Ухвала

від 16.10.2014 по справі 522/14112/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8653/14

Головуючий у першій інстанції Турецький О. С.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Калараш А.А.

з участю секретаря Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Одеська міська рада про захист права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2014 року,-

встановила:

04.06.2013 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідач здійснює будівництво будинку АДРЕСА_1 без законних підстав (самочинно), з порушенням меж сумісного землекористування та з істотним перешкоджанням у здійсненні нею права користування своїм майном.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

ОСОБА_3, вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права 18.08.2014 року надав до суду апеляційну скаргу про скасування рішення з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 07.08.2000 р. відповідач набув у власність 1/100 частину дачної будівлі в ДБК «Соцпобуд», що знаходиться у АДРЕСА_1 та складається з літ. «Л1» - 1-3 - літне житлове, з прибудовами «Л5» та «Л8» , господарських споруд «Л9» - альтанка, «Л10» - душ-вбиральня; №17-18 - огородження, ХХ - мостіння /а.с.42/.

Пунктами 1, 3 рішення сесії Одеської міської ради від 26.01.2001 року № 2062-ХХІІІ вилучено з користування дачно-будівельного кооперативу «Соцпобут» земельну ділянку площею 350 га. за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1. Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 350 га. за адресою: АДРЕСА_1, та надано її у тимчасове довгострокове користування строком на 50 років на умовах оренди гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівел /а.с.53-54/.

Висновком Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.03.2001 року № 5/2001-П «По робочому проекту будівництва житлового будинку гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1» встановлено, що проект розроблений Інформаційно-технічним центром «Аргумент» (ліцензія ОД № 01090). Проектна документація розроблена у складі, передбаченим ДБН А2.2.2-3-97. Цим проектом передбачається будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом на місці будівлі, що зноситься. Техніко-економічні показники за проектом будинку складаються: - площа забудови будинку - 69,48 кв.м.; - загальна площа будинку - 151,0 кв.м.; будівельний об'єм будинку - 634,0 кв.м./а.с.147-149/.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Одеської міської ради видано дозвіл від 26.06.2001 року № 32/01 ОСОБА_4 на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі проектної документації. Термін дії дозволу до 01.06.2002 року /а.с.82/.

09.06.2011 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» складено технічний паспорт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який складається з літ. «А» - двоповерховий житловий будинок, загальною площею 159 кв.м.; літ. «Б» - гараж; літ. «В» - господарський блок. Для виготовлення техпаспорту проект не пред'явлено, про що свідчить відмітка комунального підприємства /а.с.83-91/.

Декларацією про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК в Одеській області від 26.08.2011 року № ОД 15211033653, наказано вважати житловий будинок по АДРЕСА_1 закінчений будівництвом та готовим до експлуатації. Дата початку будівництва 2001 рік; дата закінчення - 2002; строк введення об'єкта в експлуатацію 2011 рік. Пункт 15 цієї декларації встановлює, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи /а.с. 138-143/.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 20.10.2011 року № 913 домоволодінню, яке розташоване по АДРЕСА_1, власником якого в цілому є громадянин ОСОБА_4, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1./а.с.44/.

Свідоцтвом про право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 09.11.2011 року, посвідчено, що об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому, дійсно належить гр. ОСОБА_3, на праві приватної власності. Об'єкт в цілому складається з будинку літ. «А», загальною площею 159,1 кв.м., житловою площею 114,2 кв.м., гаражу літ. «Б», господарського блоку літ. «В», відображених у технічному паспорті від 09.06.2011 року /а.с.41/.

За період з 01.01.2008 року та по даний час Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області дозвіл на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 не надавався. Декларація/повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт не реєструвалася /а.с.29/.

Згідно ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на той факт, що відповідно до ст. 376 ЦК України, ст. 26, ч. 1 ст. 31 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідач мав подати до Інспекції ДАБК в Одеській області повідомлення про початок будівельних робіт з попереднім погодженням проектної документації Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, заслуговує на увагу судження суду першої інстанції, що проведення робіт з самовільного будівництва без належним чином затвердженого проекту будівництва, відповідних погоджень та дозволів є потенційно небезпечним, так як проведення таких робіт здійснюється без контролю з боку відповідних органів та служб, що в свою чергу є порушенням діючих архітектурно-будівельних, протипожежних, санітарних та інших норм.

Крім того, як вірно звернуто увагу суду першої інстанції, розділами 11 та 15 Декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 26.08.2011 року встановлено, що будівництво об'єкту завершено у 2002 році та на об'єкті (АДРЕСА_1) виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Термін дії Дозволу на виконання будівельних робіт від 26.06.2001 року № 32/01 сплив 01.06.2002 року /а.с.45-50.

У зв»язку з вищевикладеним, заслуговують на увагу доводи позивача, що здійснені відповідачем у 2013 році будівельні роботи з надбудови третього поверху являються реконструкцією вже існуючої двоповерхової будівлі, закінченої будівництвом ще у 2002 році та введеної в експлуатацію у 2011 році.

Будь-яке продовження будівництва даного житлового будинку являється самочинним, якщо воно здійснене без додержання вимог чинного законодавства України щодо затвердження відповідного проекту такого будівництва, отримання відповідних погоджень та дозволів, подання декларації про початок робіт тощо.

Також, згідно робочого проекту житлового будинку, виконаного ІТЦ «Аргумент» та затвердженого висновком Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.03.2001 року № 5/2001-П, запроектований будинок складається з двох поверхів та мансарди загальною площею 151,0 кв.м. /а.с.147-225/.

Як вбачається з матеріалів справи, введений в експлуатацію у 2011 році на підставі вищезазначеного робочого проекту житловий будинок відповідача складається з двох поверхів (без мансарди), загальною площею 159,1 кв.м.

Таким чином, з огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач допустив суттєве відхилення від умов робочого проекту під час первісної реконструкції належного йому будинку, який введено в експлуатацію у 2011 році, а тому твердження про продовження ним будівництва на підставі та за умовами вказаного робочого проекту являються безпідставними.

Також, на думку колегії суддів, вірно судом першої інстанції вирішено спір з приводу порушення відповідачем меж суміжного землекористування та визнано факт порушення відповідачем прав позивача, як власниці суміжної земельної ділянки, виходячи з документів, наданих позивачем на виконання вимог клопотання експертів від 30.12.2013 року № 7057/24.

З додатку до Технічного звіту з топографічної зйомки земельної ділянки гр. ОСОБА_2, розташованої за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, виконаного ТОВ «Регіонбуд ПБ», ліцензія АВ №514742, вбачається, що межі вказаної земельної ділянки порушені будівлею суміжного землекористувача по загальній межі вздовж загальної межі земельної ділянки АДРЕСА_1, на 0,4 метри.

Відповідно до положень ст.103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Частиною 3 цієї статті передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

З огляду на наведене вбачається, що ОСОБА_3 порушив наведені вище принципи добросусідства та здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці позивача із порушенням прав суміжного землекористування.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно вважав доведеними посилання позивача, що самовільна надбудова до житлового будинку відповідача порушує її права власника належного їй житлового будинку АДРЕСА_1, тобто обмежує можливість обслуговування житлового будинку зі сторони будівлі відповідача, небезпечному наближенні даху до балкону, негативного естетичного впливу (загороджує вид на море), порушує принципи добросусідства.

Продовження будівельних робіт, після вжиття заходів забезпечення позову по даній справі, якими було заборонено будь-яким особам здійснювати будь-які будівельні роботи з будівництва та реконструкції житлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, свідчить про небажання відповідача здійснити перебудову добровільно.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

ОСОБА_3 не надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

А.А.Калараш