Ухвала

від 03.11.2014 по справі 910/23073/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа №  910/23073/14 03.11.14 за позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Січ», м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна», м.Київ про звернення стягнення на предмет застави  Суддя Любченко М.О. Без виклику сторін Позивач, Публічне акціонерне товариство «Банк Січ», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна», м.Київ про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №174/13 від 15.11.2013р., а саме: модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 36,96 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 20,70 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; насадки розпилювачі С-Р-В-50G1/2” еФ8.652.081-01 у кількості 20 шт.; рукава високого тиску РВД-50-80 еФ6.450.003 у кількості 2 шт.; опори настінні ОН-1 еФ6.126.034 у кількості 4 шт.; балон для опресовування БИП-01Ф; прилад опресовування та продувки УОП-01Ф еФ5.993.008, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором   №173/13 від 15.11.2013р. в сумі 1  024  814,07 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту в розмірі 840  000 грн., проценти за користування кредитними коштами в сумі 105  527,34 грн., пеня в сумі 79  286,73 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна»  умов договору №173/13 від 15.11.2013р. про надання кредиту на умовах кредитної лінії в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом. За твердженнями позивача, зобов'язання позичальника за договором №173/13 від 15.11.2013р. було забезпечено заставою обладнання на підставі договору №174/13 від 15.11.2013р. Отже, враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, на думку заявника, у банку виникло право звернути стягнення на заставлене майно. У заяві №704/11 від 21.10.2014р. Публічне акціонерне товариство «Банк Січ» просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет застави, а саме: модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 36,96 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 20,70 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; насадки розпилювачі С-Р-В-50G1/2” еФ8.652.081-01 у кількості 20 шт.; рукава високого тиску РВД-50-80 еФ6.450.003 у кількості 2 шт.; опори настінні ОН-1 еФ6.126.034 у кількості 4 шт.; балон для опресовування БИП-01Ф; прилад опресовування та продувки УОП-01Ф еФ5.993.008, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 51. В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що станом на момент звернення до суду заборгованість відповідачем погашено не було через скрутне фінансове становище, що на думку заявника, може свідчити про можливість вчинення позичальником дій, направлених на відчуження предмету застави, а отже ускладнить виконання рішення по справі. При цьому, заявником також наголошено, що станом на теперішній час майно, що є предметом застави, зберігається у незадовільних умовах, що може призвести до зменшення його балансової вартості чи повного знищення. Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява №704/11 від 21.10.2014р. Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що є предметом застави за договором №174/13 від 15.11.2013р., підлягає задоволенню. При цьому, господарським судом враховано наступне: Згідно із ст.65 Господарського процесуального кодексу України з метою  забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, в тому числі, питання про вжиття заходів до забезпечення позову. Як встановлено ст.66 вказаного Кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За приписами  ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно, що належать відповідачеві. Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі №01-8/2776 від 12.12.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову». У п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Виходячи зі змісту позовної заяви, 15.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Січ» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» (позичальник)  було укладено договір №173/13 про надання кредиту на умовах кредитної лінії, згідно з п.1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 840  000 грн., а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування ними. Одночасно, як вказує позивач, 15.11.2013р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем (заставодавець) було укладено договір застави №174/13, який відповідно до п.1.1 забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №173/13 від 15.11.2013р., а також договорів про внесення до нього змін та доповнень, що укладені або можуть бути укладені в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитною лінією, збільшення строку повернення кредиту, збільшення суми кредиту). Предметом застави за вказаним правочином сторони  у п.2.1 договору застави визначили майно загальною балансовою вартістю в розмірі 2  012  950 грн., а саме: модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 36,96 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 20,70 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; насадки розпилювач С-Р-В-50G1/2” еФ8.652.081-01 у кількості 20 шт.; рукава високого тиску РВД-50-80 еФ6.450.003 у кількості 2 шт.; опори настінні ОН-1 еФ6.126.034 у кількості 4 шт.; балон для опресовування БИП-01Ф; прилад опресовування та продувки УОП-01Ф еФ5.993.008. За твердженнями позивача, наведене майно належить відповідачу на підставі договору поставки  №114-3 від 14.01.2013р. На підтвердження наявності у заставодавця речових прав на предмет застави заявником також надано балансову довідку  №1112/1 від 12.11.2013р. за підписом комерційного директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» та скріплену печаткою суб'єкта господарювання. За змістом позову, умовами договору №173/13 від 15.11.2013р. (в редакції договору №50-1/14 від 28.02.2014р. про внесення змін до кредитного договору) передбачено, що датою остаточного повернення кредитних коштів контрагенти визначили 30.05.2014р. За твердженнями позивача, на виконання умов укладеного між сторонами правочину відповідачу було надано грошові кошти в сумі 840  000 грн., за користування кредитними коштами нараховувались проценти на підставі п.п.2.2, 2.3 кредитного договору. Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна»  свої грошові зобов'язання за договором  №173/13 від 15.11.2013р.  належним чином виконано не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 1  024  814,07 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту в розмірі 840  000 грн., проценти за користування кредитними коштами в сумі 105  527,34 грн., пеня в сумі 79  286,73 грн. Отже, на думку заявника, наведені обставини свідчать про виникнення у  Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» права звернути стягнення на предмет застави за договором №174/13 від 15.11.2013р. За даними позивача, рухоме майно, що є предметом застави, знаходиться на відповідальному зберіганні на території Державного підприємтсва «НДІ «Оріон» згідно договору №0809/13 від 09.08.2013р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГТР-Електронік». При цьому, з листа №525/14-06 від 24.10.2014р. Державного підприємтсва «НДІ «Оріон» вбачається, що протягом періоду з 01.01.2013р. по теперішній час Державне підприємтсво «НДІ «Оріон» не укладало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» договорів зберігання наведеного вище майна на території підприємства. Відповідно до акту б/н від 13.10.2014р. перевірки обладання, що знаходиться в заставі в якості забезпечення кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна», який складено за участю представників банку та позичальника (відмовився від підписання), станом на момент перевірки умови зберігання обладнання є незадовільними та такими, що можуть призвести до його пошкодження, об'єкти зберігаються під відкритим небом. Упевнитись в наявності заставного майна та відповідності його переліку, який передбачено в договорі №174/13 від 15.11.2013р., не є можливим, оскільки обладнання упаковано в дерев'яні ящики, які за умовами поставки не можуть бути відкриті.   Тобто, на думку заявника, наведені вище обставини свідчать про дійсну можливість знецінення чи повного знищення протипожежного обладнання, що є предметом застави за договором №174/13 від 15.11.2013р., яким забезпечено зобов'язання відповідача за кредитним договором №173/13 від 15.11.2013р., що може призвести до ускладнення чи неможливості виконання судового рішення по справі. Наразі, господарський суд зазначає, що фактично предметом договору застави №174/13 від 15.11.2013р. сторони визначили рухоме майно. Згідно з приписами ч.2 ст.181 Цивільного кодексу України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Отже, враховуючи особливості предмету застави, не виключена можливість його швидкого відчуження, вивезення з території на який, за даними заявника, воно фактично знаходиться. Крім того, лист  №525/14-06 від 24.10.2014р. Державного підприємтсва «НДІ «Оріон» фактично свідчить про безпідставне знаходження предмету застави на території наведеного підприємства, а отже і вказує на те, що останнє не здійснює його зберігання і не вчиняє жодних дій, які б були направлені на зебережнення його технічних властивостей та недопущення знецінення. За таких обставин, дослідивши зміст позовної заяви,  заяви №704/11 від 21.10.2014р. про забезпечення позову та доданих до них документів, приймаючи до уваги фізико-технічні властивості майна, що є предметом застави за договором  №174/13 від 15.11.2013р., яким забезпечено зобов'язання відповідача за кредитним договором №173/13 від 15.11.2013р., з огляду на представлені заявником  акт б/н від 13.10.2014р.  та лист №525/14-06 від 24.10.2014р. Державного підприємтсва «НДІ «Оріон», які свідчать про можливість пошкодження та знецінення обладнання, суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на предмет застави може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову. При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування такого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача. Зі змісту п.7.2 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» вбачається, що арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна. За таких обставин, враховуючи пов'язаність заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на предмет застави з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову  при невжитті відповідних заходів, керуючись приписами ст.ст.65, 66, п.1 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову по справі №910/23073/14 у вигляді накладання арешту на модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 36,96 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 20,70 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; насадки розпилювач С-Р-В-50G1/2” еФ8.652.081-01 у кількості 20 шт.; рукава високого тиску РВД-50-80 еФ6.450.003 у кількості 2 шт.; опори настінні ОН-1 еФ6.126.034 у кількості 4 шт.; балон для опресовування БИП-01Ф; прилад опресовування та продувки УОП-01Ф еФ5.993.008, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 51. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.65, 66, 67, 80 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: Заяву №704/11 від 21.10.2014р. Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» про вжиття заходів до забезпечення задовольнити. Вжити наступні заходи до забезпечення позову по справі №910/23073/14: Накласти арешт на майно  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» (03148, м.Київ, Святошинський район, просп.50-річчя Жовтня, буд.2-Б, ЄДРПОУ 32385211), а саме:  модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 36,96 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10 шт.; модулі газового пожежогасіння МГПТ-65-60-50-Э-01-А з газовою вогнегасною речовиною хладон 125ХП, масою 20,70 кг еФ5.887.004-26 у кількості 10  шт.; насадки розпилювачі С-Р-В-50G1/2” еФ8.652.081-01 у кількості 20 шт.; рукава високого тиску РВД-50-80 еФ6.450.003 у кількості 2 шт.; опори настінні ОН-1 еФ6.126.034 у кількості 4 шт.; балон для опресовування БИП-01Ф; прилад опресовування та продувки УОП-01Ф еФ5.993.008, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 51. Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк Січ» (01033, м.Київ, Голосіївський район, вул.Володимирська, буд.63, ЄДРПОУ 37716841). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» (03148, м.Київ, Святошинський район, просп.50-річчя Жовтня, буд.2-Б, ЄДРПОУ 32385211). Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 1 (одного) року з дня набрання ухвалою законної сили. Суддя                     М.О. Любченко