Рішення

від 20.07.2009 по справі 35/110-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/110-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.09р.

Справа № 35/110-09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія

                     "Дніпрообленерго",

                     м. Дніпропетровськ

до                  Державного промислового підприємства

                    "Кривбаспромводопостачання",

                     м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про                стягнення 8 007 641,17 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Тищенко Т.А., нач.відділу претензійно - позовної роботи, дов.№429 від

                          06.10.2008р.

від відповідача - Прівалов В.В., представник, дов.№16-04-1350 від 21.05.2009р. 

СУТЬ СПОРУ:

       В судовому засіданні оголошувалася перерва з 02.07. до 14.07.2009р.

В березні 2009р. позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача борг за активну електричну енергію - 7 299 627,32 грн, інфляційні втрати - 616 818,51 грн та 3% річних - 91 195,34 грн.

24.03.2009р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних ви-мог, в якій він просить стягнути з відповідача борг за активну електричну енергію - 7 200 627,32 грн, 3% річних - 109 194,43 грн, інфляційні втрати - 737 262,36 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2003р. у справі №36/101 було за-тверджено мирову угоду щодо розстрочення оплати боргу в загальній сумі 12 043 426,11 грн на термін з жовтня 2003р. по вересень 2008р. включно по 200 723,76 грн щомісяця. Відповідач свої зобов'язання по мировій угоді виконав частково, що і стало підставою звернення позивача до суду.

16.04.2009р. позивач знову надав заяву про збільшення позовних ви-мог та просить стягнути з відповідача заборгованість по мировій угоді за активну електричну енергію - 7 299 627,32 грн, пеню - 517 709,33 грн, інфляційні втрати - 99 981,09 грн, 3% річних - 139 596,62 грн, та за прострочення виконання мирової угоди -  втрати від інфляції - 3 416 289,42 грн, 3% річних - 468 476,75 грн, всього 11 941 680,53 грн з тих же підстав.

Заявою від 19.05.2009р. позивач знову збільшив позовні вимоги щодо періоду нарахування інфляційних втрат і річних по 21.05.2009р. та просить стягнути з відповідача борг за активну електричну енергію - 7 299 627,32 грн, пеню –517 709,33 грн, інфляційні втрати - 99 981,09 грн, 3% річних  - 139 596,62 грн згідно з умовами мирової угоди (всього 8 056 914,36 грн), та інфляційні втрати за прострочення оплати за активну електроенергію - 3 519 578,44 грн, 3% річних за прострочення оплати за активну електроенергію - 484 935,03 грн з тих же підстав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 21.05.2009р. просив провад-ження у справі припинити у зв'язку з вирішенням спору господарським су-дом Дніпропетровської області у справі №36/101 та №35/76-08 і відсут-ністю предмету спору в зв'язку з оплатою відповідно до наданих ним копій платіжних доручень.

Позивач не погодився з доводами відповідача, вказав, що всі сплачені ним суми зараховані відповідно до призначення платежу, протоколів заліків, нормативно-правових актів, на які посилався в платіжних дорученнях відповідач, та сума боргу в зв'язку з цим не змінилася (пояснення від 26.06.2009р.).

02.07.2008р. від позивача надійшла заява про застосування строку по-зовної давності щодо стягнення основного боргу, річних та інфляційних втрат за мировою угодою терміном в три  роки, та щодо стягнення пені -  терміном один рік з посиланням на ст.ст. 257 та 266 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим просить в позові відмовити. Додатково у відзиві від 02.07.2009р. пояснює  наступне. Відповідно до Мирової угоди, яка була затверджена судом 26.08.2003р., розмір щомісячного платежу складає 200 723,76 грн та вважає, що позивач безпідставно виокремив щомісячно тільки борг за електроенергію в сумі 187 464,19 грн; також вважає, що позивач безпідставно нараховує річні та інфляційні втрати на частину боргу, за якою сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем; вказує, що розрахунок інфляційних втрат здійснено з помилками та посилається на те, що відносно нього 20.02.2009р. було порушено справу про банкрутство №Б15/46-09 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач не погодився з доводами відповідача, вказує, що листом 04/2-04-1355 відповідач розпорядився щодо призначення платежу в сумі 7837726,80 грн, а саме суму 5 950 790,07 грн віднести на погашення боргу за 2001р. , та вважає свої дії по такому віднесенню платежів правомірними. Стверджує, що фактом підписання актів звіряння, якими  визнано  забор-гованість за електроенергію 7 299 627,32 грн, сторони погодили періоди  та суми віднесені в погашення заборгованості за мировою угодою; вважає, що пеня, яка стягнена судом у справі №36/101 є основним зобов'язанням, та на неї не розповсюджується спеціальна позовна давність в один рік. Крім того, вказує, що зобов'язання за мировою угодою повинні були виконувалися з жовтня 2003р. по вересень 2008р., та, на його думку, перебіг позовної давності починається з 01.10.2008р.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 31.05.2009р., до 31.07.2009р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представники  відповідача проти вимог  заперечували.

    За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

      Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

     Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2003р. у справі №36/101 було затверджено Мирову угоду, укладену між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна                       компанія  "Дніпрообленерго" (надалі позивач) та Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" (надалі відповідач),  щодо погашення заборгованості за спожиту активну електричну енергію та ком-пенсації за перетоки реактивної електричної енергії по договору №104-Ц від 01.01.2002р. за період з 01.01.2003р. по 01.06.2003р. Згідно цієї угоди сплата загальної суми позовних вимог  12 043 426,11 грн була розстрочена на 5 років з жовтня 2003р. по вересень 2008р. включно шляхом щомісячної сплати по 200 723,76 грн. Провадження у справі було припинено.

     Судом було встановлено, що ця сума позовних вимог складається із 11247851,58 грн боргу за активну електроенергію, 36 469,49 грн –компенсація за перетоки реактивної електричної енергії, 517 709,33 грн –пеня, 99 981,09 грн –сума інфляції, 139 596,62 грн –3% річних.

      Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР (що був чинним на час укладання та затвердження Мирової угоди) цивільні права та обов'язки виникають із угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

      Укладена сторонами та затверджена судом мирова угода є підставою виникнення у сторін зобов'язань, передбачених цією угодою, тобто обов'язку Державного промислового підприємства "Кривбаспромводо-постачання" сплатити на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна  компанія  "Дніпрообленерго" суму 12 043 426,11 грн рівними платежами з жовтня 2003р. по вересень 2008р.

     Відповідач частково виконав свої зобов'язання за мировою угодою, а саме:

    Платіжним дорученням № 9 від 29.11.2005р. відповідачем було спла-чено 7 837 826,80 грн з призначенням платежу за електроенергію за 2003р., протокол погодження №04/268 від 04.11.2005р. З огляду на вказаний протокол погодження, лист відповідача №04/2-04-1355 із вказаної суми в погашення заборгованості за 2003р. підлягало  2 291 350, 79 грн, решта –за борги 2001р.

    Платіжними дорученнями №11 від 29.11.2005р. на суму - 86 607,36 грн; №2723 від 08.10.2003р. – на 200 723,76 грн; №366 від 10.02.2004р. –на 200723,76 грн; №2981 від 06.11.2003р. –на 200 723,76 грн; №128 від 15.01.2004р. –на 100 000,00 грн; №142 від 19.01.2004р.- на 100 723,76 грн відповідачем сплачена заборгованість з призначенням платежу «Згідно мирової угоди №36/101»та вказані суми повністю підлягають  зарахування в погашення зобов'язань за мирової угодою. Сплачені за платіжними дорученнями №5 від 07.12.2003р. –на 2455,15 грн; №7 від 17.12.2003р. –на 2 326,62 грн; №6 від 17.12.2003р. –на 880,41 грн; №8 від 17.12.2003р. – на 2201,25 грн, №3602 від 30.12.2003р. - на 4914,15 грн грошові кошти підлягають зарахуванню в погашення цього боргу, оскільки  як позивач так і відповідач зараховують їх в погашення зобов'язань за мировою угодою.

     Згідно платіжного доручення №1 від 07.08.2006р. відповідачем сплаче-но 4 358 200,00 грн з призначенням  платежу частково за електроенергію за 2003р. та частково по рішенню суду у справі №35/19 від 09.02.2004р.

  Як вбачається із наданого позивачем «Графіку погашення суми заборгованості з активної електроенергії по справі №36/101»(а.с. 40,41) із вказаної суми в погашення зобов'язань за мировою угодою було зараховано 796 945,38 грн, що випливає також із актів звіряння розрахунків, які підписувалися сторонами впродовж дії мирової угоди.

     Всього відповідачем в погашення боргу за мировою угодою було сплачено 3 990 576,15 грн.  

    Доводи  відповідача, що всі перелічені ним у відзиві від 21.05.2009р. (а.с. 66) грошові кошти сплачені за мировою угодою спростовується вище встановленим в ході розгляду справи. Суд також вважає, що позивач не-правомірно не зараховує суму 53 828,16 грн, із коштів, сплачених платіж-ним дорученням №2981 від 06.11.2003р., оскільки в призначенні платежі однозначно вказано, що оплата здійснюється за мировою угодою у справі №36/101, доказів зміни призначення платежу суду не надано. Посилання позивача (пояснення від 26.06.2009р. за №306-юр) щодо розподілу коштів, отриманих  за платіжним дорученням №1 від 07.08.2006р., не відповідають наданому ним же «Графіку погашення суми заборгованості з активної електроенергії по справі №36/101», та не можуть бути прийняті судом.

