Постанова

від 03.11.2014 по справі 925/1655/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2014 р. Справа№ 925/1655/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участі представників:

ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" - ОСОБА_2, дог. про комплексне

юридичне обслуг. від 02.09.2014р. (ордер НОМЕР_1 від 21.10.2014р.) та

ОСОБА_3, дог. про комплексне юридичне обслуг. від 01.08.2014р., ордер

НОМЕР_2 від 21.10.2014р.);

та розпорядника майна ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" -

Косиневського М.А., посвідч. арбітр. керуючого НОМЕР_3 від 23.05.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Комерційно-

виробнича фірма "Байс"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р.

у справі №925/1655/14 (суддя Чевгуз О. В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бравекс"

до приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі №925/1655/14 порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства (далі - ПП) "Комерційно-виробнича фірма "Байс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна Косиневського Максима Анатолійовича, призначено аудиторську перевірку боржника, інше.

ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі №925/1655/14 та прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення заяву ТОВ "Бравекс" про порушення справи про банкрутство ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс". Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, посилалась на порушення норм матеріального та процесуального права, зазначаючи про те, що ТОВ "Бравекс" є новим кредитором відповідно до договору від 19.05.2014р. про відступлення права вимоги, що ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" не було повідомлено про відступлення права вимоги за цим договором, зазначено про порушення порядку визначення арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника, про те, що суд першої інстанції не дослідив оригіналів документів, які підтверджують наявність боргу ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" перед ТОВ "Бравекс". В подальшому також подано копію рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2014р. у справі №925/1747/14, яким визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги від 19.05.2014р., здійснено посилання на правові позиції Верховного Суду України, які доведено до відома господарських судів України у п. 6 Інформаційного листа ВГСУ від 27.10.2014р. №01-06/1666/14. Наведено інші доводи та міркування в підтвердження викладених обставин.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (в складі колегії суддів: Верховця А.А. - головуючий, Шипко В.В., Остапенко О.М.) від 10.10.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 21.10.2014р. Враховуючи перебування суддів Остапенка О.М. та Шипка В.В. у відпустці, розпорядженням заступника голови суду для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Доманської М.Л., Пантелієнка В.О. Ухвалою суду від 21.10.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.11.2014р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши усні пояснення та репліки представників сторін, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі №925/1655/14 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Бравекс" звернулось з заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс", мотивованою неспроможністю боржника виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму 390619,72 грн. після встановленого строку для їх виконання, підтвердженою постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. у справі №05/2908, яка набрала законної сили, постановою Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2010р. ВП №19157103 та договором від 19.05.2014р. про відступлення права вимоги, укладеним між відділом комунального майна Уманської міської ради (первісний кредитор) та ТОВ "Бравекс" (новий кредитор).

Так, рішенням господарського суду Черкаської області від 28.12.2009р. у справі №05/2908 з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на користь відділу комунального майна Уманської міської ради стягнуто 175756 грн. 88 коп. неустойки, 1757 грн. 57 коп. відшкодування витрат зі сплати державного мита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. рішення господарського суду Черкаської області від 28.12.2009р. у справі №05/2908 змінене, з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на користь відділу комунального майна Уманської міської ради стягнуто 386518 грн. 54 коп. неустойки, 3865 грн. 18 коп. відшкодування витрат зі сплати державного мита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду було видано наказ господарського суду Черкаської області від 19.04.2010р., який був пред'явлений до виконання Уманському міському відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області (далі - відділ ДВС). 12.05.2010р. відділом ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до договору від 19.05.2014р. відділ комунального майна Уманської міської ради (первісний кредитор) відступив ТОВ "Бравекс" (новий кредитор) право вимоги з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" боргу на загальну суму 390619,72 грн. згідно з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. та наказом господарського суду Черкаської області від 19.04.2010р. у справі №05/2908.

Згідно мотивувальної частини оскарженої ухвали господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі №925/1655/14, приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з встановлення того, що кредитор має безспірні грошові вимоги до боржника на суму 390619,72 грн., що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, і вказані вимоги не були задоволені боржником протягом більше ніж три місяці. Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі копіями зазначених вище документів, окремі оригінали яких (договір відступлення права вимоги з додатком) були досліджені судом. З тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції з такими висновками повною мірою погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно ст. 4, ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно п. 1.1 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно ч. 1, 3, 6, 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до відділу комунального майна Уманської міської ради та ТОВ "Бравекс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.05.2014р., що укладений між відповідачами, за яким ТОВ "Бравекс" набуло права вимоги щодо стягнення з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на свою користь присудженого до стягнення боргу на підставі судового рішення та наказу (постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. у справі №05/2908, постанова Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2010р. ВП №19157103). В процесі розгляду господарським судом Черкаської області справи за вказаним позовом арбітражним керуючим - розпорядником майна ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" заперечувались повноваження представника ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" в особі якого підприємство звернулось із вказаним позовом, подано заяву про відмову від позову тощо, з тим, рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2014р. у справі №925/1747/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Згідно мотивувальної частини рішення, судом у т.ч. було відзначено, що ні заміна сторони правонаступником, ні заміна кредитора у вказаному зобов'язанні відповідно положень Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження" не проводились.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 27.10.2014р. №01-06/1666/14 на доповнення листа від 15.03.2011р. №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" доведено до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням виконавчого провадження. Так, заміна стягувача на стадії виконавчого провадження може відбуватися лише на підставі та у порядку, передбаченому приписами Закону України "Про виконавче провадження" та Господарського процесуального кодексу України, оскільки відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають (постанова від 19.08.2014р. №923/945/13).

У змісті мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2014р. у справі №923/945/13 відзначено, ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Кодексу). Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Відповідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як було відзначено вище, в процесі здійснення апеляційного провадження у даній справі ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" було подано копію рішення господарського суду Черкаської області від 16.10.2014р. у справі №925/1747/14, яким визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги від 19.05.2014р. Відділом комунального майна Уманської міської ради було подано апеляційну скаргу на вказане рішення, відповідно ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

З тим, враховуючи викладені вище обставини, вбачається наявність передбачених ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство, зокрема, у зв'язку з тим, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, відсутні окремі з ознаки безспірності грошових вимог кредитора. Колегія суддів суду апеляційної інстанції також вважає необхідним зазначити про наступне.

Відповідно п. 1.1 договору про відступлення права вимоги від 19.05.2014р. первісний кредитор (відділ комунального майна Уманської міської ради) відступив, а новий кредитор (ТОВ «Бравекс» набув право вимоги, належне первісному кредиторові за зобов'язаннями щодо стягнення на користь відділу комунального майна Уманської міської ради з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" 386518,54 грн. неустойки, 3865,18 грн. в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно наказу господарського суду Черкаської області від 19.04.2010р. у справі №05/2908 та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги від 19.05.2014р. за цим договором новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошових коштів за всіма зобов'язаннями, передбаченими п. 1.1 цього договору.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, про що, зокрема, міститься посилання в мотивувальній частині постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р., якою змінено рішення господарського суду Черкаської області від 28.12.2009р. у справі №05/2908 та стягнуто з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на користь відділу комунального майна Уманської міської ради 386518,54 грн. неустойки, 38653,18 грн. відшкодування витрат зі сплати державного мита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у листопаді 2009 року відділ комунального майна Уманської міської ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" та до ПП «Кріно», третя особа без самостійних вимог - відділ житлового господарства Уманської міської ради, про зобов'язання відповідачів солідарно сплатити неустойку в розмірі 386518,54 грн. Позовні вимоги були вмотивовані тим, що відповідачі безпідставно та безоплатно користуються майном позивача, в зв'язку з чим відповідачам нараховано солідарно неустойку у розмірі 386518,54 грн.

Так, 31.12.2006р. між відділом комунального майна Уманської міської ради та ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №19, за умовами якого (п. 1.1.) відділ комунального майна Уманської міської ради (в тексті Договору - «Орендодавець») передає, а ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" (в тексті Договору - «Орендар») приймає в строкове платне користування майно - нежитлові приміщення, загальною площею 168,3 м. кв., розташовані у житловому будинку за адресою: м. Умань, вул. Чехова, 21, який (будинок) знаходиться на балансі Ремонтно-експлуатаційного управління №3 (тобто, об'єктом оренди є майно комунальної власності територіальної громади м. Умань). Також 09.06.2006р. між представництвом Фонду державного майна України в м. Умань, правонаступником якого є відділ комунального майна Уманської міської ради (в частині наданих йому повноважень щодо приватизації та оренди майна міської комунальної власності, відповідно до п. 2 розділу I Положення про відділ комунального майна Уманської міської ради), та ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" укладено Договір №89 оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Умань, об'єктом оренди за яким є нежитлові приміщення загальною площею 561,1 м. кв., розташовані у житловому будинку за адресою: м. Умань, вул. Залізнична, 14. Виконання зобов'язання за договором оренди майна було забезпечено неустойкою (пенею) - за несвоєчасну сплату орендної плати орендареві нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати. Зважаючи на те, що ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" в порядку, передбаченому договорами №19 та №89, у визначений термін не повернув Балансоутримувачу нежитлові приміщення за актом приймання-передачі, відділом комунального майна Уманської міської ради заявлені вимоги про стягнення неустойки за договором №19 - по 18.09.2009р. та за договором №89 - по 30.10.2009р. в сумі 386518,54 грн.

За змістом оскарженої ухвали господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі №925/1655/14 судом першої інстанції зазначено про те, що рішення суду про стягнення з боржника 386518,54 грн. ґрунтується не на невиконанні боржником грошових зобов'язань, а прийняте з підстав невиконання останнім обов'язку щодо повернення об'єкта оренди. Отже, зазначена вище сума боргу не є неустойкою в розумінні ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка не включається до складу грошових вимог кредитора.

Зазначені висновки місцевого господарського суду колегії суддів суду апеляційної інстанції не вбачаються повною мірою обґрунтованими, оскільки, як вже було встановлено 31.03.2010р., відділом комунального майна Уманської міської ради у справі №05/2908 були заявлені позовні вимоги щодо стягнення неустойки і відповідні вимоги були задоволені, виконання зобов'язання за договором оренди комунального майна було забезпечено неустойкою (пенею) - за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати, окрім того, саме право вимоги за зобов'язаннями щодо стягнення неустойки у сумі 386518,54 грн. було передано ТОВ «Бравекс» за договором про відступлення права вимоги від 19.05.2014р.

Згідно ст. 103-104 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі, повторно розглянувши справу, колегія суддів суду апеляційної інстанції вбачає наявність підстав задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі №925/1655/14 із прийняттям нового рішення про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" за заявою ТОВ "Бравекс", мотивованою неспроможністю боржника виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму 390619,72 грн. після встановленого строку для їх виконання, підтвердженою постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. у справі №05/2908, постановою Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2010р. ВП №19157103 та договором від 19.05.2014р. про відступлення права вимоги, укладеним між відділом комунального майна Уманської міської ради (первісний кредитор) та ТОВ "Бравекс" (новий кредитор).

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014р. у справі №925/1655/14 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 04.11.2014р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко