6/642
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 р. № 6/642
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддісуддівКота О.В.Владимиренко С.В.Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафтогаз"
на рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 р. у справі № 6/642
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафтогаз"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзакордонвидобування"
проскасування рішення постійно діючого третейського суду
за участю представників:
позивача: Митрохович К.М.;
відповідача: Рибальченко Н.В.
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2008 р. у справі № 6/642 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 р. (судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Верховець А.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
. до 25.07.2009
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами ТОВ "Інтернафтогаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.10.2006 р. між ТОВ "Укрзакордонвидобування" та ТОВ "Інтернафтогаз" укладено договір № 34/06-Г (надалі –"Договір").
ТОВ "Інтернафтогаз" у 2007 році звернувся до ТОВ "Укрзакордонвидобування" з позовом про визнання недійсним Договору. Втім, рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2008 р. у справі № 20/348 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Як встановлено апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 6/642 дане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про третейські суди" (надалі за текстом –"Закон") третейська угода –це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. При цьому, як уточнює ст. 12 Закону, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Стаття 5 Закону визначає, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до п. 8.1 Договору сторони дійшли згоди, що всі спори (розбіжності), пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням дії Договору, які можуть виникнути при виконанні умов даного Договору, повинні вирішуватися шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди - в Постійнодіючому третейському суді при Асоціації "Газові Трейдери України" (надалі –"Третейський суд") в порядку, встановленому чинним законодавством України, положенням та регламентом Третейського суду.
Рішенням у справі № 20/348 встановлено, що пункт 8.1 (арбітражне застереження) Договору є укладеним, а його умови такими, що відповідають закону,
Враховуючи дійсність Договору, укладеного між сторонами, а також положення п. 8.1 останнього, колегія суддів оцінює як обґрунтований висновок господарських судів про безпідставність тверджень позивача стосовно відсутності третейської угоди між сторонами.
У зв'язку з невиконанням позивачем умов Договору, відповідач звернувся до Третейського суду з позовною заявою про стягнення 666 506,50 грн., яка була задоволена Рішенням вказаного суду від 18.09.2007 р. Даним рішенням у справі № 06/07 стягнуто на користь ТОВ "Укрзакордонвидобування" 666 506,5) грн. (581 233,08 грн. основного боргу, 141,75 грн. інфляційних, 22 000 грн. штрафу, 63 131,67 грн. пені), а також 10 000 грн. третейського збору.
Суди встановили, що у тексті оскаржуваного рішення зазначено, що жодна із сторін не заявила про відсутність у суду компетенції щодо переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи.
Відповідно до ст. 16 Закону у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. При цьому, ч. 2 ст. 16 Закону передбачає, що третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.
Господарські суди встановили, що сторони не використали вказане право, у зв'язку з чим головою Третейського суду розгляд справи № 06/07 призначено в складі одного третейського судді.
Пунктом 4 регламенту Третейського суду передбачено, що у випадку, коли сторони не скористались своїм правом визначення кількісного складу та персонального складу суддів, справа розглядається в складі одного судді. У випадку, якщо сторони не скористались своїм правом вибору, судді призначаються головою суду зі списку суддів третейського суду.
Дане положення регламенту кореспондується зі ст. 14 Закону, відповідно до якої сторони мають право вільно призначати чи обирати третейських суддів із затвердженого списку третейських суддів (у постійно діючих третейських судах). Тобто, обрання суддів є правом, а не обов'язком сторін, наслідком невикористання якого є призначення судді головою суду, що спростовує позицію скаржника.
Крім того, колегія суддів підкреслює, що ч. 3 ст. 51 Закону містить вичерпний перелік підстав для оскарження рішень третейського суду. При цьому, під час розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарські суди лише з'ясовують наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених ч. 3 ст. 51 Закону. У зв'язку з тим, що господарськими судами у справі № 6/642 не встановлено наявності таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком про відмову в задоволенні вимог ТОВ "Інтернафтогаз".
Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 р. у справі № 6/642 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафтогаз" –без задоволення.
Головуючий суддя О. Кот
судді С. Владимиренко
С. Шевчук
С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2009 |
Оприлюднено | 27.07.2009 |
Номер документу | 4119736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кот O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні