Постанова

від 17.12.2014 по справі 925/1655/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 925/1655/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М., суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі), розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравекс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року у справі№ 925/1655/14 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Бравекс" доПриватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" пробанкрутство,

в судовому засіданні взяли участь представники:

від ПП "КВФ "БАЙС" - Савенко Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 вересня 2014 року у справі № 925/1655/14 (суддя - Чевгуз О.В.) порушено провадження про банкрутство Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна Косиневського Максима Анатолійовича, призначено аудиторську перевірку боржника, інше.

Постановою від 03 листопада 2014 року Київський апеляційний господарський суд (судді: Верховець А.А. - головуючий, Доманська М.Л. Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комерційно-виробнича фірма "Байс" задоволено, ухвалу місцевого суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Бравекс" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2014 року, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26 вересня 2014 року у справі № 925/1655/14 залишити в силі.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, скаржником до суду касаційної інстанції подано відмову від касаційної скарги.

Відповідно до ст. 111 6 ГПК України, особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Враховуючи, що прийняття відмови від касаційної скарги є правом, а не обов'язком суду, колегія суддів не вбачає підстав для прийняття відмови від касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравекс".

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, ТОВ "Бравекс" звернулось з заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" у зв'язку неспроможністю боржника виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму 390 619,72 грн. після встановленого строку для їх виконання, підтвердженою постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. у справі № 05/2908, яка набрала законної сили, постановою Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2010р. ВП № 19157103 та договором від 19.05.2014р. про відступлення права вимоги, укладеним між Відділом комунального майна Уманської міської ради (первісний кредитор) та ТОВ "Бравекс" (новий кредитор).

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.12.2009р. у справі № 05/2908 з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на користь Відділу комунального майна Уманської міської ради стягнуто 175 756 грн. 88 коп. неустойки, 1 757 грн. 57 коп. відшкодування витрат зі сплати державного мита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. рішення Господарського суду Черкаської області від 28.12.2009р. у справі № 05/2908 змінене, з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на користь Відділу комунального майна Уманської міської ради стягнуто 386 518 грн. 54 коп. неустойки, 3 865 грн. 18 коп. відшкодування витрат зі сплати державного мита, 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду було видано наказ Господарського суду Черкаської області від 19.04.2010р., який був пред'явлений до виконання Уманському міському відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, на виконання чого 12.05.2010р. відділом ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до договору від 19.05.2014р. Відділ комунального майна Уманської міської ради (первісний кредитор) відступив ТОВ "Бравекс" (новий кредитор) право вимоги з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" боргу на загальну суму 390 619,72 грн. згідно з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. та наказом Господарського суду Черкаської області від 19.04.2010р. у справі № 05/2908.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що сума боргу є неустойкою, яка не включається до складу грошових вимог кредитора.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 4 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого превалюють у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно ч.ч. 1, 3, 6, 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно п. 1.1 договору про відступлення права вимоги від 19.05.2014р. первісний кредитор (Відділ комунального майна Уманської міської ради) відступив, а новий кредитор (ТОВ "Бравекс") набув право вимоги, належної первісному кредиторові за зобов'язаннями щодо стягнення на користь Відділу комунального майна Уманської міської ради з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" 386 518,54 грн. неустойки, 3 865,18 грн. в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно наказу Господарського суду Черкаської області від 19.04.2010р. у справі № 05/2908 та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р. Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги від 19.05.2014р. за цим договором новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника сплати грошових коштів за всіма зобов'язаннями, передбаченими п. 1.1 цього договору.

Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено та міститься посилання в мотивувальній частині постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010р., якою змінено рішення господарського суду Черкаської області від 28.12.2009р. у справі № 05/2908, що Відділ комунального майна Уманської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" та до ПП "Кріно", третя особа без самостійних вимог - відділ житлового господарства Уманської міської ради, про зобов'язання відповідачів солідарно сплатити неустойку в розмірі 386 518,54 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачі безпідставно та безоплатно користуються майном позивача, в зв'язку з чим відповідачам нараховано солідарно неустойку у розмірі 386 518,54 грн.

А відтак, судом апеляційної інстанції правомірно встановлено, що сума боргу, з якою звернувся кредитор є неустойкою, яка не включається до складу грошових вимог кредитора.

Крім того, апеляційним господарським судом з'ясовано, що боржник ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Відділу комунального майна Уманської міської ради та ТОВ "Бравекс" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19.05.2014р., що укладений між відповідачами, за яким ТОВ "Бравекс" набуло права вимоги щодо стягнення з ПП "Комерційно-виробнича фірма "Байс" на свою користь присудженого до стягнення боргу на підставі судового рішення та наказу.

За результатами розгляду Господарським судом Черкаської області справи за вказаним позовом прийнято рішення від 16.10.2014р. у справі № 925/1747/14, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі та визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги від 19.05.2014р.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, апеляційний суд правомірно зазначив про передчасність та необґрунтованість висновку місцевого суду та про наявність передбачених ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про відповідність постанови Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2014 року нормам чинного законодавства, в зв'язку з чим, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравекс" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2014 року у справі № 925/1655/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич