Постанова

від 29.10.2014 по справі 816/3757/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3757/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представників позивача - Веснянко О.М., Варакути О.І.,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Нефтіда" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2014 року Приватне підприємство "Нефтіда" (далі - ПП "Нефтіда", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004252201/1741 від 12.09.2014, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 67 704,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити у повному обсязі. Стверджували, що господарська операція з придбання у ТОВ "Торговий дім Ветек" нафтопродуктів підтверджена всіма належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Вказували, що головною підставою для нарахування податкового зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням слугували висновки іншої перевірки контрагента позивача в частині неправомірності формування останнім податкових зобов'язань, тоді як жодним нормативно-правовим актом не передбачена відповідальність господарюючого суб'єкта за порушення законодавства, допущені третіми особами. Придбані нафтопродукти були в подальшому реалізовані ПТП "Нафтосервіс", яке здійснює відпуск пального на автозаправному комплексі кінцевим споживачам. Відтак, на думку позивача, висновки перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, у зв'язку з чим вважає податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у перевірений період платником був занижений податковий кредит з ПДВ, сформований за наслідками взаємовідносин із ТОВ "Торговий дім Ветек", оскільки за результатами перевірки вказаного контрагента встановлена відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів та, як наслідок, відсутність факту постачання товарів (робіт, послуг) в адресу підприємств - покупців. До того ж всупереч вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155, позивач не надав до перевірки журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, у якому повинен обліковуватися отриманий товар, доказів обліку нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП (додаток 34), у якому зазначається надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. У зв'язку з цим відповідач переконаний у безтоварності господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ "Торговий дім Ветек".

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ПП "Нефтіда" (місцезнаходження: квартал 101, б.10, кв. 15, м. Кременчук, Полтавська область) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 12.04.2005 (ідентифікаційний код 33588945), про що видано свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії А01 №360787 (а.с. 10). Позивач, згідно зі свідоцтвом №100338051, зареєстрований платником ПДВ 04.03.2009 (а.с. 12). Зареєстрованими видами діяльності ПП "Нефтіда" за КВЕД-2010, відповідно до даних Управління статистики у м. Кременчуці, є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням; роздрібна торгівля пальним (а.с. 11).

У період з 13.08.2014 по 19.08.2014 працівниками Кременчуцької ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий дім Ветек" за грудень 2013 року, результати якої оформлено актом від 27.08.2014 №2091/16-03-22-01-08/33588945 (а.с. 19-25).

Висновками акту перевірки встановлено порушення ПП "Нефтіда" вимог пп. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ всього у сумі 45 135, 50 грн. (за грудень 2013 року).

Не погодившись з виявленими перевіркою порушеннями, позивач подав заперечення на вказаний акт, за наслідками розгляду якого Кременчуцькою ОДПІ надана відповідь про обґрунтованість висновків контролюючого органу (а.с. 27-31).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем 12.09.2014 було винесене податкове повідомлення-рішення №0004252202/1741 (а.с. 17), яким ПП "Нефтіда" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 67 704,00 грн. (45 136,00 грн. - за основним платежем, 22 568,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіряючи спірний акт індивідуальної дії на предмет відповідності приписам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про заниження позивачем ПДВ за наслідками взаємовідносин з приводу придбання нафтопродуктів у грудні 2013 року у продавця - ТОВ "Торговий дім Ветек", який відноситься до групи ризикових платників податків у зв'язку з відсутністю на підприємстві документів первинного бухгалтерського обліку, майна, інших матеріальних ресурсів, управлінського та технічного персоналу тощо. При цьому відповідач, з посиланням на положення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, стверджує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках.

У зв'язку з цим та надаючи правову оцінку висновкам перевірки, судом буде досліджуватися факт здійснення господарської операції на предмет участі у ній осіб, на підставі чиїх документів позивач формував дані власного податкового обліку.

Так, в ході розгляду даної справи суд встановив, що 06.11.2013 між ТОВ "Торговий дім Ветек" (постачальник) та ПП "Нефтіда" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №212-06/11/13 (а.с. 32-36), за умовами якого покупець зобов'язується оплачувати та приймати нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання відповідно до специфікацій до даного договору.

Як пояснив представник позивача поставка здійснювалася автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару автомобільним транспортом здійснюється на умовах FСА франко-перевізник на естакаді наливу постачальника, розташованої за адресою: 65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 (згідно Інкотермс 2010), якщо інші умови поставки не були узгоджені сторонами в специфікації на поставку певної партії товару або додатковій угоді до даного договору. Пунтом 5.5 договору передбачено, що сторони, керуючись п. 7.5.3. Інструкції № 281 погодились, що автотранспортні засоби покупця з товаром під час їх відвантаження не пломбуються. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється представником покупця безпосередньо під час відвантаження товару в місці, відповідно до п. 5.1 даного договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Торговий дім Ветек" виписав на ім'я ПП "Нефтіда" податкові накладні № 81 від 04.12.2013 на суму 134 601,73 грн., у тому числі ПДВ - 22 433,62 грн. (а.с. 40), № 628 від 27.12.2013 на суму 136 046,80 грн., у тому числі ПДВ - 22674,47 грн. (а.с. 45) та № 629 від 27.12.2013 на суму 164,44 грн., у тому числі ПДВ - 27,41 грн. (а.с. 47).

На підставі вказаних податкових накладних позивач сформував податковий кредит з ПДВ, що відобразив у податковій декларації за грудень 2013 року.

На підтвердження товарності даної господарської операції позивач надав видаткові накладні (а.с. 38, 43) та товарно-транспортні накладні (а.с. 39, 44).

Як доказ здійснення оплати на користь ТОВ "Торговий дім Ветек" коштів за придбані нафтопродукти позивач надав платіжні доручення (а.с. 49-51) та картку рахунку (а.с. 52).

Вважаючи даний комплект документів первинного бухгалтерського обліку, який також надавався до перевірки, вичерпним позивач вважає цілком доведеним своє право на формування податкового кредиту за операціями з придбання нафтопродуктів у ТОВ "Торговий дім Ветек".

У зв'язку з цим слід зазначити, що коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, на час вчинення господарської операції, визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених норм слідує, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Одним із мотивів для висновку щодо заниження позивачем податкового кредиту з ПДВ в акті позапланової перевірки ПП "Нефтіда" міститься посилання на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім Ветек" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 по 28.02.2014 (а.с. 113-119), яким встановлено, що правочини, укладені з контрагентами вказаного господарюючого суб'єкта порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Надаючи оцінку наведеним мотивам, суд відкидає їх як неналежний доказ, оскільки жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Натомість суд визнає належними доводи відповідача щодо відсутності у позивача ряду документів, які підтверджують факт отримання товару саме від ТОВ "Торговий дім Ветек", як того вимагає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155.

Так, на підтвердження факту транспортування товару, придбаного у ТОВ "Торговий дім Ветек", позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні від 04.12.2013 № б/н та від 27.12.2013 № б/н (а.с. 39, 44) в яких автопідприємством значиться ПТП "Нафтосервіс", замовником - ПП "Нефтіда", вантажоодержувачем - ПП "Нефтіда". Пункт навантаження - вул. Шкодова гора, 1/1, м. Одеса, автоестакада ОНПЗ, автомобіль МАЗ державний НОМЕР_2, водій - ОСОБА_4, причіп - державний НОМЕР_1, пункт розвантаження - вул. Шабська, 1-в, с. Салгани, Білгород-Дністровський район, Одеська область. Відпуск нафтопродуктів здійснив ТОВ "Торговий дім "Ветек", що підтверджується печаткою на даних товарно-транспортних накладних.

Крім товарно-транспортних накладних факт участі в операціях з поставки нафтопродуктів ТОВ "Торговий дім "Ветек" позивач підтверджує податковими накладними та видатковими накладними, про які зазначалося вище.

Інших документальних доказів реальної участі ТОВ "Торговий дім "Ветек" в даній господарській операції позивач не надав у зв'язку з їх відсутністю.

Разом з цим пунктом 7.1 договору поставки нафтопродуктів №212-06/11/13 від 06.11.2013 визначено, що приймання товару покупцем проводиться відповідно до вимог Інструкції №281, а також інших нормативно - правових актів України, що застосовуються до даного договору. Пунктом 2.1 договору визначено, що для цілей цього договору, якщо сторони прямо не домовились про інше, застосовуються наступні визначення основних термінів: Інструкція № 281 - Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008.

Так, Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281/171/578/155) встановлено єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів.

Пунктом 1 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.1.1 Інструкції №281/171/578/155 визначено, що приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір).

Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом визначено пунктом 5.4 Інструкції №281/171/578/155, у відповідності до якого перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.

Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції №281/171/578/155 на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Облік руху нафти і нафтопродуктів визначено пунктом 14 Інструкції №281/171/578/155, відповідно до якого під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження (п. 14.1).

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів резервуарами місткістю до 100 м 3 , ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту (п. 14.4).

Всупереч наведеному порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів позивач ні під час перевірки, ні в ході розгляду справи в суді не надав передбачених Інструкцією №281/171/578/155 документів, які б могли достовірно підтвердити факт придбання нафтопродуктів саме у ТОВ "Торговий дім Ветек" та подальший їх облік, а саме: журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, у якому повинен обліковуватися отриманий товар; докази обліку нафтопродуктів із записом у журналі вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП; товарна книга кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день та їх залишки на кінець дня.

З метою з'ясування фактичних обставин поставки дизельного пального та бензину у позивача відібрано пояснення, з урахуванням яких суд встановив наступний ланцюг від виробника до кінцевого споживача: ВАТ "Нафтан", Білорусь та NIS a.d. NOVI SADOIL, Сербія - виробники дизельного палива та бензину, ТОВ "Торговий дім Ветек" - первинний набувач, ПП "Нефтіда" - вторинний набувач, ПТП "Нафтосервіс" - автозаправний комплекс, який реалізовує нафтопродукти кінцевим споживачам.

Як пояснив представник позивача, придбані у ТОВ "Торговий дім Ветек" нафтопродукти відвантажувалися на естакаді наливу постачальника у транспорт належний ПТП "Нафтосервіс", який одразу прямував до автозаправного комплексу ПТП "Нафтосервіс", де і здійснювалася прийомка товару за кількістю і якістю відповідно до вимог Інструкції №281/171/578/155. Тобто попередній контроль самим позивачем під час придбання нафтопродуктів у ТОВ "Торговий дім Ветек" не здійснювався, відповідні документи замірів отриманого пального не складалися.

Відсутність вказаних документів суд розцінює як відсутність як такого факту поставки товару від ТОВ "Торговий дім Ветек" до ПП "Нефтіда", оскільки інших правил оформлення відпуску нафтопродуктів автотранспортом ні договором №212-06/11/13 від 06.11.2013, ні Інструкцією №281/171/578/155 не передбачено. На думку суду саме ці документи могли б містити відомості про всіх учасників, які приймали участь у переміщенні палива, у тому числі й про ТОВ "Торговий дім Ветек".

На питання суду щодо доцільності залучення до участі у господарській операції двох посередників у ланцюгу від виробника до кінцевого споживача, представник позивача пояснив це відсутністю у ПТП "Нафтосервіс" достатніх коштів для придбання оптової партії товару, розрахунок за який здійснюється поступово в ході надходження коштів, отриманих від реалізації пального на автозаправному комплексі кінцевим споживачам.

Досліджуючи обставини транспортування нафтопродуктів від ТОВ "Торговий дім Ветек" до ПП "Нефтіда" суд звертає увагу на надані як доказ транспортування товарно - транспортні накладні, оформлені за участю ТОВ "Торговий дім Ветек" (а.с. 39, 44), які ідентичні за своїм змістом товарно-транспортним накладним, що надані позивачем як доказ подальшого транспортування придбаного товару до ПТП "Нафтосервіс" (а.с. 130, 134), за винятком лише зазначеного у них замовника та вантажоодержувача. При цьому у товарно-транспортних накладних, за якими позивач доставив нафтопродукти до ПТП "Нафтосервіс" місцем навантаження значиться та ж сама адреса: вул. Шкодова гора, 1/1, м. Одеса, при тому, що у графі "Відпустив" значиться відмітка ПП "Нефтіда". Ця обставина, у свою чергу, свідчить про відсутність будь-якої економічної доцільності у залученні до даної господарської операції ТОВ "Торговий дім Ветек", за відсутності якого позивач має можливість придбати та отримати пальне безпосередньо у виробника.

У світлі наведених обставин слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість визначеного податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно підтвердити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

За даними позивача чистий прибуток до оподаткування за поставкою 04.12.2014 становить 2 056,81 грн., а за поставкою 27.12.2013 - 2 150,89 грн. (а.с. 198, 199).

Відповідно до електронних баз податкової звітності податкове зобов'язання ТОВ "Торговий дім Ветек" до теперішнього часу в бюджет не сплачено (а.с. 104).

Відтак, суд приходить до висновку, що участь ТОВ "Торговий дім Ветек" в господарських операціях з поставки нафтопродуктів позивачу позбавлена будь-якої ділової мети, зумовлена лише метою мінімізації платником податків власних податкових зобов'язань, які підлягають сплаті в бюджет.

Тому первинні документи, надані ПП "Нефтіда" на підтвердження факту придбання товару за договором постачання нафтопродуктів №212-06/11/13 від 06.11.2013, не є достовірними та не можуть підтверджувати право товариства на формування податкового кредиту.

Разом з цим позивач повністю підтвердив факт використання невідомо де придбаного пального у власній господарській діяльності шляхом його реалізації ПТП "Нафтосервіс" за договором постачання нафтопродуктів №05/13 від 07.11.2013 (а.с. 53).

Проте обставини даного договору не стосуються предмету позову, а тому дослідженню не підлягають.

Отже відповідач, діючи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно визначив платнику розмір грошового зобов'язання з ПДВ, що свідчить про законність спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин позовні вимоги суд визнає необґрунтованими, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03.11.2014.

Суддя Є.Б. Супрун