Рішення

від 23.10.2014 по справі 910/11702/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11702/13 23.10.14

За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ"

про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про визнання договору іпотеки припиненим

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом) Доценко О.С. (дов. № 1-132000/6459 від 09.04.2014 року) від відповідача (за первісним позовом)не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23 жовтня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ" про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 1 491 372,72 грн., та 124 577,54 грн. пені за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 року.

14.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "АГНІ" подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договору іпотеки № 5151/0307 від 30.03.2007 року, яким було забезпечено виконання зобов'язання за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 року припиненим.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за первісним позовом погашено заборгованість за кредитним договором, а отже іпотечне зобов'язання вважається припиненим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року у справі № 910/11702/13 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року, первісний позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1 491 372 грн. 72 коп., пеню в розмірі 124 577 грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 319 грн. 01 коп. У задоволені зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі № 910/11702/13 рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГНІ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року у справі № 910/11702/13 та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в задоволенні первісних позовних вимог, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Постановою Вищого господарського суду від 15.05.2014 року у справі № 910/11702/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року у справі №910/11702/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 року за № 04-23/225 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 910/11702/13 передана на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11702/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.06.2014 року.

17.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та письмові пояснення по справі. У поданому відзиві представник позивача за первісним позовом зазначив, що доводи відповідача за первісним позовом викладені у зустрічній позовній заяві є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки умовами укладеного між сторонами Договору про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 року передбачено нарахування відсотків за весь період користування кредитними коштами. Позичальник продовжував користуватись кредитними коштами відповідно зобов'язаний сплачувати відсотки за їх користування та штрафні санкції за невчасне їх повернення.

18.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 19.06.2014 року не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 19.06.2014 року представник позивача за первісним позовом надав документи, на виконання вимог ухвали суду та заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 03.07.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року справу № 910/11702/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/11702/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 31.07.2014 року.

10.07.2014 року представник відповідача за первісним позовом через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року справу № 910/11702/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11702/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 року.

У судовому засіданні 31.07.2014 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.08.2014 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

12.08.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 12.08.2014 року представник позивача заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 року розгляд справи було відкладено на 16.09.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року справу № 910/11702/13 передано для розгляду судді Пригуновій А.Б., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року суддя Пригунова А.Б. прийняла справу № 910/11702/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 23.10.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/11702/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11702/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 року.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 23.10.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав первісні позовні вимоги, заперечував проти зустрічних позовних вимог.

В судове засідання 23.10.2014 року представник відповідача за зустрічним позовом не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит" (в подальшому змінено організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", далі - позивач за первісним позовом, кредитор, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГНІ" (далі - відповідач за первісним позовом, позичальник) було укладено Договір про відновлювану кредитну лінію № 18-01-07 (далі - Кредитний договір), згідно з пунктом 1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 279 670,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору), з кінцевим строком погашення до 29.03.2010 року, і виплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 17% річних.

Згідно з пунктами 1.1, 3.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати на користь Банку відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту по відсотковим ставкам:

- 23 % річних (в розмірі, вказаному в пункті 1.1 Кредитного договору) за період з дня укладення Додаткової угоди № 4 до строку повернення кредиту, вказаного в пункті 2.4 Кредитного договору;

- у випадку порушення позичальником строків погашення кредиту згідно Графіка (Додаток № 1 до Кредитного договору) - 46 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту згідно вищезазначеного графіка, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення заборгованості, але не більше останнього строку погашення кредиту, встановленого в пункті 1.1 Кредитного договору;

- 46 % річних за період з 30 березня 2010 року до дня фактичного погашення основної заборгованості.

Пунктом 2.4 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти банку до 29.03.2010 року, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідно до графіку зниження ліміту.

27.03.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода -1), якою деякі умови Кредитного договору були викладені в новій редакції, зокрема за пункті 1.1 Кредитного договору банк відкриває відповідачу за первісним позовом відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (Додаток №1 до Кредитного договору в новій редакції), з кінцевим строком погашення до 29.03.2010 року, і виплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 17,2% річних.

21.04.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода-2), відповідно до положень якої деякі умови Кредитного договору були викладені в новій редакції, зокрема за пунктом 1.1 Кредитного договору Банк відкриває відповідачу за первісним позовом відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (Додаток №1 до Кредитного договору в новій редакції), з кінцевим строком погашення до 29.03.2010 року, і виплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 18% річних.

02.06.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода - 3), відповідно до положень якої деякі умови Кредитного договору були викладені в новій редакції, зокрема за пунктом 1.1 Кредитного договору банк відкриває відповідачу за первісним позовом відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (Додаток №1 до Кредитного договору в новій редакції), з кінцевим строком погашення до 29.03.2010 року, і виплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 20% річних.

01.10.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода - 4), відповідно до положень якої деякі умови Кредитного договору були викладені в новій редакції, зокрема за пунктом 1.1 Кредитного договору банк відкриває відповідачу за первісним позовом відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно графіку зниження ліміту (Додаток №1 до Кредитного договору в новій редакції), з кінцевим строком погашення до 29.03.2010 року, і виплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 23% річних.

Крім того, між сторонами було укладено Іпотечний договір від 30.03.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 872 (далі - Іпотечний договір), відповідно до якого відповідачем, як іпотекодавцем, було передано в іпотеку предмет іпотеки, а саме нежиле приміщення № 56 літ. А, загальною площею 144,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 3, літ. А, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих позичальнику за Кредитним договором на загальну суму 1 279 670,00 грн. строком до 29.03.2010 року, а також сплати процентів за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ" заборгованості на суму 1 523 640,97 грн., з якої за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 1 342 415,21 грн., несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 144 025,51 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 37 200,25 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2010 року у справі № 25/88, яке набрало законної сили 10.05.2010 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" грошові кошти в розмірі 1 523 640,97 грн. та судові витрати в сумі 15 472,41 грн.

07.12.2010 року між сторонами було укладено Протокол про наміри погашення заборгованості за Кредитним договором (далі - Протокол про наміри), відповідно до якого сторони погодили, що позичальник зобов'язаний починаючи з 02.12.2010 року щомісячно проводити погашення заборгованості за Кредитним договором на виконання вищезазначеного рішення господарського суду міста Києва в розмірі 1 523 640,97 грн. та судові витрати в розмірі 15 472,41 грн.

Зазначеним Протоколом про наміри сторонами було визначено графік погашення заборгованості за Кредитним договором, відповідно до якого присутніми представниками позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом було вирішено, що починаючи з 02.12.2010 року позичальник зобов'язаний щомісячно проводити погашення заборгованості за Кредитним договором на виконання вищезазначеного рішення господарського суду міста Києва в розмірі1 523 640,97 грн. та судові витрати в розмірі 15 472, 41 грн. Відповідно до наведеного у протоколі графіку, зокрема: до 25.12.2010 - 250 000,00 грн., до 25.01.2011 - 30 000,00 грн., до 25.02.2011 - 30 000,00 грн., до 25.03.2011 - 30 000,00 грн., до 25.04.2011 - 30 000,00 грн., до 25.05.2011 - 30 000,00 грн., до 25.06.2011 - 30 000,00 грн., до 25.07.2011 - 30 000,00 грн., до 25.08.2011 - 30 000,00 грн., до 25.09.2011 - 30 000,00 грн., до 25.10.2011 - 30 000,00 грн., до 25.11.2011 - 30 000,00 грн., до 25.12.2011 - 30 000,00 грн., до 25.04.2012 - 30 000,00 грн., до 25.05.2012 - 30 000,00 грн., до 25.07.2012 - 74 911,33 грн., до 25.08.2012 - 74 911,33 грн., до 25.09.2012 - 74 911,33 грн., до 25.10.2012 - 74 911,33 грн., до 25.11.2012 - 74 911,33 грн., до 25.12.2012 - 74 911,33 грн., до 25.01.2013 - 74 911,33 грн., до 25.02.2013 - 74 911,33 грн., до 25.03.2013 - 74 911,33 грн., до 25.04.2013 - 74 911,41 грн.

Таким чином, позивачем за первісним позовом нараховувались відсотки за користування кредитними коштами за період з 25.12.2010 року по 25.04.2013 року, тобто за період, визначений у графіку погашення заборгованості, відповідно до Протоколу про наміри.

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у своєму письмовому відзиві зазначає, що уклавши вищезазначений Протокол про наміри, сторони фактично реструктуризували борг відповідача за первісним позовом, що унеможливлює нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Під час первісного розгляду справи постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2014 року у справі № 910/11702/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року у справі №910/11702/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про необхідність з'ясувати в повному обсязі фактичні обставини спірних правовідносин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, під час нового розгляду справи суду необхідно з'ясовувати характер правовідносин (зобов'язань), які виникли між сторонами в результаті укладення Протоколу про наміри погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 року, виходячи із самого змісту Протоколу, а не його назви, питання належного виконання Протоколу про наміри погашення заборгованості за Кредитним договором від 07.12.2010 року та відповідно подальшого схвалення його сторонами та можливості банку в подальшому продовжити дії по примусовому стягненню заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а у зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частиною 1 статті 509 Цивільного України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України про Договір позики, якщо інше не встановлено законодавством і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2014 року під час первісного розгляду справи судом касаційної інстанції зазначалося, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання належного виконання Протоколу про наміри погашення заборгованості за Кредитним договором від 07.12.2010 року та відповідно подальшого схвалення його сторонами та можливості банку в подальшому продовжити дії по примусовому стягненню заборгованості.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, при первісному розгляді справи, згідно розрахунку загальної суми заборгованості по кредитному договору № 18-01-07 від 30.03.2007 року, що підлягає до сплати боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "АГНІ" за період з 18.11.2009 року по 08.05.2013 року, згідно якого і задоволені позовні вимоги, банк нарахував проценти за користування кредитом як за 23 відсотковою ставкою, так і за 46 відсотковою ставкою на прострочену частину кредиту, яка нараховувалась згідно з пунктом 3.1. (в редакції додаткової угоди № 4).

Під час нового розгляду справи судом враховано виконання Протоколу про наміри погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 року, його схвалення сторонами та можливості нарахування процентів за користування кредитом за відсотковою ставкою передбаченою за невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту згідно графіку. Відповідачем за первісним позовом надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії банківських виписок, які свідчать про виконання сторонами Протоколу про наміри погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 18-01-07 від 30.03.2007 року.

Таким чином, первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 1 491 372,72 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 745 686,36 грн. (за 23 відсотковою ставкою).

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 124 577,54 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, яка заявлена позивачем за первісним позовом до стягнення з відповідача за первісним позовом, та встановлено, що позивачем за первісним позовом було вірно розраховано вищезазначений показник.

З огляду на вищенаведене, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за Кредитним договором в розмірі 124 577,54 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що позивачем за зустрічним позовом було виконано основне зобов'язання згідно Протоколу про наміри та повністю погашено заборгованість за Кредитним договором, а тому припинилися зобов'язання, забезпечені Іпотечним договором. Враховуючи дану обставину позивач за зустрічним позовом просить суд визнати Іпотечний договір припиненим.

Суд не погоджується з даною позицією позивача за зустрічним позовом, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Основним зобов'язанням, в даному випадку, є зобов'язання позичальника за Кредитним договором.

Оскільки судом при розгляді первісного позову встановлено, що у відповідача за первісним позовом існує заборгованість перед позивачем за первісним позовом по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та пені, то, відповідно, основне зобов'язання не є припиненим.

З огляду на вищенаведене, доводи позивача за зустрічним позовом щодо необхідності визнання Іпотечного договору припиненим у зв'язку з припиненням забезпечених зазначеним договором зобов'язань спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, заявлені позивачем за первісним позовом вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в розмірі 745 686,36 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 124 577,54 грн., водночас позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання Іпотечного договору припиненим не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНІ" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 20, ідентифікаційний код 24725713) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, будинок 60; ідентифікаційний код 09807856) заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 745 686 (сімсот сорок п'ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 36 коп., пеню в розмірі 124 577 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 405 (сімнадцять тисяч чотириста п'ять) грн. 28 коп.

3. У задоволенні інших первісних позовних вимог відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.2014 року

Суддя С.В. Стасюк