідно п.9 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2012 року відповідачем на адресу позивача направлялися оскаржуваний припис разом із актом перевірки та викликом, проте посадові особи позивача до відповідача не з'явилися та витребувані контролюючим органом документи не надали.
Інспекцією також позивачу направлявся протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 травня 2013 року та запрошення на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 11 червня 2013 року о 09.30 год., проте посадові особи позивача на вказану дату до відповідача не з'явилися та витребувані документи не надали.
Згідно таблиці М додатку М «Категорія складності об'єкта будівництва» ДБН В.1.2-14-2009 (Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ) на об'єктах І категорії складності не повинно постійно перебувати жодної людини.
Відповідно примітки 2 таблиці 1 ДБН В.1.2-14-2009 (Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ) вважається, що на об'єкті постійно є люди, якщо вони перебувають там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік. Людьми, які періодично відвідують об'єкт, вважаються ті, що перебувають там не більше трьох годин на добу.
Вищевказана одноповерхова будівля використовується позивачем під кондитерський цех, тобто є об'єктом, де постійно перебувають люди, а тому вона не підлягає віднесенню до І категорії складності.
Отже, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві правомірно визначено категорію складності об'єкта будівництва.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Абзац 3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність до експлуатації чи акті готовності до експлуатації об'єктів II категорії складності у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
За вказаними обставинами, Інспекцією правомірно застосовані положення Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування припису та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки позивачем не надано доказів, які б спростовували факти встановлених посадовими особами Інспекції порушень містобудівного законодавства, а відповідач при винесенні оскаржуваних припису та постанови діяв на підставі, у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством України.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київмашпостачзбут» відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2014 |
Оприлюднено | 07.11.2014 |
Номер документу | 41189316 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Голяшкін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні