Постанова

від 08.07.2015 по справі 908/3799/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 908/3799/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Остапенка М.І.,

Суддів: Гончарука П.А. (доповідач),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на рішення господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 квітня 2015 року у справі №908/3799/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" до державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення 46 001,45 грн., -

Встановив:

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізького філіалу "Підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" основного боргу в розмірі 43 438,55 грн. пені в розмірі 1 581,16 грн., 3% річних в розмірі 981,83 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару, що виникли за договором купівлі-продажу №21/1 від 3 травня 2014 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2014 року у справі №908/3799/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 2 квітня 2015 року, позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 43 438,55 грн. основного боргу, 1 581,16 грн. пені, 981,83 грн. 3% річних, 1 827 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, провадження у справі припинити або залишити його без розгляду.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представника ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, 3 травня 2013 року між ТОВ "Техносервіс" та Запорізькою філією ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" укладено договір купівлі-продажу №21/1, за умовами якого оплата за товар здійснюється до 1 грудня 2013 року в національній валюті по курсу придбання євро на міжбанківському валютному ринку України на день оплати (п.п. 5.1, 5.2), а за порушення строків оплати за товар покупець сплачує неустойку в розмірі 0,02% від вартості несвоєчасної оплати за товар, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення (п. 9.4).

Позивач на умовах ЕХW, відповідно до зазначеного договору, поставив відповідачу товар - стрічку крапельного зрошення на загальну суму, еквівалентну 2 501,50 євро, однак відповідач, в порушення умов договору, прийняті на себе зобов'язання не виконав, вартість поставленого товару не сплатив, в зв'язку із чим, відповідно до умов п. 5.2 договору, у нього виникла заборгованість у розмірі 43 438,55 грн.

З огляду на зазначені обставини, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, місцевий господарський суд, посилаючись на ст.ст. 509, 530, 610, 611, 612, 629, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 216, 229 ГК України, дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

По суті позовних вимог відповідач рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що даний спір розглянутий із порушенням правил територіальної підсудності, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

При цьому, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. Позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи у випадку відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу.

Апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ч. 4 ст. 28 ГПК України, правильно зазначив, що коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Дослідивши положення статуту ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", а саме п. 4.4., (а.с.126), пункти 2.1, 4.1.5 Положення про Запорізьку філію ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", погодженого першим заступником Міністра аграрної політики та продовольства України та затвердженого наказом ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" від 3 січня 2012 року №18 (а.с.98), надану відповідачем копію нотаріально посвідченої довіреності від 4 грудня 2012 №4522, виданої ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" директору Запорізької філії даного підприємства Гамзюку С.П. (яким від імені покупця підписано договір купівлі-продажу), суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" та її керівника необхідного обсягу процесуальної правоздатності щодо участі в судовому розгляді справ зі спорів, що випливають з діяльності даної філії.

Виходячи з викладеного та з того, що спір у даній справі виник з підстав господарської діяльності саме Запорізької філієї ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (неналежного невиконання зобов'язань за укладеним ним договором купівлі-продажу), в оскаржуваних судових рішеннях правомірно зазначено, що відповідачем у справі є ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" та повідомлено про час і місце розгляду справи зазначений структурний підрозділ підприємства.

З врахуванням цих же обставин є безпідставними і доводи касаційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції мав повернути позовну заяву без розгляду за п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки копії позовної заяви позивачем надіслані на адресу Запорізької філії, а не безпосередньо ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

Враховуючи те, що наданими суду доказами підтверджено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №21/1 від 3 травня 2013 року щодо оплати поставленого йому товару, а також те, що відповідач факт заборгованості не спростував та не заперечував, посилання скаржника на те, що судом першої інстанції, у прийнятому ним рішенні, помилково зазначив положення статті 837 ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, не є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Висновки попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум основного боргу, пені і 3% річних є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги про порушення судами ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, ґрунтуються на неправильному тлумаченні та розумінні скаржником зазначених норм чинного законодавства, а тому не можуть братись судом до уваги.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 2 квітня 2015 року у справі №908/3799/14 - без змін.

Поновити виконання судового рішення у справі №908/3799/14.

Головуючий М.І.Остапенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко