Постанова

від 21.10.2014 по справі 820/16006/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 жовтня 2014 р. № 820/16006/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Орлової А.О.

представника відповідача - Поярко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, треті особи: головний державний податковий ревізор - інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Давидян Д.С., головний державний податковий ревізор - інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Усіченко С.В. про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0002022205 від 02.09.2014 року в повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, наведені в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а отже й податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі вказаного акту є незаконними, та такими, що винесені з явним порушенням норм діючого законодавства України а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.09.2011 року та перебуває на обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с.73-74).

ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Гранд Монтана», щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 13.08.2014 року №1236/20/40/22/37875338, який отримано директором підприємства позивача 13.08.2014 року (а.с.51-52).

Посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області було складено акт відмови від підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки від 13.08.2014 року № 27/223/37875338 (а.с.56).

Як зазначено в вищевказаному акті, в ході перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ "Гранд Монтана" п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а саме ведення з порушенням встановленого порядку обігу товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 1520,00 грн.

На підставі акту перевірки від 13.08.2014 року №1236/20/40/22/37875338 ДПІ у Основ'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було прийняте податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до ТОВ "Гранд Монотана" на підставі ст. 20 Закону України №265 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3042,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно п.12 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавств і оподатковуються за правилами, що не передбачають обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Згідно вищевказаних норм Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктами 1, 3 і 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано під час судового розгляду, що в ході проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана" (м. Харків, вул.. Кузнечна, 32 А) фахівцями ГУ Міндоходів у Харківській області встановлено, що ТОВ "Гранд Монтана" не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товару, а саме: під час проведення фактичної перевірки відсутні накладні на товар який реалізується на суму 1520 ,00 грн.

Посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана", які були присутні при перевірці жодних зауважень до акту перевірки не зазначили, від зауважень відмовилися, що підтверджується актом перевірки.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні у ТОВ «Гранд Монтана» є в наявності та були в наявності під час проведення фактичної перевірки всі первинні документи, на підставі яких товариством ведеться облік товарних запасів відповідно до стандартів бухгалтерського обліку. Вказані документи знаходилися у бухгалтерії підприємства, яка безпосередньо здійснює бухгалтерський облік товарних запасів та на підставі цього формує податкову звітність. Директор ТОВ «Гранд Монтана» пропонував надати перевіряючим первинні документи, пов'язані з обліком товарів, на наступний робочий день.

Проте позивачем не зазначено наявність поважних причин не надання зазначених доказів під час перевірки.

Додатково суд враховує, що згідно приписів чинного законодавства в момент реалізації товарів суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити облік вказаних товарів за місцем їх реалізації, підтвердженням чого слід вважати наявність первинних документів (прихідних накладних і накладних внутрішнього переміщення тощо) в місці реалізації товарів.

Таким чином, відсутність у позивача обліку товарів за місцем реалізації (порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") створює підстави для застосування до нього санкцій, передбачених ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання позивача на абз.2 п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Так, згідно абз.2 п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

При цьому, податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Податкову звітність подають до податкових органів за підсумками звітного періоду у встановлений законодавством строк.

Враховуючи те, що податковим органом проведено перевірку з питань дотримання позивачем норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а не перевірку з питань податкової звітності, що виключає застосування ч.2 п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Отже, перевіряючи правомірність нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (ведення з порушенням встановленого порядку обігу товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 1520,00 грн., у зв'язку з відсутністю накладних на товар), суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог. Факт вчинення порушення встановлений матеріалами перевірки та податковим органом вірно застосована фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому в цій частині відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, дійшов висновку про порушення тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень належним чином доведені.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на відсутність порушення позивачем норм податкового законодавства, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що не підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що представником позивача у судовому засіданні подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та судового збору. В якому останній просить у разі ухвалення рішення по справі на користь ТОВ «Гранд Монтана» включити до судових витрат стягнення з Відновідача - Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області пропорційно до суми задоволених позовних вимог суму витрат ТОВ «Гранд Монтана» у загальному розмірі 1882,7 грн., що складається із витрат на правову допомогу в розмірі 1700,00 грн., судового збору у розмірі 182,70 грн.

Оскільки судом в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд зазначає що клопотання представника позивача на підставі ст. 94 КАС України про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та судового збору задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, треті особи: головний державний податковий ревізор - інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Давидян Д.С., головний державний податковий ревізор - інспектор ГУ Міндоходів у Харківській області Усіченко С.В. про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Монтана" (код ЄДРПОУ 37875338) судовий збір у розмірі 1644,30 грн., (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2014 року.

Суддя Єгупенко В.В.