      Загальна заборгованість відповідача за Мировою угодою становить 8052849,96 грн.

      Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

     Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

    Оскільки відповідачем не зазначалося саме за які періоди він здійснював оплати, то сплачені ним грошові кошти підлягають зарахуванню в порядку черговості настання платежів, тобто погашена заборгованість по строку платежу з жовтня 2003р. по квітень 2005р. та частково в сумі 176 824,71 грн за травень 2005р. Позивач звернувся до суду з позовом 03.03.2009р.

     Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки та суд застосовує позовну давність, якщо сторони заявлять про її застосування до винесення судом рішення у справі. Відповідачем надано заяву від 02.07.2009р. про застосування позовної давності. Разом з тим, відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України  перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або   іншого обов'язку. Після  переривання  перебіг  позовної давності починається заново.

     Сторонами були підписані акти звіряння розрахунків від 01.10.2007р., від 01.01.2008р., від 18.07.2008р., від 30.03.2009р., де відповідачем  визнавалася заборгованість за активну електроенергію в сумі 7 299 827,19 грн, тобто тільки часткова складова щомісячного платежу, який був визначений мировою угодою, а саме в сумі 187 464,19 грн щомісячно. З огляду на це, позивачем не пропущено строк позовної давності щодо стягнення з червня 2005р. по лютий 2006р. включно заборгованості по 187 464,19 грн щомісячно. В решті щодо стягнення щомісячної суми по 13 259,27 грн  за період травня 2005р. по лютий 2006р. включно строк позовної давності пропущено, та в стягненні 13 259,57 грн х 10 місяців = 132 595,70 грн слід відмовити.

      Доводи відповідача щодо застосування спеціальної позовної давності щодо стягнення суми 517 709,33 грн, яка увійшло до зобов'язань по мировій угоді як пеня, судом вважаються безпідставними, оскільки за умовами мирової угоди у відповідача виникло загальне грошове зобов'язання, строк позовної давності щодо якого становить три роки.

     Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за мировою угодою в сумі 7 920 254,26 грн (12 043 426,11 грн - 3 990 576,15 грн - 132 595,70 грн) та в цій частині вимоги позивача обґрунтовані.

    Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за серпень  2008р. –квітень 2009р.  включно становлять 3 506 240,87 грн (розраховані з допомогою програми «Законодавство»). Позивач розраховує інфляційні втрати, виходячи лише  із щомісячної суми   187 464,19 грн, тому суд розглядає його вимоги щодо стягнення річних та інфляційних втрат в межах заявленого.  3% річних за період прострочення платежів з 01.08.2005р. по 21.05.2009р. становлять  484 935,03 грн та правомірно розраховані позивачем. Вимоги  щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 13 337,57 грн судом відхиляються в зв'язку з невірним розрахунком.

  Відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо є  рішення  господар-ського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив  господарський  спір  між  тими  ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.  Судом розглядалися справи між тими ж сторонами №36/101, 9/Ї282-08, 35/Ї76-08, але  в тих справах був інший предмет позову. Отже, клопотання відповідача про припинення провадження у справі №35/110-09 не ґрунтується на законі та фактичних обставинах.

  20.02.2009р. відносно відповідача порушено справу про банкрутство №Б15/46-09 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі зупинено, публікація оголошення не здійснювалася.

  З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 7 920 254,26 грн, інфляційних втрат - 3 506 240,87 грн та 3% річних - 484 935,03 грн. В решті позову слід відмовити.

      Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

      Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 224, 275-277 Господарського кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ:

      Позов задовольнити частково.

 Стягнути з Державного промислового підприємства "Кривбаспром-                       водопостачання" –50007,  м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Миру, буд. 15-а, код ЄДРПОУ 00191017 (р/р невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" –49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе,22, код ЄДРПОУ 23359034 (р/р не відомі) борг за мировою угодою –7 920 254,26 грн (сім мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири грн 26 коп), інфляційні втрати –3 506 240,87 грн (три мільйони п'ятсот шість тисяч двісті сорок грн 87 коп), 3% річних –484 935, 03 грн (чотириста вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять грн 03 коп), витрати по сплаті держмита –25 168,50 грн (двадцять п'ять тисяч сто шістдесят вісім грн 50 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –116, 47 грн (сто шістнадцять грн 47 коп).

        В решті позову відмовити.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 17 липня 2009 р.