Постанова

від 05.11.2014 по справі 910/6869/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р. Справа№ 910/6869/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофудз» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. (суддя Грєхова О.А.) у справі № 910/6869/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-

Буделемент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофудз»

про повернення коштів (44 382, 20 грн.)

Представники сторін:

від позивача: Полумисний В.В. (довіреність від 23.09.2013р.);

від відповідача (скаржник): не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент», вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофудз» 44 382, 20 грн. основного боргу та судові витрати.

Ухвалою суду від 24.07.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофудз», у якій, скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 01 липня 2014 року по справі № 910/6869/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофудз» про стягнення заборгованості у розмірі 44 382, 20 грн. скасувати повністю і припинити провадження у справі.

У зв'язку із зміною складу суду розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014р., апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження зміненим складом суду ухвалою від 04.11.2014р..

Скаржник з прийнятим рішенням категорично не погоджується, вважає його таким, що ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно викладеного в апеляційній скарзі:

- суд дійшов помилкових висновків про можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України у відношенні до вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 44 382, 20 грн., оскільки у постанові Верховного Суду України, на яку зроблено посилання судом першої інстанції міститься висновок згідно якого, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України;

- правовим наслідком заяви про розірвання договірних відносин як одностороннього правочину є виникнення, на підставі п. 5.4 договору, зобов'язань у відповідача (відповідно до п. 4 ст. 653 ЦК України) повернути грошові кошти позивачу після реалізації обладнання за виключенням 10% від суми, вказаної у п. 2.1 договору;

- права та обов'язки, що виникли на підставі односторонньої відмови позивача від договору визнаються сторонами спору; предметом спору між сторонами, який заявлено у позовній заяві, є момент виникнення цих прав та обов'язків, пов'язаний з фактом реалізації обладнання; кожна сторона надала до суду матеріали на підтвердження своїх підстав для визначення моменту виникнення прав та зобов'язань за п. 5.4 договору.

Представник позивача в судовому засіданні відзначав про необґрунтованість доводів апелянта, та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги поданої ТОВ «Укртехнофудз».

Заперечення на апеляційну скаргу викладені письмово у відзиві та додаткових поясненнях до відзиву (зареєстровані за вхідним суду № 09-11/13062 від 09.09.2014р., № 09-11/16639 від 04.11.2014р.) в яких позивач просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а скаргу відповідача без задоволення.

Апеляційне провадження у справі зупинялось у зв'язку із призначенням по справі судової експертизи та було поновлено ухвалою від 23.10.2014р. при надходженні матеріалів справи з експертної установи з повідомленням про неможливість проведення експертизи за відсутності фахівців відповідної категорії.

В судове засідання не з'явились представники скаржника (ТОВ «Укртехнофудз», однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Ухвала про поновлення апеляційного провадження та призначення судового засідання по розгляду апеляційної скарги на 05.11.2014р., яка надсилалась судом за адресою представника ТОВ «Укртехнофудз» згідно поданого до матеріалів справи клопотання (зареєстроване за вхідним суду № 09-11/11810 від 08.08.2014р.) повернуто поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання, що свідчить про виконання судом обов'язку та належне повідомлення учасника процесу про судовий розгляд (ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.).

У апеляційній скарзі викладені підстави з яких, за твердженням скаржника підлягає скасуванню прийняте судом першої інстанції рішення у справі, такі суду є зрозумілими, не потребують додаткового роз'яснення представником.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що згідно укладеного між сторонами договору № 01-10/2009 від 06.10.2009р. позивачем на користь відповідача було проведено оплату на суму 90 218 грн., прийнято товару на суму 26 814 грн., а повернення коштів в розмірі 44 382, 20 грн., що складає залишок неприйнятого виконання за договором (63 404 грн.) за виключенням 10% вартості товару вказаного в п. 2.1 договору (190 218 грн.) обумовлено умовами договору, а саме: п. 5.4 договору.

Спір у зв'язку з виконанням договору №01-10/2009, поверненням частини сплачених коштів на умовах вказаного договору, розглянуто в судовому порядку в межах справи № 5011-9/15645-2012, рішення у якій прийнято 28.03.2013р. Господарським судом міста Києва, таке набрало законної сили, а обставини, встановлені вказаним рішенням суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, в силу положень ч. 3 ст. 35 ГПК України (до ст. 35 ГПК України внесено зміни Законом України від 17.04.2014р. «Про внесення зміни до статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звільнення від доказування», який набрав чинності з 08.05.2014р.).

Так, приймаючи рішення у справі № 5011-9/15645-2012 за вимогами позивача про стягнення з відповідача 63 404 грн. передплати за договором № 01-10/2009 від 06.10.2009р. суд виходив з того, що зобов'язання сторін по договору припинилися шляхом розірвання договору вчиненням замовником односторонньої відмови від договору, право на яку встановлено умовами договору, та через непідтвердження під час розгляду справи факту реалізації виконавцем (ТОВ «Укртехнофудз») обладнання, виготовленого за договором № 01-10/2009 та визначеного специфікацією у п. 1, 2, 4 після відмови замовника від договору (02.02.2013р.), враховуючи, що на момент звернення позивача до суду та на момент вирішення справи судом, права позивача, як замовника по договору на повернення коштів, сплачених по договору, в зв'язку з відмовою від договору, порушені виконавцем не були, у задоволенні вимог позивача було відмовлено.

Звертаючись до суду з позовною заявою, яка прийнята до розгляду у даній справі, позивач стверджував, про фактичну відсутність у відповідача обладнання виготовленого саме за договором № 01-10/2009 від 06.10.2009р. з посиланням на систематичне ігнорування звернень ТОВ «Орієнтир-Буделемент», бездіяльність щодо виконання відповідачем обов'язку передбаченого п. 5.4 договору № 01-10/2009, яке, на думку позивача, свідчить про ухилення від виконання зобов'язання що порушує права позивача.

Таким чином, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 44 382, 20 грн., а підставами заявленої вимоги є обставини ухилення відповідача від виконання зобов'язання передбаченого п. 5.4 договору (повернення отриманих за договором коштів після реалізації обладнання за виключенням 10% від суми вказаної у п. 2.1 договору) при відсутності у відповідача обладнання виготовленого за договором.

В обґрунтування своїх порушених прав, які підлягають судовому захисту, позивачем надані суду надіслані відповідачу вимоги, зокрема за вих. № 154 від 23.05.2013р., № 214 від 08.07.2013р., № 254 від 27.08.2013р., № 290 від 21.10.2013р., № 309 від 12.11.2013р., № 44 від 14.03.2014р., отримані відповіді від відповідача та роздруківку інтернет-сторінки з сайту відповідача. Тобто, позивач, посилаючись на зазначені обставини, існування яких підтверджено вже після прийняття судового рішення у справі № 5011-9/15645-2012, звернувся до суду за захистом від таких порушень своїх прав відповідачем.

Виходячи із зазначеного, судом відхиляються доводи апеляційної скарги в частині наявності підстав для припинення провадження у даній справі, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. у справі № 5011-9/15645-2012 прийнято між сторонами даного спору, про той же предмет, однак за інших підстав позову (які змінились після прийняття рішення у вказаній справі).

При цьому, вірними знаходить суд посилання апелянта на предмет дослідження при вирішенні даного спору, що пов'язується, зокрема з необхідністю підтвердження чи спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і такими є з'ясування в судовому порядку моменту виникнення відповідних прав позивача та обов'язків відповідача щодо виконання зобов'язання визначеного п. 5.4 договору обумовлених фактом реалізації обладнання, з урахуванням представлених сторонами доказів.

В силу укладення між сторонами договору, відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання, регулювання яких на законодавчому рівні визначено положеннями глави 54 та глави 61 Цивільного кодексу України, що вірно визначено судом першої інстанції.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки, положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Згідно п. 5.4 договору, при односторонньому розірванні договірних відносин за ініціативою замовника, оплачені на цей період грошові кошти повертаються виконавцем після реалізації даного обладнання, за виключенням 10% від суми вказаної в п. 2.1.

Заява про розірвання договірних відносин від 06.02.2013р. за вих. № 26 в копії залучена до матеріалів справи, її отримання відповідачем не заперечується, що відповідно свідчить про розірвання договору за ініціативою замовника та виникнення зобов'язання виконавця повернути грошові кошти відповідно до погоджених сторонами умов (після реалізації даного обладнання, за виключенням 10% від суми вказаної в п. 2.1).

Належних доказів настання зазначених обставин, а саме: реалізації обладнання виготовленого за договором № 01-10/2009 від 06.10.2009р., матеріали справи не містять, в цій частині доводи позивача спростовуються наданими відповідачем доказами (копія балансу станом на 31.03.2014р. з розшифровкою сальдо по рахунку 281 «товари на складі; місця зберігання», акт огляду обладнання від 10.06.2014р., аркуш справи 57, 60, 68).

Окрім того, доводи позивача про фактичну відсутність у відповідача обладнання передбаченого п. 1, 2 специфікації до договору № 01-10/2009 обґрунтовуються лише запереченнями представників ТОВ «Орієнтир-Буделемент» присутніх на огляді 14.06.2014р., 05.09.2014р. з тих підстав, що довжина наданого для огляду шнекового транспортера № 1 складає 7м 60 см, а не 8 м, як це передбачено п. 1 специфікації, а довжина наданого для огляду транспортера № 2 складає 9 м 60 см, а не 10 м, як це передбачено п. 2 специфікації.

