Рішення

від 29.10.2014 по справі 908/3799/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/98/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2014 Справа № 908/3799/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", смт. Якимівна, Запорізька область

до відповідача : Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу " Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", с. Біленьке, Запорізька область

про стягнення 46 001 грн. 54 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Касьяненко М. І., на підставі довіреності б/н від 23.09.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", смт. Якимівна, Запорізька область до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу "Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", с. Біленьке, Запорізька область про стягнення заборгованості в розмірі 46 001 грн. 54 коп. за договором купівлі-продажу № 21/1 від 03.05.2014 р., яка складається з основного боргу в розмірі 43 438, 55 грн., пені в розмірі 1581, 16 грн., 3 % річних в розмірі 981, 83 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 02.10.2014 р., справу 908/3799/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3799/14. Справі присвоєно номер провадження № 10/98/14, її розгляд призначено на 29.10.2014 р.

У судовому засіданні 29.10.2014 р. представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання 29.10.2014 р. не з'явився, відзив на адресу суду не направив. Про час та місце проведення судового засіданя був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 29.10.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", смт. Якимівна, Запорізька область та Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу "Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", с. Біленьке, Запорізька область було укладено договір купівлі-продажу № 21/1.

Відповідно до договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" на умовах ЕХW смт Якимівка, вул. Заводська, 1 поставило на адресу відповідача стрічку крапельного зрошення на загальну суму, еквівалентну 2501, 50 евро.

Згідно з п. 5.2 Договору оплата за Товар здійснюється в національній валюті по курсу придбання евро на МВРУ на день оплати. Пунктом 5.1 Договору було передбачено, що оплата за Товар здійснюється до 01.12.2013 р.

Прийняті на себе зобов'язання відповідач не виконав належним чином та на момент подання позову до суду оплату за поставлений товар не здійснив.

Відповідно до довідки, станом на 01 вересня 2014 р. курс придбання евро на МВРУ склав 1736, 50 грн. за 100 евро. Таким чином за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 43438, 55 грн.

Відповідно до п. 9.3 Договору купівлі-продажу № 21/1 від 03.05.2014 р. відповідачу за неналежне виконання договірних умов нарахована пеня у розмірі 1581, 16 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3 % річних у розмірі 981, 83 грн. за 275 днів прострочення (з 01.12.2014 р. по 02.09.2014 р.).

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між позивачем та Відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким відповідач підтвердив свою заборгованість перед Позивачем.

За змістом ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань підприємство позивача було змушено звернутися до суду.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позову до суду склала 46 001 грн.. 54 коп.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання однією зі сторін договору настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч.2 ст.617 та ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, не може бути звільнена від відповідальності за порушення зобов'язання, зокрема, у разі відсутності грошових коштів у такої особи. Аналогічні положення містяться в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору купівлі-продажу № 21/1 від 03.05.2014 р. відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу " Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору купівлі-продажу № 21/1 від 03.05.2014 р. і не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу № 21/1 від 03.05.2014 р. становить 46 001, 54 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 43 438, 55 грн., пені в розмірі 1581, 16 грн., 3 % річних в розмірі 981, 83 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 21/1 від 03.05.2014 р., а також факт заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", смт. Якимівна, Запорізька область до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу "Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", с. Біленьке, Запорізька область про стягнення заборгованості в розмірі 46 001 грн. 54 коп. за договором купівлі-продажу № 21/1 від 03.05.2014 р., яка складається з основного боргу в розмірі 43 438, 55 грн., пені в розмірі 1581, 16 грн., 3 % річних в розмірі 981, 83 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", смт. Якимівна, Запорізька область до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу "Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", с. Біленьке, Запорізька область задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу Державного підприємства "підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (Запорізька область. Запорізький район, с. Біленьке, вул. Пролетарська, 30, код ЄДРПОУ 38104223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс» (72501, Запорізька область, смт Якимівка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 20474705) - основний борг в розмірі 43 438 (сорок три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 55 коп., пені в розмірі 1581 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна) грн. 16 коп., 3 % річних в розмірі 981 (дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 83 коп. та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 31.10.2014 р.