В даному випадку, здійснені виміри довжини наданих для огляду шнекових транспортерів, відхилення від показників вказаних у специфікації тощо, свідчать лише про вчинення вказаних дій (заміри довжини обладнання), однак, не підтверджують факту реалізації обладнання виготовленого на замовлення позивача згідно договору № 01-10/2009.

Позивачем документально не підтверджено, що надане для огляду обладнання було виготовлене не за договором № 01-10/2009, оскільки факт зміни довжини транспортера шнекового саме згідно замовлення ТОВ «Орієнтир-Буделемент» підтверджено актом здачі-приймання робіт згідно договору № 01-10/2009 від 06.10.2009р. від 28.10.2009р., за яким прийнято виконання робіт передбачених п. 7 специфікації (аркуш справи 11, 117).

Як те визначено п. 1.2 договору: у додатку № 1 (специфікації) вказані кількісні показники та перелік обладнання, а згідно з п. 5.3 договору, у випадку невідповідності виготовленого обладнання погодженим схемам і параметрам, виконавець своїми силами усуває всі пред'явлені претензії протягом 5-ти днів з моменту їх письмової заяви.

Документального підтвердження наявності письмових заяв з викладеними претензіями до виготовленого згідно замовлення по договору обладнання в порядку передбаченому договором (п. 5.3) позивачем суду не представлено, а відтак посилання позивача на невідповідність обладнання, яке пред'являлось відповідачем для огляду, умовам та параметрам. не є належними доказами відсутності у відповідача чи реалізації такого обладнання відповідачем після його виготовлення.

Відповідно до наданих відповідачем пояснень, що підтверджені змістом встановлених вимог які використовуються ТОВ «Укртехнофудз» до виготовлення виробів, згідно Системи менеджменту якості ISO 9001-2008, зберігання технічного завдання на нестандартну продукцію передбачено на протязі 3 років (п. 6.3.3, аркуш справи 126), а конструкторські креслення на стандартну продукцію вміщені у згаданій Системі менеджменту якості ISO 9001-2008.

Враховуючи наведене, обставини на які посилається позивач визнаються судом недоведеними, що відповідно не підтверджує факту порушення прав позивача встановлених умовами погодженого ним договору на повернення коштів в сумі 44 382, 20 грн. та є підставою для відмови у задоволенні заявленого позову.

При цьому, застосування судом першої інстанції при вирішенні спору положень ст. 1212 ЦК України є помилковим, оскільки між сторонами у даній справі, було укладено договір від 06.10.2009р., а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім в рахунок оплати за обладнання виготовленого за таким договором, у зв'язку з чим кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам щодо застосування положень ст. 1212 ЦК України, які викладені Верховним Судом України у постанові від 22.01.2013р. у справі № 5006/18/13/2012 (3-69г12), також і у постанові від 02.10.2013р. у справі № 6-88цс13 на яку, у оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції зроблені посилання, а такі обов'язкові до врахування при прийнятті рішення, в силу положень ч. 3 ст. 82 ГПК України.

Розірвання договору № 01-10/2009 від 06.10.2009р. в односторонньому порядку з ініціативи замовника, що відповідає умовам договору не суперечить чинному законодавству, не свідчить про відсутність правової підстави набуття відповідачем грошових коштів в сумі 44 382, 20 грн., оскільки відбулось припинення договору вже після набуття грошових коштів за достатніх правових підстав (в межах договору, який не визнаний недійсним, був правовою підставою виникнення відповідного права на отримання коштів та обов'язку здійснити таку оплату).

Про відсутність правової підстави набуття коштів у разі припинення договору (в тому числі і у випадку розірвання договору) можливо стверджувати саме тоді, коли такі грошові кошти були сплачені після припинення договору у встановленому порядку, про що відповідно і вказувалось у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013р. у справі № 6-88цс13.

Згідно з правовою позицією викладеною у зазначеній постанові Верховного Суду України від 02.10.2013р., у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу.

За наведених обставин, обґрунтованими є доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині прийнятого рішення про задоволення вимог позивача, що є підставою для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги ТОВ «Укртехнофудз».

Згідно вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофудз» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. № 910/6869/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орієнтир-Буделемент» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності 28-А, ідент. код 36108100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофудз» (03143, м. Київ, вул. Заболотного 15, ідент. код 35380525) 913, 50 грн. (дев'ятсот тринадцять гривень 50 копійок) судових витрат за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/6869/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка